83720

Виявлення вражаючих факторів регіональних природних загроз. Визначення параметрів і наслідків повеней

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям: там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявляються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструється більше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — з певним ступенем руйнування.

Украинкский

2015-03-16

331.95 KB

7 чел.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6.030504.3411

11

.2141.12.01

Лабораторна робота №1

Виявлення вражаючих факторів регіональних природних загроз.Визначення параметрів і наслідків повеней

                                                                                             


ЗМІСТ

    Вихідні дані варіанту № 17…………………………………………………………...3

    Розділ1. Визначення впливу вражаючих факторів НС при землетрусах……….…4

  1.1 Землетрус та його різновиди…………………………………………………......4

    1.2 Визначення характеристик небезпечних геологічних процесів………...….….5

    1.3 Попередження можливих наслідків при землетрусах……………………...…...8 Розділ 2.Визначення впливу вражаючих факторів при техногенних вибухах………………………………………………………………………….……..10

2.1  Визначення характеристик вражаючих факторів вибухів………………….…10

2.2  Визначення параметрів ударної хвилі при вибуху ГПС та ППС у приміщенні……………………………………………………………………………14

2.3  Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибухах ГПС (ППС)…….15

2.4 Розрахунок параметрів зони теплового впливу, що може утворитися під час пожежі…………………………………………………………………………………17

2.5 Розрахунок характеристик зони токсичного задимлення, що утворюється під час пожеж…………………………………………………………………………...…17

Розділ 3.Визначення наслідків радіаційного ураження…………………………….19

3.1 Поняття радіаційного ураження…………………………………………………19

3.2 Розв'язання задач з оцінки впливу радіоактивного забруднення……………...21

Розділ 4. Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з       викидом НХР… ……………………………………………………………………..24

     4.1Довгострокове (оперативне) прогнозування…………………………………...25

     4.2 Аварійне прогнозування………………………………………………………..28

Список використаної літератури,,,…….………………………………………….....32

Додатки……….……………………………………………………………………….33


Вихідні дані варіанту № 17

Назва розділу РГР

Назва параметрів

Значення

1

Характеристика небезпечних геологічних процесів

Магнітуда землетрусу

5

Глибина гіпоцентру, Н, км

10

Відстань від епіцентру, R, км

5

Кількість людей у будинку, N, чол.

30

Конструкція будинку

Дерев'яна

Тип ґрунту під будинком

Глина

Тип ґрунту поза будинком

Щебінь

2

Визначення характеристик вражаючих факторів вибухів

Тип ГПС (ППС), що зберігаються у ємностях

Пропан

Маса ГПС (ППС),M,103 кг

26

Тип вибуху

У відкритому просторі

Конструкція будинку

Цегляний

Відстань між ємністю з ГПС (ППС) та будинком, R

410

Висота приміщення будинку, H, м

19

Довжина приміщення  будинку, L, м

195

Ширина приміщення  будинку, B, м

35

Температура повітря у приміщенні  будинку, tn, °С

32

Ступінь вертикальної стійкості повітря

Конвекція

Маса токсичних продуктів горіння, Mт.п., кг

1400

Швидкість середнього вітру, v, м/с

2

3

Оцінка наслідків радіаційного ураження людей

Час початку опромінення, tп, год.

5

Рівень радіації в момент початку опромінення Рп, рад/год.

9

Тривалість опромінення, Т, год.

6

Коефіцієнт ослаблення

10

Рівень радіації у момент початку роботи Рп, рад/год.

6

Час початку роботи після аварії tп, год.

5

Задана доза випромінювання Дз, рад

40

Коефіцієнт ослаблення

3

Доза випромінювання, Д, рад

125

Час початку опромінення після аварії tп, год.

96

Тривалість опромінення, Т, год.

48

Рівень радіації на час початку випадання радіоактивних опадів мР/год.

90

4

Особливості життєдіяльності при аваріях з викидом НХР

Чисельність персоналу ОЕ, осіб

800

Наявність засобів захисту

В простіших засобах

Вид НХР

Аміак

Кількість НХР, Q0,тон

50

Напрям вітру, градуси

220

Температура повітря, tпов, оС

0

Швидкість середньоговітру, vВ, м/с

2

Ступінь вертикальної стійкості повітря

Інверсія

Час прогнозу (час після аварії), N, год.

