83566

Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція

Доклад

Мировая экономика и международное право

Колективна безпека це система спільних дій держав та або міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії. Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види загальну універсальну та регіональні системи колективної безпеки. Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Характерною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загрози миру шляхом створення і підтримки усесторонньої...

Украинкский

2015-03-14

37.54 KB

1 чел.

Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція.

Колективна безпека – це система спільних дій держав та (або) міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки, попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії.

Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види – загальну (універсальну) та регіональні системи колективної безпеки.

Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Характерною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загрози миру шляхом створення і підтримки усесторонньої системи мирної співпраці. Для цього держави зобов'язані проявляти терпимість; розвивати дружні відносини і усесторонню співпрацю; створювати умови, за яких може дотримуватися справедливість і повага до міжнародних зобов'язань; утримуватися від загрози силою або її застосування; ви-ріпіувати спори і ситуації виключно мирними засобами; об'єднувати свої сили для підтримки миру і безпеки.

Лише ООН за рішенням Ради Безпеки має право застосовувати силу або загрозу силою у випадках, передбачених її Статутом. Рада Безпеки визначає наявність загрози миру або порушення миру. Встановивши відповідні факти, вона вирішує питання про вживання заходів, передбачених Статутові.

Для забезпечення здійснення своїх рішень Рада Безпеки ще право застосувати невійськові заходи, зажадати від членів ООН повного або часткового припинення економічних відносин, транспортного сполучення, роботи ліній зв'язку і, нарешті, дипломатичних відносин з державою-правопорушницею.

Якщо Рада Безпеки визнає, що такого роду заходи виявилися недостатніми або можуть виявитися недостатніми, вона має право ухвалити рішення про застосування заходів військового характеру. Вони можуть включати демонстрацію збройних сил, блокаду і інші операції збройних сил членів ООН. Останні зобов'язані надати в розпорядження Ради Безпеки відповідні збройні сили і засоби їх обслуговування. Держави-члени ООН повинні утримувати в стані постійної готовності відповідні контингенти збройних сил.

Виключенням із загального принципу незастосування сили є право на самооборону. Статут ООН підтвердив існування «невід'ємного права на шдивідуальну або колективну самооборону,якщо відбудеться збройний напад» (ст. 51). Рада Безпеки повинна бути негайно сповіщена про вжиті заходи. Право на самооборону здійснюється до тих пір, поки Рада Безпеки не вживе заходів, що необхідні для відновлення миру. Заходи самооборони повинні бути адекватними, Це виходити за межі необхідної оборони. Наприклад, у відповідь на локальний прикордонний конф/гікт не можна розгортати повномасштабні військові дії. Право на самооборону виникає лише за наявності факту збройного нападу, а, отже, превентивні військові дії є неправомірними. Це положення було підтверджено Міжнародним судом ООН в рішенні у справі «Нікарагуа проти США» (1980 р.). Суд також відзначив, що постачання повстанцям зброї і запасів не може розглядатися як збройний напад.

У Статуті ООН йдеться також про право на колективну самооборону. Договори про колективну безпеку зазвичай містять положення, згідно з яким напад на одну із сторін розглядатиметься як напад на всіх.

Міжнародний суд в рішенні у справі «Нікарагуа проти США» обумовив застосування права на колективну самооборону наступними вимогами: держава, що зазнала нападу, повинна офіційно заявити, що вона є жертвою збройного нападу; необхідне також ЇЇ звернення до союзних держав про надання допомоги в порядку колективної самооборони.

