83237

Планування і проект організації виробництва, праці на дільниці по виготовленню булочки «Кільце з маком»

Курсовая

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Важливу роль в харчовій промисловості відводиться хлібопекарській галузі, яка забезпечує населення своїми продуктами. Тому актуальним і важливим є аналіз стану хлібопекарської галузі, виявлення проблем у її функціонуванні та визначення шляхів їх вирішення з метою забезпечення подальшого розвитку галузі...

Украинкский

2015-03-12

197.9 KB

3 чел.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛЕДЖ ТРАНСПОРТУ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Циклова комісія соціально-економічних дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Планування та організація діяльності підприємства”

на тему: «Планування і проект організації виробництва, праці на дільниці по виготовленню булочки Кільце з маком»

Студента 3 курсу, групи ЕП-1207

                                                               напряму  6.030504

                                                               «Економіка підприємства»

                                                               спеціальності 5.03050401

                                                               “Економіка підприємства”

Джулай Сніжани Олексіївни

Керівник: викладач І.В. Поцелуйко                                               

        Члени комісії: І.В. Поцелуйко

Чернігів – 2014 року

РЕЦЕНЗІЯ   НА КУРСОВУ  РОБОТУ

Студента КТКТ

Шифр групи

Курсова робота з дисципліни   „Планування та організація діяльності  підприємства"

Тема : „Планування і проект організації виробництва, праці на дільниці по виготовленню ____________________________________________ „

Дата отримання "    "______20      р.

Рецензент

Зміст рецензії

Зміст курсової роботи  ____ відповідає обраній темі. Курсова робота ____  оформлена відповідно до методичних вимог, терміни виконання ____   дотримані.

Працюючи над її виконанням студент  ______________ відвідував консультації і показав __________________________  знання курсу «Планування та організація діяльності  підприємства», навички роботи до виконання розрахунків основних показників діяльності виробничого підрозділу сформовані ______________________. Студент може _________________ узагальнювати та аналізувати отримані результати. В спеціальній та довідковій літературі орієнтується  ____________________.

Позитивними моментами курсової роботи є:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Основними недоліками курсової роботи є:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Курсова робота ____ допускається до захисту.

                        20    р.                                                                                         

           (дата)

                                                                         ____________________

                                                                                 (підпис викладача)

Зміст

Вступ

Нинішня економіка України знаходиться в дуже складних умовах. На сьогодні найстійкішими є галузі, орієнтовані на задоволення базових потреб громадян. До них, без сумніву, можна віднести і харчову промисловість, яка складає приблизно 15 % всієї продукції виробленої на території України . Сьогодні харчову промисловість України представляють більш, як 50 галузей та спеціалізованих виробництв. Серед таких підприємств можна назвати борошномельнокруп’яні, спиртові, цукрові, пивоварні, кондитерські, хлібопекарні, молочні, рибні, крохмальні, макаронні, м’ясні, лікеро-горілчані, виноробні, олійно-жирові, консервні, соляні, овочеві підприємства. Тисячі спеціалізованих підприємств складають інфраструктуру харчової промисловості. Сюди можна віднести підприємства, установи, приватні фірми, котрі займаються продажем, доставкою, упаковкою продукції, маркетингом харчового ринку, дослідницькі лабораторії тощо .

Важливу роль в харчовій промисловості відводиться хлібопекарській галузі, яка забезпечує населення своїми продуктами. Тому  актуальним і важливим є аналіз стану хлібопекарської галузі, виявлення проблем у її функціонуванні та визначення шляхів їх вирішення з метою забезпечення подальшого розвитку галузі та підвищення конкурентоспроможності виробництва.

Хлібопекарська галузь відіграє значну соціальну і стратегічну роль у житті суспільства. У сумарному обсязі продукції всієї харчової промисловості України вона займає одне із провідних місць, а частка хлібопродуктів у раціоні населення України складає 15 %, що підтверджує їхній статус як основного продукту харчування. Традиційно цій галузі приділяється менше уваги, ніж іншим, але будь-які зміни, що відбуваються на ринку хліба і хлібобулочних виробів, моментально впливають на соціально-політичне життя країни.

Призначенням хлібопекарської галузі є безперебійне забезпечення виробництва хліба, хлібобулочних та інших борошняних виробів у обсягах, які відповідають нормам державної продовольчої безпеки. Норма споживання для пересічного громадянина становить 101 кг хліба і хлібобулочних виробів на рік. Щорічно в Україні виробляється близько 2 млн. тонн хліба та хлібобулочних виробів, понад 70 % від загального обсягу випікають великі промислові підприємства, решту – приватні пекарні, мережа торгівлі, великі супермаркети та інші виробники.

Ринок хліба і хлібобулочних виробів України на 99 % представлений продукцією вітчизняного виробництва. Національна хлібопекарська галузь, по суті, є натуральним господарством, де виробництво дорівнює споживанню. Але незважаючи на це протягом останніх років в хлібопекарській галузі зафіксовано спад виробництва.

Територіальне розміщення хлібопекарських підприємств зосереджено головним чином у великих містах та обласних центрах, а також у регіонах найбільшого виробництва борошна. Так, приблизно 49 % хліба і хлібобулочних виробів, вироблених в Україні, зосереджено в 6 найбільших промислових регіонах. Найбільшу частку у виробництві хлібобулочних виробів займає м. Київ (17,2 % сукупного обсягу виробництва), Донецька (11,3 %) і Дніпропетровська області (9 %), Одеська (6 %), Харківська (6 %), Луганська (5 %), АР Крим разом із Севастополем (5 %). Це пояснюється високою щільністю населення регіонів і найвищим рівнем економічного розвитку, а звідси, і платоспроможного попиту.

Проведений аналіз діяльності підприємств хлібобулочної промисловості, дозволив виділити ряд основних проблем, які гальмують більш інтенсивний розвиток галузі хлібопечення в Україні. Серед яких можна виділити наступні:

  1.  Щорічне скорочення споживання хліба в Україні. Динаміка виробництва хліба і хлібобулочних виробів в Україні свідчить про постійне зменшення обсягів виробництва національних пекарів. Щорічно в середньому на 60 тис. т скорочується вироблення одного з найуживаніших  продуктів в раціоні українців і темпи зниження прискорюються з кожним роком.
  2.  Щорічне зниження частки зерна з високими хлібопекарськими властивостями і значне збільшення домішок. Це прямо впливає на якість борошна та його хлібопекарські властивості. Якість хліба і хлібобулочних виробів напряму залежить від селекції зерна, відповідності вимогам прогресивних технологій вирощування, умовами збереження та переробки. Сьогодні, експерти все частіше говорять про дефіцит якісного зерна на ринку, зниження якісних і смакових властивостей хліба, зростання його ціни. Недостатня якість борошна для випікання хлібопродуктів - постійна проблема виробників.
  3.  Моральне та фізичне застарівання хлібопекарського обладнання вітчизняних хлібозаводів. Хлібопекарські підприємства мають потребу і бажання в технічному відновленні. Але на думку фахівців галузі, низькі темпи оновлення обладнання збережуться і надалі через низьку рентабельність виробництва та відсутність державної підтримки держави. Модернізація великих і розвиток малих виробників галузі вимагають нового обладнання.
  4.  Якісні і недорогі інгредієнти для виготовлення  хлібопродукції є досить актуальною для національних підприємств. Майже всі основні інгредієнти поставляються з зарубіжжя, що впливає на формування цін на хліб і хлібобулочні вироби.

Проблеми хлібопекарської галузі України в сучасних умовах є дуже важливими, навіть першочерговими, адже йдеться про виготовлення основного харчового продукту українців. Саме тому обрана тема курсової роботи є актуальною.

Предметом курсової роботи є розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства «Ріпкінський хлібокомбінат» по виготовленню булочки «Кільце з маком».

Об’єкт курсової роботи – технологічний процес виготовлення булочки «Кільце з маком»

Метою курсової роботи являється розробка проекту по виготовленню булочки «Кільце з маком» та аналіз його результатів.

Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність вирішення таких завдань:

  1.  Дослідження історії розвитку та діяльності підприємства.
  2.  Проаналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства.
  3.  Провести планові економічні розрахунки для визначення ефективності діяльності підприємства, взявши за основу технологічний процес по виготовленню булочки «Кільце з маком».
  4.  Розкрити сутність організації праці на рівні даного підприємства.
  5.  Провести аналітичні дослідження щодо ефективності підприємства.
  6.  Визначити можливі пропозиції щодо підвищення ефективності роботи «Ріпкінського хлібокомбінату».[31]

Вихідні дані для курсової роботи

  1.  Базове підприємство райспоживспілки «Ріпкінський хлібокомбінат»
  2.  Мета існування підприємства (його підрозділу): виробництво хлібобулочної продукції.
  3.  Найменування  готового продукту (роботи, послуги):булочка «Кільце з маком»
  4.  Найменування і норми витрат матеріалів (сировини):
  5.  Борошно пшеничне вищого гатунку  - 0,071 кг, 4 грн./кг
  6.  Дріжджі хлібопекарські пресовані – 00002 кг, 20 грн./кг
  7.  Цукор – 0,010 кг, 7грн/кг
  8.  Маргарин столовий  – 0,010 кг, 15 грн./кг
  9.  Сіль кухонна харчова – 0,001 кг, 2 грн./кг
  10.  Мак – 0,001 кг, 30 грн./кг
  11.  Яйця курячі харчові – 1 шт., 1 грн./шт.
  12.  Вода питна
  13.  Режим роботи підприємства  - однозмінний
  14.  Маршрутний технологічний процес: на 1 шт.

Перелік технологічних

операцій

Вид застосовуємого устаткування

Трудомісткість операції, год.

Розряд робіт

1

2

3

4

Приготування тіста

Тістомісильна машина

0,6

3

Поділ і округлювання тіста

Тістоподільна машина, тістоокруглювач типу ХТО

0,3

3

Вистоювання тіста в формах

Шафа для вистоювання тіста

0,6

2

Випікання

Пекарська камера

0,3

3

Разом:

2

I Теоретичний розділ

1.1 Характеристика підприємства «Ріпкінський  хлібокомбінат»

Приватне підприємство райспоживспілки «Ріпкінський  хлібокомбінат» (додаток А) зареєстроване 1 листопада 1994 року. Основним видом діяльності є виробництво хліба та хлібобулочних виробів. Комбінат знаходиться за адресою Чернігівська обл., Ріпкинський р-н., смт Ріпки, вул. Святомиколаївська, 126. Керівник – Примаченко Тетяна Миколаївна. Підприємство було створено з метою забезпечення населення Ріпкінського району хлібобулочними виробами.

Постачальником муки хлібокомбінату є. ПАТ "Млибор" – Чернігів. Іншу сировину та матеріали підприємство купує на місцевих оптових базах.

Конкурентами є інші хлібні підприємства, що постачають свою продукцію в магазини населених пунктів Ріпкинського району, а саме: «Чернігівський хлібокомбінат», «Київхліб», «Ніжинський хлібзавод», «Городнянський хлібокомбінат».

Збут продукції комбінату відбувається по всіх населених пунктах району (магазини, базари, хлібні ларьки). Також одиничні замовлення на хліб та короваї поступають з Городнянського району.

Асортимент  виробів такий:

  1.  Хліб «Житній»
  2.  Хліб «Житньо-пшеничний»
  3.  Хліб «Пшеничний»
  4.  Бублики «Ріпкінські»
  5.  Булка «Косичка»
  6.  Булка «Ромашка»
  7.  Булка «Бабусина»
  8.  Батон «Український»
  9.  Сушка «Солодка»
  10.  Сухарі «Солодкі»
  11.  Булочка «Вертушка»
  12.  Булочка «Рогалик з повидлом»
  13.  Булочка «Яблучко»
  14.  Булочка «Домашня»
  15.  Булочка з сиром
  16.  Булочка «Кільце з маком»
  17.  Булочка «Французька»
  18.  Булочка «Ванільна»
  19.  Булочка з корицею
  20.  Коровай «Святковий»

В курсовій роботі розглянемо технологічний процес виготовлення булочки «Кільце з маком».

Рецептура(з розрахунку на 100 кг борошна):

Борошно пшеничне вищого ґатунку – 100 кг

Дріжджі хлібопекарські пресовані – 2 кг

Сіль кухонна харчова – 1 кг

Цукор-пісок – 12 кг

Маргарин столовій ж.82% - 8 кг

Мак – 1.5 кг

Яйця курячі харчові – 50 шт/2 кг

Вода питна – в залежності від консистенції

Характеристика виробу булочка «Кільце з маком»

1 Булочка «Кільце з маком» являє собою штучний здобний виріб із борошна пшеничного вищого ґатунку з додаванням іншої сировини за рецептурою. Маса виробу 0,1 кг.

2 Органолептичні показники якості  булочки «Кільце з маком» зазначені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Характеристика виробу булочка «Кільце з маком»

Назва показників

Характеристика

Зовнішній вигляд:

Форма

Поверхня

Колір

Стан мякушки

Смак і запах

Округла у вигляді кільця, не розпливчата, не мята, без злипів.

Глянсувата, змащена яєчним мастилом і посипана маком.

Від світло-коричневого до коричневого, без підгорілості.

Пропечена, еластична, не волога на дотик, з розвиненою пористістю, без слідів непромісу.

Властиві цьому виробу, без стороннього присмаку і запаху.

3 За фізико-хімічними показниками булочка «Кільце з маком» повинна відповідати нормам відповідно до таблиці 2.

Таблиця 2 – Норми фізико-хімічних показників

Назва показників

Норма

Вологість м’якушки, %, не більше 

Кислотність м’якушки, %, не більше

Масова частка цукру в перерахуванні на сухі речовини, %, (-1. 0, + не обмежено)

Масова частка жиру в перерахуванні на сухі речовини, %, (-0.5, + не обмежено)

35,0

2.5

11.0

6.0

4 В таблиці 3 наведено дані про харчову та енергетичну цінність100 г виробу

Таблиця 3 – Харчова та енергетична цінність виробу «кільце з маком»

Назва складових частин

Одиниця

виміру

«Кільце з маком»

Білки

Жири

Вуглеводи, що застосовуються

Вітаміни:      В1

                                 В2   

 

                                 РР

Енергетична цінність

г

г

г

мг

мг

мг

ккал

8,50

6,50

66,50

0,14

0,08

1,10

311

Технологічний процес по виготовленню булочки «Кільце з маком» має наступні етапи.

1 Підготовка сировини до виробництва.

Підготовка сировини до виробництва здійснюється згідно з відповідним розділом збірника технологічних інструкцій на виробництво хліба і хлібобулочних виробів (Москва, 1989 р.).

2 Приготування тіста

Тісто для булочки «Кільце з маком» готується за рецептурою опарним або іншими способами прийнятими у хлібопекарському виробництві для приготування пшеничного тіста.

Рецептура та режим приготування тіста опарним способом за стадіями технологічного процесу (із розрахунку на 100 кг борошна) зазначена в таблиці 3.

Таблиця 4 – Рецептура виготовлення будочки «Кільце з маком»

Назва сировини, напівфабрикатів та показників технологічного процесу

Витрати сировини за рецептурою та показники параметрів технологічного процесу

Опара

Тісто

Оздоблення

Борошно пшеничне вищого ґатунку, кг

Дріжджі хлібопекарські пресовані, кг

Сіль  кухонна харчова, кг

Цукор, кг

Маргарин столовий ж. 82%, кг

Яйця курячі харчові, шт/кг

Мак, кг

Вода питна, кг

Опара, кг

Початкова температура, °С

Тривалість бродіння, хв.

Кінцева кислотність, град

Вологість тіста, %

50

2

-

-

-

-

-

23-25

-

28-29

180-210

2.5 -3

За розрахунком

50

-

1

12

8

-

-

За розрахунком

Вся

30-31

15-20

2.5-2.7

35+0.2

-

-

-

-

-

50/2

1.5

-

-

-

-

-

-

Для приготування  опари в діжу місильної машини (додаток Б) вносять воду, дріжджі (бажано в суспензії), борошно за виробничою рецептурою. Перемішують до однорідної маси і ставлять на бродіння. Готовність опари визначають за тривалістю бродіння, досягненням рівня кислотності, встановленим технологічним режимом і органолептичними ознаками.

Для приготування тіста в готову опару вносять решту сировини за рецептурою, замішують тісто до однорідної маси  і ставлять на бродіння. Готовність тіста визначають за кінцевою кислотністю та органолептичними ознаками. Готове тісто повинно бути пухким, еластичним, сухим на дотик, поверхня випукла.

3 Поділ тіста. Встоювання тісто виз заготовок. Випікання.

Готове тісто направляють на тістоподільні машини (додаток В) або ділять вручну. Масу тістової заготовки визначають, беручи до уваги масу готового виробу, з урахуванням величини упікання та усихання на підприємстві.

Після поділу тістові заготовки округлюють на тістоокруглювачах типу ХТО (додаток Г) та інших типів; після округлення та попереднього вистоювання 8-10 хв. тістові заготовки розкатують у джгут, кінці якого з’єднують для утворення кільця.

