83210

Тарас Шевченко і фольклор

Практическая работа

Литература и библиотековедение

Дивовижна музикальність віршів поета зумовила те, що вони стали частиною народнопісенної творчості. Завдяки музичному відтворенню Шевченкових образів, музичному побутуванню його текстів та осмисленню їхньої музичної інтерпретації глибше усвідомлюється не тільки те місце, яке зайняла Шевченкова муза серед фольклорних жанрів...

Украинкский

2015-03-10

22.77 KB

5 чел.

Новобузькому райво

Новохристофорівської ЗОШ

І-ІІІ ступенів

До Міжнародного мовно-літературного конкурсу

учнівської та студентської молоді ім.Т.Г.Шевченка

Дослідницька робота

«Тарас Шевченко і фольклор»

Учениця 11 класу

Новохристофорівської ЗОШ

І-ІІІ ступенів

Курінна Альона


Не поет — бо це ж до болю мало,

Не трибун — бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все — "Кобзар Тарас" —

Він, ким зайнялось і запалало.

Скорше — бунт буйних майбутніх рас,

Полум'я, на котрім тьма розтала,

Вибух крови, що зарокотала

Карою за довгу ніч образ.

Лютий зір прозрілого раба,

сонта, що синів свяченим ріже, —

У досвітніх загравах — степа

З дужим хрустом випростали крижі.

А ось поруч — усміх, ласка, мати

І садок вишневий коло хати.

              Євген Маланюк. "Шевченко".

Вірш  Євгена  Маланюка присвячений українському пророку, геніальному поетові, художникові, філософу Тарасові Шевченку. Багато сказано й написано про нього як письменника (поета, прозаїка, драматурга), трохи менше — як про маляра. Хочеться звернути увагу на зв'язок творчості Кобзаря з фольклором, зокрема піснею. Проникнення в коло фольклорних інтересів поета дає змогу встановити, що саме він використав зі скарбниці народу, які мотиви, образи, теми, сюжети живили його поетичну фантазію. Не менш важливим є й питання, чим Шевченко збагатив фольклор, чим українська народна пісенність зобов'язана Кобзареві. Розкриття цих граней його незвичайної особистості немислиме без залучення музичних творів.

Дивовижна музикальність віршів поета зумовила те, що вони стали частиною народнопісенної творчості. Завдяки музичному відтворенню Шевченкових образів, музичному побутуванню його текстів та осмисленню їхньої музичної інтерпретації глибше усвідомлюється не тільки те місце, яке зайняла Шевченкова муза серед фольклорних жанрів, а й певною мірою принципи поетичного мислення геніального митця. "Тільки той добере ключ до таємниць Шевченкового віршування, — писав М.Рильський, — хто глибоко зрозуміє і відчує його зв'язок з народною мелодією". Багатогранна обдарованість Шевченка з такою ж силою і неповторністю, як у поезії, прозі, образотворчому мистецтві, проявилася і в музиці.

  Визначити коло пісень, які знав і використовував Шевченко, означає розкрити музичний побут того часу, показати духовні інтереси українців тієї епохи — знесилених важкою працею і національним гнітом трудівників, усе ж сповнених надій, що колись "спочинуть потомлені руки".

    Перефразовуючи Шевченків вислів "Історія мого життя є частиною історії моєї вітчизни", скажемо, що пісні, які знав Шевченко, —   це частина музичної спадщини всього українського народу. Це пісні, що співалися в убогій вдовиній хаті, на вечорницях, на вигоні за селом чи в шинку, на весіллі чи хрестинах. Вони завжди залишали глибокий сліду душі поета, зворушували до самого серця і виливалися потім у гнівних рядках "Кругом неправда і неволя" чи тужливих строфах "Ой одна я, одна, як билиночка в полі" або у ніжному "Дівча любе, чорнобриве..."

