83326

Асоціаністська теорія пам’яті

Доклад

Психология и эзотерика

Психологічний рівень вивчення механізмів пам’яті хронологічно є старшим інших; психологічні теорії пам’яті можна класифікувати і оцінювати в залежності від того яку роль у формуванні процесів пам’яті відводили вони активності суб’єкта і як розглядали природу цієї активності.

Украинкский

2015-03-13

52.5 KB

1 чел.

Асоціаністська теорія пам'яті

На сьогодні у науці немає єдиної та закінченої теорії пам'яті. Велика різноманітність гіпотетичних концепцій і моделей обумовлено активізацією пошуків, що проводяться особливо інтенсивно в останні роки, представниками різних наук. До двох давніх рівнів вивчення механізмів та закономірностей пам'яті - психологічного і нейрофізіологічного - зараз додався третій - біохімічний. Формується також кібернетичний підхід до вивчення пам'яті.

Психологічний рівень вивчення механізмів пам'яті хронологічно є старшим інших; психологічні теорії пам’яті можна класифікувати і оцінювати в залежності від того, яку роль у формуванні процесів пам'яті відводили вони активності суб'єкта і як розглядали природу цієї активності. У більшості психологічних теорій пам'яті в центрі уваги виявляється або об'єкт («матеріал») сам по собі, або суб'єкт («чиста» активність свідомості) безвідносно до змістовної сторони взаємодії суб'єкта та об'єкта, тобто безвідносно до діяльності індивіда. Звідси неминуча однобічність розглянутих концепцій.

Однією з перших психологічних теорій пам'яті, що до сьогодні не втратила наукового значення, була асоціаністька теорія. Суть її полягає в тому, що образи, що зберігаються в пам'яті людини, пов'язані між собою, і це має значення для їх подальшого відтворення. Зв'язок уявлень називається асоціацією (термін, що означає «зв'язок», «з'єднання» введений відомим англійським філософом Д. Локком). При дослідженнях пам'яті в межах асоціативної теорії були встановлені типи утворення асоціацій: асоціації за схожістю (зв'язок виникає між подібними фактами), за суміжністю (зв'язок виникає між фактами, що слідують в часі один за одним), за контрастом (зв'язок виникає між фактами, які відрізняються, протилежні один до одного). В основі зазначених типів асоціацій лежать сформульовані ще Аристотелем три принципи «зчеплення» уявлень.

Вивчення пам'яті стало одним з перших розділів психологічної науки, де був застосований експериментальний метод. Ще в 80-х рр. XIX ст. німецький психолог Г. Еббінгауз запропонував прийом, за допомогою якого, як він вважав, було можливо вивчити закони «чистої» пам'яті, незалежні від діяльності мислення. Цей прийом - заучування безглуздих складів. У результаті він вивів основні криві заучування (запам'ятовування) матеріалу і виявив ряд особливостей прояву механізмів асоціацій. Так, наприклад, він встановив, що порівняно прості події, але ті, які здійснили на людину сильне враження, можуть запам'ятовуватися відразу і надовго. Водночас більш складні, але менш цікаві події людина може переживати десятки разів, але в пам'яті вони надовго не залишаються. Г. Еббінгауз також встановив, що при пильній увазі до події буває достатньо разового переживання її, щоб надалі точно її відтворити. Інший висновок полягав у тому, що при запам'ятовуванні довгого ряду краще відтворюється матеріал, що знаходиться на кінцях («ефект краю»). Одним з найважливіших досягнень Г. Еббінгауза було відкриття закону забування. Даний закон був ним виведений на основі дослідів із запам'ятовуванням безглуздих трибуквених складів. У ході дослідів було встановлено, що після першого безпомилкового повторення серії таких складів забування йде спочатку дуже швидко. Вже протягом першої години забувається до 60% всієї отриманої інформації, а через шість днів у пам'яті залишається менше 20% від загального числа спочатку вивчених складів.

Паралельно з дослідженнями Г. Еббінгаузом проводилися дослідження й інших вчених. Зокрема, відомий німецький психіатр Е. Крепелін вивчав, як протікає запам'ятовування у психічно хворих. Інший відомий німецький учений - психолог Г. Е. Мюллер - здійснив фундаментальне дослідження основних законів закріплення і відтворення слідів пам'яті в людини. Слід зазначити, що на перших порах дослідження процесів пам'яті у людини в основному зводилося до вивчення спеціальної свідомої мнемічної діяльності (процесу умисного заучування і відтворення матеріалу) і значно менше уваги приділялося аналізу природних механізмів фіксації слідів, однаковою мірою виявляються як у людини, так і у тварини. Це було пов'язано з широким розповсюдженням в психології інтроспективного методу.

Представниками цієї теорії були В. Вундт, Г.Мюллером, А.Пильцекер, Г. Еббінгауз.

