83269

П’єса-казка Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба»

Доклад

Педагогика и дидактика

Поглибити розуміння побудови тексту п’єси; вчити знаходити за допомогою вибіркового читання уривки слова які характеризують дійових осіб вчити розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами вчинками; розвивати творчі здібності дітей дослідницькі якості; виховувати правдивість почуття...

Украинкский

2015-03-12

39 KB

1 чел.

Урок українського читання, проведений в 4-А класі ЗОШ І-ІІІ ст.. № 9, вчителем Сорокою Н. Ю.

Тема.  П’єса-казка Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба» (І дія).

Мета: ознайомити учнів із творчістю Нелі Шейко-Медведєвої; розширити знання дітей про п'єсу як жанр; поглибити розуміння побудови тексту п’єси; вчити  знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, які характеризують дійових осіб, вчити розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами, вчинками; розвивати творчі здібності дітей, дослідницькі якості; виховувати правдивість, почуття відповідальності за свої вчинки, вміння тримати слово.

Обладнання: маски для інсценізації п'єси, мультимедійний проектор, посібник «Ох і лисичка-кума!»

Етап уроку

Використання форм, методів та прийомів

Мовна розминка

а) Словникові таблиці. Метод моментального зорового сприймання. 

б) Гра «Здогадайся: хто це?».

в) Розгадування кросворда.

- для розширення «поля читання»; 

- сприяла позитивному ставленню до навчання, потребували від дитини кмітливості, уваги, виробляли вміння швидко орієнтуватися і знаходити правильне рішення;

- використано з метою підведення учнів до формулювання теми уроку.

Повторення знань учнів про п'єсу

а) Робота з деформованим текстом.

- використано з метою розвитку навичок читання та поглиблення знань учнів про будову п’єси.

Ознайомлення з біографією автора

- знання біографії потрібно для того, щоб глибше зрозуміти твір, налаштуватися на його сприйняття, по-новому побачити деякі деталі тексту, а також це найбільший засіб морального та світоглядного виховання учня.

Опрацювання першої дії п'єси-казки Н. Шейко-Медведєвої  «Лисиця, що впала з неба»

1.Читання І дії учнями, що виразно читають.

- демонстрація такого зразка виразного читання має на меті: по-перше, таке читання стає своєрідним еталоном, до якого має прагнути кожен учень; по-друге, розкриває перед ними розуміння змісту твору отже, допомагає його свідомому прочитанню; по-третє, воно є підставою для «наслідувальної виразності».

2. Словникова робота

- проведено роботу над інтонаційним оформленням  речень та фраз, тому що  під час читання п’єси виразність має велике значення;

3. Повторне читання І дії (мовчки).

- таке читання розвиває зорове, емоційне сприйняття, усвідомлення змісту, запам’ятовування; формує вміння співвідносити швидкість читання з усвідомленням, уявленням описаних картин.

4. Аналіз змісту п'єси

- аналіз п’єси проведено у вигляді вільної бесіди, в якій уявно є автор і його герої, а також бесіда поєднується з читанням тексту п’єси.

Вправи на розвиток швидкості читання.

Гра «Хто читає швидше?»  

- проведено у формі гри, бо вона сприяє зацікавленості учнів, розвиває дух конкуренції, а одночасно і бажання читати швидше.

Робота над виразністю читання.

- на даному етапі робота була зосереджена на  формуванні в учнів інтонаційної виразності. 

1. Драматизація

- це актуальна форма роботи, бо в ній зосереджено глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту; вона сприяє розвитку творчих здібностей учнів, їх акторських якостей.

2. Характеристика дійових осіб

а) Мовно-логічне завдання;

б) Складання характеристики дійових осіб.

- проведено у формі гри, яка виявила не лише характерні особливості головних героїв п’єси, але і дала можливість порівняти їх.

- проведено у формі бесіди, яка допомогла учням показати своє ставлення до героїв п’єси.

Проект «Ох і лисичка-кума!»

