834

Визначення основних параметрів та режимів роботи валкової жатки

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Характеристика умов роботи валкової жатки. Існуючі технології схеми валкових жаток. Висота встановлення осі мотовила над різальним апаратом. Винос мотовила відносно різального апарата.

Украинкский

2013-01-06

3.57 MB

16 чел.

Міністерство аграрної політики України

Глухівський коледж Сумського НАУ

«Визначення основних параметрів та режимів роботи валкової жатки»

Пояснювальна записка до курсової роботи

16 КР 000 000 020 ПЗ

                                             Керівник курсової роботи: Рева С.В.

                          Розробив: студент 31 МБ Яременко О.Д.

2009

Зміст

Реферат.............................................................................................4

Вступ................................................................................................5

  1.   Характеристика умов роботи валкової жатки.......................7
  2.   Існуючі технології схеми валкових жаток. Обґрунтування мети і задач курсової роботи...........................................................................8
  3.   Агротехнічні вимоги до валкової жатки................................9
  4.   Технологічні розрахунки.......................................................11

5.    Розрахунок різального апарата.............................................19

6.    Техніко – економічні розрахунки.........................................27

7.    Технічна характеристика запроектованої жатки.................28

8.    Охорона праці.........................................................................29

Висновки........................................................................................30

Список літературних джерел.......................................................31

Реферат

Пояснювальна записка курсової роботи містить 31 с., 3 рис., 1 табл..,      бібліогр.; графічна частина 3 арк.

ВАЛКОВА ЖАТКА, МОТОВИЛО, РІЗАЛЬНИЙ АПАРАТ, ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ, ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ОХОРОНА ПРАЦІ, ВИСНОВКИ.

Обєктом розробки є валкова жатка.

Метою курсової роботи є обґрунтування основних параметрів та режимів роботи валкової жатки.

Представлена характеристика умов роботи жатки, викладені агротехнічні вимоги.

Виконані технологічні розрахунки по обґрунтуванню основних параметрів мотовила, різального апарата.

Виконані техніко – економічні розрахунки, наведена технічна характеристика, розроблені заходи по охороні праці.

Представлені висновки по роботі.

Вступ

Сучасне сільське господарство ґрунтується на механізованих технологіях, тому його ефективність значною мірою залежить від технічної оснащеності та рівня використання технічного потенціалу господарства.

На етапі становлення ринкової економіки і нових виробничих відносин актуальним є забезпечення системної єдності техніки, зниження негативних наслідків використання машинних технологій, цілеспрямована впровадження ресурсоощадних екологічно безпечних механізованих процесів.

Складність проблем, що стоять перед сільським господарством нині і передбачаються  в майбутньому, потребують формування нового рівня інженерного мислення при розробленні та впровадженні науково обґрунтованої системи  машин.

Валкові жатки призначені для зрізування стебел хлібостою і укладання зрізаної маси у валок на стерню. Їх використовують при двофазному способі збирання зернових культур.

Валкові жатки поділяються за призначенням, за шириною захвату та за способом агрегатування, за способом утворення валка.

За призначенням вони поділяються на: для зернових колосових і крупяних культур; для рису; для бобових культур; для насінників трав.

За способом агрегатування: причіпні; навісні й напівнавісні; самохідні.

За способом утворення валка: однопотокові;  двопотокові; трипотокові.

За шириною захвату: вузькозахватні; середнього захвату; широкозахватні.

Валкові жатки і жатки комбайнів підрозділяються на копіюючі і некопіюючі. Копіюючі жатки приєднуються до рами шарнірно. Вони спираються на черевики і можуть підійматися або опускатися щодо трактора, шасі або рами комбайна в поперечному і повздовжньому напрямках, автоматично копіюючи рельєф поля. Некопіюючі жатки приєднуються до рами жорстко. Поверхню поля вони копіюють разом з рамою машини.