В. Вундт вважав, що пам'ять людини складається з трьох видів асоціацій: вербальних (зв'язки між словами), зовнішніх (зв'язки між предметами), внутрішніх (логічні зв'язки значень). Словесні асоціації розглядалися як найважливіший засіб інтеріоризації чуттєвих вражень, завдяки чому вони стають об'єктами запам'ятовування і відтворення. та ін. Пам'ять в руслі цієї теорії розуміється як складна система короткочасних і довготривалих, більш-менш стійких асоціацій за суміжністю, подібністю, контрасту, тимчасовій і просторовій близькості.

Саме поняття асоціації міцно утвердилася в психології, хоча його значення в подальшому було істотно переосмислено і поглиблено. Запам'ятовування – це дійсно зв'язування нового з уже наявним в досвіді. Операція зв'язування стає цілком очевидною, коли нам вдається поелементно розгорнути подальший процес пам'яті, тобто відтворити який-небудь матеріал. Як ми згадуємо щось, використовуючи, наприклад, прийом «вузлики на пам'ять»? Ми натрапляємо на вузлик; вузлик відсилає нас до тієї ситуації, в якій він був зав'язаний; ситуація нагадує про співрозмовника; від співрозмовника ми йдемо до теми розмови і, нарешті, приходимо до предмета, якого шукали. Однак якщо б для утворення таких ланцюгів асоціацій було достатньо однієї тільки просторово-часової суміжності явищ, то тоді в одній і тій же ситуації у різних людей мали б виникати однакові ланцюги зв'язків.

Результати експериментів відомого англійського психолога Ф. Бартлетта, що зробили великий вплив на усіх дослідників пам'яті, також знаходяться в певному протиріччі з асоціативною теорією. Цьому дослідникові вдалося показати, що при запам'ятовуванні утримується лише деяка основа того, що сприймається і пов'язаний з нею емоційний фон. Решта піддається певній переробці у бік спрощення, схематизації, збіднення деталями. Спогад не є простою копією первинного враження і асоціацій, що виникли внаслідок цього, а обов'язково включає елемент узагальнення, грунтованого на минулому досвіді.

Усе це примушує вважати, що теорія асоціацій не являється вичерпною для розкриття явищ пам'яті. Слабкою стороною асоціанізма став його механізм, пов'язаний з абстрагуванням від змістовної, мотиваційної і цільової активності пам'яті. Не враховується, зокрема, вибірковість (різні індивіди не завжди запам'ятовують взаємозв'язані елементи) і детермінованість (деякі об'єкти зберігаються в пам'яті після одноразового сприйняття міцніше, ніж інші - після багатократного повторення) пам'яті. Рішучій критиці піддавалася асоціаністська теорія пам'яті від гештальтпсихології.

 

Блонский. При знайомстві з деякими психопатами, особливо депресивними, мене вражало, яке величезне місце в їх житті займає спогад. Про деяких з них можна сказати, що вони ніби пішли в спогади і минуле відняло їх у сьогодення і майбутнього. Навіть у депресивних підлітків я знаходив, досліджуючи їх вільні ланцюгові асоціації, набагато більший відсоток слів, даних внаслідок спогаду, про порівняно давнє минуле, чим у їх нормальних однолітків.

"У епоху Просвітництва (XVIII ст.) відбувається подальше  посилення інтерпретації психологічного знання як емпіричного за своєю суттю і інтроспективного за способом отримання. Вчення про  свідомість все більше змикається з механікою, як зразком  науковості цього історичного періоду. Основна увага приділяється дії механізму асоціації. Саме тому XVIII ст. для  

психології було століттям асоціанизму.

З часом асоціативна теорія зіткнулася з рядом важковирішуваних проблем, основним з яких стало пояснення вибірковості людській пам'яті. Асоціації утворюються на випадковій основі, а пам'ять з тієї інформації, що поступає і зберігається в мозку людини вибирає завжди певну інформацію. Знадобилося ввести в теоретичне пояснення мнемічних процесів ще один чинник, що пояснює цілеспрямований характер відповідних процесів". (Немов)

Найрішучіша критика асоціативної теорії пам'яті велася з позицій гештальтпсихології

Висновок. За допомогою знань про своє минуле людина може прогнозувати майбутнє і будувати свою поведінку. Знання про минуле попередніх поколінь за допомогою пам'яті можуть бути привласнені людиною, і, таким чином, взагалі стає можливими історичний розвиток людства. (Аляйда Ассман «Простори спогаду») (Однією з найперспективніших, активно затребуваних і популярних галузей сучасного соціогуманітарного знання є студії з дослідження пам’яті – соціальної та національної, історичної та культурної, колективної, сімейної, індивідуальної тощо. Саме дослідженню культурної пам’яті й присвячена одна з найцікавіших робіт знаної німецької дослідниці Аляйди Ассман. Під культурною пам’яттю авторка розуміє притаманний кожному суспільству і кожній епосі набір текстів, зображень і ритуалів, завдяки яким певна група людей стабілізує та передає далі власне бачення себе самої, це колективне знання про минуле. Книжка складається з трьох частин, перша з яких присвячена функціям, друга – засобам і третя – носіям культурної пам’яті)

