83593

Система і право Світової організації торгівлі. Угода про заснування СОТ. Функції, компетенція, структура СОТ. Багатосторонні угоди системи СОТ

Доклад

Мировая экономика и международное право

Угода про заснування СОТ. Функції компетенція структура СОТ. Багатосторонні угоди системи СОТ. Світова організація торгівлі СОТ єдина міжнародна організація що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами.

Украинкский

2015-03-14

42.96 KB

7 чел.

Система і право Світової організації торгівлі. Угода про заснування СОТ. Функції, компетенція, структура СОТ. Багатосторонні угоди системи СОТ.

Світова організація торгівлі (СОТ) – єдина міжнародна організація, що опікується глобальними правилами торгівлі між країнами. Її головна функція – забезпечувати, щоб торговельні обміни відбувалися настільки легко, передбачувано і вільно, наскільки можливо. СОТ стала наступницею Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ҐАТТ), укладеної після Другої світової війни. Тож попри те, що СОТ – одна з наймолодших міжнародних організацій, багатосторонній торговельній системі, початково закладеній ҐАТТ, вже понад 50 років.

Протягом минулих 50 років світова торгівля зростала надзвичайно швидко. Торгівля товарами збільшувалась у середньому на 6% щорічно. 2000 року загальний торговельний обіг у 22 рази перевищив рівень 1950 року. ҐАТТ і СОТ допомогли створити сильну й удатну торговельну систему, сприяли безпрецедентному зростанню торгівлі.

Факти про СОТ

Місце розташування: Женева, Швейцарія Дата заснування: 1 січня 1995 року Створена: за результатами переговорів Уругвайського раунду (1986 – 1994 рр.) Члени: 153 країни (за станом на серпень 2009 року) Бюджет: 189 млн. швейцарських франків на 2009 рік (≈163 млн. американських доларів) Штат Секретаріату: 625 співробітників Глава: Паскаль Ламі (генеральний директор)

Мета і принципи

Світова організація торгівлі (СОТ), що є спадкоємицею діючої з 1947 р. Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), почала свою діяльність з 1 січня 1995 року. СОТ покликана регулювати торговельно-політичні відносини учасників Організації на основі пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (1986-1994 рр.). Дані документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

Угода про заснування СОТ передбачає створення постійно діючого форуму країн-членів для врегулювання проблем, які впливають на їх багатосторонні торговельні відносини, і контролю за реалізацією угод і домовленостей Уругвайського раунду. СОТ функціонує багато в чому так само, як і ГАТТ, але при цьому здійснює контроль за більш широким спектром торговельних угод (включаючи торгівлю послугами і питання торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно більші повноваження у зв'язку з удосконалюванням процедур прийняття рішень і їхнього виконання членами організації. Невід’ємною частиною СОТ є унікальний механізм врегулювання торговельних суперечок.

Основними принципами і правилами ГАТТ/СОТ є:

торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння (РНС) у торгівлі і взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;

регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

відмова від використання кількісних і інших обмежень;

транспарентність торговельної політики;

врегулювання торговельних суперечок шляхом консультацій, переговорів і т.д.

Найважливішими функціями СОТ є:

контроль за виконанням угод і домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;

врегулювання торговельних суперечок; огляд національної торговельної політики країн-членів;

технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосується компетенції СОТ;

співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

Багатосторонні угоди з торгівлі товарами:

Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 р.

Визначає основи режиму торгівлі товарами, права і зобов'язання членів СОТ в цій сфері

Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1947 р.

