83525

Вирішення спорів у міжнародних організаціях

Доклад

Мировая экономика и международное право

Мирне вирішення міжнародних спорів надає широку компетенцію Раді Безпеки органу ООН який несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки ст. Також компетенцію в сфері мирного вирішення міжнародних спорів має Генеральна Асамблея ООН проте вона є обмеженою на користь Ради Безпеки. Держава яка не є членом OOН також може звернутися до Ради Безпеки або Генеральної Асамблеї з приводу будьякого спору в якому вона є стороною за умови що вона заздалегідь прийме на себе зобов\'язання за...

Украинкский

2015-03-14

39 KB

0 чел.

Вирішення спорів у міжнародних організаціях

Вирішення спорів органами ООН

Стаття 1 Статуту ООН дозволяє стверджувати, що мирне вирішення міжнародних спорів є однією з головних цілей діяльності ООН. Розділ VI Статуту ООН «Мирне вирішення міжнародних спорів» надає широку компетенцію Раді Безпеки, органу ООН, який «несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки» (ст. 24 Статуту). Також компетенцію в сфері мирного вирішення міжнародних спорів має Генеральна Асамблея ООН, проте вона є обмеженою на користь Ради Безпеки. Генеральна Асамблея ООН може звертати увагу Ради Безпеки ООН на ситуації, які могли 6 загрожувати міжнародному миру та безпеці (п. З ст. 11 Статуту), Однак коли Рада Безпеки виконує покладені на неї Статутом функції щодо будь-якого спору або ситуації, Генеральна Асамблея не може давати будь-які рекомендації, що стосуються цього спору або ситуації, якщо тільки Рада Безпеки не запитає про це (п. 1 ст. 12 Статуту).

Рада Безпеки може розслідувати будь-який спір або ситуацію, яка може призвести до міжнародних непорозумінь або викликати спір, з метою визначення того, чи не може продовження цього спору або ситуації загрожувати підтриманню міжнародного миру та безпеки (ст. 34 Статуту).

Рада Безпеки займається цією справою за власною ініціативою або за заявою члена ООН (п. 1 ст. 35). Держава, яка не є членом OOН також може звернутися до Ради Безпеки або Генеральної Асамблеї з приводу будь-якого спору, в якому вона є стороною, за умови, що вона заздалегідь прийме на себе зобов'язання за Статутом ООН щодо мирного вирішення міжнародних спорів (п. 2 ст. 35).

Рада Безпеки може на будь-якій стадії спору рекомендувати відповідну процедуру або спосіб урегулювання спору. Рада Безпеки приймає до уваги кожну процедуру вирішення цього спору, яка вже була застосована сторонами спору (ст. 36 Статуту ООН), Рада Безпеки на підставі ст. 36 може утворити консультаційну комісію або комісію з добрих послуг. Якщо сторонам у спорі, що загрожує міжнародному миру та безпеці, не вдається його розв'язати, то згідно з п. 1 ст. 37 Статут)1 ООН вони зобов'язані його передати до Ради Безпеки.

Незалежно від характеру спору, Рада Безпеки може на прохати всіх держав, що знаходяться у спорі, надавати рекомендації з метою мирного вирішення спору (ст. 38 Статуту ООН).

Кваліфікований спір може бути також предметом порядку денного Генеральної Асамблеї ООН. Право направлення спору на засіданні Генеральної Асамблеї належить державам (п. 2 ст. 11, п. 1,2 ст. 35 Ста туту ООН), а також Раді Безпеки (п. 2 ст. 11). З дотриманням положень що стосуються компетенції Ради Безпеки (ст. 12 Статуту), Генеральна Асамблея може «рекомендувати заходи мирного врегулювання будь-якої ситуації яка могла б порушити загальне благополуччя або дружні відносини між націями» (ст. 14 Статуту ООН).

Вирішення спорів в рамках COT

Спеціальну систему вирішення спорів, яка поєднує елементи дипломатичних і судових засобів вирішення спорів, запровадила ГАТІ 1947p., а в подальшому перейняла Світова Організація Торгівлі (СОТ), що була створена на її основі.

Для вирішення спорів між державами-членами COT створено спеціальний підрозділ COT - Орган з вирішення спорів (далі - Орган), що входить у систему головних органів COT. Функції Органу виконує Генеральна Рада COT, що спеціально збирається для розгляду спорів. Орган керується у своїй діяльності спеціальним актом - Домовленістю про правила і процедури вирішення спорів, що входить у пакет угод COT - у право COT (Додаток 2 до Угоди про заснування COT 1994 p.).

Можна виділити наступні процесуальні стадії механізму вирішення спорів у COT.

Спочатку, як правило, використовуються загальноприйняті в міждержавній практиці засоби вирішення спорів: консультації, добрі послуги, примирливі процедури або посередництво Генерального директора COT, - які тривають до двох місяців.

