83416

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І МУЗИКИ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Розвивати і поглиблювати знання учнів про одне з найдавніших, найбільших, найурочистіших релігійних свят – Великдень. Ознайомити дітей із символом воскресіння Ісуса Христа – писанкою. Розвивати творчість дітей, уяву, пам’ять, мислення, вокально-хорові та музично-ритмічні здібності, вміння підбирати кольори...

Украинкский

2015-03-14

56.5 KB

1 чел.

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І МУЗИКИ

ТЕМА: Розвивати і поглиблювати знання учнів про одне з найдавніших, найбільших, найурочистіших релігійних свят – Великдень. Ознайомити дітей із  символом воскресіння Ісуса Христа – писанкою. Розвивати творчість дітей, уяву, пам’ять, мислення,  вокально-хорові та музично-ритмічні здібності, вміння підбирати кольори, символи. Прищеплювати любов до всього живого, любов до українського музичного фольклору.

ОБЛАДНАННЯ: Грамзапис музики П.І.Чайковського «Пори року»,  на дошці малюнки писанок, символи писанок, різні роботи з писанками (вишиванки та різні поділки ). Заготівки писанок для кожного учня, олівці, краски, гуаш.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Робота над темою уроку.

1. Любі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок, який ми присвятимо одному найдавнішому, найбільшому, найурочистішому святу. Свято Великодня.

(вірш «Великдень»)

Святом із свят та торжеством з торжеств є світле Христове Воскресіння, або Пасха. Це насамперед головне християнське свято.

У мене для вас загадка: Красно катається – всьому світу диво оголошується. (Пасхальне яйце ).

Писанка – один із найголовніших атрибутів важливого християнського свята – Великодня. Це своєрідний мініатюрний народний живопис, наповнений ритуальним значенням: величання споконвічного закону весняного пробудження сонця і відродження природи.

Ще в сиву давнину в міфопоетичних традиціях  багатьох світових культур яйце вважалось символом життя. Про нього написано безліч міфів, легенд як народами Давньої Греції , Єгипту, Риму, Китаю, племенами Америки, так і слов’янами.

У древніх слов’ян яйце було символом початку всесвіту. По давньому уявленню  світ нагадував велике яйце, в якому шкаралупа – це вода, а жовток – це поверхня землі. Яйцю приписували магічні властивості впливати на зріст всього живого, приплід тварин та народження дитини, здібність лікувати и робити все красиве навколо, попереджувати пожежі та інші стихійні лиха. Воно є символом сонця, пробудження природи від зимового сну, відродження, свята весни , коли все оживає і зۥявляється на світ маленькі пташки.

Людина  здавна наносила на шкаралупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками-молитвами. Так створювалися писанки, адже «записані» були там і подяка, і прохання. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, щастя, достаток, здоров’я та захищають людину від усього злого.

Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва у деяких народів: українців, румун, поляків, чехів та ін. Збереження цього звичаю – свідоцтво безперервного розвитку народного мистецтва, його зв’язку з далеким минулим і сьогоденням.

  1.       Малювання писанки.

Орнаментація писанки завжди була дуже різноманітною, у ній тісно перепліталися стародавні язичницькі мотиви, які, за уявленнями наших предків, уособлювали сили природи, з новими християнськими символами.

З часом склалась система знаків.

Прообразом форм орнаменту завжди була природа. Символи, які зображували первісне – землю, воду, вогонь, сонце, зірки тощо були одними з найпоширеніших не тільки на всій етнічній території України. З’явилась універсальна міфологічна система - наднаціональна, єдина для багатьох народів світу.

Орнамент – це візерунок, що ґрунтується на ритмічному повторенні його складових елементів. Він може зображувати конкретні форми – листочки, квіти, комах, птахів – з достатньо наближенням до натури і менш конкретні, навіть абстрактні форми – прямокутники, ромби та інші фігури.

Більшість орнаментів, які дійшли до нас, безперечно, дуже давнього походження. Це знаки спілкування наших пращурів з природою, всесвітом, із тим духовним началом, яке керує усім. Ними вони позначували все довкола, аби оберегти від злої дії і привернути добру – Божу.