У навісних валкових жатках ріжучий апарат, мотовило і дільника діють так само, як і в комбайнових. Відмінність же їх полягає в наступному. В комбайновій жатці зрізані стебла подаються до шнека, а від нього до плаваючого транспортера, який спрямовує їх в гору, в приймальну камеру молотарки для обмолоту. Стебла, прибрані валковою жаткою, не можна відразу обмолочувати – їх потрібно рівномірно укласти на стерню у вигляді валу. Таку операцію шнек виконувати не може. Для цього необхідно використовувати нескінченний полотняний або пасово-планчастий транспортер. Верхня гілка транспортера безперервно рухається у бік викидного вікна, доставляючи до нього скошені стебла.

У валковій жатці корпус  не бере участь в технологічному процесі прибирання, за допомогою нього лише приєднують жатку до молотарки. В цьому випадку комбайн як би перетворюється на різновид трактора: він несе на собі жатку і приводить її в рух від свого двигуна.

  1.  Характеристика умов валкової жатки

При збільшенні швидкості руху хатки стебла більше нахиляються її робочим органами. Коли пружинні властивості стебел стають незначними, то стебла зламуються при нахилі, що може створити умови для втрат урожаю не зрізаним колоссям. Високі пружні властивості стебел дозволяють збільшувати робочу поступальну швидкість жатки.

В.Ф. Семенов виявив, що при висоті зрізу стебел 5, 10 і 20 см сила, необхідна для зламу стебла озимої пшениці, дорівнює відповідно 0,42; 0,1 і 0,03 Н.

Залежність між середнім значенням зусилля і нахилу в процесі відхилення стебла приблизно прямо пропорційна.

Середнє значення зусилля, необхідне для зламування одного із стебел, розташованих в групі, в 1,5...2 рази менше, ніж окремого відхиленого стебла. однаково напружені. Найбільше напружені стебла не всі стебла однаково напружені. Найбільше напружені стебла ті, які розташовані на периферії групи (пучка).

Висота стеблостою та довжина в основному визначають розміри робочих органів, їх установку, регулювання і режим роботи жатки. Положення стебла у просторі характеризується наступними параметрами:

  1.  відносним зниженням висоти розташування колоса (волоті, бобів) порівняно з його положенням в прямостоячому стані.

,

  1.  кутом β між проекцією стебла на поверхню ґрунту і напрямком переміщення збирального агрегату.

Якісні показники роботи жатки знижуються зі збільшенням кута α та при русі за поляганням стебел.

На величину коефіцієнта тертя стебел впливають: вологість, температура повітря, форма і шершавість поверхні тертя, швидкість взаємного переміщення, тиск між поверхнями тертя.

  1.  Існуючі технологічні схеми валкових жаток. Обґрунтування мети і задач курсової роботи.

Найбільше розповсюдження знайшли двох – і три потокові жатки,запроектовані для широкого спектру умов роботи. Є необхідність розробки машини для конкретних умов збирання врожаю.

В курсовій роботі необхідно зробити розрахунки мотовила, розрахувати різальний апарат, зробити загальний розрахунок валкової жатки, розрахувати техніко-економічні показники жатки і привести технічну характеристику запроектованої машини.

Рис. 2. Схема до обґрунтуванню захвату жатки:

а – двопотокової; б – трипотокової.

  1.  Агротехнічні вимоги, що пред’являються до валкової жатки

До валкових жаток пред’являються вимоги по висоті зрізу, втратам вільним зерном, а також зрізаним і не зрізаним колосом, характеру укладання стебел в валок.

Висоту зрізу встановлюють в залежності від густоти і висоти рослин.

Відхилення від середньої величини ± 1 см.

Втрати зерна при скошуванні прямостоячого стеблостою не повинні перевищувати 0,5 %, полеглого – 1%.

Розміщення стебел відносно поздовжньої не повинно перевищувати 25º.

Стебла в валок повинні укладатися рівномірно як за товщиною так і за шириною.

Огріхи при скошуванні с. – г. культур в валок не допускаються.

  1.  Технологічні розрахунки
  2.  Вибір типу мотовила.

Умови збирання.

Поступальна швидкість жатки:

мінімальна - м/с;

максимальна - м/с;

Довжина стебел - м.

Висота зрізу м.

Довжина колоса м.

Найбільша швидкість граблини – 2,1 м/с

Із існуючих типів мотовил ( універсальне ексцентрикове, жорсткопланчасте, копіювальне ) в зв’язку з різноманітністю умов скошування рослин рекомендується вибрати універсальне ексцентрикове мотовило.

