83462

Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичної особи

Доклад

Мировая экономика и международное право

В міжнародному праві почали формуватися норми з яких витікають права та обовязки адресовані безпосередньо фізичним особам. Крім того прибічники визнання міжнародної правосубєктності фізичної особи підкреслюють що проявом міжнародної субєктності останньої є не тільки володіння правами та обовязками що витікають безпосередньо з міжнародного права але також судовий захист цих правяк і можливість виконання зобовязань причому через міжнародні органи. Проте у вітчизняній доктрині міжнародного права заперечується визнання статусу...

Украинкский

2015-03-14

37.01 KB

4 чел.

Проблема міжнародної правосуб’єктності фізичної особи

Питання міжнародної правосуб’єктності фізичних осіб виникло у зв’язку з інтенсивним розвитком міжнародної системи захисту прав людини в рамках ООН та Ради Європи, а також розвитком міжнародного кримінального судочинства. В міжнародному праві почали формуватися норми, з яких витікають права та обов’язки, адресовані безпосередньо фізичним особам. Крім того, прибічники визнання міжнародної правосуб’єктності фізичної особи підкреслюють, що проявом міжнародної суб’єктності останньої є не тільки володіння правами та обов’язками, що витікають безпосередньо з міжнародного права, але також судовий захист цих прав,як і можливість виконання зобов’язань, причому через міжнародні органи. Тому робиться висновок, що фізична особа є в такій ситуації рівнозначним державі суб’єктом (наприклад, у провадженні Європейського Суду з прав людини виступають дві рівноправні сторони - особа, яка скаржиться, та держава, яка, на думку скаржника, порушила одне з прав, вказаних в Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р.).

Міжнародна правосуб’єктність фізичної особи набула широкого визнання в західній літературі, в якій, зокрема, зазначається, що фізичні особи мають обмежену міжнародну правосуб’єктність в наступних випадках:

  1.  скарг до Європейського Суду з прав людини (на підставі Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р.);
  2.  скарг до Комітету з ліквідації расової дискримінації (на підставі Міжнародної конвенції в справі ліквідації всіх форм расової дискримінації 1965 р.);
  3.  відповідальності перед міжнародним кримінальним судом (наприклад, на підставі Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду 1998 р.);
  4.  статусу міжнародної посадової особи, який врегульований внутрішнім правом міжнародної організації;
  5.  експлуатації морського дна та його надр, що знаходяться за межами державної юрисдикції.

Проте у вітчизняній доктрині міжнародного права заперечується визнання статусу суб’єкта міжнародного права за фізичною особою. Норми міжнародного права за своєю природою та змістом є пристосованими для регулювання відносин між державами або квазідержа- вами. Визнання індивіда суб’єктом міжнародного права, зазначає І.І. Лукашук, вимагало б змін самої природи цього права. Визнається, що права та обов’язки фізичних осіб можуть виникати на підставі міжнародних договорів, проте об’єктом регулювання їх положень є також міждержавні відносини - відносини співробітництва в заохочені прав людини. Фізична особа лише користується результатами такої співпраці, реалізує свої права відповідно до національного права, яке закріпило результати цього співробітництва. Як часто зазначають, фізична особа є, таким чином, бенефіціарієм міжнародного права.

Статусу суб’єкта міжнародного права не набувають також фізичні особи, що були притягнуті до кримінальної відповідальності, незалежно від того, чи реалізована ця відповідальність в національному судочинстві, або навіть судочинстві міжнародному.

