8340

Китайское языкознание

Контрольная

Иностранные языки, филология и лингвистика

Китайское языкознание Исследование звукового строя Грамматическое искусство античности отождествляло графический знак и его звуковой референт, т.е. буква отождествлялась со звуком. В грамматическом искусстве не было фонологии. Фонология рассма...

Русский

2013-02-10

45 KB

32 чел.

Китайское языкознание

Исследование звукового строя

Грамматическое искусство античности отождествляло  графический знак и его звуковой референт, т.е. буква отождествлялась со звуком. В грамматическом искусстве не было фонологии. Фонология рассматривает звуки языка вне зависимости от  письменной речи.

Если письменный язык построен на иероглифике,  то возникает необходимость в отдельном описании звуковой системы языка. Референтами иероглифов являются семантические единицы – морфемы.

Китайская речь представляется  слушающему рядом слогов, четко отделенных друг от друга паузами. Слог передает как правило одну морфему. Деление на слоги есть одновременно деление  на слова и морфемы ( речь идет о силлабоморфемах).

 

Китайские фонологи создали особую фонологическую систему. Фонетическое учение китайцев  отделено от грамматики. Фонология располагается у них между лексикографией и поэтикой. Фонологический норматив в Китае начинает свое становление под влиянием  ритмики и метрики.

Создается метод чтения фаньюй: у одного слова отсекается начало, у другого – конец. Например,               п-и  - “штука”   /п/

                                            м-ан – “слепой” /ан/

дает чтение нового слова  п-ан – “бок”.

Общепринятая система транскрипции в Китае – цеюнь (сечение рифм). Эта система  применяется как стандартный способ фонетической записи иероглифов с 10—11 вв. Цеюнь предполагает, что каждый слог состоит из двух частей: согласное начало слога, где может быть и нуль звука и вторая вокалистическая часть слога, включающая и конечнослоговой консонант. В китаистике начало слога принято называть инициаль (шэнму), а  вторую – вокалистическую часть слога называют “рифмой” (юньму).

206 рифм  распределены по четырем тонам. Рифма – это  2-я половина фонологического слога, содержащая гласную.

Составлялись рифмовники и фонологические таблицы. Таблицы представляли собой перечень слоговой и  фонемной систем китайского языка.  Фонологические таблицы составлены как пересечение вертикальных столбцов и горизонтальных строк. Горизонтальные строки содержат иероглифы с  одинаковой рифмой, а вертикальные Столбцы содержат иероглифы с одинаковой инициалью.

                                       О                     Г                       Д                             Б

а                                       а                     0                      да                            ба

ань                                   ань                 гань                 дань                        бань

йань                                 янь                 0                      0                              бянь

Звучания в китайских таблицах записаны  иероглифами. Если пересечение инициалей и рифм дает слог, не представленный в китайском языке, то ставится кружок. Таблицы составляются для каждого тона и представляют собой перечень  всех слогов стандартного языка. В таблицах представлены сведения трех родов:

  1.  полный перечень всех равнозвучащих слогов;
  2.  полный перечень всех  фонематически парных компонентов слога – рифм и инициалей;
  3.  сведения о сочетаемости компонентов слога.

Иероглифическая письменность может приписать иероглифам любое звучание. Надо распределить слоги между иероглифами. Для  решения вопроса слогораздела китайские фонологи  применяли дистрибутивный анализ. Так, если надо описать фонологический состав слова тин (“зал”), берутся слоги ти (морфема “брить”), лин (морфема “дух”) и ли (морфема “календарь”). Все четыре слога  образуют четырехугольник

                                 ти                       лин  

                            “брить”                 “дух”

                                 тин                    ли

                                “зал”               “календарь”

Верхняя строка  (тилин)  представляет собой разложение методом фаньюй (по складам) слога тин: тин = т(и) + (л) ин. Нижняя строка строится так: сначала пишут анализируемый слог (тин), затем строится новый слог (ли). Слоги верхней строки записываются в обратном порядке: линти . Затем произволится сечение слогов: л(ин) + (т) и. Конструируется новый слог  - ли.  Если такой слог есть, то процедура верна.

Формальное правило чтения четырехугольника для объяснения состава слога тин можно описать так:

                                       ти     -               лин    

                           тин       

                                

                                    тин                           ли

 отождествляет рифму;

                      отождествляет инициаль.

Этот прием называется удвоением инициалей и рифм.    Инициали, отождествленные через удвоение, называются ню, а рифмы, отождествленные через складывание – юнь. Ню и юнь – это не только звуки, встречающиеся в некоторых позициях, но классы звуков

  

Слоги                т(ин)                л(ин)             т(и)           л(и)

Звукм                     

т                                            +                          -                   +                 -

ин                                          +                         +                   -                 -

л                                             -                          +                   -                +

и                                             -                           -                   +                +

Контрастно и дополнительно различены т/и, т/ин, л/ин, л/и.

