83515

ООН: цілі і принципи діяльності

Доклад

Мировая экономика и международное право

Організація Об’єднаних Націй ООН універсальна міжнародна міжурядова організація що діє на підставі Статуту підписаний 26 червня 1945 р. Статут ООН є універсальним загальнообов’язковим міжнародним договором що закріплює основи сучасного міжнародного правопорядку. ООН переслідує наступні цілі: підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання і усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру й проводити мирними засобами вирішення міжнародних спорів;...

Украинкский

2015-03-14

37.81 KB

1 чел.

ООН: цілі і принципи діяльності. членство.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) - універсальна міжнародна міжурядова організація, що діє на підставі Статуту (підписаний 26 червня 1945 р. на конференції в Сан-Франциско і набув чинності 24 жовтня 1945 р.).

Статут ООН є універсальним, загальнообов’язковим міжнародним договором, що закріплює основи сучасного міжнародного правопорядку.

ООН переслідує наступні цілі:

  1.  підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою вживати ефективні колективні заходи для запобігання і усунення загрози миру і придушення актів агресії або інших порушень миру й проводити мирними засобами вирішення міжнародних спорів;
  2.  розвивати дружні відносини між державами на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів, застосовувати інші заходи для зміцнення загального миру;
  3.  здійснювати міжнародну співпрацю з вирішення міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру і в заохоченні поваги до прав людини для всіх, без різниці раси, статі, мови та релігії;
  4.  бути центром узгодження дій держав в досягненні цих загальних цілей.

Для досягнення вказаних цілей ООН та її члени діють відповідно до наступних принципів:

  1.  суверенної рівності членів ООН;
  2.  сумлінного виконання зобов’язань за Статутом ООН;
  3.  вирішення міжнародних спорів мирними засобами;
  4.  утримання від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканності або політичної незалежності або яким-небудь чином, несумісним з цілями ООН;
  5.  надання допомоги ООН у всіх діях, що робляться за Статутом, забезпечення Організацією такого стану, щоб держави, що не є членами ООН, діяли відповідно до принципів, закріплених у Статуті (ст. 2);
  6.  забезпечення дотримання вищенаведених принципів державами, що не є членами ООН, для підтримання міжнародного миру та безпеки;
  7.  невтручання ООН у внутрішні справи держав, окрім застосування примусових заходів у відповідності до глави VII Статуту.

При цьому, якщо зобов’язання членів ООН за Статутом суперечать їх зобов’язанням за будь-якою іншою міжнародною угодою, переважну силу мають зобов’язання за Статутом ООН (ст. 103 Статуту).

В рамках ООН приймається велика кількість багатосторонніх міжнародних договорів, відбувається врегулювання міжнародних суперечок, що свідчить про значну роль ООН у забезпеченні міжнародного правопорядку.

Первинними членами ООН є держави, які підписали і ратифікували Статут ООН. Членом ООН може бути будь-яка миролюбива держава, яка прийме на себе зобов’язання, що містяться у Статуті і яка, на думку ООН, може і бажає ці зобов’язання виконувати. Прийняття в члени ООН відбувається за рекомендацією Ради Безпеки Генеральною Асамблеєю більшістю в 2/3 голосів. Держава, що систематично порушує принципи Статуту, може бути виключена з ООН в аналогічному порядку.

Головними органами ООН є: Ген. Асамблея, Рада безпеки, Економічна і соціальна рада, рада з опіки, міжнародний суд і секретаріат. Рада з опіки призупинила роботу 1 листопада 1994 р. після того як остання підопічна ООН територія – Палау – здобула 1994р. незалежність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74037. Основные тенденции и этапы в развитии отечественной культуры в IX – XX веках 42 KB
  Основные тенденции и этапы в развитии отечественной культуры в IX – XX вв. Следующий виток развития культуры связан с крещением Руси. В течение длительного времени до XIX века христианство останется доминантой культуры. В основе этих достижений успехи в развитии материальной и духовной культуры предшествующего периода.
74038. Основные тенденции развития Руси в удельный период 49 KB
  Переход от Киевской Руси к Руси Московской тяжелый период. на Руси начинаются новые процессы характеризующиеся в первую очередь распадом пусть и весьма непрочного но в целом единого до сих пор государства на отдельные фактически самостоятельные земли. Однако вышеназванные причины не слишком удачно объясняют распад Руси.
74039. Монголо-татарское нашествие на Русь. Его последствия. Русь и Орда 44 KB
  Благодаря тому обстоятельству, что большинство окружающих их соседей к этому времени уже преодолели стадию первичной агрессивности, свойственную молодым государствам, и, находясь на стадии политического раздробления, утратили в значительной степени свои способности противостоять сильному и единому противнику
74040. Становление Руси XIV- XV вв. Становление единого российского государства 38 KB
  Успех Дмитрия Донского предопределил основы политики последующих московских князей на третьем этапе (XV в.), которую можно охарактеризовать как собирание русских земель Москвой уже в качестве единоличного лидера, не имеющего себе равных противников.
74042. Реформы Петра I 43 KB
  Реформы Петра I. Реформы проведенные Петром считаются и вполне правомерно одним из важнейших периодов в истории России а самого Петра I даже большинство западных историков характеризует как личность наиболее поразительную в истории Европы после Наполеона как самого значительного монарха раннего европейского Просвещения Виттрам Р. Собственно первые действия Петра I после перехода власти в его руки фактически продолжают линию правительства царевны Софьи как во внутренней так и во внешней политике. Тщетность попыток привлечь...
74043. Основные этапы антропогенеза. Проблемные вопросы антропогенеза 35 KB
  Именно человекаумелого принято считать отправной точкой А. вопрос о критериях человека. Наука различает биологическую и социальную природу человека т. вопрос о прародине человека.
74044. Общая характеристика цивилизаций древнего Востока 59 KB
  Деспотия форма государственного устройства и правления при которой самодержавный властитель неограниченно распоряжается в государстве выступая по отношению к подданным в качестве господина и хозяина форма выживания речных цивилизаций. При этом носитель светской власти считался важнее представителей власти духовной. Объединение всей страны под началом единого царя фараона равного которому по объему власти в то время еще не знало человечество сыграло свою...