Вистоювання тістових заготовок бажано проводити у шафах для вистоювання (додаток Д) при температурі 36-40 °С та відносній вологості 70%. Тривалість вистоювання 30-60 хвилин.

Перед посадкою у піч тістові заготовки змащують яєчним мастилом і посипають маком. Випікання проводиться у незволоженій пекарській камері (додаток Е) при температурі 185-200 °С 12-15 хвилин.

Температурні режими,  тривалість вистоювання та випікання можуть змінюватися в залежності від типу, конструкторських особливостей обладнання та умов його експлуатації.

4 Приймання. Методи контролю, зберігання, транспортування. Вимоги безпеки.

Приймання, методи контролю,, зберігання, транспортування, вимоги безпеки (до продукції) проводяться відповідно до вимог ГОСТ 28620-90 «Вироби хлібобулочні здобні. ЗТУ»

5 Вимоги безпеки виробництва.

Технологічні процеси виробництва повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.00-75 ССБТ «Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки»

Технологічне обладнання для виробництва повинне  відповідати вимогам  ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ «Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки», ДСТУ «Машини та устаткування для хлібопекарської промисловості. Вимоги безпеки» та «Правилам техніки безпеки та виробничої санітарії на підприємствах хлібопекарської промисловості».

6 Охорона навколишнього середовища.

Стічні води виробництва повинні відповідати САН ПіН 4630-83.

Контроль гранично-допустимих викидів в атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 1.7.3ю02-78 та САН ПіН 4946-89.

Охорона грунту від забруднення побутовими та виробничими відходами проводиться згідно з САН ПіН 42-128-4690-88.

1.2 Організація основного виробництва

1.2.1 Обгрунтування виробничої програми

Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов’язаний з планом по праці і заробітній платі, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.

Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися наступних вимог: 1) правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів; 2) повне ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції; 3) обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю.

Виробнича програма підприємства «Ріпкінський хлібокомбінат» по виготовленню булочки «Кільце з маком» становить 10 000 шт на рік. Даний обсяг продукції відповідає попиту населення та повністю забезпечує його продукцією. [30]

1.2.2 Характеристика типу виробництва

Тип виробництва – це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його особливості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Існують одиничний, серійний та масовий типи виробництва.

Для підприємства «Ріпкінський хлібокомбінат» характерний масовий тип виробництва.

Масове виробництво  має такі особливості:

- вироби виготовляються у великих кількостях  (6-10 тис. шт. за місяць);

- застосовується спеціалізоване і спеціальне устаткування, пристрої та інструмент;

- робочі місця розміщуються за ходом технологічного процесу обробки виробів (предметний принцип);

- робочі місця спеціалізуються на виконанні однієї любої операції;

- технологічний процес розробляється детально;

- об’єктом планування, нормування, обліку є деталі, операції;

- робочі можуть мати порівняно невисоку кваліфікацію;

- підготовка виробництва нових виробів вимагає найбільших витрат (порівняно з іншими типами). [7]

ІІ Розрахунковий розділ

2.1 Визначення потреби у робочій силі

Персонал підприємства – це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві та включених до його складу.

Всі працюючі діляться на дві групи:

1) промислово-виробничий персонал – всі зайняті у виробництві або його обслуговуванні;

2) непромисловий персонал – працівники структур, які включені у списків склад, але не зв’язані з процесом виробництва.

За характером виконуючих функцій персонал підприємства поділяється на чотири категорії:

• керівники;

• спеціалісти;

• службовці;

• робітники.

До категорії керівників належать особи, які обіймають керівні посади (директори, їх заступники, начальники відділів, голови правління, менеджери та ін.), які мають одну чи кілька вищих освіт (бажано одну з них економічну), а також неабиякі організаторські здібності.

Категорія спеціалісти об'єднує працівників, які виконують інженерно-технічні та економічні роботи, мають вищу освіту (інколи дві і більше), здатні приймати неординарні інженерні рішення (інженери, технологи, економісти).

Категорія службовців об'єднує працівників, які здійснюють підготовку та оформлення документів, облік та контроль, господарське обслуговування. До них належать в основному особи із середньою, середньо-спеціальною освітою (касири, діловоди, секретарі та ін.).

До категорії робітників належать працівники, які самостійно виготовляють продукцію, мають середню і середню спеціальну освіту. Робітники на виробництві поділяються на основних і допоміжних. Основними вважають тих, котрі безпосередньо беруть участь у виробництві основної продукції, а допоміжними - тих, які обслуговують основне виробництво.

Чисельність виробничих (основних) робітників визначається в залежності від трудомісткості програми основного виробництва, дійсного фонду часу робітника та коефіцієнта виконання норм.

Ефективний  фонд часу робітника визначають за формулою:

Фд= Д•q•(1-k),           (1)

де: Д - кількість робочих днів у році;

     q - кількість робочих годин за зміну (40/5=8 годин);

      k - коефіцієнт, який враховує невиходи робітників на роботу з регламентованих причин (відпустки, лікарняні і т.п.), 0,9≤k ≤0,13.

Підставимо числові значення в формулу 1:

Фд = 250•8•(1-0,11)=2000•0,89=1780 год

Облікову чисельність робітників  розраховують так:

Чосн=(∑ Nі • t)і /  (Фд • Кв.н.),                    (2)

де:     Nі – річна програма, шт.;

        tі - штучний час на одиницю продукції, год.;

        Фд – дійсний фонд часу робітника;

        Кв.н.- плановий коефіцієнт виконання норм;

Для визначення кількості робітників підставимо числа в формулу 2:

Чосн= 10000•2/1780•1=11 чол.                                         

             

Кількість допоміжних робітників складає 18-25% від чисельності основних робітників. З них 75-80% - це робітники, зайняті ремонтом і обслуговуванням устаткування, залишкова  частина допоміжних робітників – інші робітники.

Чдоп=11•0,2=3 чол.

Керівний склад становить 8-10% від загальної чисельності основних  і допоміжних робітників.

Чкер=(11+3) • 0,09=1 чол.

Кількість спеціалістів складає 10-12% від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.

Чспец=(11+3) • 0,1=1 чол.

Чисельність службовців становить 10% від чисельності керівників і  спеціалістів.

Чслужб=(1+1)=0 чол.

Результати проведених розрахунків занесемо до таблиці 1.

Таблиця 1 – Категорії промислово-виробничого персоналу дільниці

Категорії  ПВП

Кількість

Основні робітники

11

Допоміжні робітники з них:

ремонтники та зайняті обслуговуванням  устаткування;

інші допоміжні робітники.

3

2

1

Керівники

1

Спеціалісти

1

Службовці

Разом:

16

 

2.2 Розрахунок робочих місць

Кількість механізованих робочих місць основного устаткування розраховується у відповідності з технологією, де вказані стадії виробництва виробу і витрати часу на стадії (операції) технологічного процесу.

М=( ∑Ni • ti)/(F  • Кзу               (3)

де: ∑ Ni • ti – трудомісткість робіт, н.-год

 Ni – річна програма випуску продукції, од.

 ti – штучний час на виконання операції, год.

 F  – ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування (додаток Ж);

 Кзу – плановий коефіцієнт завантаження устаткування 0,7 – 0,9.

Розрахуємо кількість механізованих робочих місць згідно формули 3:

М=20000/1910•0,9=20000/1719=11 місць.

Кількість немеханізованих робочих місць проводиться аналогічно за формулою (3), де вказані витрати часу на немеханізовані стадії технологічного процесу, або укрупнено 20-30 % від кількості механізованих робочих місць. Візьмемо укрупнено від кількості механізованих місць 30% і проведемо розрахунки:

М=11•0,3=3 місця.

 Кількість робочих місць для допоміжних робітників визначається укрупнено, з врахуванням прийнятої чисельності допоміжних робітників і режиму змінності.

 Кількість робочих місць ІТП встановлюється укрупнено по чисельності працівників цих категорій. З них частка комп’ютеризованих робочих місць згідно заданого рівня  комп’ютеризації дорівнює 30-70%.

Отримані результати занесемо до таблиці 2.

Таблиця 2  -  Кількість робочих місць

Назва робочого місця

Кількість робочих місць, шт.

Механізовані робочі місця

Немеханізовані робочі місця та робочі місця для допоміжних робітників

Робочі місця ІТП з них

– комп’ютеризованих

– некомп’ютеризованих

11

3

2

1

1

Разом

16

2.3 Розрахунок потреби в площах.