Контрастная дистрибуция: тин-лин, ти-ли, ти –тин,  ли – лин.

Дополнительная дистрибуция:

               и, ин          т,л

т,л              +                -

и,ин            -                +

 Этот метод (прием) шуаншэн цеюнь устанавливает состав инициалей и рифм.

Основные  классы  делятся на подклассы путем детализации дифференциальных признаков. Классы рифм представляют собой  фонемосочетания из трех элементов: полугласного, гласного и назального или смычного имплозивного согласного. Рифмы, оканчивающиеся на носовой звук, считаются содержащими  мужское звучание (яншэн), а рифмы без носового – женскими (иньшэн):

                   мужские рифмы                  женские рифмы

                       ан      ам                                           а

                      он       ом                                           о

              

Выделяют четыре тона:

пин – ровный

шан – верхний

цюй – уходящий

жу – входящий.

Тоны могут быть мужскими и женскими.

                    С общелингвистической точки зрения следует выделить следующие достижения китайских фонологов.

  1.  Китайская фонология построена не на грамматической, а на чисто фонетической основе.
  2.  Китайские ученые первыми начали фонологические исследования.

Ван Ли в книге “Рифмика китайского языка”   систематизировал фонологические понятия.

Метод фонетического анализа китайцев аналогичен тому, который использовали Н.С.Трубецкой и З. Харрис.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84484. ОФСЕТНАЯ ЛИСТОВАЯ ПЕЧАТЬ БЕЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИЗОПРОПИЛОВОГО СПИРТА 43.74 KB
  Уже более 30 лет успешно применяется технология офсетной печати без использования изопропилового спирта в США где эта технология зародилась и распространилась благодаря поддержке государства и высоких требований к экологической безопасности. Вслед за Соединенными Штатами от спирта стали отказываться типографии и в Европе. На данный момент печать без использования изопропилового спирта распространена и в Европе что наглядно видно на любой европейской выставке.
84485. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та її ланок 43.38 KB
  Рефлекторна дуга – шлях по якому передається інформація при здійсненні рефлексу. Тобто рефлекторна дуга – морфологічний субстрат рефлексу. Схема найпростішої елементарної рефлекторної дуги на прикладі шкірном’язового рефлексу має такий вигляд: Із схеми видно що рефлекторна дуга має такі відділи: 1. Нервовий центр – структури у межах ЦНС що беруть участь у здійсненні рефлексу.
84486. Рецептори, їх класифікація та збудження 45.25 KB
  Рецептори – спеціалізовані структури що забезпечують: а сприйняття інформації про дію подразника; б первинний аналіз цієї інформації сила якість час дії новизна подразника. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини: первинні – інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням; вторинні – інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною рецепторною клітиною а далі передається на нервове закінчення. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур: вільні нервові закінчення –...
84487. Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен 43.25 KB
  Пропріорецептори М’язів м’язові веретена Суглобових сумок Сухожилків тільця Гольджі Види рецепторів Адекватний подразник Деформація Розтягнення Розтягнення Ступінь та швидкість розтягнення м’язів Ступінь згинання розгинання в суглобі Ступінь та швидкість скорочення м’яза так як при скороченні сухожилки розтягуються Контролюють М’язові веретена – первинні механорецептори що мають складну структуру. Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини – ядерної сумки. Таке розтягнення та збудження спіралевидного нервового...
84488. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах 44.76 KB
  Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...
84489. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування 43.78 KB
  Механізми розвитку пре та постсинаптичного гальмування. Гальмування – активний фізіологічний процес. Гальмування в ЦНС Постсинаптичне Пресинаптичне За локалізацією За електрофізіологічною природою Гіперполяризаційне Деполяризаційне За будовою нейронних ланцюгів Зворотнє Пряме Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.
84490. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС 48.02 KB
  Взаємодія збудження та гальмування на тілі кожного окремого нейрона відбувається шляхом сумації просторової та часової. В залежності від переважання сумації ЗПСП чи ГПСП нейрон може перебувати в трьох станах: збудження – характеризується генерацією ПД на мембрані аксонного горбика в результаті переважання сумації ЗПСП деполяризація мембрани дійшла до критичного рівня: чим інтенсивніше протікає сумація ЗПСП тим швидше деполяризація доходить до Екр тим частіше ПД в РРН тобто тим сильніше збудження нейрона. Таким чином за допомогою...
84491. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення 45.37 KB
  У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів. Контроль на рівні спинного мозку Рецептори шкіри Вісцерорецептори ангіорецептори.
84492. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок 43.05 KB
  Біла речовина спинного мозку передні бокові та задні канатики складається з нервових волокон які формують провідні шляхи. Основними висхідними шляхами є: 1. Шлях Голя – розташований в медіальній частині заднього канатика. Шлях Бурдаха – розташований в латеральній частині заднього канатика.