83576

Військовополонені. Найманці

Доклад

Мировая экономика и международное право

Полонені мають свого представника що спостерігає за умовами їх життя і підтримує звязок із адміністрацією табору. Полонені забезпечуються необхідним одягом харчуванням медичним обслуговуванням. Рядові полонені можуть притягуватися до роботи з урахуванням їх фізичного стану.

Украинкский

2015-03-14

37.85 KB

0 чел.

Військовополонені. Найманці.

Основні норми про режим військового полону містяться у III Женевській конвенції 1949 р., а також в першому Додатковому протоколі 1977 р. (ст. ст. 43 - 47). ,»

Статус військовополонених надається законним учасникам військових дій (комбатантам). Особа зі складу збройних сил не може претендувати на статус військовополоненого у разі захоплення під час заняття шпигунством.

З моменту захоплення в полон відповідальність за військовополонених несе держава, що їх захопила. Військовополонений не злочинець, а солдат, що виконував свій обов'язок. Його ізоляція пояснюється виключно військовою необхідністю, тому будь-яка незаконна дія або бездіяльність, що призвела до смерті або заподіяла серйозну шкоду здоров'ю полоненого, є злочином.

Заборонено медичні експерименти на полонених. їм повинен бути забезпечений захист від фізичного насильства або залякування з боку місцевого населення.

Полонений зобов'язаний повідомити тільки своє прізвище, ім'я, звання, дату народження і військовий номер. Табори полонених не повинні розташовуватися так, щоб служити прикриттям військових об'єктів. Вони повинні знаходитися під керівництвом офіцерів строкової служби. Полонені мають свого представника, що спостерігає за умовами їх життя і підтримує зв'язок із адміністрацією табору. Полонені забезпечуються необхідним одягом, харчуванням, медичним обслуговуванням.

Рядові полонені можуть притягуватися до роботи з урахуванням їх фізичного стану. Офіцери беруть участь лише в керівництві такими роботами. Виконана робота оплачується відповідним чином. Виключається робота військового характеру. Участь у небезпечних для здоров'я роботах може мати місце тільки на добровільних засадах.

Дозволяється листування із зовнішнім світом. Полонені зберігають правосуб'єктність і можуть передавати юридичні документи через державу, що полонила їх, або через такі установи, як МКЧХ.

Для нагляду за дотриманням прав полонених може бути призначена держава-покровителька з числа нейтральних держав. Відповідні функції можуть здійснюватися МКЧХ.

Полонені підпорядковані законам і положенням, діючим в армії держави, що їх полонила. За скоєні злочини вони відповідають за цими законами. Невдала втеча тягне за собою лише дисциплінарну відповідальність. Після припинення військових дій полонені підлягають репатріації.

Не мають статусу комбатанта і не можуть розраховувати на режим військовополонених найманці. Найманець - це особа, завербована для використання у військовому конфлікті, що фактично бере участь у вій - ськових діях в цілях отримання матеріальної винагороди (що істотно перевищує винагороду, обіцяну або виплачувану комбатантам такогс ж рангу і з такими ж функціями з числа особового складу збройних сил даної сторони) та не входить до складу збройних сил сторони г конфлікті (ст. 47 Додаткового протоколу І). При цьому вона не повинна бути громадянином країни, що знаходиться в конфлікті, і не проживати постійно на її території. Від найманців слід відрізняти добровольців – осіб, що беруть участь в конфлікті не за матеріальними, а за іншими міркуваннями (політичне співчуття, спільність ідеології, релігії). Доброволець за власною ініціативою вступає в діючу армію однієї з воюючих сторін. Згідно V Гаазької конвенції 1907 р. окремі особи можуть «переходити кордон, щоб вступити на службу одного з воюючих».