Розрахунок площі необхідний для того, щоб раціонально розташувати робоче місце працівника для оптимального виконання поставлених перед ним цілей та завдань [18]. Також розрахунок площі необхідний для визначення вартості ОВФ та та загальновиробничих витрат, що впливають на формування собівартості і ціни.

Площу виробничих приміщень можна розрахувати укрупнено, виходячи із норми площі на одне робоче місце з врахуванням проїздів і проходів:

S =ΣМі • Нsi + 0,2 • Sосн ,          (4)

де: S – загальна площа виробничих приміщень, м2.

    ΣМі •Нsi - основна площа ( Sосн ), м2.

    Мі  - кількість робочих місць і-го найменування (машинних,

     ручних та ін.), од.

   Нsi - норма площі на одне робоче місце, м2 (укрупнено: на ручне –

   5 м2 , машинне – до 25 м2 ).

    0,2 • Sосн  - допоміжна площа (20% від основної), м2.

Розрахуємо площу виробничих приміщень за формулою 4:

S=(11•25)+0,2•(11•25+3•5)=290+0,2•290=290+58=348 м2.

Площа службово-побутових приміщень:

Sсл . поб.=  (Мітп  • НSсл  + Чпвп • НSпоб ) • 1,2 ,   (5)

де: Мітп  – кількість  робочих місць керівників, спеціалістів, технічних

    виконавців(службовців). од..

   НSсл   - середня норма площі службових приміщень на одне робоче

   місце (4-7 м2).

   Чпвп   - чисельність промислово-виробничого персоналу, чол..

   НSпоб – середня норма площі побутових приміщень на одного

   працюючого (1-1,5 м2).

   1,2 – коефіцієнт, що враховує допоміжну площу (коридори,

    проходи).

Підставивши числові значення розрахуємо площу службово-побутових приміщень:

Sсл . поб.= (2•5+16•1) •1,2=(10+16) •1,2=312 м2.

2.4 Визначення вартості основних фондів виробництва та амортизаційних відрахувань.

Вартість 1 м2 виробничих і 1 м2 службово-побутових приміщень робочих місць (устаткування) приймемо за даними базового підприємства (додаток Ж);

Вартість транспортних засобів встановимо укрупнено в розмірі 2% від вартості ОВФ.

Вартість  робочих місць ІТП і службовців встановлюється за нормами оснащеності робочого місця.

- для комп'ютеризованих  робочих місць – 5000-6000 грн.

- для некомп'ютеризованих  робочих місць – 800-1200 грн.

Амортизаційні відрахування  розраховуються згідно формули 6:

А=(Вперв - Влікв )/Тексп ,            (6)

де: Вперв – первісна (початкова) вартість і-ї  групи основних виробничих фондів, грн.

    Влікв  – ліквідаційна вартість основних виробничих фондів і-ї групи, де

Влікв = (1-3%) • Вперв, грн.;

Тексп – термін експлуатації, років. (додаток З)

Спочатку розрахуємо первісну вартість складових основних виробничих фондів:

Ввир.б.=348•530=184440 грн.

Всл.поб.=31,2•510=15912 грн.

Врм. мех.=11•30000=330000 грн.

Врм.немех.=3•850=2550 грн.

Врм.комп.=1•5500=5500 грн.

Врм.ін.=1•1000=1000 грн.

Втр.з.=(18440+15192+330000+2550+5500+1000) •0,02=10788 грн.

Він.ОВФ=800 грн.

Тепер розрахуємо ліквідаційну вартість основних виробничих фондів:

Ввир.б.= 18440•0,02=3689 грн.

Всл.поб.= 15192•0,02=318 грн.

Врм. мех.= 330000•0,02=6600 грн.

Врм.немех.= 2550•0,02=51 грн.

Врм.комп.=5500•0,02=110 грн.

Врм.ін.=1000•0,02=20 грн.

Втр.з.=10788 •0,02=216 грн.

Він.ОВФ=800 •0,02=16 грн.

Отримавши всі необхідні дані підставимо їх в формулу 6 і проведемо розрахунки амортизаційних відрахувань:

Авир.б.=(184440-3689)/30=6025 грн.

А сл.поб.=(15912-318)/20=780 грн.

А рм. мех..=(33000-6600)/20=16170 грн.

А рм.немех.=(2550-31)/10=250 грн.

А рм.комп.=(5500-110)/15=359 грн.

А рм.ін.=(1000-20)/10=98 грн.

А тр.з.=(10788-216)/7=1510 грн.

А ін.ОВФ=(800-16)/8=98 грн.

Результати розрахунків  вартості основних виробничих фондів та амортизаційних відрахувань зведемо в таблицю 3.

Таблиця 3 - Вартість ОВФ та їх  амортизаційні відрахування

Складові ОВФ

Первісна вартість, грн.

Термін експлуатації, років

Сума амортизації, грн.

Будівлі:

- виробничі                              

- службово-побутові

200352

184440

15912

30

20

6805

6025

780

Робочі місця:

  1.  механізовані
  2.  немеханізовані
  3.  комп’ютеризовані
  4.  інші

339050

330000

2550

5500

1000

20

10

15

10

16877

16170

250

359

98

Транспортні засоби

10788

7

1510

Інші ОВФ

800

8

98

Разом:

550990

25290

2.5  Розрахунок загальних витрат на виробництво

В цьому розділі розрахуємо основні і накладні витрати. До накладних відносяться всі витрати, крім прямої заробітної плати і прямих матеріальних витрат. Накладні витрати діляться на дві групи: накладні загальновиробничі  і загальногосподарські. Складемо кошторис сукупних витрат операційної діяльності, прокалькулюємо собівартість калькуляційної  одиниці.

До складу основних витрат включають:

- прямі матеріальні витрати

- прямі витрати на оплату праці

- інші прямі витрати.

2.5.1 Розрахунок прямих матеріальних  витрат.

До складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та основних матеріалів, які складають основу продукції, що виробляється, покупних напівфабрикатів і комплектуючих  виробів, допоміжних та інших матеріалів, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції.

Витрати на основні матеріали розраховуються за формулою:

Вмо=  Nріч • (ΣНмі  • Цмі  • Ктр  - ΣНвj • Цвj ),     (7)

де: Вмо  – витрати на основні матеріали, грн.

    Nріч  - обсяг виробництва у натуральному виразі. од.

    Нмі  - натуральна норма і-го матеріалу (сировини) на одиницю

    продукції. од.

    Нвj – натуральна норма поворотних відходів j-го матеріалу –

    встановлюється з врахування  коефіцієнту використання          

    матеріалу (Квик=0,7-0,95).

    Цмі  – ціна за одиницю матеріалу (сировини) без ПДВ,грн.(додаток Ж)

    Цвj  – ціна продажу j-го матеріалу (сировини), грн.

    Ктр – коефіцієнт транспортних витрат (1,1-1,15).

    n – кількість найменувань  матеріалів (сировини), необхідних

    для виробництва виробу.

    k - кількість найменувань  матеріалів (сировини) по яким  

    плануються поворотні відходи.

Маючи всі необхідні числові дані підставимо їх у формулу 7 і проведемо розрахунки:

Вмо=10000•(0,071•4•1,12+0,002•20•1,12+0,001•2•1,12+0,01•7•1,12+0,01•15•1,12+0,001•30•1,12+1•1•1,12)=10000•(0,31+0,04+0,01+0,07+0,16+0,03+1,12)=

=10000•1,73=17300 грн.

Отже, на одиницю продукції витрати на основні матеріали становлять: 17300/10000=1,73 грн.

Витрати на допоміжні матеріали складають 3-10% від вартості основних матеріалів.

Розрахуємо витрати на допоміжні матеріали:

Вмд=17300•0,06=1038 грн.

На одиницю продукції допоміжних витрат приходиться: 1038/10000=0,1 грн.

У виробництві даного продукту відсутні покупні комплектуючі та напівфабрикати.

Витрати на електроенергію придбану на стороні для технологічних та інших потреб розраховують за формулою:

Вентехн=((ΣWуст•Кw•Кзу)/Ккд) •Fеф•Це ,   (8)

де:   Вентехн – витрати на електроенергію для технологічних

       потреб, грн.

       Wуст – сумарна потужність встановлених електродвигунів  на

       устаткуванні, кВт.

       Кw- коефіцієнт втрат в сітях (1,04-1,08).

       Кзу  – коефіцієнт завантаження устаткування (0,7-0,9).

       Ккд  – коефіцієнт корисної дії електродвигунів (0,85-0,95).

       Fеф – ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.

       Це – ціна електроенергії  за 1 кВт.-год , грн.(додаток Ж)

Для визначення суми витрат на електроенергію для технологічних  потреб, спочатку розрахуємо загальну потужність електродвигунів.