Крім того, проявом останньої точки зору є та обставина, що фізичні особи не мають здатності до укладання угод за міжнародним правом, не можуть встановлювати та підтримувати дипломатичні стосунки та ін.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20665. Специфика философской мысли в эпоху средневековья 76 KB
  Этот период патристика сталкивается с внутренним противоречием которое выражено в том что стремление посредством рациональной аргументации доказать бытие Бога бессмертие души и прочих сакральных компонентов христианской догматики идёт в разрез с краеугольным положением религии о непостижимости при помощи разума божественных таинств доступных только исключительно в вере. Обсуждаются проблемы: а тринитальный вопрос о единстве и троичности Бога; б христологический вопрос о сочетание в Христе двух начал природного и божественного; в...
20666. Характерные черты эпохи Возрождения 77.5 KB
  Разум в силу своей конечности и определённости пропорцией не является истиной и не способен её постигать настоль точно чтобы утверждать о её исчерпанности. Отсутствие пропорциональности которую мы способны зафиксировать только в конечных вещах является причиной нашего незнания. Конечность нашего ума является источником диспропорции между разумом и бесконечностью в которую он включён и которую стремиться познать. На общем онтологическом уровне индивид связывает все вещи и поэтому является микрокосмом любой вещи.
20667. Учение о субстанции в философии Бенедикта Спинозы и Готфильда Лейбница 51 KB
  Таким образом для Спинозы субстанция является causa sui причиной самой себя. Движение по мнению Спинозы относится лишь к миру модусов и не является атрибутом субстанции по той причине что для его осуществления необходима внешняя причина воздействие связи которая может существовать только в природе порождаемой. По его мнению абсолютно свободен лишь Бог так как является вселенским порядком и субстанцией вбирает в себя и определяет все природные причинноследственные связи необходимость. И так как в мире вещей господствует...
20668. Английский материализм и эмпиризм 17-18 века 64.5 KB
  Согласно Гоббсу каждый из нас стремиться рассуждать о какихнибудь вещах поэтому желание философствовать это врождённое состояние человека свойственное ему от природы. Гоббс таким образом показывает прямую зависимость мышления человека от материального мира и его эмпирического восприятия. Философия природы занимается естественными телами в том числе и изучением тела человека. Данный тип философии направлена на трактовку умственных и нравственных способностей человека этика и определение обязанностей гражданина политика.
20669. Философия французского просвещения. Характерные черты эпохи Просвещения 58 KB
  Главным положением данной эпохи становится указание на первостепенное значение разума рассудка для деятельности человека что например было запечатлено в таких высказываниях как Имей мужество пользоваться своим умом или Дерзай быть мудрым Sapere ande. Вера в человеческий разум выразилась в убеждении о решающей роли естественнонаучных знаний; в стремлении освободиться от предрассудков слепой религиозности невежества неопределённых метафизических догм неподдающихся научной проверке; в пересмотре интеллектуальных ценностей...
20670. Критическая философия Иммануила Канта. Философская система Г.В.Ф. Гегеля 58 KB
  Основы метафизики которая понимается Кантом как наука о принципах чистого разума. Само чувственное познание интуитивно поскольку непосредственно общается с объектом без посредничества разума рассудка. после двенадцати лет философских исследований работы Критика чистого разума. Наиболее значимыми произведениями этого этапа становятся также Критика практического разума и Критика способности суждения.
20671. Философская антропология Л. Фейербаха 40.5 KB
  Согласно его рассуждениям следует отвергнуть гегелевский абсолютный идеализм так как он упразднил конкретного действительного человека. В основу критики идеалистического понимания проблемы отношения Бога и человека Фейербах ставит тезис о том что теология это антропология. Поэтому неприемлем так же и теизм по той причине что не Бог творит человека а человек создает идею Бога. Её истинность кроется в том что она является только формой запечатления отношения человека к собственной сущности.
20672. Философский пессимизм Артура Шопенгауэра 46 KB
  Основные работы: Мир как воля и представление 1818 г. Прежде всего Шопенгауэр считал неприемлемой и губительной для философии гегелевскую систему миропонимания и в работе Мир как воля и представление в основу своих размышлений он поставил положения учения Иммануила Канта. В произведении Мир как воля и представление Шопенгауэр отталкивается от кантовских рассуждений о вещах в себе и мире феноменов поэтому краеугольной идеей данного произведения становится утверждение мир есть мое представление. Говоря о мире как воле...
20673. Экзистенциональная философия С. Кьеркегора 47 KB
  Кьеркегора. Сёрен Кьеркегор 18131855 датский философ его творчество относят к первым этапам зарождения западного экзистенциализма. он закончил теологический факультет Копенгагенского университета Кьеркегор в первую очередь стремится в своей философии исследовать вопросы о Боге религии вере отношении личности и Бога единичного бытия человека к Всевышнему. В 40х годах 19го столетия Кьеркегор прослушал лекции Шеллинга от которого перенял неприязнь к философской системе Гегеля.