 На жаль, від Шевченка ніхто спеціально не записував пісень, щоб показати сучасникам і нащадкам коло музично-фольклорних зацікавлень поета. За його життя робилися лише перші спроби записування мелодій народних пісень — українська музична фольклористика тоді тільки починалася. Професійне збирання і записування зразків народної музики у другій половині XIX ст. пов'язане з появою збірників М.Лисенка, тобто після смерті Шевченка.

Шевченко-письменник дотримувався правила точно вказувати місце життя та діяльності своїх персонажів. Ці вказівки часто допомагають фольклористові у визначенні етнічного походження пісень, вкладених письменником в уста своїх героїв. У спогадах різних осіб про виконання Шевченком пісень спостерігається одна характерна особливість: пісня їм запам'ятовувалась якимось одним куплетом або навіть рядком.Саме тим рядком часто називається пісня, що здебільшого починалася зовсім іншими словами. До речі, ця особливість відтворення в пам'яті пісні характерна і для самого Тараса Григоровича. У повісті "Близнецы", наприклад, виконуються варіації на мотив пісні "Чи я така уродилась, що без долі охрестилась", хоча насправді це середні рядки пісні "Шумить, гуде дібровонька".

Нерідко в Шевченкових творах є вказівки на пісні, а тексту немає. Тому неможливо судити про їхній зміст. Так, у "Перебенді" лише згадується "Веснянка", а в "Причинній" дівчата співають, "як проводжала сина мати, як бивсь татарин уночі". Отже, ми не можемо говорити про конкретну пісню та її музику, хоча, напевно, у згаданих епізодах поет і мав на увазі якийсь текст.

  У своїй творчості Шевченко використовував багато загальновідомих пісень: "Ой не ходи, Грицю", "Одна гора високая", "Од Києва до Лубен", "Ой ходила дівчина бережком". Якщо ж зважити на те, скільки разів поет згадує, наприклад, "Гриця", то можна зробити висновок, що це одна з улюблених Тарасових пісень. Не випадково, коли везли труну з прахом поета через місто Орел, місцеві музики, вшановуючи пам'ять Кобзаря, підготували похоронний марш на мелодію "Ой не ходи, Грицю".

  Народнопісенні образи, теми, сюжети, інтонації є майже в кожному творі великого митця. Згадує Шевченко й думи: "Про бурю в Чорному морі", "Про Івана Коновченка", "Про козака Голоту", "Про трьох братів азовських", "Про Ґанджу Андибера", "Про Самійла Кішку", "Про Ясси", "Про Жовті Води", "Про Берестечко", "Про Марусю Богуславку",

 Не до всіх пісень, використаних Шевченком у "Гайдамаках", "Сотнику", "Відьмі", "Марині" та інших творах, вдалося знайти тотожні паралелі серед

музичних записів. Однак навіть ті пісні, що досліджені, можуть дати чітке уявлення про музично-фольклорні зацікавлення поета, про коло пісень, які живили його творчу фантазію. Як відомо, Шевченко був не тільки пристрасним любителем народної пісні та задушевним її виконавцем, а й протягом усього свого життя збирав фольклор. Близько 60 записів поета, що дійшли до нас, опубліковані в VI томі Повного зібрання його творів. З них кілька пісень записано не самим поетом, а друзями та знайомими. Дослідження Шевченкових записів народної творчості, з'ясування їхнього місця в народнопісенному музичному фольклорі має особливе значення тому, що таке питання ставиться на стикові двох галузей: літературознавства і музичної фольклористики. Д.Ревуцький свою роботу "Шевченко і народна пісня" побудував за жанровим принципом і в межах кожного жанру звернувся водночас до пісень, які Шевченко любив співати, які записував або записували в альбоми його знайомі, і до використаних у його творах. Адже роль різних пісень у житті поета неоднакова.

