83359

Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Опис тварини

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку. Закріплювати знання про прикметник, про роль прикметників в усному і писемному мовленні, удосконалювати вміння учнів складати речення з прикметниками, працювати над удосконаленням орфографічної грамотності, вчити визначати відмінки, розвивати образне мислення. Виховувати любов до природи.

Украинкский

2015-03-13

80.5 KB

0 чел.

Урок з української мови в 4 класі

Тема уроку. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Опис тварини.

Мета уроку. Закріплювати знання про прикметник, про роль прикметників в усному і писемному мовленні, удосконалювати вміння учнів складати речення з прикметниками, працювати над удосконаленням орфографічної грамотності, вчити визначати відмінки, розвивати образне мислення. Виховувати любов до природи.

Обладнання. Ілюстрації, опорна таблиця, малюнок барвінка.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1.  Повторення вивченого про прикметник. (Робота в парах).
  2.  Запис дати, каліграфічна хвилинка.

В      Л     А     К     Ю     Б      Я

  •  На які групи можна поділити? (На голосні та приголосні).
  •  Коли букви я, ю можуть позначати два звука? Наприклад.
  •  З одним із слів складіть речення.(Запис речення на дошці з коментуванням, підкреслити підмет і присудок. Усно встановити зв’язок слів у реченні.)

Оцінювання.

ІІІ. Закріплення вивченого

1.Орфографічний диктант.

Зимовий, солов’їні, весняне, мальовничий, дерев’яний, кольоровий, хрещатий.

(Запис з коментуванням всіх орфограм).

  •  На які групи можна поділити записані слова?
  •  Утворити словосполучення, до прикметника додати іменник.
  •  А хто з вас знає, що це за рослина хрещатий барвінок?
  1.  

Слухання легенди.

Легенда про барвінок

Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою потіхою для них був їхній синочок на ім’я Бар. У скорому часі виріс він гарним парубком. Багато дівчат мали собі на думці віддатися за нього. Сохло серце за Баром у однієї дівчини, котра мала за маму відьму. Посватався Бар до іншої, котра називалась Вінка. Ніяка ворожба відьми не могла розбити того кохання.

І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для батьківського благословення і чекали тієї хвилі, щоб піти до святої церкві до шлюбу.

Аж тут казна-звідки ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним смердючим настоєм якогось зілля. За хвилю на місці, де стояли Бар і Вінка, вже нікого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла чорною вороною. Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою. Впала матінка Барова на те місце, де стояв її син, і скропила землю слізьми. І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом...

А назвали його Барвінком. І тягнеться він до хат, до батьківських могил. Кожна дівчина вплітає його у свій весільний вінок.

(Діти слухають та знаходять прикметники).

  1.  Робота з реченням записаним на дошці.

Встала й весна, чорну землю

сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

барвінком укрила.

(Робота в групах).

І група – підкреслює підмет та присудок, визначають відмінки прикметників та іменників.

ІІ група – підкреслити підмет та присудок, визначають частини мови.

  •  Підібрати до слів встала, уквітчала синоніми.
  •  До слова чорна антонім.

ІV. Робота над складанням опису

а) пояснення вчителя;

Коло бабусі, сидить дід у кожусі,

проти печі гріється,

без водички миється.   (Кіт).

б) повторення вивченого про текст;

в) складання  опорних слів;

Опорні слова

Шерсть: пухнаста, м’яка, гладенька, сіра, чорна, руда, біла.

Очі: зелені, голубі, великі, розумні, мов ліхтарики.

Вуха: маленькі, гострі, пухнасті.   

Вуса: довгі, чуттєві.

Лапи: м’якенькі подушечки, пухнасті.

Хвіст: довгий, пухнастий.

Нігті: гострі, великі.

г) складання плану опису;

Мій котик

  1.  Яку кличку має твій котик?                            
  2.  Яка в нього шерсть?
  3.  Який у нього хвіст?
  4.  Які в нього очі, вуса, хвіст?
  5.  Які кігті?
  6.  Яку користь приносить?
  7.  Моє відношення до тварини.

д) Перевірка складеного опису (робота усна).

е) Підведення підсумків по завершенню даної роботи.

- То як же ви відноситеся до своїх вихованців, а ваші батьки, рідні?

- До якої природи відноситься кіт? Чому?

Фізкультхвилинка

Діти сідають закривають очі.

  •  Уявіть, що зараз настала довгождана весна. З блакитного неба усміхається сонечко. А ми з вами потрапили в сад.
  •  Дерева стоять у білому вбранні, як наречені. Повіяв тихенький вітерець і з дерев білим снігом летять пелюстки. В саду тихо-тихо. Які звуки ви почули?