- ця форма роботи — це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29773. Классификация и особенности материалов электронной техники. Структура материалов. Обозначение кристаллографических плоскостей и направлений кристалла 25.27 KB
  Структура материалов. Классификация и особенности материалов электронной техники. Электрофизические свойства являются одним из основных свойств материалов определяют их применение в электронной технике.
29774. Способы представления сложных структур. Типичные кристаллические структуры материалов, применяемых в электронной технике 87.11 KB
  Структура типа алмаз. Элементарные полупроводники кремний и германий кристаллизуются в структуру типа алмаз. В структуре типа алмаз атомы образуют плотнейшую ГЦК решётку в которой половина 4 из 8ми тетраэдрических пустот заняты атомами того же сорта. Структура типа алмаз может быть представлена как две взаимно проникающие подрешётки типа ГЦК которые смещены относительно друг друга по пространственным диагоналям на её длины.
29775. Дефекты в кристаллах. Классификация дефектов. Точечные, линейные и поверхностные дефекты 30.5 KB
  Линейные дефекты К линейным дефектам кристаллической решётки относятся дислокации. Различают краевые и винтовые дислокации. Линия дислокации в этом случае – это граница экстраплоскости. Винтовую дислокацию в кристалле можно определить как сдвиг одной части кристалла относительно другой но в отличие от краевой дислокации линия винтовой дислокации параллельна вектору сдвига.
29776. Цепь посылки вызова от ТА-57 на станцию ЦБ по структурной схеме 210.5 KB
  Кроме того оборудование комплекса позволяет образовать типовые каналы ТЧ 03 34 кГц каналы служебной связи 16; 192; 2275 кбит с прозрачные телеграфные каналы до 200 бод а также синхронные контрольные каналы 2037 и 4074 бит с. Кроме указанных выше цифровых каналов на каждой ступени образуются следующие дополнительные каналы: прозрачные телеграфные каналы ПТК; служебные телеграфные каналы СТК; синхронные контрольные каналы СКК; синхронные каналы служебной связи СКСС. Телеграфные каналы образуемые комплексом...
29777. Цепь дистанционного управления радиостанцией П-193М по структурной схеме 37.5 KB
  В качестве каналообразующей аппаратуры применяется аппаратура П331 П331МСкорость цифрового сигнала поступающего с аппаратуры П331 П331М может составлять 48 480 и 2048 кбит с.3 мкм; код линейного сигнала СМI; линейная скорость передачи 2048 кбит с независимо от скорости передачи входного сигнала; скорость передачи канала УСС 48 кбит с с ЭППЧ 03 21 кГц; Структурная схема аппаратуры П336Л. Цифровой сигнал от аппаратуры каналообразования ЦСП П331 П331М со скоростью передачи 48 кбит с ИО2 ИТ А или 480 кбит с...
29778. Назначение, ТТХ и состав (по общей схеме) телефонного коммутатора П-194М 149 KB
  Основные ТТХ П194М Число абонентских линий: П194М рассчитан на включение 40 абонентских линий в том числе: 3 соединительных линий линий № 3840 к станциям ЦБ или АТС; 10 соединительных линий линий № 1120 к радиостанциям УКВ с дистанционным управлением; 20 соединительных линий линий к КОА ДС с возможностью включения и выключения удлинителей. На вертикальной лицевой панели коммутатора размещены: пять вертикальных плат с 40 абонентскими комплектами; платы с гнездами для циркулярных соединений; ключи комплектов...
29779. Цепи вызова абонентом и опроса вызывающего абонента П-194М по принципиальной схеме 49 KB
  Вопрос 1. Цепи вызова абонентом и опроса вызывающего абонента П-194М по принципиальной схеме. Назначение и основные ТТХ радиорелейной станции Р-409МА. Состав ВЧ оборудования Р-409МА, назначение блоков. Опрос абонента коммутатора П-194М.
29780. Цепь прохождения разговора между двумя абонентами П-194М по принципиальной схеме 474 KB
  2: При работе станции в поддиапазоне А частоты возбудителя лежат в пределах 60120 мГц а в поддиапазонах Б и В – в пределах 6011199 мГц. В сменных блоках передатчиков обеспечивается или только усиление А или усиление и умножение частоты колебаний возбудителя Б В. Отличие заключается лишь в том что в приемниках поддиапазонов Б и В дополнительно применено соответственно удвоение и учетверение частоты первого гетеродина блока Б2 общего для трех поддиапазонов станции. Как видно из рисунков в приемниках применено двойное...
29781. Цепь посылки вызова абонента АТС по СЛ с коммутатора П-194М по принципиальной схеме 354 KB
  Для обеспечения диапазонной кварцевой стабилизации частоты в возбудителе применена частотная автоматическая подстройка частоты генератора плавного диапазона по эталонному кварцевому калибратору источнику сетки опорных частот. Структурная схема возбудителя по назначению и принципу работы может быть разделена на три части: Тракт высокой частоты состоящий из генератора плавного диапазона частотного модулятора с компенсирующим усилителем и усилителя высокой частоты т. устройств обеспечивающих генерирование усиление и частотную...