Визначає основи режиму торгівлі товарами, права і зобов'язання членів СОТ в цій сфері

Угода про сільське господарство

Визначає особливості регулювання торгівлі сільськогосподарськими товарами і механізми застосування мір державної підтримки виробництва і торгівлі в цьому секторі

Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів

Визначає умови застосування мір санітарного і фітосанітарного контролю

Угода про технічні бар’єри у торгівлі

Визначає умови застосування стандартів, технічних регламентів, процедур сертифікації

Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи

Угода містить обмеження застосування мір, що заохочують споживання вітчизняних товарів у зв'язку з капіталовкладенням

Угода про застосуванню статті VII ГАТТ 1994 (митна оцінка товарів)

Визначає правила оцінки митної вартості товарів

Угода про передвідвантажувальну інспекцію

Визначає умови проведення передвідватнажувальних інспекцій

Угода про правила визначення походження

Визначає принципи походження товарів

Угода про процедури ліцензування імпорту

Установлює процедури і форми ліцензування імпорту

Угода про субсидії та компенсаційні заходи

Визначає умови і процедури застосування субсидій і заходів, спрямованих на боротьбу із субсидуванням

Угода про застосування статті VI ГАТТ 1994 (антидемпінг)

Визначає умови і процедури застосування заходів протидії демпінгу

Угода про захисні заходи

Визначає умови і процедури застосування заходів протидії зростаючому імпорту

Генеральна угода про торгівлю послугами

Визначає засади режиму торгівлі послугами, права і зобов'язання членів СОТ в цій сфері

Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності

Визначає права і зобов'язання членів СОТ в області захисту інтелектуальної власності

Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок

Встановлює умови і процедури врегулювання суперечок між членами СОТ у зв'язку з виконанням ними зобов’язань по всіх угодах СОТ.

Система СОТ створює ефективний механізм для врегулювання торговельних суперечок. Після Другої світової війни торгуючі країни в ході переговорів погоджували правила торгівлі, які зараз діють у рамках СОТ. Вони містять у собі зобов'язання щодо розгляду своїх суперечок у СОТ і незастосування однобічних дій.

Кожна суперечка, що виноситься у СОТ, розглядається насамперед з огляду на діючі норми і правила. Після ухвалення рішення країни концентрують свої зусилля на його виконанні, і, можливо, наступному перегляді норм і правил шляхом переговорів. З моменту створення СОТ в 1995 році близько 200 торговельних суперечок було винесено на її розгляд. Угоди СОТ створюють правову основу для ухвалення чіткого рішення.

Число суперечок, які виносяться у СОТ, постійно збільшується. Це свідчить не про наростання напруженості у світі, а скоріше про зміцнення економічних зв'язків і довіру країн, до даної системи врегулювання суперечок.

Механізм по огляду торговельної політики

Визначає умови і загальні параметри огляду торговельної політики членів СОТ.

Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників:

Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою (визначає зобов’язання сторін по лібералізації торгівлі в цьому секторі)

Угода про державні закупки (установлює процедури допуску іноземних компаній до національних систем закупок відповідно до державних потреб)

Існують також т.зв. секторальні тарифні ініціативи ("нульовий варіант", "гармонізація торгівлі хімічними товарами", "інформаційні технології"), у яких на добровільний основі бере участь лише частина країн-членів СОТ (в основному це розвинені держави).

Пакет документів Уругвайського раунду не є догмою, у рамках СОТ постійно йде робота з удосконалювання угод з урахуванням практичного досвіду їхньої імплементації і тенденцій розвитку світової торгівлі з метою вирішення проблем, що виникають. СОТ постійно еволюціонує і у її діяльність включаються нові актуальні питання.

Структура

Найвищий орган ухвалювання рішень в СОТ – Міністерська конференція – збирається щонайменше раз на два роки.

На рівень нижче – Генеральна рада (зазвичай до її складу входять посли і глави делегацій в Женеві, та іноді – чиновники, спеціально відряджені зі столиць країн-членів). Вона збирається кілька разів на рік у штаб-квартирі СОТ у Женеві. Генеральна рада виконує також функції нагляду за торговельною політикою та врегулювання суперечок.

На наступному рівні – Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами і Рада з торговельних аспектів інтелектуальної власності, підзвітні Генеральній раді.