В 1989 р. була прийнята Конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців. Конвенція визнала найманство серйозним злочином, що зачіпає інтереси всіх держав, і зобов’язала учасників або притягувати винних до суду, або видавати. Конвенція до категорії найманців відносить не тільки осіб, що безпосередньо беруть участь у збройних конфліктах, але і осіб, завербованих для участі в наперед запланованих актах насильства, направлених на повалення уряду якої-небудь держави, підрив її конституційного порядку або порушення її територіальної цілісності і недоторканності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25587. Становление понятийного аппарата психологии как предмет истории психологии 27.5 KB
  Его нельзя смешивать с предметом самой психологии как науки. История же психологии описывает и объясняет как эти факты и законы открывались порой в мучительных поисках истины человеческому уму. Задача истории психологии: Задачей истории психологии является анализ возникновения и дальнейшего развития научных знаний о психике.
25588. Основные категории психологии в их исторической перспективе 30.5 KB
  Субъект личность индивид Это к Рубинштейну или куда Человека как субъект деятельности. Человек субъект 3х видов деятельности по Рубинштейну: работа игра учеба. Ананьев выделяет общение как вид деятельности. Игру рассматривал как производную от ведущего типа деятельности.
25589. Принципы отечественной психологии в их истории и развитии 36 KB
  Принцип отражения. Принцип развития. Выявлен принцип гетерохронности психики.
25590. Основные проблемы психологии и способы их решения в истории психологии 41 KB
  Значение и актуальные задачи психологической историографии Зачем мы изучаем историю психологии и действительно Идеологическая функция Некоторые работы служат основой для материалистических и идеологических школ мыслей Гносеологическая функция Нам важна роль психологии и ее истории в становление научной картины мира Функция междисциплинарной связи История психологии развивалась в тесной связи с другими науками вспомните астрономию Кумулятивная функция Накопительная функция. Память науки это сбережение преумножение информации и...
25591. Основные способы изложения истории психологии 32 KB
  Основные способы изложения истории психологии Выделяют несколько подходов к изучению истории психологии. Хронологический подход для каждого конкретного момента существует характерная атмосфера мнений которая воздействует на исследователя. Персонологический подход через характеристику научных взглядов мыслителей прошлого. В основе этого подхода лежит идея о том что история делается великими людьми Карлейль.
25592. Значение и актуальные задачи психологической историографии 27 KB
  Память науки это сбережение преумножение информации и знаний Прогностическая функция Прогноз основан на предыдущем опыте Прагматическая функция В какой мере психология имеет потенцию для решения прикладных задач в области бизнеса медицины образования начало в 70е годы сейчас активно развивается Мировоззренческая функция Представление об окружающем мире и отношение к нему Аксиологическая Изучение истории психологии помогает психологам формировать оценочные суждения строить шкалу оценки новых фактов и теорий знание прошлого ...
25593. Возникновение эволюционных идей в древности 28 KB
  своими взглядами на возникновение и развитие животных в наивной и фантастической форме высказывает идею эволюции. По мнению этого древнегреческого мыслителя путь развития животных представлен четырьмя периодами. В последний период происходит дифференциация полов и возникновение животных и людей путем размножения. Развитие животных возникает по необходимости.
25594. Представления об анатомо-физиологических основах психики в античную эпоху 28.5 KB
  Все эти анатомофизиологические сведения периода эллинизма объединил и дополнил римский врач Гален II в. Галену принадлежат открытия связанные с выяснением строения и функций головного и спинного мозга. Предприняв серию опытов с перерезкой нервов снабжающих различные мускулы Гален пришел к выводу: . Также экспериментально Гален установил функции спинного мозга.
25595. Возникновение бихевиоризма в зарубежной психологии и его современные формы 29.5 KB
  оно не наблюдаемо надо изучать наблюдаемое поведение. Необихевиоризм: Толмен ввел понятие промежуточной переменной промежуточные факторы между стимулом и реакцией В отличие от других бихевиористов Толмен настаивал на том что поведение не сводится к выработке двигательных навыков. И тем не менее оно способно изменять поведение. Скиннер переходит к разработке методов целенаправленного обучения и управления поведением.