Загальна (сумарна) потужність електродвигунів (Wуст) визначається за формулою:

Wуст =ΣМмех • Wустср   ,            (9)

де: ΣМмех  – кількість  механізованих робочих місць, од.,

     Wустср – середня  потужність  одиниці  електроустаткування  (≈ 6 кВт.).

Проведемо розрахунки згідно формули 9:

Wуст=11•6=66 кВт.

Тепер підставимо числові дані у формулу 8 щоб розрахувати витрати на електроенергію:

Вентехн=((66•1,06•0,8)/0,9) •1910•0,8356=99249,67 грн.

Витрати  на інші види енергії, необхідні для технологічних  потреб (води, стиснутого повітря) розраховуються  згідно норм витрат і цін (чи за даними базового підприємства).

2.5.2 Розрахунок прямих витрат на оплату праці

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна  плата та інші виплати  робітникам зайнятим у виробництві, які можуть  бути безпосередньо віднесені  до конкретного виду продукції.

Витрати на оплату праці включають виплату основної і додаткової заробітної плати, доплат і відрахування  на соціальні потреби.

Для робітників відрядників фонд оплати праці розраховують  за формулою:

Фоснвідр=ΣNі•tі•Тcтср•Кдз •Квідр ,      (10)

де: ΣNі•tі – сумарна трудомісткість відрядних робіт, н. - год.,

     Nі – кількість виробів і-го найменування, од.,

     tі – штучний час на одиницю продукції. год.,

     Тcтср – середня тарифна ставка робітників-відрядників, грн.,

     Кдз – коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,2-1,35),

    Квідр – коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби (1,385).

Середня тарифна ставка визначається за формулою:

Тcтср=(Σ(tшт•Тст)) / Σ tшт  ,     (11)

де: k – кількість розрядів,

     tшт – штучний час однієї операції, яку виконує робітник к-го

     розряду, год.,

     Тст – тарифна годинна ставка робітника к-го розряду, грн.(додаток Ж)

Щоб розрахувати фонд оплати праці відрядників, знайдемо середню тарифну ставку за формулою 11:

Тcтср=(0,6•9,824+0,3•9,824+0,6•8,256+0,3•9,824)/2=(5,89+2,94+4,95+2,94)/2=

=16,72/2=8,36 грн.

Тепер підставимо отримані числові дані в формулу 10 і обчислимо фонд оплати праці відрядників:

Фоснвідр=10000•2•8,36•1,25•1,385=289465 грн.

ФОП робітників на погодинній оплаті  розраховується за формулою:

ФОПоснпогробпог • Fеф• Тcтср• Кдз •Квідр, (12)

де: Чробпог  – чисельність основних робітників з погодинною оплатою

     праці, чол.,

     Fеф- ефективний фонд часу роботи одного робітника  на  погодинних роботах, год.,

     Тcтср  - середня годинна тарифна ставка на погодинних роботах (додаток Ж)

     год.,

      Кдз – коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,2-1,35),

      Квідр – коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби (1,385).

Знайдемо середню тарифну ставку на погодинних роботах за формулою 11:

Тcтср=(0,6•9,599+0,3•9,599+0,6•8,067+0,3•9,599)/2=(5,759+2,987+4,840+2,987)/    /2=16,579/2=8,287 грн.

Проведемо розрахунки згідно формули 12 і визначимо фонд оплати праці погодинних робітників:

ФОПоснпог=2•1780•8,287•1,25•1,385=51074,85 грн.

Результати проведених розрахунків основних витрат занесемо до таблиці 4.

Таблиця 4 – Прямі витрати на виробництво

Склад витрат

Сума витрат, грн.

Питома вага, %

Витрати на сировину і матеріали(основні і допоміжні матеріали)

18338

4,5

Покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати

_

0

Вартість палива та енергії на  технологічні потреби

99249,67

24,38

  1.  Основна праця виробничих робітників, в т.ч.:

основна заробітна плата

додаткова заробітна плата

відрахування на соціальні потреби

289465

167200

41800

80465

71,12

41,07

10,27

19,78

Разом

407052,67

100

2.6  Розрахунок загальновиробничих витрат.

2.6.1 Розрахунок змінних загальновиробничих   витрат.

До складу загальновиробничих    витрат включаються витрати на утримання і експлуатацію устаткування, на вдосконалення технології і організації виробництва, на обслуговування  виробничого процесу, амортизація виробничих будівель та інвентаря , на освітлення, водопостачання та ін.

Загальновиробничі витрати поділяються  на змінні та постійні.

До змінних загальновиробничих  витрат належать  витрати, які змінюються  прямо-пропорційно до зміни обсягів виробництва. Змінні загальновиробничі витрати включаються до виробничої собівартості повністю.

До постійних належить решта загальновиробничих  витрат, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Вони включаються  до складу собівартості  реалізованої продукції.

Розрахунки і склад змінних та постійних загальновиробничих  витрат занесемо до таблиць 5-6.

Таблиця 5 - Кошторис витрат на утримання устаткування

Статті витрат

Розрахунок

Амортизація:

- устаткування;

- транспортних засобів;

А=(Вперв - Влікв )/Тексп

Ауст=(330000-6600)/20=16170 грн.

Атр=(10788-216)/7=1510 грн.

На експлуатацію устаткування:

- вартість допоміжних матеріалів;

- на оплату праці робітників обслуговуючих устаткування;

- інші витрати

≈ 1% від вартості  устаткування

330000•0,01=3300 грн.

розраховуємо як витрати  на оплату праці почасових робітників з відрахуванням на соціальні потреби (формула 12)

ФОПоснпог=2•1780•8,287•1,25•1,385=51074,85 грн.

≈  2 % від суми попередніх виплат

(16170+1510+3300+51074,85) •0,02=1441 грн.

На проведення  поточних ремонтів обладнання і транспортних засобів

≈ 3 % від вартості обладнання  і транспортних засобів

(330000+10788) •0,03=10223,64 грн.

Спрацювання  малоцінних і швидкозношуваних  інструментів і пристосувань

≈ 0,2 % від вартості  устаткування

330000•0,002=660 грн.

Інші витрати

≈  2 % від суми попередніх статей

(16170+1510+3300+51074,85+1441+10223,64+

+660)•0,02=1687,59 грн.

Разом

86067,08 грн.

2.6.2  Розрахунок постійних загальновиробничих  витрат

Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.[16]

Перелік загальновиробничих витрат:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, фермами, ланками, бригадами; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі й втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Склад і методика  розрахунку  постійних  загальновиробничих  витрат наведені в таблиці 6.

Таблиця 6 - Кошторис постійних загальновиробничих  витрат

Статті витрат

Розрахунок

На удосконалення   технології і організації виробництва та на обслуговування  виробничого процесу

Витрати на оплату праці ІТП  та інших працівників, що не відносяться до управлінського персоналу з відрахуваннями на соціальні потреби:

ФОПітп=ΣЧі  Оі  12 Кдод  Квідр,   (13)

де:

ΣЧі – чисельність працівників і-тої категорії, чол.,

Оі – посадовий оклад і-ї категорії працівників, грн.,

Кдод –коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,2-1,35),

Квідр - коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби (1,385).

Підставимо числові значення в формулу 13:

ФОПітп=1•1650•12•1,25•1,385=34278,75 грн.

Амортизаційні відрахування:

- будівель і споруд виробничого характеру;

- інвентаря

А=(Вперв  - Влікв )/Т експ (таблиця 3)

Авир.б=(184440-3689)/30=6025 грн.

Аінв=(800-16)/8=98 грн.

На освітлення

Розраховуються за формулою: 

Восв=(Sбуд  0,015  Fеф+2,6  Sбуд)Це, (14)

де:

Sбуд –загальна площа будівель, м2,

Fеф-ефективний  фонд часу роботи устаткування,

0,015 – годинні витрати ел. енергії для освітлення 1 м2площі, кВт,

2,6 – чергове освітлення  на 1 м2, кВт,

Це – ціна ел. енергії за 1 кВгод, грн.

Проведемо розрахунки за формулою 14:

Восв=((348+31,2) •0,0151910+2,6•(348+31,2) 

•0,8356=(10864,08+985,92) •0,8356=9901,86 грн.

На водопостачання для санітарно-побутових потреб

Розраховується за формулою:

Вв= Чпвп Нв Др  g  Цв, (15)

де:

Чпвп – чисельність промислово-виробничого персоналу, чол,

Нв – норма витрат води протягом зміни на одного працюючого (Нвхол- 0,04 м3 / люд-зм,

Нвгар- 0,025 м3 / люд-зм),

Др – кількість робочих днів,

g – число змін роботи,

Цв – ціна 1 м3  води, грн.