Останні роки в практиці держав стало актуальним питання про існування права на гуманітарну інтервенцію - застосовування сили для захисту своїх громадян в іншій державі. Застосування сили у такому разі може розглядатися як здійснення права на самооборону, що витікає з розширеного тлумачення ст. 51 Статуту ООН. Застосування сили для порятунку своїх громадян не заборонено міжнародним правом. Воно не може розглядатися як спрямоване проти територіальної недоторканності або політичної незалежності держави. За всіх умов воно повинне використовуватися виключно за цільовим призначенням, тільки в тих випадках, коли у держави немає інших шляхів порятунку життя своїх громадян.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28678. Военно-политический и хозяйственный союз республик в годы гражданской войны -и иностранной военной интервенции (1918- 1920 гг.) 12.25 KB
  Военнополитический и хозяйственный союз республик в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции 1918 1920 гг. ознаменовался рождением Российской Советской Федеративной Социалистической Республики. На первом этапе на территории бывшей царской России возникли автономные республики территориальные автономии с учетом национального состава населения появились суверенные Советские республики. Второй этап объединительного движения народов советских республик связан с периодом гражданской войны и иностранной военной интервенции...
28679. Переход Советского государства к новой экономической политике, ее сущность Совершенствование государственного аппарата и законодательства в период перехода к НЭПу 13.46 KB
  Переход Советского государства к новой экономической политике ее сущность Совершенствование государственного аппарата и законодательства в период перехода к НЭПу. X съезд Коммунистической партии принял решение о переходе от продразверстки к продналогу и о переходе к новой экономической политике нэпу. Переход к новой эккой политике означал отказ от методов военного коммунизма. предполагалось начать выпуск новой валюты.
28680. Судебная реформа 1922 г. и создание единой судебной системы. Упразднение чрезвычайных судебных органов. Создание прокуратуры и адвокатуры 13.61 KB
  ВЦИК утвердил Положение о судоустройстве РСФСР положившее начало новой судебной реформе. Положение вводилось в действие на всей терории РСФСР с 1 января 1923 г. Данным нормативным актом создавалась единая судебная система: народный суд в составе постоянного народного судьи; народный суд в составе постоянного народного судьи и 2ух народных заседателей; губернский суд; Верховный суд РСФСР и его коллегии. Параллельно с единой системой народных судов РСФСР действовали специальные суды: военные трибуналы военнотранспортные трибуналы...
28681. Развитие законодательства и его кодификация в 1922 г. Кодексы законов о труде, земле, гражданский и уголовный кодексы 1922 г. 14.06 KB
  ГК РСФСР состоял из 4 разделов: общ. ЗК РСФСР состоял из Оснх положений и 3 частей: о трудовом землепользи о городских землях и госных земельных имвах о землеустройстве и переселении. Кодекс закрепил отмену частной собствти на землю недра воды и леса в пределах РСФСР. КЗоТ РСФСР сост.
28682. Национально-государственное размежевание в Средней Азии и образование новых советских социалистических республик 12.23 KB
  Первыми субъектами СССР были четыре союзные республики: РСФСР УССР БССР и ЗСФСР. В дальнейшем СССР пополнялся новыми субъектами. На первом этапе развития Союза ССР происходило национальногосударственное размежевание в Средней Азии на территории Туркестанской АССР входившей в состав РСФСР и двух самостоятельных государств Хорезмской и Бухарской народных советских республик. были приняты декларации об образовании Узбекской ССР и Туркменской ССР.
28683. Образование СССР. Договор и Декларация об образовании СССР, их правовые основы 13.48 KB
  Образование СССР. Договор и Декларация об образовании СССР их правовые основы. Образование СССР определяется след. предпосылкой образования СССР было существование в республиках аналогичного режима диктатуры пролетариата.
28684. Разработка и принятие Конституции СССР 1924 г. Ее основные положения 12.45 KB
  Разработка и принятие Конституции СССР 1924 г. Конституция СССР 1924г. Она была принята ЦИК СССР 6 июля 1923 г. II Всесоюзным съездом Советов СССР.
28685. Военная реформа 1924 - 1925 гг. Создание территориально-милиционной системы и укрепление кадрового состава Красной Армии 12.76 KB
  Вместо единого Штаба Рабочекрестьянской красной Армии создано 3 самостх управления: Штаб РККА Главное Управление РККА и Инспекторат РККА. Штаб РККА становится основным органом управления в системе военного ведомства на котй возлагались задачи разработки общих вопросов обороны на случай войны. управление ГУ РККА возлагались задачи управления текущей жизнью армии и обеспечения ее повседневных нужд. Инспекторат РККА ведал боевой подготовкой войск и командного состава а также инспектированием Вооруженных сил.
28686. Реконструкция сельского хозяйства. Совершенствование форм управления промышленностью, и сельским хозяйством в конце 20-х - начале 30-х гг. 13.37 KB
  Совершенствование форм управления промышленностью и сельским хозяйством в конце 20х начале 30х гг. С этого времени косвенное регулирование вытесняется элементами непосредственного управления. На место функциональной системы управления экономикой пришел отраслевой и производственнотерриториальный принцип.