4

Відстань від ХНО до ОЕ, км

20

Середня щільність населення, ρ, осіб/км

2000


Розділ1. Визначення впливу вражаючих факторів НС при землетрусах

1.1 Землетрус та його різновиди

Землетруси — це підземні поштовхи і коливання земної поверхні, викликані процесами усередині землі. Час від часу на окремих ділянках земної кори, у зв'язку з глибинними фізичними і хімічними процесами, які відбуваються всередині, виникають напруження. Вони можуть бути викликані зближенням чи розходженням окремих плит земної кори або вертикальними рухами певних її блоків. Накопичуючись протягом більш-менш тривалого часу, напруження зрештою розряджаються шляхом стрімких і миттєвих переміщень ділянок земної кори.

Поширення землетрусів підлягає певним закономірностям: там, де формуються великі гори та впадини, звичайно і проявляються сильні землетруси. На земній кулі щорічно реєструється більше ста тисяч підземних поштовхів, з яких близько ста — з певним ступенем руйнування. Фахівці оцінюють середні річні збитки від землетрусів близько 70 млрд. дол.

Основні показники, які дають уявлення про силу і характер землетрусу — магнітуда: інтенсивність енергії на поверхні землі і глибині вогнища.

Магнітуда (у перекладі з латині «величина») — умовна величина, що характеризує загальну енергію пружних коливань, викликаних землетрусом або вибухом, дозволяє порівнювати джерела коливань за їх енергією. За шкалою інтенсивності (шкалою Ріхтера) сила землетрусу припускається пропорційною логарифму амплітуди зсуву ґрунту на епіцентральній відстані 100 км. Інтенсивність найсильнішого землетрусу визначається величиною 8,5 бала.

В останні роки в ряді європейських країн використовується 12-бальна міжнародна шкала МБК — 64, у якій сила землетрусу визначається за наслідками впливу на людей, будинки, споруди, поверхневі шари землі тощо.

Співвідношення між магнітудою землетрусу за шкалою Ріхтера і його силою в епіцентрі за 12-бальною шкалою залежить від глибини вогнища.

При значній глибині і достатній енергії коливання можуть поширюватися на величезні площі (до 10 тис. км2), але навіть в епіцентрі не досягають великої сили (епіцентр — проекція центральної точки вогнища землетрусу (гіпоцентру) на земну поверхню). При дрібному і особливо поверхневому вогнищі навіть незначної енергії в епіцентрі може спостерігатися руйнівний ефект, але вже в декількох кілометрах від нього сила поштовхів слабшає до безпечних значень.

За причинами і місцями виникнення землетруси розрізняють:

Тектонічні — виникають у результаті переміщення мас земної кори під впливом гірських процесів.

Вулканічні — виникають при виверженні вулканів, а часто і передують їм. Звичайно охоплюють невеликі райони і супроводжуються сильними вибухами, потоками лави, хмарами попелу й отруйних газів. При виверженні підводних вулканів можуть утворюватися величезні хвилі — цунамі і створюватися нові острови.

Обвальні — мають локальний характер, спостерігаються при обваленні склепінь підземних карстових пустот.

Моретрус — це різкі коливання води в морях і океанах, що виникають при землетрусі, вогнище якого міститься під дном моря. Воно може супроводжуватися утворенням цунамі, що поширюється зі швидкістю до 800 км/год, змиває на узбережжях цілі міста і спричиняє великі людські жертви.

1.2 Визначення характеристик небезпечних геологічних процесів

Вихідні дані:

Характеристика небезпечних геологічних процесів

Магнітуда землетрусу

5

Глибина гіпоцентру, Н, км

10

Відстань від епіцентру, R, км

5

Кількість людей у будинку, N, чол..

30

Конструкція будинку

Дерев'яна

Тип ґрунту під будинком

Глина

Тип ґрунту поза будинком

Щебінь

Основними оціночними параметрами землетрусу є:

  1.  інтенсивність землетрусу на відстані R від епіцентру, ІR;
  2.  реальна інтенсивність землетрусу, що враховує тип ґрунту під забудовою, І'R;
  3.  час приходу поздовжніх сейсмічних хвиль, tІ;
  4.  час приходу поверхневих сейсмічних хвиль, tІІ;
  5.  інтервал часу від початку першої фази землетрусу до початку другої (головної) фази Δt;
  6.  імовірність загальних, , незворотних, , та санітарних втрат,;
  7.  потенційні втрати населення в будинках, Nпот.