За формулою 15 розрахуємо витрати на водопостачання холодної  та гарячої води:

Нвхол =16•0,04•250•1•7,191=1150,56 грн.

Нвгар=16•0,025•250•1•11,39=1139 грн.

На придбання інвентаря:

  1.  виробничого
  2.  господарського

1-1,5% від вартості устаткування

330000•0,012=3960 грн.

2,5-3 грн. на одного працюючого.

16•2,70=43,20 грн.

Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів

≈ 0,1% вартості виробничих будівель і споруд

184440•0,001=184,44 грн.

На охорону праці

≈ 0,5 % вартості виробничих будівель і споруд

184440•0,005=922,2

Інші

1,5 – 2 % від суми попередніх витрат

(34278,75+6025+98+9901,86+1150,56+1139+

+3960+43,20+184,44+922,2) •0,017=57703,01•

•0,017=980,95 грн.

Разом:

58683,96 грн.

2.6.3  Розрахунок загальногосподарських витрат

Загальногосподарські витрати – це витрати, які несе підприємство на виконання функції обслуговування та управління своїх підрозділів, які відносяться як до основного, так і допоміжного виробництва.

Загальногосподарські витрати включають в себе:

– витрати з оплати праці адміністрації та персоналу управління;

– відрахування, що направляються до фонду соцзахисту населення;

– відрядження та витрати на роз’їзди по необхідним службовим питань;

– витрати на поштові та телеграфні переклади;

– витрати на канцелярське приладдя;

– типографські послуги;

– відрахування на відновлення основних засобів, відносяться до загальногосподарської групі;

– витрати, вироблені на проведення заходів з охорони праці та дотримання техніки безпеки;

– витрати на оплату відпусток, які покладені молодим фахівцям перед початком трудової діяльності;

– витрати, вироблені при скороченні чисельності працівників організації;

– оплата інформаційних, а також консультаційних послуг;

– витрати на аудиторські перевірки;

– непродуктивні витрати;

– податки та обов’язкові збори.

Загальногосподарські витрати містять у собі нижчеперелічені статті витрат:

– матеріальні;

– винагороду за працю;

– відрахування на соціальні потреби;

– відрахування (амортизаційні) на відновлення основних засобів;

– послуги, що надаються допоміжними виробництвами;

– податкові платежі, а також збори;

– витрати іншого характеру;

– непродуктивні витрати.

Склад і методика загальногосподарських витрат наведені в таблиці 7.

Таблиця 7 - Кошторис загальногосподарських витрат

Статті витрат

Розрахунок

На утримання апарату управління

Витрати на оплату праці:

ФОПауп = ΣЧі • Оі  12 • Кдопл • Квідр,  (16)

де: ΣЧі - чисельність працівників АУП, чол,

Оі – посадовий оклад і-ї категорії працівників, грн,

Кдопл – коефіцієнт доплат (1,2-1,4),

Квідр- коефіцієнт відрахувань на соціальні потреби (1,385)

Підставимо числові значення в формулу 16 і проведемо розрахунки:

ФОПауп=1•2100•12•1,25•1,385=43627,5 грн.

На утримання іншого персоналу підприємства, що виконує функції не управлінського характеру

Розраховуються, як витрати на оплату праці погодинних робітників і відрахування  на соціальні потреби.

Проведемо розрахунки за формулою 12:

ФОПпог=1•1780•8,287•1,25•1,385=25537,43 грн.

На утримання пожежної і сторожової охорони

2 – 3 % від вартості службово-побутових  приміщень

15912•0,025=397,8 грн.

Амортизація службово-побутових  будівель

А=(Вперв  - Влікв )/Т експ (таблиця 3)

Асл.поб=(15912-318)/20=780 грн.

На поточний ремонт всіх будівель  і споруд

3 – 5% від вартості будівель і споруд

(184440+15912) •0,04=8014,08 грн.

На охорону праці

≈ 0,5 % від вартості всіх будівель і споруд

(184440+15912) •0,005=1001,76 грн.

На підготовку і перепідготовку кадрів

≈ 150 грн. на 1 працюючого

16•150=24000 грн.

На оплату послуг банків

≈ 400 грн.

Позавиробничі  (комерційні) витрати

10 – 15% від суми попередніх витрат

(43627,5+25537,43+397,8+780+8014,08+

+1001,76+24000+400) •0,13=13488,61 грн.

Інші витрати

2 -4 % від суми попередніх витрат

(43627,5+25537,43+397,8+780+8014,08+

+1001,76+24000+400+13488,61)•0,03=3517,42 грн.

Разом:

120764,6 грн.

Таблиця 8 - Сукупні витрати операційної діяльності

Статті витрат

Елементи витрат

Всього витрат по елементам. грн.

Матеріа-ли (без відходів)

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні потреби

Амортизація

Інші витрати

Сировина  і матеріали

18338

18338

Поворотні відходи

Покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати

Паливо і енергія на технологічні  потреби

99249,67

99249,67

Основна заробітна плата

167200

167200

Додаткова заробітна плата

41800

41800

Відрахування на соціальні потреби

80465

80465

Змінні загальновиробничі витрати

3300

314111,03

19663,82

28563,64

3128,59

86067,08

Виробнича собівартість (СВвир)

120887,67

240411,03

100128,82

28563,64

3128,59

493119,75

Постійні загальновиробничі витрати

16194,62

21081,43

14119,52

6307,44

980,95

58683,96

Загальногосподарські витрати

67334,23

27630,26

8794,08

17006,03

120764,6

Разом (СВпов)

137082,29

328826,69

141878,6

43665,16

21115,57

672568,31

2.7 Калькуляція собівартості

Калькуляція – це розрахунок собівартості на одиницю продукції Калькуляція собівартості необхідна для визначення ціни одиниці продукції, порівняння витрат підприємства та аналізу його діяльності.

При розрахунку калькуляції визначається  величина прямих – змінних  і непрямих – умовно-постійних витрат на виробництво і збут продукції.

Прямі витрати розраховують  безпосередньо на калькуляційну одиницю.

Непрямі – включаються у собівартість  такими методами:

а)витрати на утримання і експлуатацію устаткування розраховують пропорційно трудомісткості виготовлення виробу,

б)інші непрямі витрати – шляхом пропорційного віднесення  цих витрат до суми основної заробітної робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Вказати методику розрахунку калькуляції в курсовій роботі.

Результати  розрахунків зводемо в таблицю у вигляді калькуляційної форми (таблиця 9).

Таблиця 9 - Калькуляція собівартості одиниці продукції

Калькуляція

Жовтень 2014р.

Булочка «Кільце з маком»

Калькуляційна одиниця 1шт. (100г)

Найменування статей витрат

Сума, грн.

Питома вага, %

1 Сировина і матеріали

2Покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати

3 Паливо і енергія на технологічні потреби

4 Основна заробітна плата

5 Додаткова заробітна плата

6 Відрахування на соціальні потреби

7 Змінні загальновиробничі  витрати

1,83

_

0,10

0,17

0,04

0,08

0,09

73,49

_

4,02

6,83

1,61

3,21

3,61

8 Виробнича собівартість

2,31

92,77

9 Постійні загальновиробничі витрати

10 Загальногосподарські витрати

0,06

0,12

2,41

4,82

Собівартість повна

2,49

100

 

За даними таблиці 9 розрахуємо:

  1.  питомі змінні витрати Впзмін = сумі витрат за статтями

    Впзмін=2,31 грн

  1.  питомі постійні витрати Вппост = сумі витрат за статтями

    Вппост =0,06+0,12=0,18 грн.

  1.  сумарні постійні витрати на річний  випуск:

Σ Впост = Вппост   Nріч , (17)

    Σ Впост =0,1810000=1800грн

2.8  Розрахунок ціни продукції (роботи, послуг).

Ціна – це грошовий вираз  вартості товару. При формуванні ціни реалізації (відпускної ціни) підприємства до виробничої собівартості продукції додається величина прибутку , податок на добавлену вартість, акцизний збір (для високорентабельних і монопольних підакцизних товарів).

Ціна реалізації : Цвідп = СВвир + Пр + ПДВ + АК , (18)

де : СВвир  - виробнича собівартість продукції, грн.

      Пр – розрахунковий прибуток, грн.

      ПДВ – податок на добавлену вартість, грн.

      АК – акцизний збір.

Розрахунковий прибуток встановлюється виходячи із заданого рівня рентабельності 10-30%, ставка ПДВ – 20%. Спочатку визначається сума розрахункового прибутку, гуртова ціна, сума ПДВ, потім ціна реалізації.

