83569

Роззброєння. Договір ПРО

Доклад

Мировая экономика и международное право

Вона припускає розпуск збройних сил ліквідацію військових споруд і озброєнь; знищення і припинення виробництва зброї масового знищення а також засобів її доставки; скасування органів військового керівництва і припинення військового навчання; припинення витрачання коштів на військові цілі. І Особливе значення має запобігання вживанню ядерної зброї і інших видів зброї масового враження хімічної бактеріологічної радіологічної екологічної. Генеральна Асамблея ООН прийняла ряд резолюцій що забороняють застосування ядерної зброї. був...

Украинкский

2015-03-14

39.94 KB

0 чел.

Роззброєння. Договір ПРО.

Роззброєння є найнадійнішою гарантією безпеки. Ця ідея знайшла відображення у низці міжнародно-правових актів. Набула поширення концепція принципу роззброєння. Зобов'язання держав в цій області сформульовано у принципі незастосування сили наступним чином: держави повинні сумлінно вести переговори з метою швидкого укладення універсального договору про загальне і повне роззброєння під ефективним міжнародним контролем. Статут ООН уповноважив Генеральну Асамблею «розглядати загальні принципи співпраці в справі підтримки міжнародного миру і безпеки, зокрема принципи, що визначають роззброєння і регулювання озброєнь» (ст. 11). На Раду Безпеки покладена відповідальність за формулювання «планів створення системи регулювання озброєнь» (ст. 26). Про те, що є загальним і повним роззброєнням, можна судити за схваленою Генеральною Асамблеєю Спільною заявою урядів СРСР і США 1961 р. Вона припускає розпуск збройних сил, ліквідацію військових споруд і озброєнь; знищення і припинення виробництва зброї масового знищення, а також засобів її доставки; скасування органів військового керівництва і припинення військового навчання; припинення витрачання коштів на військові цілі. Зберігаються лише військові засоби, необхідні для підтримки внутрішнього правопорядку.

Нереальність досягнення повного роззброєння незабаром стала очевидною, оскільки держави потребували озброєнь для гарантування своєї безпеки, підтримки внутрішнього порядку і виконання миротворчих функцій, тому можливе лише часткове роззброєння, скорочення озброєнь. І Особливе значення має запобігання вживанню ядерної зброї і інших видів зброї масового враження (хімічної, бактеріологічної, радіологічної, екологічної).

Починаючи з 1961 р., Генеральна Асамблея ООН прийняла ряд резолюцій, що забороняють застосування ядерної зброї. Істотне значення мають угоди між СРСР і США - Угода про заходи зі зменшення І небезпеки виникнення ядерної війни 1971 р., Угода про запобігання ядерній війні 1973 р. та ін.

В 1963 р. був підписаний Московський договір про заборону випробувань ядерної зброї у атмосфері, в космічному просторі та під водою. У1996 р. Генеральна Асамблея прийняла Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

З 1968 р. діє Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Держави, що володіють ядерною зброєю, зобов'язалися не передавати її неядерним державам, а останні зобов'язалися не приймати ядерну зброю. Перед укладенням цього Договору Рада Безпеки в 1968 р. прийняла Резолюцію про гарантування безпеки, згідно з якою агресія із застосуванням ядерної зброї або загрози такої агресії проти держави, що не володіє ядерною зброєю, викличе негайні дії з боку Ради Безпеки, і перш за все її постійних членів.

Отже, позиція міжнародного права щодо ядерної зброї виглядає таким чином:

а) не заборонено володіння ядерною зброєю тими державами, які її вже мають в своєму розпорядженні (ядерні держави);

б) розповсюдження цієї зброї є протиправним;

в) неядерним державам повинні бути надані гарантії безпеки від ядерної агресії.

Істотну роль в обмеженні розповсюдження ядерної зброї і в забезпеченні безпеки неядерних держав відіграють без'ядерні зони. У 1967р. був прийнятий Договір про заборону ядерної зброї в Латинській Америці, який оголосив регіон вільним від ядерної зброї. Друга без'ядерна зона була створена у 1985 р. шляхом прийняття Договору про без'ядерну зону південної частини Тихого океану. У ньому містяться норми, що забороняють заховання радіоактивних речовин в морі в межах зони. Підписавши Протокол II, п'ять ядерних держав прийняли на себе ті ж зобов'язання, що і відносно Латинської Америки.

Договір про Антарктику 1959 р. створив без'ядерну зону, заборонивши проведення будь-яких випробувань ядерної зброї в Антарктиці. Договір про космос 1967 р. заборонив виведення на орбіту і розміщення в космічному просторі ядерної зброї. Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. встановила додаткові обмеження в цьому плані. Договір про морське дно 1971 р. забороняє розміщення будь-якої ядерної зброї на морському дні і в його надрах.

Що стосується неядерних видів зброї масового враження, то в т області серйозним досягненням стала Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про їх знищення 1972 р. та Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення та застосування хімічної збрита про її знищення 1993 р.

Екологічним засобам і методам ведення війни присвячено Кон-венцію про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище 1976 р. Конвенція забороняє вдаватися до будь-якого ворожого застосування засобів дії на природне середовище, які мають масові, тривалі і важкі наслідки. Зокрема, забороняється використання засобів, здатних змінити погодні умови, викликати землетруси, приливні хвилі, затоплення, а також привести до виснаження озонового шару.