  1.  Кінематичний режим.

Показник кінематичного режиму λ визначається формулою:

            м/с                                      (1)

                                                           (2)

Приймаємо=1,5.

                                                            (3)

Приймаємо =1,3.

де - найбільша швидкість граблини, при якій виникають втрати вільним зерном; м/с.

uпоступальна швидкість жатки, м/с.

Показник λ визначається для мінімальної  та максимальної  , поступальних швидкостей жатки.

  1.  Радіус мотовила.

Радіус мотовила R вибирають із умови:

,                                              (4)

де і визначається за формулами:

                            (5)       

                                                     (6)

                                                        (7)

                                                        (8)

                                   (9)

                                 (10)

де L, ,  - відповідно довжина, максимальна та мінімальна довжини стебла, м;

 довжина колоса, м;

висота зрізу, м.

L, м

0,85

0,95

0,85

0,95

H, м

0,24

0,28

0,24

0,28

λ

1,54

1,24

1,54

1,24

R, м

0,17

0,18

0,064

0,07

В таблиці і відповідно мінімальна та максимальна висота зрізу.

Середнє значення радіуса:

                                        (11)

Радіус визначають як середнє значення від підставлення в формулу

У випадку, якщо не задовольняють умові, то приймають

  1.  Кутова швидкість граблини мотовила.

Максимальна та мінімальна кутові швидкості відповідно дорівнюють:

                                    м/с;                    (12)

                                  м/с.                      (13)

де і відповідно максимальна і мінімальна поступальні швидкості жатки.

  1.  Кількість граблин.

Кількість граблин Z визначається за формулою:

                                                                           (14)

                                                                            (15)

де - середня довжина стебла приймається так через тн, що розрахунок ведеться для усіх випадків скошування, у тому числі для можливого повного полягання стебел, м.

Розрахунки виконуються для і . Із умови відсутності двократної дії граблини на одне і те ж стебло приймається ціле менше число граблин.

  1.  Кут нахилу граблини (пальця, планки).

У мить входу пальців граблини в стеблостій, кут α нахилу останніх повинен задовольняти умові:

                                                                                                                  (16)

де - кут тертя стебел об пальці граблини.

З метою запобігання намотування стебел на пальці і перекидання їх через борт жатки повинна виконуватись вимога:

                                                                                                               (17)

Щоб стебла добре зісковзували з пальців граблини в мить виходу їх із стеблостою, бажано мати .

В зв’язку з висловленням належить прийняти середнє значення

  1.  Висота встановлення осі мотовила над різальним апаратом.

Враховуючи зміни регульованих характеристик і висоти стебел, найбільша висота встановлення осі мотовила над різальним апаратом: 

                                                                                                                                                                                     (18)

найменша висота :

                                                                                                 (19)

де – довжина пальця граблини, м.

Для кращого очищення різального апарата від зрізаних стебел приймають мінімальну відстань між кінцями пальців мотовила і різальним апаратом м. Тоді:

                                              (20)

Діапазон регулювання мотовила за висотою:

                                             (21)

  1.  Винос мотовила відносно різального апарата.

Мінімальний винос одержують, розмістивши вісь мотовила над спинкою ножа. Максимальний винос визначають графічно.

  1.  Будування траєкторії абсолютного руху пальця граблини (планки) мотовила:
  2.  проводять коло радіусом мотовила R і ділять його та декілька частин (наприклад,на 12). Отримані точки позначають 1, 2…12;
  3.  відкладають відрізок, рівний шляху , пройденому машиною за 1 оберт мотовила від центра кола О, ділять його на стільки ж рівних частин і позначають отримані точки . Величина . Значення λ вибирають з наступних величин: ,

                                                    (22)

                                                            (23)

                                                             (24)

                                                            (25)

в)       з точок 1, 212 проводять горизонтальні прямі, відкладають на них відповідно відрізки різні і отримують точки . З’єднуючи знайдені точки плавною кривою, отримують траекторію руху пальця граблини (планки).