Якщо вирішити проблему шляхом консультацій не вдається, надходить прохання про створення третейської групи експертів, що формуються в особистій якості з осіб, відомих високою кваліфікацією і авторитетних у предметі спору (юристи, вчені, працівники, що мають практичний досвід, і т.п.), для кожного конкретного випадку. Зазвичай до складу такої групи ad hoc входять 3 особи. Третейська (спеціальна) група повинна підготувати (як правило, протягом 45 днів) доповідь і представити її на затвердження Органу вирішення спорів.

У процесуальне право COT була введена нова стадія - апеляційна. Сторона спору вправі оскаржити прийняте рішення в спеціально створюваному органі - Органі з апеляцій, які розглядаються протягом 2-4 місяців.

Наступна стадія виділяється для виконання державою-членом COT адресованої їй в доповіді рекомендації. Якщо рекомендація не виконується, зацікавлена в цьому сторона спору робить запит на здійснення контрзаходів, тобто запитує дозвіл на застосування відповідних санкцій. У відповідь на це прохання Органом з вирішення спорів приймається рішення, яким надається дозвіл на застосування контрзаходів (реторсій) проти держави-правопорушника.

Загальний строк процесу вирішення спорів в рамках COT може тривати від 420 до 670 днів.

Багато фахівців прогнозують, що Орган з вирішення спорів згодом перетвориться в повноцінний міжнародний торговельний суд із власними розробленими процедурами. Тим самим покладено початок формуванню блоку процесуальних норм у міжнародному торговельному праві.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29236. Николай Яковлевич Данилевский (1822-1885) 44.5 KB
  В наше время особенно актуальна мысль Данилевского о том что необходимым условием расцвета культуры является политическая независимость. Отрицая существование единой мировой культуры Данилевский выделял 10 культурноисторических типов египетский китайский ассировавилонский индийский иранский и др. Арнольд Джозеф Тойнби 1889 1975 английский историк и социолог автор 12томного Исследования истории 1934 1961 труда в котором он стремился осмыслить развитие человечества в духе круговорота цивилизаций употребляя этот термин в...
29237. Первобытность и цивилизация 48 KB
  Кочевой образ жизни оказывался на периферии культуры. Новый хозяйственный и административный уклад принципиально меняет содержание духовной культуры: нравственная нейтральность этическая невменяемость Г. Все восточные культуры единообразны не однообразны пластичны жизнестойки. Восточные культуры способны создавать величайшие культурные ценности при сравнительно низком развитии индивидуального я и вообще самодеятельнотворческого начала.
29238. Индо-буддистский тип культуры 30.5 KB
  это учение было изложено в четырех сборниках: Ригведа Книга гимнов Яджурведа Книга жертв Самаведа Книга песен Артхарваведа Книга жрецов .
29239. Теория модернизации 36 KB
  Термин модернизация относится не ко всему периоду социального прогресса а только к одному его этапу современному. Органическая модернизация является моментом собственного развития страны и подготовлена всем ходом предшествующей эволюции. Такая модернизация начинается не с экономики а с культуры и изменения общественного сознания. Неорганическая модернизация являет собой ответ на внешний вызов со стороны более развитых стран.
29240. Эпоха модерна в европейской культуре 50 KB
  Необходимо отметить две важные черты культуры 19 в. Совершенствование институционных форм культуры т. объединение разрозненных прежде академических учреждений культуры: музеев библиотек театров художественных выставок. Важнейшим достижением культуры 19 в.
29241. Место и роль науки в культурном процессе 28.5 KB
  Для науки характерен системный подход к исследованию объекта. По характеру и методу исследования она делится на: естественные науки общественные науки: технические науки. В структуре науки выделяются два уровня организации знания.
29242. Ницше (Nietzsche) Фридрих 35.5 KB
  Центральное место в философскокультурологической концепции Ницше занимает понятие жизнь основу которой образует воля. Однако взгляды Ницше на протяжении творческой деятельности претерпевали определенную эволюцию. По Ницше понять импульсы воли выразить ее характер невозможно с помощью разума и науки. Искусство представляется Ницше как дополнения и завершение бытия.
29243. Культурологическое образование в России 32 KB
  Главная сложность введения культурологии в систему высшего образования заключалась в том что отечественная культурологическая наука представляла и до сих пор представляет собой полностью эклектическую конструкцию. Первые шаги в организации специального культурологического образования были предприняты в одном из первых негосударственных вузов страны Российском открытом университете где в 1990 началось формирование факультета и кафедры искусствознания и культурологии. В 1995 на базе этого факультета была создана Высшая школа...
29244. Культура 41.5 KB
  Это совпадение имени симптоматично оно лишний раз подчеркивает единство культуры народов включенных в орбиту европейского мира является знаком своеобразной культурной общности всех разноплеменных носителей европейских языков. Понятие цивилизация воспринимается как синоним слова культура В немецкой традиции впервые было сформулировано и стало весьма популярным представление о различии культуры и цивилизации. Со второй половины Х1Х века идея противопоставления культуры и цивилизации приобрела особое значение и...