Рене Магритт «Постоянство памяти»

Список використаної літератури

  1.  Немов. Психология.
  2.  Нуркова В.В., Березанская Н.Б. Психология: Учебник — М Юрайт-Издат, 2004 — 484 с.
  3.  Блонский П.П. память и мышление. – Питер, 2001. (творець генетичної теорії пам’яті)
  4.  Винославська О. В. Психологія: Навчальний посібник. – К.: ІНКОС, 2005.
  5.  А.М.ВЕЙН, Б.И.НАМЕНЕЦКАЯ. ПАМЯТЬ ЧЕЛОВЕКА. – М.: «НАУКА» , 1973.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12186. Мониторинг работоспособности материнской платы 41.91 KB
  Лабораторная работа № 17 Мониторинг работоспособности материнской платы 1. Цель работы Научиться диагностировать работоспособность системной платы 2. Теоретические сведения SpeedFan мощная утилита мониторинга Задача мониторинга критически важных параметров р
12187. СИРОВИННІ МАТЕРІАЛИ МАРТЕНІВСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА 1.09 MB
  1 СИРОВИННІ МАТЕРІАЛИ МАРТЕНІВСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА Шихтові матеріали поділяються на металеві і неметалічні. До металевої частини шихти відносяться: чавун брухт розкислювачі і легуючі добавки; до неметалічної – залізна і марганцева руда окалина агломерат вапняк і ва...
12188. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ЗЛИВКІВ СПОКІЙНОЇ, КИПЛЯЧОЇ ТА НАПІВСПОКІЙНОЇ СТАЛЕЙ 797.5 KB
  ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ЗЛИВКІВ СПОКІЙНОЇ КИПЛЯЧОЇ ТА НАПІВСПОКІЙНОЇ СТАЛЕЙ Особливості побудови зливка спокійної сталі Звичайна структура зливка спокійної сталі рис. 7.1 характеризується наступними основними зонами. Зона 1. Тонкий поверхневий шар що утвор
12189. ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВУГЛЕЦЮ В СТАЛІ ЗА ДОПОМОГОЮ КАРБОМЕТРУ ALPHA 1.03 MB
  ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВУГЛЕЦЮ в СТАЛІ ЗА ДОПОМОГОЮ карбометру ALPHA Ціль роботи: вивчити методи контролю вмісту вуглецю в сталі; освоїти один з фізичних методів визначення вуглецю в сталі. Теоретичне введення Перед проведенням лабораторної роботи студент зобовя
12190. ХРОНОМЕТРАЖ ПЛАВКИ В СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ АГРЕГАТІ 31.5 KB
  ХРОНОМЕТРАЖ ПЛАВКИ В СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ АГРЕГАТІ Мета роботи: 1. Вивчити конструкцію сталеплавильного агрегату. 2. Ознайомитись з організацією робіт сталеплавильного агрегату. 3. Вивчити технологію плавки в сталеплавильному агрегаті. Перед проведенням ла...
12191. Определение порядка реакции по мурексиду и ката¬лизатору (кислоте) 282.69 KB
  Цель работы: определение порядка реакции по мурексиду и катализатору кислоте; определение константы диссоциации слабой кислоты путем кинетических измерений. Схема установки Рис. 1. Общий вид прибора где 1 – узел светофильтров 2 – узел кюветодержателя 3 – и
12192. Ознакомиться с оптическим методом изучения кинетики реакции; определить порядок реакции по сахару к катализатору 151 KB
  Цель работы: ознакомиться с оптическим методом изучения кинетики реакции; определить порядок реакции по сахару к катализатору; определить среднюю константу скорости. Схема установки Рис. 1. Схема поляриметра где 1 – источник света 2 – светофильтр 34 – поляр
12193. Определить частные и общий кинетический порядок реакции 31.15 KB
  Цель работы: определить частные и общий кинетический порядок реакции Fe3I→Fe2I Рабочие формулы где: n1 – частный порядок реакции по ионам железа n2 – частный порядок реакции по йодидионам где: n – общий порядок реакции. Таблица 1 Экспериментальны
12194. Установить зависимость удельной и эквивалентной электропроводности электролита от концентрации и температуры 29 KB
  Цель работы: установить зависимость удельной и эквивалентной электропроводности электролита от концентрации и температуры. Рабочие формулы где: k постоянная сосуда RKCl сопротивление раствора KCl ‒ удельная электропроводность раствора KCl ...