83462

Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичної особи

Доклад

Мировая экономика и международное право

В міжнародному праві почали формуватися норми з яких витікають права та обов’язки адресовані безпосередньо фізичним особам. Крім того прибічники визнання міжнародної правосуб’єктності фізичної особи підкреслюють що проявом міжнародної суб’єктності останньої є не тільки володіння правами та обов’язками що витікають безпосередньо з міжнародного права але також судовий захист цих правяк і можливість виконання зобов’язань причому через міжнародні органи. Проте у вітчизняній доктрині міжнародного права заперечується визнання статусу...

Украинкский

2015-03-14

37.01 KB

1 чел.

Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичної особи

Питання міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб виникло у зв’язку з інтенсивним розвитком міжнародної системи захисту прав людини в рамках ООН та Ради Європи, а також розвитком міжнародного кримінального судочинства. В міжнародному праві почали формуватися норми, з яких витікають права та обов’язки, адресовані безпосередньо фізичним особам. Крім того, прибічники визнання міжнародної правосуб’єктності фізичної особи підкреслюють, що проявом міжнародної суб’єктності останньої є не тільки володіння правами та обов’язками, що витікають безпосередньо з міжнародного права, але також судовий захист цих прав,як і можливість виконання зобов’язань, причому через міжнародні органи. Тому робиться висновок, що фізична особа є в такій ситуації рівнозначним державі суб’єктом (наприклад, у провадженні Європейського Суду з прав людини виступають дві рівноправні сторони - особа, яка скаржиться, та держава, яка, на думку скаржника, порушила одне з прав, вказаних в Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р.).

Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи набула широкого визнання в західній літературі, в якій, зокрема, зазначається, що фізичні особи мають обмежену міжнародну правосуб’єктність в наступних випадках:

  1.  скарг до Європейського Суду з прав людини (на підставі Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р.);
  2.  скарг до Комітету з ліквідації расової дискримінації (на підставі Міжнародної конвенції в справі ліквідації всіх форм расової дискримінації 1965 р.);
  3.  відповідальності перед міжнародним кримінальним судом (наприклад, на підставі Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду 1998 р.);
  4.  статусу міжнародної посадової особи, який врегульований внутрішнім правом міжнародної організації;
  5.  експлуатації морського дна та його надр, що знаходяться за межами державної юрисдикції.

Проте у вітчизняній доктрині міжнародного права заперечується визнання статусу суб’єкта міжнародного права за фізичною особою. Норми міжнародного права за своєю природою та змістом є пристосованими для регулювання відносин між державами або квазідержа- вами. Визнання індивіда суб’єктом міжнародного права, зазначає І.І. Лукашук, вимагало б змін самої природи цього права. Визнається, що права та обов’язки фізичних осіб можуть виникати на підставі міжнародних договорів, проте об’єктом регулювання їх положень є також міждержавні відносини - відносини співробітництва в заохочені прав людини. Фізична особа лише користується результатами такої співпраці, реалізує свої права відповідно до національного права, яке закріпило результати цього співробітництва. Як часто зазначають, фізична особа є, таким чином, бенефіціарієм міжнародного права.

Статусу суб’єкта міжнародного права не набувають також фізичні особи, що були притягнуті до кримінальної відповідальності, незалежно від того, чи реалізована ця відповідальність в національному судочинстві, або навіть судочинстві міжнародному.