Одним з головних напрямів забезпечення міжнародної безпеки є обмеження стратегічних озброєнь (ОСО). Зрозуміло, основна роль в цьому процесі із самого початку належала двом «наддержавам» - CPCP і США. В 1972 р. вони підписали угоди, відомі як ОСО-1. Вони включають Договір про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) і Тимчасову угоду про деякі заходи в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО).

Договір по ПРО обмежив кількість районів розміщення систем ПРО двома для кожної зі Сторін. В1974 р. Сторони підписали Протокол, що обмежує кількість районів ПРО одним для кожної зі Сторін. Обмеження ПРО мало важливе значення, оскільки зменшувало здатність потенційного агресора протистояти удару у відповідь. Однак,у 2001 р. США денонсували Договір по ПРО.

Тимчасова угода про деякі заходи в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь 1972 р. ввела обмеження відносно кількості пускових установок стратегічних балістичних ракет. Було також обмежено кількість балістичних ракет на підводних човнах до 950 для СРСР і Д° 710 для США. Термін дії Угоди - п'ять років. Проте в 1977 р. Сторони заявили, що вони будуть і надалі дотримуватися Угоди. #*

У1987 р. в результаті зустрічі на вищому рівні між СРСР і ЄША був підписаний Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Договір передбачив ліквідацію цілого класу ядерних озброєнь.

У березні 2002 р. в результаті зустрічі президентів Росії та США був підписаний договір між РФ і США про скорочення стратегічних наступальних потенціалів.

Скорочення звичайних озброєнь тільки починає здійснюватися, причому досить повільно..Найістотнішим досягненням в цій області є договір про звичайні збройні сили в Європі,підписаний у Парижі у 1990 р. 22 державами. Ним передбачено значне скорочення наземних, повітряних, але не морських сил.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16160. Судебная практика и ее роль в правовом регулировании предпринимательской деятельности. Учебное пособие 1.44 MB
  Судебная практика и ее роль в правовом регулировании предпринимательской деятельности Вступительная статья Правовое регулирование предпринимательской деятельности осуществляется комплексом законодательства представляющим различные отрасли права основ
16161. Незаконный оборот оружия. Учебное пособие 324.5 KB
  В работе излагаются вопросы регламентации оборота оружия в международных правовых актах, комментируются концепции регулирования международной торговли оружием на примере законодательств США и Германии. Основное внимание уделено уголовно-правовой характеристике незаконного оборота оружия по Уголовному кодексу Российской Федерации
16162. Квалификация контрабанды. Учебное пособие 565 KB
  Основная часть работы посвящена уголовно-правовому анализу состава контрабанды. Дается характеристика квалифицированных видов контрабанды, затрагиваются некоторые вопросы разграничения контрабанды и смежных составов преступлений
16163. Синтетические наркотики, вопросы расследования преступлений. Учебное пособие 3.36 MB
  Сергей Александрович Розанов Синтетические наркотики: вопросы расследования преступлений Серия Закон и практика В. Усманов Г. Михайлова В. Земских А. Михайлов Н. Биржаков Е. Трофимова Н. Солнцева С. Шевякова Главный редактор Заведующий редакцией Выпуска...
16164. Ответственность за должностные преступления в зарубежных странах. Учебное пособие 346.5 KB
  ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ДОЛЖНОСТНЫЕ ПРЕСТУПЛЕНИЯ в зарубежных странах Москва Юридическая литература 1994 67 080 Работа подготовлена коллективом сотрудников Института законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации: п...
16165. Задержание лица, подозреваемого в совершении преступления. Учебное пособие 134.5 KB
  В пособии в форме тематической лекции, прочитанной в УрЮИ МВД России, рассматриваются понятие, цели, условия, основания, мотивы и процессуальный порядок производства задержания лица, подозреваемого в совершении преступления, а также основания освобождения лица от подозрения. Проводится разграничение фактического, административного, уголовно-процессуального задержания и заключения под стражу
16166. Криминалистика, тактика, организация и методика расследования преступлений. Учебное пособие 884.5 KB
  Учебник предназначен для слушателей факультета заочного обучения. В нем рассмотрены темы курса криминалистики по тактике, организации и методике расследования преступлений в соответствии с рабочей программой по криминалистике для Волгоградского юридического института России
16167. Расследование хищений чужого имущества. Учебное пособие 676 KB
  В учебном пособии рассмотрены общие положения методики расследования хищений чужого имущества, а также частные методики расследования хищений автотранспорта, предметов, имеющих особую ценность, серийных квартирных краж, хищений, совершаемых группами несовершеннолетних
16168. Уголовное право России. Учебное пособие 2.65 MB
  Г.М. Миньковский A.A. Магомедов В.П. Ревин УГОЛОВНОЕ ПРАВО РОССИИ Под общей редакцией заслуженного деятеля науки РФ доктора юридических наук профессора РЕВИНА В.П. УЧЕБНИК Общая и Особенная части. Рекомендуется к изданию редакционноиздательским советом Академии у