  1.  Визначення максимального виносу мотовила.
  2.  від нижньої точки петлі відкладають вверх величину заглиблення пальців граблини (планки) в стебла h і отримують траєкторію руху пальця граблини (планки).

Величина заглиблення планки в стебла повинна задовольняти умові:

                       .                    (26)

де - відстань від найбільшої хорда MN до нижньої точки петлі, м;        - середня висота зрізу, м;

     б) від точки К перпендикулярно траєкторії осі мотовила відкладають униз середню довжину стебла і знаходять точку С. У точці С стебло вважають закріпленим у грунті;

     в) знаходять точку m, яка визначає момент вислизання стебла з-під пальця (планки);

     г) визначають положення осі мотовила в мить, коли палець (планка) знаходиться в точці m, для того із точки m, радіусом R роблять зарубки на лінію руху його осі і визначають точку ;

    д) для усунення можливості вислизання стебла приймають, що в мить, коли палець граблини знаходиться в точці m, різальний апарат повинен розміщуватись на лінії СК в точці . Винос мотовила заміряється по горизонталі між його віссю ( точка ) і різальним апаратом (точка ). Цей винос визначають максимальним, тому що збільшення його призведе до вислизання стебел із-під пяльця граблини.

Винос мотовила визначають:

-   позитивним, якщо вісь мотовила знаходиться спереду різального апарата;

-   негативним, якщо вісь знаходиться позаду апарата;

-   рівним 0, якщо вісь знаходиться над різальним апаратом.

  1.  Положення різального апарата в мить входу граблини в стебла.

при вході пальця граблини в стебла положення різального апарата визначають так:

а) із точки К радіусом R на лінії руху осі мотовила роблять зарубки у, визначають положення осі;

б) від точки з урахуванням знаку ( + чи - ) відкладають і, спроектувавши отриману  точку на траекторію руху ножа пп знаходять положення різального апарата в мить входу пальця граблини в стебла (точка ).

Визначення положення різального апарата в мить виходу пальця із стеблостою наведено в пункті 8.2, д.

  1.  Коефіцієнт дії мотовила на стебла.

Коефіцієнт дії мотовила на стебла визначається за формулою:

                                      .                              (27)

b – ширина ділянки, з якою при дії пальця граблини зрізуються стебла, м;

ирина ділянки:

                  (28)

де В – ширина хорди на рівні верхівки стебла замірюванням, м;

«+» , «-» - знак «+» приймається при позитивному виносі мотовила, знак «-» - при негативному виносі.

На рисунку показано також і графічне визначення ширини ділянки в для негативного виносу мотовила.

Величина не повинна бути більш ніж 1 і звичайно знаходитися в межах 0,2...0,8.


  1.  Розрахунок різального апарата сегментно – пальцьового типу

Вихідні дані:

Мінімальна швидкість жатки м/с.

Максимальна швидкість жатки м/с.

Висота зрізу м.

Питома робота на зріз рослин .

Визначити величину подачі ножа та частоту обертів кривошипного вала приводу ножа.

  1.  Величина подачі:

                                         .                                 (29)

де - висота сегмента;

- коефіцієнт пропорційності,

Частота обертання n кривошипного вала привода ножа:

                                                           (30)

де - мінімальна швидкість жатки.

  1.  Побудова траєкторії абсолютного руху ножа.

Для побудови:

  1.  відкладають горизонтально величину хода ножа S і перпендикулярно їй величину L;
  2.  на основі S, як на діаметрі, будують півколо радіусом r=S/2;
  3.  дугу півкола радіусом S і подачу L поділяють на однакову кількість частин і відповідно позначають точками 1, 2, ...6 на дузі півкола проводять вертикальні лінії, а через точки - горизонтальні лінії. Одержують точки перетину   ;
  4.  з’єднавши точки плавною кривою, отримують абсолютну траекторію руху будь-якої точки сегмента.