Вихідні дані для розрахунку включають:

- М – магнітуда землетрусу;

- Н – глибина гіпоцентру, км;

- R – відстань від епіцентру, км;

- N – кількість людей у будинку, чол.;

- конструкція будинку;

- тип ґрунту під будинком;

- тип ґрунту поза будинком.

Послідовність оцінки наслідків землетрусу є  наступною:

1. Визначимо інтенсивність землетрусу на відстані R від епіцентру ІR, бали. Для однорідного ґрунту вона визначається за формулою:

.

= 7.5-3.5lg11.18+3=6.827 бали

2. Визначимо реальну інтенсивність землетрусу, що враховує тип ґрунту під забудовою І'R, бали:

 = 7-(1,36-1,61)=7.25 бали

де ΔIз – збільшення бальності для ґрунту, на якому побудований будинок у порівнянні з гранітом; ΔIм – збільшення бальності для ґрунту оточуючої місцевості. Значення ΔIзIм) для різних ґрунтів наведені в таблиці 1.1. додатку 1.

3. За реальною інтенсивністю землетрусу I'R, в балах, користуючись шкалою інтенсивності землетрусу MSK-64 (табл. 1.2 дод. 1), визначимо тип землетрусу та його характеристику. Тип землетрусу:дуже сильний-тріщини в стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні та дерев'яні будівлі залишаються цілими.

4. За конструктивними даними будинку визначимо його тип та сейсмостійкість, Iс, бали, які наведені у таблиці 1.3. додатку 1. Виходячи із того, що конструкція будинку деревяна, то тип даної споруди В1, враховуючи сейсмостійкість Iс = 6 балів.

5. Визначимо ймовірність та ступінь ушкодження будинку за таблицею 1.4. додатку 1.

Розрахуємо бал: , отже 2, а ступінь ушкодження дорівнює 3, так як ушкодження при землетрусі важкі. Виходячи із цих даних, імовірність отримання будинком ушкодження .

6. Визначимо час приходу поздовжніх сейсмічних хвиль – І фаза землетрусу, tІ, с:

=

та час приходу поверхневих (найбільш небезпечних) сейсмічних хвиль – II фаза землетрусу, tІІ, с:

=

де Vповз, Vпов – середня швидкість поширення повздовжніх та поверхневих хвиль, км/с, за табл. 1.5 додатку 1.

7. Визначимо інтервал часу від настання першої фази землетрусу до настання другої (головної) фази Δt, c:

t = tІІtІ =9.58-6.99=2.59

8. Визначимо імовірність загальних Рзаг і незворотних (летальних) Рнезв втрат людей залежно від ступеня ушкодження будинків за таблицею 1.6 додатку 1. Виходячи з того, що ступінь ушкодження будинків 1-й, то ймовірність загальних і незворотних втрат людей дорівнює 0.

 

9. Визначимо потенційні загальні, незворотні та санітарні втрати населення в будинках Nпот за формулою:

,

де N – загальна чисельність людей у будинку, Рі – ймовірність відповідних втрат. Ймовірність втрат у нашому випадку дорівнює 0, отже потенційні втрати населення також дорівнюють нулю.

10. На основі проведених розрахунків зробимо висновки щодо відповідності конструкції будинку вимогам норм сейсмостійкого будівництва, визначимо заходи попередження втрат та збитків від майбутнього землетрусу.

Враховуючи те,що ґрунт поза будинком та конструкція будинку,а також ґрунт під будинком показують хороші показники сейсмостійкості, а сила землетрусу досить сильна,можна було б зробити висновки,що будинок відносно небезпечний. Проте сила землетрусу залишає людей цілими і здоровими.

1.3 Попередження можливих наслідків при землетрусах

Провісниками землетрусів є:

  1.  швидкий ріст частоти слабких поштовхів (форшоків);
  2.  деформація земної кори, яка визначається спостереженнями з супутників або зйомкою на поверхні землі за допомогою лазерних джерел світла;
  3.  зміна відношення швидкостей розповсюдження поздовжніх і поперечних хвиль напередодні землетрусу;
  4.  зміна рівня ґрунтових вод у свердловинах;
  5.  вміст радону у воді тощо.

