83454

Обмеження міжнародної правосубєктності

Доклад

Мировая экономика и международное право

Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету а звідси міжнародної правосуб\'єктності. Колонії це залежні території що знаходяться під владою іноземної держави метрополії без самостійної політичної та економічної влади управління якими здійснюється в особливому порядку. В залежності від ступеню самоврядування колонії поділялися на: самоврядні колонії домініони які пройшли розвиток від повної відсутності міжнародної правосуб\'єктності до часткової правосуб\'єктності а згодом й до повної правосуб\'єктності;...

Украинкский

2015-03-14

37.78 KB

3 чел.

Обмеження міжнародної правосуб'єктності

В історичній ретроспективі міжнародному праву відомі декілька засобів обмеження міжнародної правосуб'єктності, а саме: відносини васалітету, колоніальні території, території домініонів і протекторатів, кондомініуми, несамоврядні території, підмандатні та підопічні території, а також території з невизначеним статусом. Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету, а звідси - міжнародної правосуб'єктності.

Васалітет був одним з видів міжнародної опіки, за яким держава-сюзерен в міжнародних відносинах повністю або з найважливіших справ представляла васальну державу. Васалітет виникав на підставі укладення міжнародного договору.

Колонії - це залежні території, що знаходяться під владою іноземної держави (метрополії), без самостійної політичної та економічної влади, управління якими здійснюється в особливому порядку.

В залежності від ступеню самоврядування колонії поділялися на:

  1.  самоврядні колонії - домініони, які пройшли розвиток від повної відсутності міжнародної правосуб'єктності до часткової правосуб'єктності, а згодом й до повної правосуб'єктності;
  2.  колонії, що користувалися самоврядуванням з питань внутрішньої політики;
  3.  колонії, державне управління в яких здійснювалося метрополією;

- протекторати;

- підмандатні території.

Протекторат - це договірні відносини між двома державами (сильною та слабкою), що встановлюють взаємні права та обов'язки. Відповідно до договору більш сильна держава (держава-протектор) брала на себе зобов'язання захищати свого партнера, а слабка держава, формально зберігаючи свій суверенітет, зобов'язувалася виконувати певні обов'язки, обумовлені договором. Держава-протектор таким чином виконувала щодо держави, яка знаходиться під протекторатом, зовнішньополітичні та оборонні функції при зовнішньому збереженні доколоніальних форм управління.

Близькі до колоній за своїми правовими ознаками кондомініуми - території, що знаходяться під спільним управлінням декількох держав Прикладом сучасного кондомініуму є Андорра, яка знаходиться під спільним управлінням Іспанії та Франції.

Підмандатні та підопічні території за своїм правовим статусом подібні до відносин протекторату, але на відмінну від останнього базувалися не на договорі, а на нормах міжнародного права.

Система мандатів, що вводилася Статутом Ліги Націй (стаття 22), поділялася на три категорії («А», «В» і «С»), які відрізнялися за ступенем колоніальної залежності від держав-мандатаріїв. За влучним виразом судді Міжнародного суду Макнейра, «Суверенітет над підмандатною територією знаходився в призупиненому стані; якщо і коли населення території отримає визнання в якості незалежної держави... суверенітет відновиться і буде належати новій державі».

Система опіки «для управління тими територіями, що можуть бути включені до неї наступними індивідуальними угодами й для нагляду за цими територіями» була схвалена Статутом ООН (стаття 75). В системі опіки головною задачею управляючої держави було формування суверенітету. Нагляд за управлінням підопічними територіями покладався на діючу під керівництвом Генеральної Асамблеї ООН Раду з Опіки (глава XIII Статуту ООН).

Правовий статус несамоврядних територій визначений у главі XI Статуту ООН, в якій закріплена відповідальність членів ООН за управління територіями, народи яких не досягай ще повного самоврядування.

Правовий режим території з невизначеним статусом (sub judice) характерний для територій, які знаходяться під окупацією або іншим незаконним володінням, що не призводить до визнання над ними суверенітету держави, яка володіє цими територіями.