Порядок побудови діаграми руху сегмента різального апарата складається такий:

  1.  викреслюють сегмент в положеннях: - початкове, - на відстані S ліворуч і на відстані L уперед від попереднього положення; - на відстані 2L попереду початкового положення сегмента;
  2.  проводять осі симетрії двох пальців і на відстані ;
  3.  паралельно лініям і проводять траекторії руху m – m передніх і n – n задніх точок лез пальцьових пластинок;
  4.  за допомогою шаблона будують траєкторію руху крайніх точок активних лез сегмента ;
  5.  знаходять положення крайніх точок активних лез сегмента в мить сходу з лез пальцьових пластинок і в мить набігання їх на леза пальцьових пластинок. Ці положення визначаються точками перетину траєкторії для передніх і для задніх точок активних лез сегмента з траекторіями передніх m – m і задніх nn активних лез пальцьових пластинок.
  6.   визначають положення лінії набігання (лінії перерізування).ю
  7.  проводять лінію , які показують напрямки нахилу стебел пальцями. Ці лінії повинні бути направлені до осі сегмента пальців від точок 1, 2, 3, 4 і 5 до лез пальцьових пластинок і відхилені на кут тертя φ від перпендикуляра ().
  8.  Визначення площі, з якої стебла зрізуються за один хід ножа.

Виявляють форму та розміщення ділянок, з яких стебла зрізуються сегментом за один хід. Сегмент при русі справа ліворуч зрізує на першому пальці всі стебла, розташовані нижче лінії , а при русі зліва праворуч стебла будуть зрізані на другому пальці нижче лінії .

При сході з першого пальця сегмент захоплює стебла, відігнуті пальцем  з ділянки .

Площі, які зрізуються сегментом при русі зліва праворуч, заштриховані. Напрямок лінії штрихування зі стрілками на кінцях, умовно показує напрямок відгинання стебел до лінії перерізування. За хід ножа зліва праворуч сегмента зрізує стебла на другому пальці з площі:

                                               (31)

  1.  Визначення висоти стерні.

Висота стерні після зрізу стебел визначається за формулою:

                           (32)

де – висота зрізу, м;

- відгинання стебел, м.

Максимальна можливе поперечне відгинання стебла характеризується відрізком:

                                                  (33)

де   - відстань між пальцями,

- ширина передньої основи пальцевої пластини,

- кут нахилу леза сегмента до напрямку руху машини,

Цей відрізок можна також визначити заміром відстані від точки . Максимальне повздовжнє відгинання стебел в напрямку руху машини характеризується відрізком між точками .

  1.  Побудування графіка зміни швидкості руху сегмента.

Графік зміни швидкості будують для визначеної точки сегмента, наприклад т. . Його розташовують в нижній частині діаграми на прямій, яка паралельно основі сегмента. Спроектувавши на цю пряму точку в початку і кінці робочого ходу, отримують відрізок, рівний ходу сегмента S. На цьому відрізку радіусом r =S/2 будують півколо, яке являє залежність x=f(x), де x – швидкість руху сегмента, x – переміщення сегмента. Положення точки в початку різання визначається, якщо через точку провести пряму, паралельну лезу сегмента, тоді лінія - буде відповідати положенню правого леза сегмента вкінці різання на другому пальці. Спроектуємо на графік зміни швидкості руху сегмента точки , відповідні початку і кінці різання. На діаграмі отримуємо відрізки пропорційні швидкості різання на в указані миті. Ці швидкості рівні:

на початку різання на другому пальці:

                                                            (34)

в кінці різання на другому пальці :

                                                           (35)

де - масштаб швидкості.

Масштаб визначається за формулою:

                                                             (36)

де - максимальна швидкысть руху сегмента;

- береться з креслення

Швидкість:

.                                               (37)

де - радіус кривошипа, м;

- кутова швидкість, рад/с.

                                                      (38)

  1.  Силовий розрахунок різального апарата.

розрахунок ведеться для різального апарата шириною захвату один метр.

Середнє зусилля різання:

                                                        (39)
де
– робота, яка витрачається на зріз рослин з площі 1 ,                         

- площа, з якої стебла зрізуються сегментом за один хід ножа, см;

– кількість сегментів на довжині ножа один метр, .

- хід ножа, см

Сила інерції, яка діє на ніж:

                  .                  (40)

де - маса ножа довжиною один метр, .

- кутова швидкысть кривошипа, рад/с.

- радыус кривошипа, м.

Сила тертя Т:

                                                                                 (41)

де – коефіцієнт тертя ножа, ;

- кут нахилу шатуна до площини ножа, .