Навіть при помірних землетрусах слід дотримуватись стандартних правил при землетрусах. Існують певні рекомендації щодо правил поведінки в умовах небезпеки землетрусу

• При землетрусі ґрунт відчутно коливається відносно недовгий час – тільки декілька секунд, найдовше – хвилину при дуже сильному землетрусі. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій та самовладання. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам’ятаючи, що найбільш небезпечні предмети – які падають.

• Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це пройоми капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої ка-пітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам’ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

• Не слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін, є серйозною небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише дочекавшись його закінчення, перейти у безпечне місце.

• Знаходячись всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

• Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів падаючих уламків.

• Знаходячись в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно залишатись у машині до припинення поштовхів.

• Коли здригання ґрунту закінчаться, особливо важливо зберігати спокій, негайно розпочати надання допомоги потерпілим та по-раненим. Після землетрусу небезпечно запалювати вогонь.

• Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу допомогу, якщо вона потрібна. Необхідно надати допомогу тим, хто її потребує. Важливо подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває ззовні завалу (голосом, стуком). Людина може зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.


Розділ 2.Визначення впливу вражаючих факторів при техногенних вибухах

2.1. Визначення характеристик вражаючих факторів вибухів.

Внаслідок дії сейсмічної хвилі були пошкоджені будівлі, зруйновані ємності з пальними речовинами й створилися умови для виникнення вибухів та пожеж на постраждалій від землетрусу території.

Вибух – це процес фізичних і хімічних перетворювань речовин, що швидко протікає й супроводжується звільненням значної кількості енергії в обмеженому об’ємі, внаслідок чого в навколишньому просторі виникає та розповсюджується ударна хвиля (УХ).

Ударна хвиля — це ділянка сильного стиснення повітря, розігрітого до декількох мільйонів градусів, що поширюється з надзвуковою швидкістю (335 м/с) в усі сторони від центру вибуху.

Джерелом виникнення ударної хвилі є високий тиск у центрі вибуху, що досягає 105 млрд Па.

Вона складається із зони стиснення (де тиск вище атмосферного) і зони розрідження (тиск нижче атмосферного). Уражаюча дія ударної хвилі визначається двома параметрами: надмірним тиском і швидкісним напором повітря.

Найчастіше відбуваються вибухи газо- та паливо-повітряних сумішей (ГПС, ППС).

Характерними рисами вибухів ГПС, ППС є:

  1.  виникнення різних типів вибухів: детонаційного, дефлаграційного чи комбінованого (найбільш розповсюджений);
  2.  утворення п'яти зон ураження: детонаційної, розсіювання продуктів вибуху, дії УХ, теплового ураження та задимлення;
  3.  залежність потужності вибуху від параметрів середовища, в якому відбувається вибух (температура, швидкість вітру, щільність забудови, рельєф місцевості).

Вихідні дані для розрахунку включають:

  1.  тип ГПС (ППС), що зберігаються у ємностях;
  2.  маса ГПС (ППС), М, кг;
  3.  тип вибуху;
  4.  відстань між ємністю з ГПС (ППС) та досліджуваним будинком, R, м;
  5.  висота приміщення будинку, Н, м;
  6.  довжина приміщення будинку, L, м;
  7.  ширина приміщення будинку, B, м;
  8.  температура повітря у приміщенні будинку, tп , °С;
  9.  ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП);
  10.  маса токсичних продуктів горіння, Мт.п.,кг;
  11.  швидкість середнього вітру, v, м/с .

В залежності від умов розміщення ємності вибух може відбуватися у відкритому просторі та в приміщеннях.

Прогнозування можливих руйнувань та уражень під час вибуху ГПС (ППС) у відкритому просторі.

В осередку вибуху, щодо дії УХ, виділяють три концентричні зони

1

2

3

R1

R2

R3

 

 

 

1

2

3

R2

R3

R1

R

R

будинок

будинок

Зони осередку вибуху ГПС (ППС)

1 – детонації, 2 – розсіювання продуктів вибуху, 3 – повітряної ударної хвилі.