Крім того, проявом останньої точки зору є та обставина, що фізичні особи не мають здатності до укладання угод за міжнародним правом, не можуть встановлювати та підтримувати дипломатичні стосунки та ін.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21112. Освіта доби пізнього Середньовіччя (XIV - перша полови-на XVII ст.) 23.76 KB
  В Україні були протестантські школи в Дубні Хмельнику. Здебільшого рівень освіти в Україні якщо не враховувати протестантські заклади був початковим. Безпосередньо в Україні книгодрукування поширилося тільки у другій половині XVI ст. тут побачив світ Апостол перша друкована книга в Україні яка призначалася для церковнобогослужбового вжитку.
21113. Література і літописання XIV – першої половини XVII ст. 25.69 KB
  Література і літописання XIV – першої половини XVII ст. з’являються також нові розширені версії перекладних повістей про Олександра Македонського Олександрія оповідання про Трою Бовукоролевича у XVI ст. До найзначніших літописів тієї доби слід віднести Короткий Київський літопис XIV XVI ст. Виробництво власного паперу в Україні почалося в Галичині тільки в першій половині XVI ст.
21114. Релігійна полеміка другої половини XVI – першої половини XVII ст 23.14 KB
  У творчості цього полеміста чи не найповніше виражено віру у швидке відродження національної культури та її майбутній розквіт. Він виступав проти вищої ієрархії що призвела до унії а також проти католицької та західної культури. Якщо в часи ренесансних віянь в Україні та за її межами під враженням від давніх київських руїн часто висловлювалася думка що Київ це ніщо інше як гомерівська Троя то з початком поширення барокової культури в Україні виникає концепція Києва як Другого Єрусалима Й. який має стати надійним оплотом не тільки...
21115. Архітектура доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.) 22.82 KB
  Найбільшими будівлями цього стилю були католицькі костели у Львові кінець XIV ст. Найстарішою пам’яткою готичної доби де готичні елементи співіснують з візантійськомало азійським стилем є Вірменська церква у Львові закладена у 1363 р. особливо у Львові панував стиль пізнього Ренесансу. У цьому стилі у Львові збудовані Високий замок будинок Гепнера Чорна кам’яниця 1570 будинок грецького купця й уславленого мецената Корнякта 1580 каплиця Трьох святителів 1578 вежа Вірменської церкви 1576 а також вежа Корнякта дзвіниця...
21116. Образотворче мистецтво у XIV – першій половині XVII ст 28.59 KB
  Образотворче мистецтво у XIV – першій половині XVII ст. У фресковий розпис проникають народні й світські мотиви пов’язані з раннім Ренесансом хоча в цілому пам’ятки монументального фрескового живопису XIV середини XVI ст. У цілому ж до середини XVI ст. З XVI ст.
21117. Театральне мистецтво і музична культура доби пізнього Середньовіччя (XIV - перша половина XVII ст.) 15.84 KB
  Театральне мистецтво і музична культура доби пізнього Середньовіччя XIV перша половина XVII ст. Театральне мистецтво. Зароджується також театральне мистецтво. Розвиваються народні ігри та мистецтво скоморохів виконавців і творців розважальної усної поезії музичного фольклору.
21118. Освіта у другій половині XVII – XVIII ст. 21.54 KB
  періодично то набував то втрачав статус академії доки цей статус не було остаточно затверджено 1701 р. Студенти Київської академії здебільшого йшли до війська пожежі та військова руїна нищили шкільні будинки та надані маєтності. починається новий розквіт діяльності академії який свого апогею досягає на межі століть. У стінах Академії відбуваються численні публічні диспути з різних наук затверджується звичай рекреацій культурномистецьких свят з виставами та іграми приуроченими до завершення навчального року.
21119. Література у другій половині XVII – XVIII ст. 26.69 KB
  Література у другій половині XVII – XVIII ст. Розвиток літератури протягом другої половини XVII першої половини XVIII ст. Так званий леонінський вірш що поширився у XVIII ст. В кінці XVIII ст.
21120. Козацькі літописи (друга половина XVII - XVIII ст.) 17.41 KB
  Літописом Самовидця назвав цей твір Пантелеймон Куліш бо неназваний автор вважається що ним був представник козацької старшини Роман Ракушка став очевидцем подій від початку Визвольної війни і до 1702 р. Цей твір має не лише історіографічну а й значну літературну вартість. Але й недописаний твір складається з чотирьох томів які систематично охоплюють події 16481700 рр. Твір написано емоційно образною книжною українською мовою з використанням народної фразеології поетичних творів українських авторів.