Загальний опір переміщення ножа Р:

.                           (42)

Потужність N (кВт), яка потрібна для приводу ножа:

                                                        (43)

де - середня швидкість ножа, м/с.

Швидкість :

                                                      (44)

де - середня швидкість ножа, м/с.

Загальні розрахунки валкової жатки

Маса одного зрізаного стебла г.

Урожайність зерна – 38 ц/га.

Співвідношення мас зерна і соломи - .

Довжина колоса - м.

При суші в валку вологість зерна знижується від a=0,28 до b=0,13, а соломи і=0,38 до m=0,15.

Вигин одного стебла стерні стається при повздовжньому навантаженні Н.

Щільність валка ρ=36 кг/

Густота стеблостою Г=575 шт./.

Валок повинен бути підібраний комбайном з пропускною здатністю q=7 кг/с на швидкості м/с.

  1.  Розрахунок ширини викидного вікна.

Ширину викидного вікна слід вибирати із умов відсутності утворення над ним склепіння. Утворення склепіння стебел транспортерами жатки не виникне, якщо:

.                    (45)

де - ширина викидного вікна, м;

- максимальна довжина зрізаних стебел, м;

кут повороту стебел, які скидаються,  

  1.  Розрахунок ширини захвату жатки.

Із умов якісного обмолоту валка маємо ширину захвату жатки В:

         (46)

де - пропускна здатність молотарки, кг/с;

- коефіцієнт використання ширини захвату, ;

- швидкість комбайна при підбирпнні валка, м/с;

- урожайність зерна та соломи, кг/;

- вологість зерна відповідно при скошуванні і підбиранні, долі одиниці.

Із умови утримання валка стернею маємо ширину захвату жатки В:

                                                                                                          (47)

де Г- густота стеблостою, шт/;

- маса одного стебла, кг;

– об’ємна маса валка, кг/;

α – кут між дотичною до перерізу валка в точці контакту зі стернею і горизонталлю, град; α=25...

– сила, яка викликає поздовжній вигин однієї стеблини, Н;

– коефіціент, який враховує зниження несучої здатності стерні.    V-0,3...0,85;
- прискорення вільного падіння g=9,81 м/;

- коефіціент нерівномірності розподілу маси валка за його шириною. =1,1...1,5

Для двопотокової жатки ширина захвату з урахуванням захисних зон:

     (48)

де – ширина викидного вікна, м;

- розкидання валка відносно викидного вікна, м; ;

- захисна зона між валком, що укладається, і лівим колесом (гусеницею), м; м;

- захисна зона між ще не зарізаними стеблами і колесом, м.

Захисну зону можна прийняти із умов:

                                                ;                            (49)

де - довжина стебла, м;

- різниця між конструктивною та фактичною шириною захвату, м;

розкидання валка у зовнішній бік, м; м.

Для трипотокової жатки ширина захвату з урахуванням захисних зон.

.        (50)

де - ширина валка, ;

- захисна зона між валком і ходовою частиною, м; м;

- ширина колеса, м;

- захисна зона, м; м.

  1.  Розрахунок транспортера.

Швидкість транспортера полотняного:

             м/с.           (51)

пасово-планчастого:

                   м/с.                              (52)

де - коефіцієнти тертя стебел відповідно по транспортеру і по настилу, ; ;

– шлях прослизання стебел відносно транспортера, м;

- частина маси стебел, яка сприймається пасами, ;

– прискорення вільного падіння, м/;

Вибір типу транспортера і місця розміщення викидного вікна.

довжина транспортера для двопотокової жатки:

                                                       (53)

Довжина транспортера для трипотокової жатки:

                                                 (54)

Максимальна товщина шару стебел на транспортері визначається за формулою:

                                (55)

де – довжина транспортера, м;

- максимальна швидкість жатки м/с;

- густота стеблостою шт/;

– об’ємна маса валка, кг/;

- середня довжина зрізаних стебел, м;

  - швидкість транспортера, м/с;

Допустиму висоту шару на транспортері визначають за формулою:

 м.                   (56)

де - висота встановлення осі мотовила над різальним апаратом, м;

- радіус мотовила, м;

- відстань від верхнього шару стебел, що транспортуються, до траєкторії граблин, мм;

 та - відстань верхньої вітки транспортера від різального апарата відповідно по горизонталі і по вертикалі, м; м;

- винос мотовила відносно різального апарата, м.

