83563

Міжнародні кримінальні суди: міжнародні кримінальні трибунали ad hoc і постійний Міжнародний суд

Доклад

Мировая экономика и международное право

До юрисдикції трибуналу відносилися злочини проти миру військові злочини і злочини проти людяності. і додатках до них а також геноцид і злочини проти людяності. У Статуті трибуналу по Руанді йшлося про злочини проти людяності а також про порушення норм що стосується конфліктів неміжнародного характеру як вони відображені в Женевських конвенціях 1949 р. Міжнародного кримінального суду як постійного органу що має юрисдикцією відносно осіб відповідальних за найсерйозніші злочини які викликають заклопотаність міжнародного співтовариства.

Украинкский

2015-03-14

37.84 KB

2 чел.

Міжнародні кримінальні суди: міжнародні кримінальні трибунали ad hoc і постійний Міжнародний суд.

Статутами міжнародних судів було закладено основи міжнародного кримінального судоустрою. Уперше фізичні особи були притягнуті до міжнародної кримінальної відповідальності на підставі вироків Нюрнберзького та Токійського військових трибуналів.

В 1945 р. СРСР, США, Великобританія і Франція заснували Міжнародний військовий трибунал для суду над головними військовими злочинцями європейських країн осі (Німеччини і її союзників). На основі Статуту Трибуналу відбувся судовий процес над групою головних нацистських воєнних злочинців. Міжнародний військовий трибунал визнав підсудних винними у здійсненні підготовки і веденні агресивних воєн проти миролюбних країн,у порушенні міжнародних договорів та угод,у здійсненні спланованих воєнних злочинів, що скоювалися з особливою жорстокістю,у злочинах проти людства. Згідно зі Статутом Трибуналу службове положення підсудних не могло служити підставою для їх звільнення від відповідальності та обставиною для пом’якшення вини, не надавало їм імунітету. Обвинуваченим надавалися всі права на захист.

Для суду над головними японськими воєнними злочинцями у 1946 р. був заснований Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу. До юрисдикції трибуналу відносилися злочини проти миру, військові злочини і злочини проти людяності.

Досвід створення міжнародних кримінальних судів був відновлений на початку 90-х років, коли Радою Безпеки ООН були засновані Міжнародний трибунал для переслідування осіб, винних у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, скоєних на території колишньої Югославії, починаючи з 1991 р. (трибунал по Югославії) та Міжнародний кримінальний трибунал для переслідування осіб, винних в геноциді та інших серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, скоєних на території Руанди, і руандійських громадян, винних в геноциді і інших подібних злочинах, скоєних на території сусідніх держав в період між 1 січня 1994 р. і 31 грудня 1994 р. і трибунал по Руанді).

Заснування трибуналів ґрунтувалося на широкому тлумаченні пави VII Статуту ООН, в якій йдеться про повноваження Ради Безпеки ООН в разі загрози миру, порушенні миру та актів агресії. 

Статут трибуналу по Югославії встановив юрисдикцію стосовно порушень загальновизнаних норм про захист жертв війни, які закріплені в Женевських конвенціях 1949 р., а також правил ведення війни, закріплених в Гаазьких конвенціях 1907 р. і додатках до них, а також геноцид і злочини проти людяності. У Статуті трибуналу по Руанді йшлося про злочини проти людяності, а також про порушення норм, що стосується конфліктів неміжнародного характеру, як вони відображені в Женевських конвенціях 1949 р. і в другому Додатковому протоколі до них 1977 р.

В статутах обох трибуналів було закріплено, що офіційне положення обвинуваченого, будь то голова держави або уряду, не звільняє його від кримінальної відповідальності. Більш того, вони несуть відповідальність і за те, що не запобігли скоєнню злочинів своїми підлеглими. Це стало новим положенням міжнародного кримінального права. В статутах наголошувалося, що заснування міжнародних трибуналів не повинне перешкоджати діяльності національних судів щодо відповідних злочинів. Якщо по одній і тій самій справі було порушено переслідування національним судом і міжнародним трибуналом, пріоритет належить міжнародному трибуналу.

Практика трибуналів ad hoc стала основою створення в 1998 р. Міжнародного кримінального суду як постійного органу, що має юрисдикцією відносно осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, які викликають заклопотаність міжнародного співтовариства. Статут Міжнародного кримінального суду набрав чинності в 2002 р.