Проголошуючи в Декларації про принципи міжнародного права 1970 р. принцип рівноправ'я та самовизначення народів, було визнано окремий статус територій колоній та несамоврядних територій, який буде існувати до тих пір, поки народ даної колонії або несамоврядної терииторії не здійснить своє право на самовизначення відповідно до Статуту ООН.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81274. Нормативистская школа права 35.26 KB
  Теория права должна быть свободной от идеологии и представлять собой чистую науку. Суть нормативистской теории составляют следующие положения: право является пирамидой норм; во главе данной пирамиды стоит суверенная норма определяющая смысл остальных норм конституция; каждая норма в данной иерархии черпает юридическую силу от вышестоящей и в конечном итоге от суверенной нормы; сила права зависит от разумности построения всей иерархической правовой системы; право живет только в кодифицированных юридических нормах то есть не...
81275. Право и политика 37.71 KB
  Мицкевич зародилось и понятие политики как общественного светского института выражавшего общие дела интересы полиса городагосударства типичного для государственности Древней Греции и Рима . Поэтому политики не существовало в первобытном обществе где даже индивид не отделял свои интересы от интересов родовой общины. Государство главный политик центральный субъект политической жизни и политической организации любого общества: если все другие субъекты политики политические партии профсоюзы отдельные политики и др. выражают...
81276. Право и экономика 36.48 KB
  Определяющую роль в сфере экономики играют отношения собственности. В марксистской теории соотношение права и экономики трактуется исходя из общих закономерностей связи базиса экономической структуры общества экономического строя которая складывается независимо от воли и сознания людей и надстройки идеологических отношений и институтов. В то же время Маркс и Энгельс не рассматривали определяющее значение экономики по отношению к праву прямолинейно не упрощали его: учитывалось влияние на право других факторов других частей...
81277. Право и мораль. Единство права и морали 38.26 KB
  Соотношение между правом и моралью сложное оно включает в себя четыре компонента: единство различие взаимодействие и противоречия. Единство права и морали состоит в том что: право и мораль представляют собой разновидности социальных норм образующих в совокупности целостную систему нормативного регулирования и в силу этого обладают некоторыми общими чертами у них единая нормативная основа; право и мораль преследуют в конечном счете одни и те же цели и задачи упорядочение и совершенствование общественной жизни внесение в нее...
81278. Формы (источники) права 38.83 KB
  Наряду с этим источником права следует также признать форму выражения государственной воли форму в которой содержится правовое решение государства. Обычно в теории называют четыре вида источников права: нормативный акт судебный прецедент санкционированный обычай и договор. В отдельные исторические периоды источниками права признавали правосознание правовую идеологию а также деятельность юристов.
81279. Нормативно-правовой акт: понятие, виды 39.43 KB
  Нормативные акты создаются в основном государственными органами имеющими право принимать нормативные решения по тем вопросам которые переданы им для разрешения. Нормативные акты характеризуются следующими признаками. Нормативные акты – это носители хранилища жилища правовых норм из них мы черпаем знания о правовых нормах. 2 Нормативные акты должны издаваться только в пределах компетенции правотворческого органа иначе по одному и тому же вопросу в государстве будет существовать несколько нормативных решений между которыми возможны...
81280. Норма права: Понятие, структура, классификация. Способы изложения норм права в нормативно-правовых актах 41.26 KB
  Нормы права – это правило поведения имеющее обязательный характер и поддерживаемое силой государственного принуждения. Внутренняя определенность нормы проявляется в содержании объеме прав и обязанностей четких указаниях на последствия ее нарушения. Она обладает качеством системности которое проявляется в структурном построении нормы в специализации и кооперации норм различных отраслей и институтов права. Структура нормы права объединяет три элемента: гипотезу диспозицию и санкцию.
81281. Система права и система законодательства 36.02 KB
  Система права как его содержание это внутренняя структура права соответствующая характеру регулируемых им общественных отношений. Система законодательства внешняя форма права выражающая строение его источников т. Структура права носит объективный характер и обусловлена экономическим базисом общества.
81282. Типология правовых систем 38.05 KB
  При классификации правовых систем используют различные факторы начиная с этических расовых географических религиозных и заканчивая юридической техникой и стилем права. Она основана на сочетании двух критериев: идеологии включающей религию философию экономические и социальные структуры и юридической техники включающей в качестве основной составляющей источники права. Основным признаком этой правовой семьи является ее формирование на основе римского права. Решающая роль в становлении ее принадлежала средневековым университетам Европы...