83570

Поняття та джерела права збройних конфліктів

Доклад

Мировая экономика и международное право

Право збройних конфліктів являє собою самостійну галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють допустимість засобів і методів ведення війни забезпечують захист жертв збройних конфліктів встановлюють взаємостосунки між воюючими і невоюючими державами. Ми можемо знайти правила ведення війни у правових памятниках старовини та у практиці держав. Так ще Закони Ману містили норми про заборону деяких засобів ведення війни зокрема отруйних стріл. Або загальновідоме Іду на Ви князя Святослава як звичай оголошення війни.

Украинкский

2015-03-14

38.01 KB

0 чел.

Поняття та джерела права збройних конфліктів.

Право збройних конфліктів являє собою самостійну галузь міжнародного права, принципи і норми якої регулюють допустимість засобів і методів ведення війни, забезпечують захист жертв збройних конфліктів, встановлюють взаємостосунки між воюючими і невоюючими державами.

Безумовно, оскільки галузь права збройних конфліктів є однією з найбільш давніх у міжнародному праві, основним джерелом права є міжнародний звичай. Ми можемо знайти правила ведення війни у правових памятниках старовини та у практиці держав. Так, ще Закони Ману містили норми про заборону деяких засобів ведення війни, зокрема отруйних стріл. Або загальновідоме «Іду на Ви» князя Святослава як звичай оголошення війни. У даний час переважаюча більшість норм і принципів права збройних конфліктів міститься в міжнародних договорах.

Право збройних конфліктів складається з двох частин - «права Гааги» (права війни) та «права Женеви» (права миру). Основу такого поділу складають міжнародні конвенції як результат кодифікаційних процесів правил війни. Так, за підсумками Гаазьких мирних конференцій 1899 та 1907 рр. були прийняті декларації та конвенцій, які регулюють різні аспекти права збройних конфліктів, причому одинадцять конвенції 1907 р. замінили Конвенцію про закони і звичаї сухопутної війни та декларації 1899 р. Основні конвенції 1907 р.: Про відкриття воєнних дій; Про закони і звичаї сухопутної війни (або IV Гаазька конвенція}; Про стан ворожих торгових суден на початку воєнних дій; Про бомбардування морськими силами під час війни; Про деякі обмеження в користуванні правом захоплення в морській війні; Про права і обов'язки нейтральних держав під час морської війни та ін.

Основу «права Женеви» складають чотири Женевські конвенції від 12 серпня 1949 р.: І Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих і діючих арміях, II Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб зі складу збройних сил на морі, які потерпіли корабельну аварію, Ш Конвенція про поводження з військовополоненими, IV Конвенція про захист цивільного населення під час війни. Проблемою Женевських конвенцій є те, що вони скоріше застосовуються до наслідків військових дій, ніж до їх безпосереднього ведення. Вказану прогалину заповнили прийняті в 1977 р. два Додаткові протоколи до Женевських конвенцій 1949 p., що стосуються захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Додатковий протокол І) і збройних конфліктів неміжнародного характеру (Додатковий протокол II).

Додатковий протокол І значмо розширює сферу застосування правил ведення війни, згідно з яким сторони, що знаходяться в конфлікті, повинні спрямовувати свої дії тільки проти військових об'єктів.

Додатковий протокол II розширив коло осіб, на яких поширюються правила ведення війни, визначивши, що останні застосовуються до всіх збройних конфліктів, які відбуваються на території будь-якої держави, що підписала протокол.

Інші міжнародні договори присвячені забороні або обмеженню застосування певного засобу або методу ведення війни. Серед них необхідно відмітиш наступні: Санкт-Петербурзька декларація про відміну застосування вибухових і запалювальних куль 1868 p.; Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів 1925 p.; Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 p.; Конвенція про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 p.; Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що мають можливість наносити надмірні ушкодження чи мають невибіркову дію, 1981 р. і три Протоколи до неї (Протокол про осколки, які не піддаються виявленню; Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін -пасток та інших пристроїв; Протокол про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї).