Кольори, в які фарбували яйця, також мають свою мову: червоний – радість життя; блакитний – здоровۥя, небо , повітря; жовтиймісяць, зорі, врожай; зеленийвесна, воскресіння природи; коричневийбагата земля та ін.

3 Діти у мене для вас запитання: Хто з вас знає, які бувають писанки? (відповідь: крашанки, дряпанки,  крапанки, писанка, мальованка)

Сьогодні ви теж будете творцями мальованок, але поки що тільки на папері, Користуючись зразками орнаментів які розташовані на дошці, розвиваючи свою уяву, ви розмалюєте яйце так, як вам підказує вашу душа, ваше серце. І не бійтеся додати до орнаменту щось своє, особисте, а музика вам допоможе в цьому.

 (Звучить музика П.І.Чайковського «Пори року», діти працюють над писанками)

А зараз  , поки ви працюєте, я вам трішечки розповім як виготовлювалися різни види писанок.   

 Крашанка – це яйця пофарбовані одноколірними рослинними барвниками.

За легендою, засновницею звичаю дарувати одне одному фарбовані яйця на Великдень була свята Марія Магдалина. Вона почала свою проповідь перед імператором Тиберієм словами: «Христос воскрес» і піднесла йому червоне яйце як символ відродження. Перші християни наслідували її приклад, даруючи друг другу фарбовані яйця.

Дряпанки – це крашанки, по яких гострим предметом (цвяхом, шилом, ножем, товстою голкою та ін.) видряпується малюнок.

Мальованки – це яйця, розмальовані фарбою і пензликом. На мальованках малюють квіти, людські постаті, відображають свята та інші події.

Крапанки – один із видів орнаментованих великодніх яєць які наносяться воском.  Малюнок на їх поверхні утворений крапками  різного (чи одного) кольору . Їх ще називають капанками – від слова «капати». Крапки можна наносити без спеціальних інструментів, «капаючи» запаленою свічкою. Малювати крапки можна і спеціальним інструментом для писанок – писачком.

Писанки – нанесений олівцем малюнок, за допомогою воску заливають ті місця де буде інший колір, потім віск змивають з яйця і накладають на інші місця. Для фарбування писанок треба підготувати набір розчинених анілінових барвників, для «відбілювання» писанок – розчин відбілювача для білизни, ганчірки, ложки для кожної фарби та писачок.

Коли малюнок нанесений, наводимо писачком по олівцю лінії, що мають бути на писанці білими.

Далі писанку опускають в оцет та в потрібну фарбу. Після висушування з пофарбованої писанки знімаємо віск.

Якщо писанка багатокольорова, то фарбують спочатку жовту, зелену, червону, а остання чорна фарба.

Це дуже довга робота, але потім виходять красиві писанки.

(Звернути увагу на закінчення роботи над мальованками)

Мабуть ви вже трішечки втомились і для цього нам потрібна невеличка перерва.

4. Фізкультхвилинка.

Ще був такий звичай, що дівчата з хлопцями жартували. Мені здається, що ми з вами трішки засиділися, тож давайте заспіваємо українську народну пісню «Подоляночка». (Діти виконують пісню з рухами).

Діти, уявить себе композиторами. Яку б пісню (мелодію) ви написали на ці слова?

 Розмалюю писанку, розмалюю,

 Коника гривастого намалюю.

 Розмалюю писанку, розмалюю,

 Соловейка-любчика намалюю.

  •  Танцювальну чи маршову?
  •  Веселу чи сумну?
  •  Мажорну чи мінорну?

(Після виконання учнівських імпровізацій слухання пісні у виконанні дитини на металофоні).

Діти, як писанка має свій орнамент, який повторюється, так і в мелодії є свій ритмічний малюнок.

Проплескати у долоні ритм

Оцінювання імпровізації.  

5.                           Писанки

  В хаті на осонні

  Сяду на ослоні,

  Сяду я скраєчку –

  Розпишу яєчко.