Задамо рівень рентабельності 25% і проведемо розрахунки:

Пр=2,49•0,25=0,62 грн.

Ціна гуртова становитиме:

Цгурт=2,49+0,62=3,11 грн.

Розрахуємо суму ПДВ:

ПДВ=(2,49+0,62) •0,2=0,62 грн.

Тепер підставимо числові дані в формулу 18 і розрахуємо ціну відпускну:

Цвідп=2,49+0,62+0,62=3,73 грн.

За результатами розрахунків ціни визначають обсяг товарної продукції по ціні:

Vтп = Nріч • Цгурт ,          (19)

де: Nріч - річний обсяг продукції у натуральному виразі, од.,

    Цгурт – гуртова ціна одиниці продукції (без ПДВ та акцизного  збору), грн.

За формулою 19 розрахуємо обсяг товарної продукції:

Vтп=10000•3,11=31100 грн.

2.9  Визначення очікуваного прибутку

Валовий (маржинальний) прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами. Це поняття включає власне прибуток і невиробничі (адміністративні, комерційні та інші витрати):

Прмарж = Nпр • (Цгурт - СВвир),     (20)

де: Nпр – обсяг реалізованої  продукції в натуральному виразі, од.,

    Цгурт гуртова ціна, грн.,

    СВвир – виробнича собівартість одиниці продукції, грн.

Підставимо числові дані в формулу 20:

Прмарж =10000•(3,11-2,31)=8000 грн.

Чистий прибуток дорівнює маржинальному прибутку за мінусом невиробничих витрат. Очікуваний прибуток від продажу:

Прчист = Nпр• (Цгурт СВпов),      (21)

де: Nпр – обсяг реалізованої  продукції в натуральному виразі, од.,

     Цгурт гуртова ціна, грн.,

     СВпов – собівартість повна, грн.

Розрахуємо чистий прибуток за формулою 21:

Прчист=10000•(3,11-2,49)=6200 грн.

Рентабельність продукції:

Rпрод = (Прчист / СВпов) • 100,    (22)

де: Прчист  - сума чистого прибутку, грн.,

     СВпов – собівартість повна, грн.

За формулою 22 розрахуємо рентабельність продукції:

Rпрод =(6200/(2,49•10000)) •100=24.89 %

Отже, після проведених розрахунків:

Собівартість одиниці продукції виробнича – 2,31 грн.

Собівартість одиниці продукції повна – 2,49 грн.

Ціна одиниці продукції – 3,73 грн.

Рентабельність – 24,89 %

ІІІ Організаційний розділ

3.1 Організація праці на дільниці

Організація праці— це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці.

Економічні завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості.

Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують.

Організація праці на підприємстві охоплює такі основні напрями:

  1.  поділ і кооперація праці, що передбачають науково обгрунтований розподіл працівників за певними трудовими функціями, робочими місцями, а також об'єднання працівників у виробничі колективи;

  1.  організація і обслуговування робочих місць, що сприяють раціональному використанню робочого часу;

  1.  нормування праці, що передбачає визначення норм затрат праці на виробництво продукції і надання послуг як основу для організації праці і визначення ефективності виробництва;

  1.  організація підбору персоналу та його розвиток, тобто — планування персоналу, профорієнтація і профвідбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар'єри тощо;

  1.  оптимізація режимів праці і відпочинку, встановлення найбільш раціонального чергування часу роботи та відпочинку протягом робочої зміни, тижня, місяця. Відпочинок, його зміст і тривалість мають максимально сприяти досягненню високої працездатності протягом робочого часу;[9]

Робоче місце — це закріплена за окремим працівником просторова зона, оснащена засобами праці, необхідними для виконання певної роботи.

Організація робочого місця повинна сприяти максимальній ефективності процесу праці й бути гідною людини. Вона визначає продуктивність праці працівника та її якість.

Організація робочого місця — це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Основними напрямами в організації робочих місць вважають:

— ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці;

— раціональна спеціалізацію;

— освітлення робочої площі;

— обслуговування;

— умови безпечної й високопродуктивної праці[11]

Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника.

Рівень організації праці на конкретному робочому місці залежить також від якості його обслуговування.

Обслуговування робочого місця передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (налагодження, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чищення обладнання тощо).

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями:

— підготовча;

— інформаційна;

— виробнича;

— інструментальна;

— налагоджувальна;

— енергетична;

— контрольна та ін.

Усі ці функції мають виконуватися безперебійно і в певних організаційних формах, які притаманні кожному типу виробництва (рис. А).

Рис. 1. Форми обслуговування робочих місць за типами виробництва.

Умови праці — це зовнішнє середовище, що оточує працівника в процесі виробництва,  впливає на його працездатність і продуктивність праці.

На «Ріпкінському хлібокомбінаті» створені нормальні умови для виробництва продукції і роботи персоналу. Температура не перевищує +23 °С, відносна вологість до 60%, швидкість руху повітря не більше 0.3 м/с. Інтер’єр підприємства стриманий.

На робочому місці для розкатування тіста, крім виробничих столів, встановлюють тісторозкатувальну машину і холодильну шафу для охолодження тіста. Виробничі столи рекомендується робити з шафками для інструментів і висувними ящиками для борошна.

Рис. 2. Розміщення обладнання у кондитерському цеху на ділянці оформлення виробів:

1 - Шпильки кондитерські для транспортування готових кондитерських напівфабрикатів у доготовочні або допоміжні цехи.

2 - Холодильні шафи для зберігання інгредієнтного складу кондитерських виробів.

3 - Стіл виробничий.

4 - Полиці настінні для зберігання сипучих кондитерських інгредієнтів.

5 - Універсальний привід, використовується для приготування тіста, кондитерських фаршів, збивання вершків за допомогою планетарного міксера. Також застосовується механізм для подрібнення горіхів.

6 - Стелаж для зберігання інвентаря і насадок до універсального приводу.

7 - Столи кондитерські.

3.2 Організація управління 

Організаційна структура управління будь-яким суб`єктом господарювання – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

Типи організаційних структур управління:

1 Лінійна – це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має лише одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції у відповідному підрозділі (рис. 3).

Рис. 3 - Лінійна організаційна структура управління

2 Функціональна – структура, яка передбачає наявність штабів, але їх персонал має не лише дорадчі права, а й право керівництва і прийняття рішень (рис. 4).

Рис. 4.2 - Функціональна організаційна структура управління

3 Лінійно-функціональна – структура управління, яка спирається на розподіл повноважень та відповідальність за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі (рис. 5).

Рис. 5 - Лінійно-функціональна організаційна структура управлінн

4 Дивізіональна – це структура управління, яка будується не за функціональними ознаками, а за принципами групування виробничих підрозділів за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування (рис 6)

Рис.6 - Дивізіональна організаційна структура управління

5 Матрична – це структура, яка передбачає створення поряд з лінійними керівниками та функціональним апаратом управління тимчасових проектних груп, які формуються із спеціалістів функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції (послуг).

Рис. 7– Матрична організаційна структура управління

Розглянемо організаційну структуру  «Ріпкінського хлібокомбінату». що зображена на рисунку 8.

Рис. 8 – Організаційна структура управління на «Ріпкінському хлібокомбінаті»

IV Аналітичні дослідження  в курсовій роботі.

4.1 Розрахунок техніко-економічних показників.

В таблиці 10 наведено склад техніко-економічних показників виробництва та методика їх розрахунків.

Таблиця 10 – Техніко-економічні показники

Склад показників

Розрахунок

Абсолютні показники

Річний випуск продукції

  1.  в натуральному виразі, од.
  2.  у вартісному виразі, грн.
  3.  в трудовому виразі, н.- год.

10000 од.

31100 грн.

20000 н-год.

Чисельність ПВП, чол.

  1.  основні робітники
  2.  допоміжні робітники
  3.  керівники
  4.  ІТП
  5.  службовці

Кількість робочих місць, од. з них:

  1.  механізованих
  2.  комп'ютеризованих
  3.  немеханізованих

11

3

1

1

-

16

11

1

3

Загальна площа, м2,

в т.ч. виробнича, м2 

348

Прибуток від реалізації продукції. грн.:

  1.  маржинальний
  2.  чистий

8000

6200

Відносні показники

  1.  фондовіддача, грн/грн.

  1.  фондомісткість, грн/грн.

  1.  фондоозброєність, грн./чол.

  1.  матеріаломісткість продукції, грн/грн.

  1.  енергомісткість виробництва, грн/грн.

  1.  Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп/грн.

