83472

Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Види і форми правонаступництва. Підстави правонаступництва

Доклад

Мировая экономика и международное право

Види і форми правонаступництва. Підстави правонаступництва. Таким чином правонаступництво являє собою правовідносини у яких беруть участь дві сторони: державапопередниця яка була змінена іншою державою в процесі правонаступництва; державаспадкоємниця яка замінила іншу державу в процесі правонаступництва.

Украинкский

2015-03-14

37.07 KB

11 чел.

Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Види і форми правонаступництва. Підстави правонаступництва.

Під правонаступництвом держав у міжнародному праві розуміється перехід прав та обов’язків від одного суб’єкта міжнародного права (правопопередника) до іншого (правонаступника) внаслідок виникнення чи припинення держави або зміни її території. Таким чином, правонаступництво являє собою правовідносини, у яких беруть участь дві сторони:

  1.  держава-попередниця, яка була змінена іншою державою в процесі правонаступництва;
  2.  держава-спадкоємниця, яка замінила іншу державу в процесі правонаступництва.

Правонаступництво держав не повинне порушувати права третіх держав, які перебували з ними у договірних відносинах. Моментом правонаступництва держав є дата зміни державою-спадкоємницею держави-попередниці в несенні відповідальності за міжнародні відносини щодо території,яка є об’єктом правонаступництва.

Найбільш поширеними підставами виникнення правонаступництва є:

а) територіальні зміни - розпад держави на дві та більше держав об’єднання держав при входженні території одної держави у склад іншої;

б) соціальні революції;

в) утворення нових держав у процесі деколонізації.

Питання правонаступництва держав не виникає при зміни урядів незалежно від того, відбулася ця зміна конституційним чи неконституційним шляхом. Така зміна не порушує неперервності існуванні держави як суб’єкту міжнародного права, тому держава продовжу« бути зв’язаною своїми правами та обов’язками відповідно до міжнародного права.

Об’єктами правонаступництва можуть бути територія, договори державна власність та державні борги, державні архіви, а також членство у міжнародних організаціях. В залежності від об’єкта правонаступництва розрізняють відповідні види правонаступництва.

Науці міжнародного права відомі наступні форми правонаступництва:

  1.  повне (універсальне) правонаступництво - за яким до держави-правонаступниці переходять усі права та обов’язки держави-попередниці;
  2.  неповне (часткове) правонаступництво - за яким до держави-правонаступниці переходять лише частина прав та обов’язків або лише права чи обов’язки держави-попередниці;
  3.  відсутність правонаступництва (tabula rasa - «чиста дошка» - нова держава не пов’язана міжнародними зобов’язаннями держави-попередниці. Принцип tabula rasa отримав широке застосування при створенні нових незалежних держав в процесі деколонізації.

Особливим випадком правонаступництва є континуїтет. Так, Росія у 1991 р. проголосила себе «державою-продовжувачем Союзу PCP».

У випадку континуїтету немає потреби у визнанні з боку інших держав у якості суб’єкта міжнародного права, достатньо визнання факту правопродовжувача держави-попередниці: континуїтет означає ідентичність та неперервність суб’єкту міжнародного права. Континуітет Росії щодо СРСР проявляється, зокрема, у збережені статусу постійного члена Ради Безпеки ООН, статусу ядерної держави, виконанні функцій депозитарію замість уряду СРСР тощо.