  Нумо, пензлик, потанцюй,

  Гарно писанку малюй.

  Буде небо і земля,

  І ставочок, і поля.

  Сильний і міцний дубок,

  А на ньому – яструбок.

  Буде в мене писанка,

  Про Вкраїну пісенька.

Всі разом виконують пісню «Писанка»

  

Діти, сьогодні до нас завітали незвичайні гості, а саме Великодні Писанки.

(Виходять пۥять Писанок різного кольору та сідають у великий кошик. Далі зۥявляється Курочка).

Писанки.

Стук, стук, стук, обережно.

Бо в кошику тісно!

Стук, стук, стук, обережно.

Від жари аж млосно!

   

 Червона писанка.

Я сидіти тут не хочу.

На підлогу собі скочу.

Зелена писанка.

Ходімо швидше, вилізаймо,

Пісню гарну заспіваймо!

(Писанки обертаються навколо себе, хваляться своїм вбранням і виконують пісню «Ми яскраві писанки»).

Червона писанка.

В буряках мене купала.

На червоне змалювала.

Зелена писанка.

У траві мене варила.

На зелено закрасила.

Жовта писанка.

Мене вбрала у лушпину,

В цибулевую свитину!

Коричнева писанка.

В шкірці яблука мочила.

Це додало мені сили.

Біла писанка.

Я біленькою зосталась.

Тільки квіточок набралась.

Червона писанка.

Мене вкривають зелені листочки.

Жовта писанка.

Мене у жовті узори прибрала.

Коричнева писанка.

На мене коричневих цяток наклала.

Біла писанка.

Я така гарна, й не передати.

Писанки (разом). Всі ми гарненькі і хочемо сказати: «Христос Воскрес!»

Писанки 

Христос Воскрес! – шепочуть квіти,

Несеться шелест їх по лузі.

Христос Воскрес! – вкраїнські діти,

Радійте всі – ви наші друзі!

Христос Воскрес! –щебече дивно

Мала пташина у гніздечку.

Христос Воскрес! – моя родино,

Моя хатино, мій садочку.

Христос Воскрес! – Дніпро клекоче

Й несе цю вість у Чорне море.

Вкраїно, встань, протри вже очі,

Всміхнися і забудь про горе!

(Діти урочисто співають «Молюсь до Бога»)

ІІІ. Підсумок уроку. Виставлення оцінок.

Ось і підходить до завершення наш незвичайний урок. Але залишилось зробите ще дещо. Наші писанки, які ми з вами сьогодні малювали символічно розташуємо на нашому деревці життя і щоб усі наші мрії та побажання обов’язково здійснилися.

 

Спосіб життя предків, їхні традиції, віра, звичаї, обряди, родинні та громадські відносини – це сьогодення кожного з нас. В них – національна неповторність українців, наші свята і будні, найкращі сподівання і найсвітліші надії.

 