Намагаючись диференціювати зв'язки Шевченка з народною піснею, повніше розкрити окремі напрямки його фольклорних зацікавлень, деякі дослідники розподіляли весь пісенний матеріал не за жанрами, а за місцем кожної пісні в житті поета. Наприклад, у збірнику "Пісні великого Кобзаря" (1964) виділено такі розділи: "Улюблені пісні Т.Г.Шевченка", "Шевченкові записи народних пісень" та "Пісні на слова Т.Г.Шевченка". Основу фольклорних інтересів поета становлять перші дві групи пісень, бо в них — частина духу самого Кобзаря, його внутрішній світ.

Пісні, які любив співати Тарас Григорович, можна знайти й серед його записів у малярських альбомах (наприклад, "Зійшла зоря із вечора"). Є свідчення і про передачу Шевченком для публікації таких пісень, як "Ой із-під гори та із-під кручі", "Ой горе, горе", "Ой ішов козак з Дону". У вже названому збірнику у двох перших розділах пісні подаються за жанровим принципом: історичні, рекрутські, чумацькі, любовні, п'яницькі, про жіночу долю, балади, колискові, жартівливі, обрядові, літературного походження.

 Пісні на слова Шевченка — окремий жанр в народнопісенній творчості, який має свої особливості. Велику роль у складанні мелодій до "Кобзаря" відіграли твори композиторів-класиків, які писали музику до текстів у дусі народних пісень. Беручи з популярних у народі пісень окремі інтонації, мелодичні звороти, М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий поглиблювали їхню емоційно-смислову та музичну виразність — і вони починали звучати по-новому.Невивченість творчого доробку багатьох українських композиторів та поверховий аналіз процесів розвитку народнопісенної творчості призвели до того, що про причетність композитора до цієї народної пісні тривалий час ніде не згадувалося. Це саме можна сказати й про пісні "Нащо мені чорні брови", "Реве та стогне Дніпр широкий", "Заповіт" та ін. Автори їхніх мелодій стали відомі значно пізніше, ніж були створені пісні.

Фольклоризація створених на слова Шевченка пісень спостерігалася ще на ранніх етапах творчості поета. Не припиняється цей процес і в наш час. Багато Шевченкових текстів стали народними піснями. Вони відповідали і відповідають запитам простих людей, приваблюють своєю лаконічністю, щирістю, природністю, душевністю. У них закладені величезні внутрішні можливості стати народними, їхні стилістичні особливості належали до тих музичних традицій, які формувалися в народі століттями.

Звичайно, тривале життя пісні залежить від багатьох чинників. Ціла низка пісень на Шевченкові тексти не була відомою чи широко популярною за царизму і більшовицько-комуністичного режиму насамперед через цензуру, утиски, заборону як деяких творів Шевченка, так і українського слова взагалі. Сучасними популяризаторами пісень Кобзаря є радіо, телебачення, широка мережа професійних та самодіяльних художніх колективів тощо.

Шевченко любив співати. Він не міг жити без пісні. Співав, ховаючись від дячка Богорського, співав у панському передпокої, порушуючи наказ пана, співав, коли його заарештовували, коли вели до фортеці, співав і в самій фортеці... Повернувшись із заслання, поет знову зворушував співом своїх друзів. У родині С.Аксакова, щоб віддячити господарям за їхній теплий прийом, Шевченко проспівав кілька російських пісень, і коли закінчив співати волзьку бурлацьку пісню, всі зааплодували від захоплення. Художник Л.Жемчужников, який чув Шевченка напередодні його смерті, писав: "І тоді, коли співав покалічений страдник, то в кожній нотці відчувалася душа співця-художника, справжнього народного співця".

Він продовжив свій родовід не в прямих нащадках-а в слові,увічнив себе як єство всього народу,як долю і характер України:

Наша дума,наша пісня,

Не вмре ,не загине…

От де ,люде, наша слава,

Слава України!