Численні спеціальні комітети, підкомітети й робочі групи опікуються окремими угодами та іншими галузями, як-от, довкілля, розвиток, заявки на вступ і реґіональними торговельними угодами.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75325. Население и внешний вид средневековых городов. Борьба городов с сеньорами 36 KB
  В Западной Европе средневековые города раньше всего появились в Италии Венеция Генуя Пиза Неаполь Амальфи и др. Крестьяне бежавшие от своих господ или уходившие в города на условиях выплаты господину оброка становясь горожанами постепенно освобождались отличной зависимости феодалу. Лишь в дальнейшем в городах появились купцы новый общественный слой сферой деятельности которого являлось уже не производство а только обмен товаров. В отличие от странствующих купцов существовавших в феодальном обществе в предшествующий период и...
75327. Христианство, церковь, ереси в XI-XV вв. Раскол христианской церкви. Особенности греко-православной и римско-католической церкви 52.5 KB
  Раскол христианской церкви. Особенности грекоправославной и римскокатолической церкви. Единство христианской церкви уже задолго до её окончательного разделения было лишь видимым. За этими богословскими спорами скрывались совершенно реальные церковнополитические разногласия и в частности столкновения изза деятельности церковных миссий восточной церкви в IX Х вв.
75328. Феодально-рыцарская культура Западной Европы в XII-XV веков 37 KB
  Феодальнорыцарская культура Западной Европы в XIIXV вв. Рыцарские турниры имитировавшие настоящие сражения приобрели особую пышность в XIII XIV вв. В XII в. Магистром поэтов называли Гираута де Борнейля последняя треть XII начало XIII в.
75329. Торговля в средние веки, ее эволюция и роль 32.5 KB
  Возрождение торговли В XI в феодальное общество начало медленно просыпаться от тяжелого сна Страсть к путешествиям приключениям сразу рассеяла общее оцепенение таково завоевание Англии обеих Сицилии. Некоторые из этих предприятий носили политический другие религиозный характер; но все они способствовали развитию торговли потому что благодаря им устанавливались сношения между теми странами откуда выходили завоеватели и теми где они водружали свои знамена С этого времени руанские купцы пользуются правом свободной торговли в Лондоне где...
75330. Раннее Возрождение и гуманизм в Италии XIV-XV веков 36.5 KB
  Возникновение культуры Возрождения было подготовлено рядом общеевропейских и локальных исторических условий. Богатый процветающий итальянский город стал главной базой формирования культуры Возрождения светской по своей общей направленности и во многом отвечавшей потребностям его общественного развития. означал духовное обновление подъем культуры после ее тысячелетнего упадка в средние века: отношение деятелей новой культуры к средневековому варварству было подчеркнуто негативным. Идейной основой ренессансной культуры был гуманизм...
75331. Государство периода феодальной раздробленности 32.5 KB
  Феодальная анархия аристократический стройПо мере разветвления правящей династии в раннефеодальных государствах расширения их территории и административного аппарата представители которого осуществляют власть монарха над местным населением собирая дань и войско увеличивается количество претендентов на центральную власть периферийные военные ресурсы увеличиваются а контрольные возможности центра ослабевают. Верховная власть становится номинальной и монарх начинает избираться крупными феодалами из своей среды при этом ресурсы избранного...
75332. Испания и Португалия в XIV-XV веках 42 KB
  Испания и Португалия в XIVXV вв. Пиренейский полуостров в XIV XV вв. Арагон на протяжении всего периода осуществлял планомерную экспансию в Средиземноморье: он подчинил Балеарские острова в конце XIII первой половине XIV в. Крайне неблагоприятные последствия для полуострова как и для остальной Европы имела эпидемия чумы в середине XIV в.
75333. Особенности социально-экономического и политического развития Англии в XII-XIII веках 39 KB
  Развитие товарно-денежных отношений в деревне в целом тяжело отразилось на широких массах крестьянства. С развитием рынка росли потребности феодалов. Коммутация ренты ускорила и углубила начавшееся задолго до XIII в. имущественное расслоение крестьянства