Крім того, в сучасному міжнародному праві існують документи, що встановлюють кримінальну відповідальність окремих осіб за агресію і за серйозні порушення норм права збройних конфліктів в ході ведення війни. До них відносяться: Статути Міжнародних військових трибуналів (Нюрнберзького 1945 р. і Токійського 1946 р.); Конвенція про незастосовність строків давності до військових злочинів і злочинів проти людства 1968 р.; Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про видачу і покарання військових злочинців 1946 р. і про принципи міжнародної співпраці відносно виявлення, арешту, видачі і покарання осіб, винних у військових злочинах проти людства 1973 р., та ін.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67496. Межличностный конфликт 223.5 KB
  Типы конфликтных личностей и способы их нейтрализации Ключевые понятия лекции Деструктивные функции межличностного конфликта Ассертивность Конструктивные функции межличностного конфликта Конфликтные личности Манипуляция Межличностный конфликт Модели поведения личности в конфликте...
67497. Технология управления межгрупповыми конфликтами 580.5 KB
  Политические конфликты в посткоммунистической России: основные линии развертывания конфликтов и механизмы их урегулирования. В той мере в какой его пытаются подавить возрастает его потенциальная злокачественность и тогда взрыв предельно насильственных конфликтов является лишь вопросом времени.
67498. Нормативно-правовое регулирование организационных конфликтов 417 KB
  Специфика конфликта в организации Организационный конфликт рассматривается как специфическая форма взаимодействия между организационными единицами в основе которого лежит некое противоречие. Поскольку конфликт рассматривается как особый тип взаимодействия то мы ограничиваем сферу его возможного...
67499. Социальное партнерство как фактор регулирования социально-трудовых отношений 107 KB
  Социальное партнерство как фактор регулирования социально-трудовых отношений. Рассматриваемые в лекции вопросы Социальное партнерство как фактор регулирования социально-трудовых отношений Ключевые понятия лекции Генеральное соглашение Тарифное соглашение Специальное соглашение Двухсторонняя комиссия...
67500. Рассмотрение и разрешение индивидуальных и коллективных трудовых споров 347 KB
  Примирительные процедуры при трудовых спорах. Этапы рассмотрения коллективного трудового спора. Рассмотрение и разрешение индивидуальных трудовых споров Понятие индивидуального трудового спора Индивидуальный трудовой спор неурегулированные разногласия между работодателем...
67501. Забастовка как крайняя форма социально-трудового конфликта 332 KB
  Рассматриваемые в лекции вопросы Забастовка как крайняя форма трудового конфликта: сущность основные виды процедура организации забастовки ограничение на участие в забастовке. Гарантии и правовое положение работников в связи с проведением забастовки. На Западе понятие индустриальный конфликт...
67502. Нормативно-правовое урегулирование конфликта интересов на государственной гражданской и муниципальной службе 1.26 MB
  Рассматриваемые в лекции вопросы Нормативно-правовое урегулирование конфликта интересов на государственной гражданской службе Нормативно-правовое урегулирование конфликта интересов на муниципальной службе Разработка Кодексов этики и служебного поведения государственных и муниципальных служащих...
67503. Исторические предпосылки конфликтности российского общества 158.5 KB
  Все институты власти и саморегуляции общества складывались постепенно и пронизывали все слои общества делая его носителем единой культуры. Страна вошла в круг общеевропейской христианской культуры. Христианство впитало достижения иудейской древнегреческой и древнеримской культуры.
67504. Семь лекций по истории социологии 97.5 KB
  В книге рассматриваются основные принципы истории социологии; анализируются ключевые идеи из которых сформировалась социология и благодаря которым предыстория этой дисциплины превратилась в ее историю; представлены интеллектуальные портреты некоторых классиков социологической мысли...