83487

Придбання і втрата громадянства

Доклад

Мировая экономика и международное право

Виділяють наступні способи набуття громадянства: філіація; натуралізація укорінення; поновлення в громадянстві реінтеграція; дарування громадянства; оптація; трансферт. Філіація або набуття громадянства за народженням базується на двох принципах: права крові jus snguinis та права ґрунту jus soli. Різновидом натуралізації є спрощений порядок набуття громадянства певними категоріями осіб.

Украинкский

2015-03-14

37.17 KB

0 чел.

Придбання і втрата громадянства.

Виділяють наступні способи набуття громадянства:

філіація;

натуралізація (укорінення); поновлення в громадянстві (реінтеграція);

дарування громадянства;

оптація;

трансферт.

Філіація, або набуття громадянства за народженням, базується на двох принципах: права крові (jus sanguinis) та права ґрунту (jus soli). Згідно з першим дитина набуває громадянство батьків. Згідно з другим - громадянство дитини визначається місцем народження. Сьогодні найбільш поширеною є змішана система, яка поєднує обидва принципи.

Натуралізація - індивідуальне прийняття в громадянство за проханням зацікавленої особи. Натуралізація, як правило, передбачає дотримання ряду умов, найпоширенішими з яких є певний термія проживання на території даної держави (наприклад, в Україні - 5 років), знання державної мови, визнання конституції та законів, на| явність законних засобів існування тощо. Різновидом натуралізації є спрощений порядок набуття громадянства певними категоріями осіб. Так, особливий (спрощений) порядок натуралізації може бути пере? бачений для випадків вступу у шлюб з іноземцем або при усиновлені (сімейний порядок).

Реінтеграція означає поновлення особи в громадянстві, в яком вона раніше перебувала.

Громадянство надається (дарується) особам, які мають значні заслуги перед даною державою. Свого часу дарування громадянства часто застосовувалось до перших космонавтів.

До способів набуття громадянства у зв’язку з територіальним змінами відносяться оптація та трансферт.

Оптація - це набуття громадянства на основі його вибору у зв’язку з територіальними змінами. Особа може або залишити громадянств тієї держави, на території якої вона проживала раніше, або набути громадянство держави, під суверенітет якої переходить територія, в якій дана особа проживає. При цьому передбачається, що оптант буде жити на території держави, громадянство якої він обрав.

На відміну від оптації, трансферт передбачає автоматичну змін громадянства. Фактично, це обмін населенням між державами н основі міжнародного договору. Сучасне міжнародне право забороняє автоматичну зміну громадянства.

Втрата громадянства може мати місце при виході з громадянств або через позбавлення громадянства. Іноді виділяють автоматичну втрату громадянства при натуралізації за кордоном. Вихід з громадянства - втрата громадянства на основі рішення компетентних органів держави, що виноситься за проханням зацікавленої особи. Позбавлення громадянства здійснюється з ініціативи державних органів, я правило, по відношенню до осіб, задіяних у ворожій для даної держави діяльності. Позбавлення громадянства може здійснюватися на умова: передбачених загальним законодавством (наприклад, при наданні не правдивої інформації під час натуралізації), та на основі спеціального акту. що стосується конкретної особи або певної категорії осіб. Міжнародне право забороняє довільне позбавлення громадянства.

