83458

Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій

Доклад

Мировая экономика и международное право

Міжнародна міжурядова організація може бути визначена як формальна структура створена в рамках міжнародного договору укладеного між державамичленами організації яка має конкретну ціль що проявляється у спільному інтересі державчленів. В деяких випадках членами міжнародних організацій крім держав можуть бути також інші міжнародні організації та певні автономні утворення. На відміну від міжнародних організацій членами яких виключно або головним чином є держави і які зазвичай іменуються міжнародними міжурядовими організаціями...

Украинкский

2015-03-14

37.25 KB

1 чел.

Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій

Міжнародні організації є похідними, несуверенними суб’єктами міжнародного права.

Міжнародна (міжурядова) організація може бути визначена як формальна структура, створена в рамках міжнародного договору, укладеного між державами-членами організації, яка має конкретну ціль, що проявляється у спільному інтересі держав-членів. В деяких випадках членами міжнародних організацій, крім держав, можуть бути також інші міжнародні організації та певні автономні утворення. Міжнародна правосуб’єктність міжнародним організаціям надається державами міжнародним договором. Крім того, похідний характер правосуб’єктності міжнародних організацій проявляється в тому, що вони не мають повної міжнародної право- та дієздатності.

На відміну від міжнародних організацій, членами яких - виключно або головним чином - є держави, і які зазвичай іменуються міжнародними міжурядовими організаціями, існують міжнародні неурядові організації. Міжнародні організації цього роду не створюються на підставі укладення міжнародного договору між державами. їх членами є фізичні особи або національні політичні, громадські, професійні, релігійні або інші організації з різних держав. Міжнародні неурядові організації не діють в сфері офіційних міжнародних стосунків, і тому відносно них не постає питання щодо міжнародної правосуб’єктності.

Правовою основою діяльності міжнародної (міжурядової) організації є міжнародний договір, укладений державами. Такий міжнародний договір відіграє роль статуту міжнародної організації, регулюючи такі питання, як мета і засади діяльності, членство, структура, процедура голосування та ін. Від змісту договору залежить питання, чи є створена на його основі міжнародна організація суб’єктом міжнародного права. Показовим є положення Конвенції ООН з морського права 1982 р., яке прямо вказує, що створений на її підставі Міжнародний Орган з морського дна має міжнародну правосуб’єктність. Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду 1998 р. також встановлює, що Суд має міжнародну правосуб’єктність (ст. 4).

Найважливішим елементом міжнародної правосуб’єктності, який притаманний міжнародній організації, є здатність до укладення договорів з державами-членами організації, державами, що не є членами даної організації, а також іншими міжнародними організаціями. Віденська конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р. встановлює (ст. 6), що здатність міжнародних організацій до укладення міжнародних договорів регулюється правилами цієї організації, під якими слід розуміти установчі документи, рішення і резолюції, прийняті відповідно до цих документів, а також практику, що склалася. Характерним є те, що Конвенція передбачає приєднання до неї, окрім держав, також міжнародних організацій, що мають правоздатність до укладення договорів (ст. 84). Таке формулювання статті 84 Конвенції вказує, що здатність до укладення договорів не є притаманною кожній міжнародній організації.

Інші елементи міжнародної правосуб’єктності міжнародних організацій проявляються у розвитку та конкретизації їх здатності до укладення договорів. На підставі статутів або інших міжнародних договорів міжнародні організації користуються імунітетами, що є подібними до дипломатичних привілеїв та імунітетів держав.

Деякі міжнародні організації мають пасивне право посольства, яке означає, що держави-члени, а інколи також держави, що не є членами даної міжнародної організації, засновують при них свої постійні представництва, які мають статус, подібний до статусу дипломатичних представництв. Також мають місце приклади реалізації міжнародними організаціями активного права посольства шляхом акредитації в деяких державах представництв організацій. Наприклад, представництво ООН в Україні.

Міжнародні організації також є суб’єктами міжнародної відповідальності. Так, Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами, 1972 р. передбачає, що міжнародні організації можуть нести міжнародну відповідальність за такого роду шкоду.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19661. Первая русская революция 105-1907, формирование многопартийности 14.95 KB
  Первая русская революция 1051907 формирование многопартийности. Госная дума. Причины: Революцию вызвали экономические тяжелые условия труда рабочих помещ. Землевладение отработки выкупные платежи и политические отсутствие демократических свобод сохранение самоде...
19662. Первая Мировая война и участие в ней России 14.59 KB
  Первая Мировая война и участие в ней России. Причины: 1 Борьба за передел колониальных владений и рынков сбыта промышленной продукции.Изменение границ в Европе 2 Стремление отвлечь рабочих от борьбы за свои права 3 Стремление милитаристских кругов к развязыван
19663. Предпосылки и причины Февральской революции 1917 года 27 KB
  Предпосылки и причины Февральской революции 1917 года. Экономические:экономический кризис вызванный I Мировой войной и его негативные последствия: рост цен инфляция голодПолитические: консервативная политика Николая II усугубляла ситуацию. Германия была заинтерес
19664. Экономическое и социально-политическое развитие СТРАН ЗАПАДА В 1924—1929 гг 34.5 KB
  Экономическое и социальнополитическое развитие СТРАН ЗАПАДА В 1924 1929 гг. Экономическое развитие. Постепенно экономика западных стран преодолевала трудности вызванные войной. Первым фактором ее оживления стал отложенный спрос населения т. е. с
19665. Установление фашистской диктатуры в Германии. Внутренняя политика национал-социалистов 38 KB
  Установление фашистской диктатуры в Германии. Внутренняя политика националсоциалистов 30 января 1933 г. 86летний президент Германии фельдмаршал Гинденбург назначил Гитлера рейхсканцлером и поручил ему сформировать правительство. Начался 12летний период фашистской дик...
19666. НАУКА И КУЛЬТУРА ЗАПАДНЫХ СТРАН В МЕЖВОЕННЫЙ ПЕРИОД 39.5 KB
  НАУКА И КУЛЬТУРА ЗАПАДНЫХ СТРАН В МЕЖВОЕННЫЙ ПЕРИОД Естественные науки и техника. Еще на рубеже XIX XX вв. начался революционный переворот в естествознании который в межвоенные годы привел к важным изменениям в производстве и в быту людей. Прежде всего он затронул физику...
19667. Осуществление индустриализации и коллективизации в СССР 20.09 KB
  Осуществление индустриализации и коллективизации в СССР. Разрушения мировой и гражданской войн обусловили тяжелый экономический кризис в Советской стране. Благодаря нэпу удалось достигнуть довоенного 1913 г.уровня развития промышленности и сельского хозяйства. Но ст
19668. Важнейшие культурные преобразования в СССР в 20-30-е гг.20 века 17.94 KB
  Важнейшие культурные преобразования в СССР в 2030е гг.20 века. Почти что сразу после победы социалистической революции и установления Советской власти в бывшей царской России В. И. Ленин поднял вопрос о необходимости новой организации народного образования которая в пер...
19669. РЕВОЛЮЦИОННЫЕ СОБЫТИЯ В ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЕ(1918—1923 гг.) 19.04 KB
  РЕВОЛЮЦИОННЫЕ СОБЫТИЯ В ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЕ 1918 1923 гг. Ноябрьская революция в Германии . После того как летом 1918 г. Германия потерпела поражение в наступлении на Западном фронте в стране стала быстро назревать революционная ситуация. 3 ноября 1918 г. вспыхнуло восстание н...