      Т.Г.Шевченко

Тож хай назавжди у ваших серцях горить іскорка любові до творчості ,яку засвітив Великий Кобзар.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36955. Дослідження активних фільтрів на операційних підсилювачах у середовищі Electronics Workbench 95 KB
  Розрахувати номінали елементів наступних кіл: Примітка: для кожної зі схем доцільно обрати Ф а решту елементів розрахувати виходячи з вимог завдання варіанту; а ФНЧ першого порядку на неінвертуючій ланці з частотою зрізу і коефіцієнтом підсилення ; б ФВЧ першого порядку на неінвертуючій ланці з частотою зрізу і коефіцієнтом підсилення ; в ФНЧ другого порядку на неінвертуючій ланці з частотою зрізу і коефіцієнтом підсилення ; г ФВЧ другого порядку на неінвертуючій ланці з частотою зрізу і коефіцієнтом підсилення ; д СФ на...
36957. Дослідження надійності нерезервованої системи 36.8 KB
  При постійних інтенсивностях відмов елементах де інтенсивність відмови системи. Ризик системи Rct і обчислюються по наступним формулам: де Qct=1Pct – вірогідність відмови системи протягом часу t; qit – вірогідність відмови iго елементу системи протягом часу t. Якщо елементи системи рівно надійні то співвідношення Rct до має вигляд: .
36958. Волоконно-оптические системы передачи повышенной пропускной способности 676 KB
  Основным преимуществом ВОЛС к высокой помехоустойчивостью; качества длинной линии передачи и корреляция; параметры стабильности воспроизведения канала; Цифровой строительство сети; И самое главное - очень технико-экономические показатели
36959. Спрощена інструкція по роботі з інформаційною системою для бізнес-планування Project Expert 790 KB
  Вікно Новый проект назву проекту наприклад Проект підприємства з випуску офісних меблів; варіант довільну назву варіанта наприклад: 1 або Оптимістичний; прізвище автора код спеціальності та номер групи наприклад Іванов І. В результаті з’явиться робоче вікно Содержание рис. Робоче вікно Содержание Примітка: протягом подальшої роботи над проектом слід час від часу зберігати файл проекту. Робоче вікно Валюта проекта 2.
36960. Графічне представлення розподілів за допомогою функції «Гистограмма» 51.5 KB
  Загальні відомості Функція Гистограмма із пакету Анализ данных використовується для обчислення вибіркових і інтегральних частот попадання даних у вказані інтервали значень. Використання функції Гистограмма припускає існування трьох масивів: Входной интервал елементи таблиці де розміщені дані вибірки Интервал карманов елементи таблиці що вказують як вибираються інтервали згуртовування частот вибірки Выходной интервал це елементи таблиці куди буде виведений розподіл згрупованих частот. Завдання: Створити вибірку ціни у...
36961. Аналіз наукової, теоретичної та методичної літератури 62 KB
  Поглибити знання з Основ наукових досліджень щодо класифікації використання джерел наукової інформації.Виробити вміння аналізувати джерела наукової інформації та розвивати наукове мислення.Класифікація джерел наукової інформації. Опрацювати одне з джерел наукової інформації на вибір студента за планом: 1.
36962. Операційна система Microsoft Windows. Робота з файлами, вікнами. Програма Провідник 5.4 MB
  Мета: Сформувати практичні вміння та навички роботи з інтерфейсом та файлами операційної системи Microsoft Windows. Вміти: вмикати та вимикати комп’ютер з встановленою ОС Windows; управляти роботою ПК за допомогою маніпулятора мишка та клавіатури; викликати та використовувати пункти головного меню; працювати з відкритими вікнами та управляти відображенням їх вмісту; розпізнавати зовнішні пристрої під’єднані до комп’ютера; розрізняти об’єкти папка файл ярлик; знаходити потрібні файли за певними критеріями; використовувати...
36963. Робота з базою знань «План-карта шляхів» 40 KB
  COM командою lod ‘edit Сформувати файл програми для роботи з базою знань defun можливо стан карта mpcn 'lmbd правило if eql стан cr правило list правило nil карта defun вглибину поточнийплан ppend можливо cdr cr поточнийплан план1...