Міжнародний кримінальний суд доповнює національні системи кримінального правосуддя. Свої функції Суд може здійснювати на території будь-якої держави-учасниці Статуту, а на основі спеціальної угоди і на території будь-якої іншої держави. Суд є самостійним міжнародним органом, який має міжнародну правосуб’єктність.

Юрисдикція Суду обмежена злочинами, які перелічені в його Статуті. До таких злочинів віднесені: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини і агресія.

Статут встановлює кримінальну відповідальність командирів і інших начальників за злочинні дії осіб, що знаходяться під їх контролем. Імунітет посадових осіб, що належить їм за внутрішнім або міжнародним правом, не може бути перешкодою для їх притягнення до кримінальної відповідальності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32949. ПРОБЛЕМА ОБЪЕКТИВНОСТИ И ИСТИНЫ В СОЦ.-ГУМАНИТАРНОМ ПОЗНАНИИ 26.22 KB
  ФИЛОСОФСКИЕ КОНЦЕПЦИИ ИСТИНЫ Истина соответствие положений некоторому критерию проверяемости: теоретической эмпирической. Наиболее разработанной теорией истины в античной философии выступала концепция Платона: истина есть сверхэмпирическая идея вневременное свво остальных идей. КОРРЕСПОНДЕНТСКАЯ КЛАССИЧЕСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ ИСТИНЫ Аристотель истина есть соответствие вещи и интеллекта. истина это адекватная info об объекте получаемая посредством чувственного и интеллектуального изучения либо принятия сообщения об объекте и...
32950. ПРОБЛЕМА СУБЪЕКТА И ОБЪЕКТА В СОЦ.-ГУМАНИТАРНОМ НАУЧНОМ ПОЗНАНИИ 19.63 KB
  Подобной процедуры нет во вненаучных формах познания. Одна из целей научного познания получить посредством адекватных научных идеализаций предмет познания из его объекта. Такая позиция отвергает наивнореалистические представления и открывает еще одну проблему теории познания взаимоотношения объекта и предмета науки. предметы познания и dif.
32952. РОЛЬ ЦЕННОСТЕЙ В СОЦ.-ГУМАНИТАРНОМ ПОЗНАНИИ 35.21 KB
  У каждой эпохи у каждого народа или отдельного человека свои ценности. Однако это не совсем так: ценности относительны они меняются в зависимости от изменения потребностей и интересов людей от формы господствующих в общве отношений уровня цивилизованности и др. ценности устойчивы ибо существуют определенное время. Более того есть ценности которые сохраняют свое значение на протяжении всего существования человечества жизнь благо имеющие абсолютное значение.
32953. СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОИСКИ В СОЦ.-ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ: ЭВРИСТИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ СИНЕРГЕТИКИ И СИСТЕМНОГО МЕТОДА 18.31 KB
  Синергетика комплекс научных и методологических проблем самоорганизации с учетом новых results нелинейной динамики. Синергетика ядро постнеклассческой научной картины мира и метода изучения сложных систем. Синергетика имеет дело не со всеми системами а с открытыми которые взаимодействуют с окружающей средой обмениваясь с ней энергией и info. Синергетика не противостоит ни диалектическому ни системному подходу а продолжает эти традиции.
32954. СОЦ. ПОЗНАНИЕ С Т.З. КРИТИЧЕСКОГО РАЦИОНАЛИЗМА (К.ПОППЕР. ЛОГИКА СОЦ. НАУК) 18.53 KB
  НАУК Развитие научного знания это непрерывный процесс ниспровержения одних научных теорий и замены их др. Модель роста научного познания: Р1 ТТ ЕЕ Р2 Р1 исходная проблема ТТ пробная теории для ее решения ЕЕ процесс устранения ошибок Р2 появление новой более глубокой проблемы. Теорией научного знания и его роста является эпистемология которая в процессе своего формирования становится теорией решения проблем конструирования критического обсуждения оценки и критической проверки конкурирующих гипотез и теорий....
32955. СОЦ. ФАКТЫ И ОСОБЕННОСТИ ИХ ИССЛЕДОВАНИЯ (Э.ДЮРКГЕЙМ. МЕТОД СОЦИОЛОГИИ) 17.24 KB
  Соц. факт - разряд фактов, отличающихся специфическими св-вами; его составляют образы мыслей, действий и чувствований, находящиеся вне индивида и одаренные принудительной силой, вследствие которой он вынуждается к ним. Отсюда их нельзя смешивать ни с органическими явлениями,