Результати розрахунків за формулами дозволяють вибрати жатку і тип транспортера.

Із умови упорядкованого укладання стебел на транспортері визначають допустиму його довжину:

               2,35 м                  (57)

де - довжина зрізаних стебел, м;

- ширина потоку стебел, м, м;

 - максимальна швидкість жатки, м/с.

Робимо остаточний висновок за типом транспортера.

Визначають мінімальну ширину викидного вікна і робимо висновок відносно для двопотокової жатки:

               м          (58)

для трипотокової жатки:

   м    (59)

де - дослідний коефіцієнт, . Менші значення беруть при рідкому та короткому стеблостою.

  1.  Розрахунок відстані між колесами (гусеницями) і дорожнього просвіту енергетичного засобу.

Відстань між колесами (гусеницями):

                                                                                                 (60)

де - ширина валка, м.

Ширина валка:

                    м                   (61)


де - площа перерізу валка.

Дорожній просвіт:

                            м.                (62)

де – товщина валка.

- висота стерні, м;

Дорожній просвіт приймають з врахуванням провалювання ходової частини в грунт.

6.Техніко-економічні розрахунки

Визначається продуктивність за одну годинуроботи валкової жатки та витрати праці на одиницю виконаної роботи.

Продуктивність за годину роботи визначаєтьсяза формулою:

де 0,1 – коефіціент;

- робоча ширина захвату валкової жатки, м.

- поступальна швидкість жатки, кг/год;

 - коефіцієнт використання часу зміни,

Витрати праці на одиницю виконаної роботи:

- кількість робочих, які обслуговують агрегат, люд.

  1.  Технічна характеристика запроектованої жатки
  2.  Жатка двопотокова.
  3.  Ширина захвату – 5,5 м.
  4.  Поступальна швидкість жатки – 2  м/с.
  5.  Ширина викидного вікна – 0,6 мм.
  6.  Тип транспортеру – полотняний.
  7.  Довжина транспортеру – 3,3 м.
  8.  Різальний апарат сегментно – пальцевого типу.
  9.  Потужність приводу ножа – 358 Вт.
  10.  Продуктивність жатки – 0,88 га/год.

  1.  Охорона праці

Робочі місця на машинах повинні розташовуватись якомога далі від двигуна, паливних баків, акумуляторів та інших джерел шкідливих та небезпечних виробничих чинників.

Навісні та причепні машини не повинні заважати доступу оператора на робочому місці, операціям щодо керування агрегатом, огляду ділянки роботи та робочих органів, а також операціям з технічного обслуговування.

Конструкція і розміщення вузлів, механізмів та систем керування на машинах і знарядді повинні забезпечувати безпеку праці, зручність при монтажі, технологічному і технічному обслуговуванні, ремонті, транспортуванні і зберіганні.

Робочі органи жаток, які мають примусовий привод та знаходяться над грунтом, повинні бути огородженні.

Під час робіт під жаткою необхідно перекрити кран гідроциліндрів підйому жатки і встановити її на спеціальні підставки, що забезпечить стійке і безпечне положення. Забороняється для підставок використовувати ящики, каміння, цегли, деталі машин і т.д.

Очищати ріжучий апарат слід спеціальними очисниками.

При зміні тупих сегментів треба дотримувати обережності, щоб не порізати руку.

Зміну ножа проводити при заглушеному двигуні.

Запасні сегменти ножів треба зв’язати і зберегти окремо.

Перенесення ножа проводити в рукавицях і триматися тільки за його тильну частину.

Забороняється возити запасні ножі на комбайнах. Берегти їх в спеціально відведеному місці в деревяних чохлах.