Вихідні дані:

Визначення характеристик вражаючих факторів вибухів

Тип ГПС (ППС), що зберігаються у ємностях

Пропан

Маса ГПС (ППС),M,103 кг

26

Тип вибуху

У відкритому просторі

Конструкція будинку

Цегляний

Відстань між ємністю з ГПС (ППС) та будинком, R

410

Висота приміщення будинку, H, м

19

Довжина приміщення  будинку, L, м

195

Ширина приміщення  будинку, B, м

35

Температура повітря у приміщенні  будинку, tn, °С

32

Ступінь вертикальної стійкості повітря

Конвекція

Маса токсичних продуктів горіння, Mт.п., кг

1400

Швидкість середнього вітру, v, м/с

2

1.Для прогнозування можливих руйнувань та уражень знайдемо  радіуси цих зон та визначимо в якій зоні знаходиться досліджуваний будинок.

Радіус зони детонації R1 визначається за залежністю:

, м, = 

де M – маса пальної речовини, т.

Радіус зони розсіювання продуктів вибуху, R2:

,м. =1,7*51,8=88,06

Радіус зони дії УХ. R3:

.=12*51,8=621,6 м

2.Визначимо величину надмірного тиску на відстані до досліджуваного обєкту (будинку).

В межах зони детонації, надмірний тиск, умовно, приймається постійним і дорівнює кПа.

В зоні розсіювання продуктів вибуху надмірний тиск визначається за формулою:

, кПа,

де R – відстань від центру вибуху до досліджуваного обєкту (будинку), м.

У зоні дії повітряної УХ, надмірний тиск розраховується за приведеними нижче формулами.

Для цього попередньо визначається відносна величина:

якщо 2, то

, ,

якщо >2,то , кПа.

3. За знайденою величиною надмірного тиску зробимо висновки щодо ступеня уражень незахищених людей та можливих руйнувань об’єктів за таблицями 2.1 та 2.2, додатку 2.

Ступінь ураження незахищених людей-легкі ураження(забиті місця,втрата слуху),так як РФ= 17.45 кПа.

Ступінь руйнування об'єктів в залежності від величини надлишкового тиску Рф  ударної хвилі, кПа

Найменування елементів об'єкту

Ступінь руйнування

Будинок з металевим каркасом

середній

Цегляні будинки

середній

Дерев’яні будинки

середній

Цистерни з/д

без руйнувань

Вантажна машина

без руйнувань

ЛЕП

без руйнувань

Трубопроводи наземні

без руйнувань

- на естакаді

без руйнувань

Резервуари ГЗМ наземні

слабкий

- підземні

без руйнувань

ТЕС

середній

Водонапірна башта

слабкий

2.2 Визначення параметрів ударної хвилі при вибуху ГПС та ППС у приміщенні

Оскільки межі приміщення не дають можливості вільно розширюватися продуктам горіння у замкнутому об’ємі, надмірний тиск вибуху для пальних речовин, що складаються з атомів С, Н, N, Cl, Br, I, F визначаю за формулою:

,кПа

кПа,

де Рmaх– максимальний тиск вибуху стехіометричної ГПС (ППС) у замкнутому об’ємі, визначається за довідником. Якщо дані відсутні, то приймаютьРmaх=900 кПа; Р0–початковийтиск у приміщенні, кПа (приймають Р0=101кПа); М – маса ГПС (ППС), що потрапила у приміщення в наслідок аварії, т; z − коефіцієнт участі пальної речовини у вибуху в приміщенні, дорівнює: 0,5 − для пальних газів, промислового пилу; 0,3 − для легко займистої речовини (ЛЗР) і пальних рідин, нагрітих до температури спалаху та вище та при температурі нижче температури спалаху при утворенні аерозолю; Vво − вільний об’єм приміщення, м3, що складає 80% від загального об’єму;  − коефіцієнт негерметичності приміщення та неадіабатичності процесу горіння, прийняти  рівним 3;п(г) − щільність пари (газу) при Р0, кг/м3, визначається залежністю:

де tп − температура повітря в приміщенні, °С; Мр– молярнамаса речовини, г/моль (табл. 2.3 дод.2); Сстх − стехиометрична концентрація газів чи пари, визначається за формулою:

де − стехиометричний коефіцієнт кисню в рівнянні реакції горіння, дорівнює:

де пс , пн , по, nг – кількість атомів С, Н, О та галогенів у молекулі пального.

За визначеними даними для людей,які знаходяться у приміщенні вибух не представляє шкоди.