V. Робота з підручником

1. Виконання вправи за зразком вправи 249.

(До прикметників, поданих у словосполученнях, добрати синоніми і записати за зразком).

2. Словникова робота.

Опрацьовуємо слово цемент.

Це латинське слово, що означає – битий камінь.

3. Творча робота над вправою 250. Утворення прикметників від іменників.

Розбір слів за будовою. Діти пригадують що називається закінченням, суфіксом.

  1.  Робота над ілюстрацією.

– Що ми бачимо на ілюстрації?

  •  Яка пора року?
  •  Які кольори використав автор?
  •  Складіть діалог за цією ілюстрацією?
  •  Які птахи зимують у нас взимку?
  •  Як вони виживають?
  •  Яким чином їх життя залежить від людей? А від вас?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Ст.138, вправа 252 (3)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81804. Первая научная революция и формирование научного типа рациональности 29.03 KB
  В ходе этой революции сформировался особый тип рациональности получивший название научного. Научный тип рациональности радикально отличаясь от античного тем не менее воспроизвел правда в измененном виде два главных основания античной рациональности: вопервых принцип тождества мышления и бытия вовторых идеальный план работы мысли. Тип рациональности сложившийся в науке невозможно реконструировать не учитывая тех изменений которые произошли в философском понимании тождества мышления и бытия.
81805. Смена типов научной рациональности 41.37 KB
  С научной картиной мира связывают широкую панораму знаний о природе включающую в себя наиболее важные теории гипотезы и факты. Структура научной картины мира предлагает центральное теоретическое ядро фундаментальные допущения и частные теоретические модели которые постоянно достраиваются. Когда речь идет о физической реальности то к сверхустойчивым элементам любой картины мира относят принципы сохранения энергии постоянного роста энтропии фундаментальные физические константы характеризующие основные свойства универсума: пространство...
81807. Главные характеристики современной, постнеклассической науки 33.24 KB
  В ходе развития науки в последней трети XX в. Ее фундамент составляют ставшие общенаучными принципы развития и системности. Такое понимание процессов развития исходит из синергетики. Вопервых принцип развития эволюции в современной науке получил статус фундаментальной мировоззренческой и методологической константы.
81808. Новые стратегии научного поиска. Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира 33.72 KB
  Синергетика оказалась весьма продуктивной научной концепцией, предметом которой выступили процессы самоорганизации — спонтанного структурогенеза. Она включила в себя новые приоритеты современной картины мира: концепцию нестабильного неравновесного мира, феномен неопределенности и многоальтернативности развития, идею возникновения порядка из хаоса.
81809. Этические проблемы науки XXI века. Проблемы гуманитарного контроля в науке и высоких технологиях. Экологическая этика 29.07 KB
  Проблемы гуманитарного контроля в науке и высоких технологиях. Этические проблемы в области биоэтики оформились как чрезвычайно острые требуюшие своего неотлагательного решения и реакции общества. Проблемы биоэтики возникли на стыке биологии и медицины.
81810. Этика науки и ответственность учёного. Нормы научной деятельности и расширение этоса науки 43.55 KB
  Нормы научной деятельности и расширение этоса науки. В процессе вершения науки этически оцениваемые объекты производят этически оцениваемые деяния и тогда деяния порождают этически оцениваемые отношения а объекты становятся субъектами этих отношений. Римскими цифрами обозначены классы отношений: I личные отношения ученых; II заочные отношения ученых внутри мира науки; III отношения между миром науки с одной стороны и человечеством и природой с другой.
81811. Сциентизм и антисциетизм. Наука и паранаука 34.61 KB
  Эйнштейн ищут основания знания в философии и художественной литературе. Анти-фундаменталистская тенденция просматривается в истолковании всех важнейших областей научного познания: математического естественнонаучного гуманитарного. В то время как сциентизм базируется на абсолютизации рациональнотеоретических компонентов знания антисциентизм опирается на ключевую роль этических правовых культурных ценностей по отношению к идеалу научности. Следует отметить направление теории познания имеющее долгую историю в котором акцент делается на...
81812. Наука как социокультурный феномен. Становление науки как социального института 38.59 KB
  Становление науки как социального института. Именно деятельностное понимание науки особо отмечал В. Вернадский: Ее содержание не ограничивается научными теориями гипотезами моделями создаваемой ими картиной мира в основе она главным образом состоит из научных фактов и их эмпирических обобщений и главным живым содержанием является в ней научная работа живых людей Во втором истолковании когда наука выступает как система знаний отвечающих критериям объективности адекватности истинности научное знание пытается обеспечить себе...