Подвійне (множинне) громадянство - наявність у особи громадянства двох або більше держав. Особи з двома або більше громадянствами називаються біпатридами. Подвійне громадянство у людини може виникну і и як внаслідок колізії законів про громадянство різних держав (коли особа набуває нове громадянство та не виходить з попереднього), так і в порядку волевиявлення відповідно до національних законів держав. Для уникнення складнощів, пов’язаних з подвійним громадянством, держави нерідко домовляються між собою про укладання двосторонніх угод, в яких передбачають умови, при яких особи з подвійним громадянством несуть військову службу, сплачують податки лише в одній державі тощо. Панівним принципом врегулювання колізій, що виникають через претензії двох (або більше) держав на здійснення персональної юрисдикції щодо особи з подвійним громадянством, є принцип ефективного громадянства, відповідно до якого пріоритет у здійсненні юрисдикції визнається за тією державою, з якою у біпатрида існує найбільш тісний зв’язок. Такою державою зазвичай визнається держава постійного місця проживання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81807. Главные характеристики современной, постнеклассической науки 33.24 KB
  В ходе развития науки в последней трети XX в. Ее фундамент составляют ставшие общенаучными принципы развития и системности. Такое понимание процессов развития исходит из синергетики. Вопервых принцип развития эволюции в современной науке получил статус фундаментальной мировоззренческой и методологической константы.
81808. Новые стратегии научного поиска. Глобальный эволюционизм и современная научная картина мира 33.72 KB
  Концепция глобального эволюционизма оформилась в 80е гг. Наряду со стремлением к объединению представлений о живой и неживой природе социальной жизни и технике одной из целей глобального эволюционизма явилось стремление интегрировать естественнонаучное обществоведческое гуманитарное а также техническое знание. В этом своем качестве концепция глобального эволюционизма претендует на создание нового типа целостного знания сочетающего в себе научнометодологические и философские основания. Обоснованию глобального эволюционизма...
81809. Этические проблемы науки XXI века. Проблемы гуманитарного контроля в науке и высоких технологиях. Экологическая этика 29.07 KB
  Проблемы гуманитарного контроля в науке и высоких технологиях. Этические проблемы в области биоэтики оформились как чрезвычайно острые требуюшие своего неотлагательного решения и реакции общества. Проблемы биоэтики возникли на стыке биологии и медицины.
81810. Этика науки и ответственность учёного. Нормы научной деятельности и расширение этоса науки 43.55 KB
  Нормы научной деятельности и расширение этоса науки. В процессе вершения науки этически оцениваемые объекты производят этически оцениваемые деяния и тогда деяния порождают этически оцениваемые отношения а объекты становятся субъектами этих отношений. Римскими цифрами обозначены классы отношений: I – личные отношения ученых; II – заочные отношения ученых внутри мира науки; III – отношения между миром науки с одной стороны и человечеством и природой – с другой.
81811. Сциентизм и антисциетизм. Наука и паранаука 34.61 KB
  Эйнштейн ищут основания знания в философии и художественной литературе. Анти-фундаменталистская тенденция просматривается в истолковании всех важнейших областей научного познания: математического естественнонаучного гуманитарного. В то время как сциентизм базируется на абсолютизации рациональнотеоретических компонентов знания антисциентизм опирается на ключевую роль этических правовых культурных ценностей по отношению к идеалу научности. Следует отметить направление теории познания имеющее долгую историю в котором акцент делается на...
81812. Наука как социокультурный феномен. Становление науки как социального института 38.59 KB
  Становление науки как социального института. Именно деятельностное понимание науки особо отмечал В. Вернадский: Ее содержание не ограничивается научными теориями гипотезами моделями создаваемой ими картиной мира в основе она главным образом состоит из научных фактов и их эмпирических обобщений и главным живым содержанием является в ней научная работа живых людей Во втором истолковании когда наука выступает как система знаний отвечающих критериям объективности адекватности истинности научное знание пытается обеспечить себе...
81813. Историческое развитие институциональных форм научной деятельности. Научные сообщества и их исторические типы 37.76 KB
  Возникновение науки как социального института связывают с кардинальными изменениями в общественном строе и в частности с эпохой буржуазных революций которая дала мощный толчок развитию промышленности торговли строительству горному делу мореплаванию. Способы организации и взаимодействия ученых менялись на протяжении всего исторического развития науки. Само существование науки в качестве социального института говорило о том что в системе общественного разделения труда она должна выполнять специфические функции а именно отвечать за...
81814. Наука и экономика. Наука и власть.Проблема государственного регулирования науки 28.08 KB
  Проблема государственного регулирования науки. Отношения науки и экономики всегда представляли собой большую проблему. Традиционное представление о том что технология является неотъемлемым приложением науки сталкивается с эмпирическими и практическими возражениями. Однако если прикладные науки обслуживая производство могут надеяться на долю в распределении его финансовых ресурсов то фундаментальные науки напрямую связаны с объемом бюджетного финансирования и наличием тех планов и программ которые утверждены государственными структурами.