2.3 Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибухах ГПС (ППС)

1. Визначити радіус вогняної кулі Rвк при загоранні хмари ГПС за залежністю:

, м

м,

де М – маса ГПС (ППС), кг.

2. Визначити час свічення вогняної кулі, tвк:

, с

с.

  1.  Визначити інтенсивність теплового випромінювання,І:

, кДж/м2с

, кДж/м2с,

де R – відстань між ємністю з ГПС (ППС) та об’єктом (людиною).

  1.  Визначити тепловий імпульс U вогняної кулі:

,кДж/м2

кДж/м2.

  1.  Визначаю вражаючу дію вогняної кулі на людей за табл. 2.4 та на матеріали за табл. 2.5 додатку 2 відповідно.

Вогняна куля не становить жодної загрози для людини і є повністю безпечною.

  1.  Визначити безпечний радіус дії теплового випромінювання на людину:

де І* -безпечна інтенсивність теплового випромінювання для людини (табл. 2.4 дод.2), кДж/м2с.

За допомогою визначених даних ми бачимо,що будинок знаходиться на безпечному радіусі від вогняної кулі.

2.4 Розрахунок параметрів зони теплового впливу, що може утворитися під час пожежі

За рахунок теплового впливу відбувається займання обєкту й розвиток пожежі.

Розміри зони теплового впливу під час пожежі розраховую за співвідношенням, яке визначає безпечну відстань Rбез, м, при заданому рівні інтенсивності теплового випромінювання для людини:

,

де − коефіцієнт, що характеризує геометрію осередку горіння:  = 0,02 якщо джерело горіння плоске (розлив на поверхні землі чи води);  = 0,08 − якщо джерело горіння об'ємне (будинок, резервуар); q0− питома теплота пожежі, кДж/м2с (табл. 2.3дод. 2);I* − безпечна інтенсивність теплового випромінювання для людини, кДж/м2(табл. 2.4 дод. 2);R* − приведений розмір осередку горіння (пожежі):

Для будівель (L - довжина найбільшої стіни, h - висота будівлі), м;

=195*19=3705

Будинок знаходиться в зоні теплового впливу.

2.5 Розрахунок характеристик зони токсичного задимлення, що утворюється під час пожеж

Зона задимлення при пожежі має форму трапеції (рис. 1)

В

Ш

Рис. 1. Зони вражаючого впливу на людину під час пожежі:

1 – об’єкт, на якому сталася пожежа; 2− зона теплового впливу; 3− зона задимлення; В − ширина зони горіння (дорівнює ширині об’єкту), м,Г – глибина зони задимлення, м , Ш – ширина зони задимлення, м.

Послідовність оцінки є наступною:

  1.  Визначаю глибину небезпечної за токсичною дією частини зони задимлення Г, м, за співвідношенням:

де К1 − коефіцієнт шорсткості поверхні (відкрита поверхня − 1; степова рослинність, сільгоспугіддя − 2; чагарник, окремі дерева − 2,5; міська забудова, ліс − 3,3); Мт.п. − маса токсичних продуктів горіння, кг; К2 − коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря (інверсія − 1; ізотермія − 1,5; конвекція − 2), w− швидкість переносу переднього фронту диму (табл. 2.6 дод.2), км/год; D – порогова токсична доза, мг.хв/л (табл. 2.7. дод.2), прийняти для оксиду вуглецю.

  1.  Визначаю ширину зони задимлення Ш, м, за формулою:

де В – бічне розсіювання. При стійкому вітрі (Vв≥1м/с) В = 0,1 Г, при нестійкому вітрі (Vв1м/с), В =0,4 Г.

Висновок: будинок не знаходиться в зонах токсичного задимлення.

Розділ 3.Визначення наслідків радіаційного ураження

3.1 Поняття радіаційного ураження

        Радіаційне ураження — ушкодження органа, тканини або системи органів, спричинене діянням іонізуючого випромінювання .

Радіаційна аварія-аварія на радіаційнонебезпечному об'єкті з викидом радіоактивних речовин або виходом іонізуючих випромінювань у кількостях більше встановлених норм.