Доки люди пишуть писанки, доти буде світ. Тож тішимося Воскресінням Господнім, любімося і даруймо один одному писанки! На щастя, на долю, на віки вічні!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28774. Россия в мировом человеческом сообществе. Факторы самобытности русской истории 54.17 KB
  Такая функция России в механизмах социальноглобального развития человечества обусловлена особенностями Евразии как единственного места где на единой территории происходит соединение Запада и Востока. Необходимость военного могущества России ее евразийская масштабность сложившиеся духовнокультурные основания русского народа как основного скрепа российского суперэтноса уникальный опыт взаимодействия более 100 народов и национальностей обусловлены исторически определяют Россию как уникальную евразийскую цивилизацию общинного типа с...
28775. Специфика цивилизаций Древнего Востока и Античности 38.1 KB
  В восточной цивилизации не существует гарантий личных прав человека. Эссе Специфика цивилизации государства общества культуры Древнего востока и Античности Понятие цивилизации является очень широким. Специалисты выделяют три глобальных типа: традиционные цивилизации; индустриальная цивилизация; постиндустриальная информационная цивилизация. Цивилизации Востока развиваются циклически проходят фазы становления и упрочения единого государства его упадка а затем наступает катастрофа связанная с распадом государства.
28776. Место Средневековья во всемирно-историческом процессе 28.35 KB
  Место Средневековья во всемирноисторическом процессе. Как видно в оценке средневековья присутствуют крайности. Поразному определяются и временные рамки Средневековья. К тому же внутри тысячелетнего периода Средневековья принято выделять три этапа: Раннее Средневековье – Vв.
28777. Формирование древнерусской государственности. Принятие христианства и его влияние на дальнейшее развитие страны 111.82 KB
  Это тем более очевидно что классовые общества и государства в Скандинавии сложились позже чем на Руси и серьезно повлиять на формирование НовгородскоКиевской Руси варяги не могли.Роль варяжского элемента в ранних государственных структурах Древней Руси 4. И пошли за море к варягам к руси. Сказали Руси чудь славяне кривичи и весь: Земля велика и обильна а порядка в ней нет.
28778. Эволюция древнерусской государственности в XI-XII вв. Международные связи древнерусских земель 25.18 KB
  Международные связи древнерусских земель. Ее причинами были: раздел территории на уделы между наследниками различных ветвей Дома Рюриковичей происходил в результате действовавшего принципа по старшинству к старшему в роду; постоянные княжеские усобицы в основе которых часто лежали политические амбиции тех или иных конкретных лиц не согласных с лествичным правом; рост крупного землевладения укреплявший чувство уверенности в своих силах у крупных владетелей обладавших значительными материальными ресурсами; натуральный характер...
28779. Борьба народов Руси с иноземными захватчиками в XII в. 66.86 KB
  Борьба народов Руси с иноземными захватчиками в XII в. XIII век в истории Руси это время вооруженного противостояния натиску с востока монголотатары и северозапада немцы шведы датчане. Встают два важных вопроса: почему русские княжества проявив героизм и мужество не смогли дать отпор завоевателям Какие последствия имело для Руси иго Ответ на первый вопрос очевиден: конечно имело значение военное превосходство монголотатар жесткая дисциплина отличная конница прекрасно налаженная разведка и др. Другие подчеркивают...
28780. Держава Чингисхана и монгольские завоевания. Иго и дискуссия о его роли в становлении Русского государства 29.73 KB
  Влияние монголотатарского ига на развитие русских земель. Упомянув кратко о зависимости русских князей от ханских ярлыков и сбора налогов Соловьев отмечал что нет причины признавать значительное влияние монголов на русскую внутреннею администрацию поскольку мы не видим никаких его следов. произошло не благодаря а вопреки Орде с точки зрения на монгольское иго в современной исторической науке: Традиционная история рассматривает его как бедствие для русских земель. Нашествие кочевников сопровождались массовыми разрушениями русских городов...
28781. Начало самодержавия в России. Внутренняя и внешняя политика Ивана IV. Альтернативы развития страны: «Избранная Рада » и опричнина 17.93 KB
  Внутренняя и внешняя политика Ивана IV. Царствование Ивана Грозного принято условно делить на две части сильно отличающиеся друг от друга по внутренней политике. Это знаменовало формирование на Руси нового типа традиционного общества – сословнопредставительной монархии Постоянным же совещательным органом при царе служила еще со времен Ивана III Боярская дума состоявшая из бояр. Первый Земский собор орган сословного представительства обеспечивающий связь центра и мест речь Ивана IV с лобного места: осуждение неправильного боярского...
28782. Смута: социальная катастрофа или время альтернатив? Причины и последствия смутного времени. Начало династии Романовых 18.58 KB
  Смутное время началось после смерти Федора Ивановича последнего царя из рода Рюрика 6 января 1598 г. Русская армия в это время готовилась выйти на помощь Смоленску который с сентября 1609 года был осаждён войсками польского короля Сигизмунда III. Поляки и запорожцы овладели городами северской земли; население Стародуба и Почепа полностью погибло во время вражеского штурма; Чернигов и НовгородСеверский сдались.