Висновки

Під час роботи над курсовим проектом були визначені основні параметри та режими роботи валкової жатки. Ця валкова жатка була розроблена для конкретно заданих умов збирання врожаю. При розробці були враховані агротехнічні вимоги, що пред’являються для валкової жатки. Під час роботи проведені технологічні розрахунки. До технологічних розрахунків увійшли розрахунок мотовила, розрахунок різального апарата, а також загальний розрахунок жатки. Були виконані необхідні креслення, які пояснюють роботу жатки і її складових частин, вибрано тип жатки для конкретних умов роботи, показано схему для обґрунтування захвату жатки. Було проведено техніко-економічні розрахунки проектованої жатки.

В кінці проекту наведено технічна характеристика запроектованої машини і охорони праці при роботі на жатці. Запроектована жатка відповідає всім вимогам, які були запропоновані у завданні на курсовому проекту

Список літературних джерел

  1.  Войтюк  Д.Г., Яцун С.С.,  Довжик М.Я.

Сільськогосподарські машини: основи теорії та розрахунку. – Суми: Університетська книга, 2008. – 543 с.

  1.  Войтюк  Д.Г., Яцун С.С.,  Довжик М.Я. Теорія сільськогосподарських машин. Практикум. – суми: Університетська книга, 2008. – 200 с.
  2.  Іванцов В.І., Солощенко О.И. Валковые жатки. – М: Машиностроение, 1984.-200 с.
  3.  Любимов А.И. и др. Практикум по сельскохозяйственным машинам. – М.: Колос, 1971. – 207 с.
  4.  Кленин Н.И., Сакун В.А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. – 2 изд., перераб. и доп. – М.: Колос. 1980.-631 с.
  5.  Особов В.И., Васильев Г.К. Сеноуборные машины и комплексы. – М.: Машиностроение, 1983. _ 304 с.
  6.  Орманди К.С., Барабаш Г.И., Недовесов В.И., Галенко М.Д. Операцыонная технология уборки колосовых культур. – М.: Россельхозиздат, 1983. 271 с.
  7.  Справочник. Охрана труда в сельском хозяйстве. – М: Агропромиздат, 1989. – 448 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58494. Дидактические игры на уроках французского языка 467.5 KB
  Ход работы: ученику предлагается конверт с разрезанной внутри картинкой, на одной стороне которой изображен вид спорта, игры, действия или спортивного сооружения, а на другой – его графическое написание с транскрипцией.
58496. Робинзон Крузо Даниэля Дефо. Урок французского языка 467 KB
  В уроке приведен достаточно сложный с точки зрения грамматики и лексики текст для 7 класса. Необходимо изменить его согласно уровню класса либо предложить другой текст. Составьте словарь по тексту, чтобы легче было работать при первом прочтении на уроке.
58497. УРОК ГЕОГРАФИИ 27.5 KB
  Учитель Ребята сегодня мы будем проходить новую тему Франция. Учитель Ну и куда ты собралась на лето Где отдыхать будешь Иванова Как обычно у бабушки в одной из четырёх Франций которым по площади равна наша Московская область.
58498. Урок-путешествие «По следам Робинзона» 34.5 KB
  Озвучивается тема урока по следам Робинзона Крузо Задумывались ли вы когданибудь над тем существовал ли Робинзон Крузо этот мужественный герой в действительности и если да то где расположен его остров Дети высказывают предположения.
58499. Принципы, этапы контролируемой чистки. Способы мотивации пациента 51 KB
  Для мотивации пациента кабинет гигиены и профилактики предполагает обязательное наличие умывальника, зеркала и специальных средств, предназначенных для информирования пациентов...
58501. Весільні обряди в усній народній творчості. Веснянки, гаївки, заклички 40.5 KB
  Діти: Стрітення. Діти вибігали на вулицю і співали: Пташок викликаю З теплого краю. Ідіть діти і здоровте хлібом людей. Хто з вас знає які заклички Діти відповідають: Прийди до нас весно Із радістю із великою до нас милістю Із житом зернистим Із пшеницею золотою І вівсом кучерявим.
58502. Урок – гра «О, математик!» 45.5 KB
  Який гвіздок міцніше тримається у дерев’яній стіні (важче витягти із стіни) – круглий, квадратний чи трикутний, якщо їх забивають на одну глибину і площі їх поперечного перерізу рівні? (Трикутний, він має більшу бічну поверхню)