  1.  обсяг з 1 м2 виробничої площі. грн/м2 

  1.  виробіток:
  2.  в натуральному виразі, шт/люд.
  3.  у вартісному виразі,

         грн/люд.

  1.  середньомісячна заробітна плата. грн.:
  2.  ПВП
  3.  основних робітників

    - рентабельність продукції,      

Фд=31100/5509,9=5,6 грн./грн.

Фм=5509,9/31100=0,18грн./грн.

Фз=5509,9/16=344 грн./чол..

М=1,83/2,49=0,73 грн./грн.

Е=0,17/2,49=0,07 грн./грн..

(2,49•10000)/31100=0,8 грн.

V=31100/348=89,37 грн./м2

Внат=10000/16=625 шт./люд.

Вварт=31100/16=1943,75 грн./люд.

Зппвп=328826,69/16/12=1712,64 грн.

Зпосн=240411,03/11/12=1821,29 грн.

R=(6200/(2,49•10000)) •100=24,89%

  1.  економія витрат на виготовлення продукції, грн.

  1.  сума капітальних витрат, грн.

  1.  термін окупності капітальних витрат, р.

  1.  коефіцієнт економічної ефективності

Евтр=672568,31•0,006=4035,4 грн.

Кв=330000•0,01=3300 грн.

Токуп=3300/4035,4=0,82 р.

Ер=1/0,82=1,22

Розраховані показники свідчать про ефективність діяльності підприємства та

його прибутковість.

4.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

Після проведення розрахунків і узагальнення планових показників можна надати конкретні пропозиції щодо удосконалення діяльності дільниці або підприємства. Зазначимо які саме витрати треба знизити та спрогнозувати результати.

Таблиця 11- Пропозиції щодо  підвищення ефективності діяльності підприємства

Заходи

Шляхи досягнення

Очікуваний результат

1

2

3

Підвищення ефективності використання основних засобів

Автоматизація і механізація виробництва

Скорочення тривалості виробничого циклу

Удосконалення маркетингової діяльності підприємства

Розширення ринку, покращення реклами продукції, пошук нових замовників.

Збільшення попиту на продукцію, відповідно збільшення продажів

Впровадження прогресивних технологічних процесів

Заміна опарного способу приготування тіста на безопарний

Зменшення витрат матеріалів, зниження трудомісткості

Використання раціональних схем постачання матеріальних ресурсів.

Вітчизняні постачальники, що знаходяться поблизу підприємства і мають натуральні високоякісні матеріали.

Покращення якості, зниження собівартості

Забезпечення максимального завантаження виробничої потужності підприємства

Збільшення асортименту продукції

Збільшення обсягу виробництва і прибутку

Підвищення професійно-кваліфікаційного рівня персоналу

Перекваліфікація існуючих працівників та високі вимоги до нових

Покращення якості продукції, передбачення браку через необізнаність працівників

Прискорення процесу реалізації готової продукції

Удосконалення існуючих методів реалізації

Зменшення трудомісткості

Отже, підприємство  «Ріпкінський хлібокомбінат» має вжити деякі заходи щодо підвищення результатів своєї діяльності задля збільшення прибутків.

Висновки

Після проведення всіх розрахунків та дослідження діяльності підприємства «Ріпкінський хлібокомбінат»   зробимо висновки по кожному розділу курсової роботи.

У вступі була розкрита актуальність обраної теми та науковий апарат:

Предмет: розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства по виготовленню булочки «Кільце з маком».

Об’єкт: технологічний процес виготовлення булочки «Кільце з маком»

Мета: розробка проекту по виготовленню булочки «Кільце з маком» та аналіз його результатів.

Завдання:

1 Дослідження історії розвитку та діяльності підприємства.

2 Проаналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства.

3 Провести планові економічні розрахунки для визначення ефективності діяльності підприємства, взявши за основу технологічний процес по виготовленню булочки «Кільце з маком».

4 Розкрити сутність організації праці на рівні даного підприємства.

5 Провести аналітичні дослідження щодо ефективності підприємства.

6 Визначити можливі пропозиції щодо підвищення ефективності роботи «Ріпкінського хлібокомбінату».

У теоретичному розділи була висвітлена характеристика підприємства та його діяльності. Підприємство займається виготовленням хлібних та хлібобулочних виробів для забезпечення населення Ріпкінського району хлібобулочними виробами. Найважливішим постачальником є ПАТ "Млибор". Основний конкурент – «Чернігівський хлібокомбінат».

В розрахунковому розділі були проведені планові економічні розрахунки.

Виробнича програма – 10000 шт.

Трудомісткість – 2 год

Чисельність ПВП – 16 чол.

Собівартість виробнича – 2,31 грн.

Собівартість повна – 2,49 грн.

Ціна – 3, 73 грн.

Рентабельність – 24,89 %

В ІІІ розділі надана характеристика організації управління та праці, представлена організаційна структура «Ріпкінського».

Проведені техніко-економічні показники свідчать про прибутковість підприємства.

• Фондовіддача – 5,6грн/ грн.

• Фондомісткість – 0,18грн/ грн.

• Фондоозброєність - 344грн/чол.

• Витрати на 1 грн. товарної продукції – 0,8 грн.

Для підвищення ефективності діяльності дільниці по виготовленню булочки «Кільце з маком» розроблені такі заходи :

- підвищення ефективності використання основних засобів;

- удосконалення маркетингової діяльності підприємства;

- впровадження прогресивних технологічних процесів;

- використання раціональних схем постачання матеріальних ресурсів;

- забезпечення максимального завантаження виробничої потужності підприємства;

- підвищення професійно-кваліфікаційного рівня персоналу;

- прискорення процесу реалізації готової продукції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57976. DECORATIONS (ПРИКРАСИ) 2.51 MB
  Hello, Vicky. Nice to see you. How’re you today? I want to tell you some compliments. This sweater suits you perfectly. Vicky: I’m glad you like it. Thank you for the compliments. Teacher: Using the cheat sheet on the blackboard play the same little greeting dialogue with your classmates.
57977. Дизайн-фотостудия: «Лови момент». Урок информатики 194.5 KB
  Тип урока: урок систематизации и совершенствования знаний умений и навыков. Вид урока: практическая работа. Оборудование: компьютерный класс Программное обеспечение: Windows’ XP dobe Photoshop PowerPoint’2003 Методическое обеспечение урока...
57978. Природний добір як головний рушійний, творчий чинник еволюції. Форми природного добору 66.5 KB
  Мета: Сформувати поняття про природний добір як головний рушійний творчий чинник еволюції про форми природного добору. Епіграф Природний добір щодня і щогодини розслідує у всьому світі найдрібніші зміни відкидаючи погані зберігаючи і складаючи добрі працюючи нечутно...
57979. Действия с десятичными дробями (сравнение, округление, сложение и вычитание) 45.5 KB
  Сегодня предстоит выполнить на уроке важную, нужную и интересную работу. Чтобы достичь успеха, надо всем работать дружно, с большим желанием, используя знания предыдущих уроков.
57980. Действия с десятичными дробями 177 KB
  Учащиеся из ответов собирают пазл – картинку планеты и пытаются Узнать что это за планета Учитель показывает планеты и рассказывает интересные факты. МАРС –- четвертая от Солнца планета. САТУРН -– вторая по величине планета шестая от Солнца. ЮПИТЕР -– самая большая планета Солнечной системы.
57981. Всі дії з звичайними дробами 1.28 MB
  Перша команда залишається на місці працюватиме з дошкою (додаток 3), друга сідає за компютери (компютери включені на початку уроку учителем для рівноцінної роботи команд) учні відкривають програму під назвою - тестування на тему дроби...
57982. ДЕЙСТВИЯ С ОБЫКНОВЕННЫМИ ДРОБЯМИ 1.3 MB
  Цель. Обобщить и систематизировать знания учащихся об обыкновенных дробях, дробных числах; закрепить умения и навыки использования алгоритмов действий с обыкновенными дробями в процессе решения упражнений и задач.
57983. Додавання і віднімання дробів з однаковим знаменником 8.42 MB
  Сьогодні знову у пошуках друга потрапила дівчина у дивовижну казку але казка ця незвичайна казка математична і на своєму шляху зустрінеться Герда із математичними перешкодами. Одного дня Кай і Герда сиділи й роздивлялися книжку.
57984. Все действия с обыкновенными дробями 2.67 MB
  Цели: усвоение и обобщение учащимися правил сложения, вычитания, умножения и деления обыкновенных дробей, формирование умений и навыков применения их при решении задач, уравнений; развитие памяти учащихся, культуры устной речи, познавательного интереса школьников...