Зовнішнє гамма-опромінення, як і проникаюча радіація, спричиняє у людей і тварин однакове ураження. При впливі проникаючої радіації організм одержує дозу за дуже короткий термін — від десятих частки секунди до секунди, а при зовнішньому опроміненні доза нагромаджується за час перебування на забрудненій території нерівномірно. Основну дозу опромінення організм одержує за чотири доби: у першу добу — до 63 % сумарної дози до повного розпаду радіоактивних речовин, а за три доби — до 72 % загальної дози.

Опромінення може бути одноразовим і багаторазовим. Одноразовим вважається опромінення, одержане за перші чотири доби, а одержане за більше ніж чотири доби вважається багаторазовим.

З 3 по 30 добу нагромаджується від 5 до 35 %, а з 31 до 90 доби від 5 до 10 % сумарної дози до повного розпаду радіоактивних речовин.

Такий вплив опромінення залежить від потужності джерела опромінення, відстані до епіцентру вибуху, швидкості вітру. Тому особливо важливо організувати захист у перші чотири доби.

Залежно від дози опромінення, проникаючої радіації чи радіоактивних речовин загальне зовнішнє гамма-опромінення спричиняє у людей і тварин гостру променеву хворобу. Вона може бути від легкого до надзвичайно важкого ступеня.

Діючи на організм людини, іонізаційні випромінювання виявляють такі особливості: висока руйнівна ефективність поглинутої енергії, навіть мала доза може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі; наявність прихованого періоду уявного благополуччя (при опроміненнях малими дозами він може бути дуже довгим); випромінювання має генетичний ефект, тобто впливає не тільки на даний організм, а й на його нащадків; різні органи організму мають не однакову чутливість до опромінення: найбільш чутливі кровотворні органи (кістковий мозок, селезінка), щитовидна залоза, статеві й внутрішні органи, молочні залози; вплив опромінення залежить від частоти впливу іонізаційних випромінювань, одноразове опромінення у великій дозі призводить до тяжчих наслідків, ніж багаторазове у невеликих дозах; вплив від малих доз може підсумовуватися чи накопичуватися, це називається комуляцією.

 Вплив на організм іонізуючого опромінення призводить до складаних хімічних, фізичних і біологічних процесів.

 Відповідно до Закону України «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру» одним з основних заходів є радіаційний захист, що включає виявлення та оцінку радіаційної обстановки, організацію дозиметричного контролю, розробку режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію й проведення санітарної обробки населення і дезактивації місцевості, техніки та майна.

Ефективність проведення зазначених заходів залежить від правильної оцінки впливу радіоактивного забруднення при радіаційних аваріях.

Вихідні данні:

Оцінка наслідків радіаційного ураження людей

Час початку опромінення, tп, год.

5

Рівень радіації в момент початку опромінення Рп, рад/год.

9

Тривалість опромінення, Т, год.

6

Коефіцієнт ослаблення

10

Рівень радіації у момент початку роботи Рп, рад/год.

6

Час початку роботи після аварії tп, год.

5

Задана доза випромінювання Дз, рад

40

Коефіцієнт ослаблення

3

Доза випромінювання, Д, рад

125

Час початку опромінення після аварії tп, год.

96

Тривалість опромінення, Т, год.

48

Рівень радіації на час початку випадання радіоактивних опадів мР/год.

90

Основні задачі, що вирішуються при оцінці впливу радіоактивного забруднення наступні:

а) прогнозування дози опромінення при перебуванні в зонах радіаційного забруднення (ЗРЗ);

б) розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання;

в) розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ;

г) визначення режиму радіаційного захисту у ЗРЗ.

3.2  Розв'язання задач з оцінки впливу радіоактивного забруднення.

а) прогнозування дози опромінення при перебуванні в ЗРЗ.

Прогнозування доз випромінювання дає можливість визначити режим поведінки та заходи захисту для запобігання радіаційних уражень. Методом прогнозування можна визначити можливі наслідки, якщо належні заходи захисту не будуть запроваджені.

Вихідні дані для розрахунків включають:

tп – час початку опромінення після аварії, год;

Рп – потужність дози (рівень радіації) в момент початку опромінення, рад/год;

Т – тривалість опромінення, год;

Косл – коефіцієнт ослаблення дози радіації спорудами.

Послідовність оцінки може бути наступною:

1. Визначимо час кінця опромінення:

=5+6=11 год.

2.Перерахуємо наявний рівень радіації Рп на 1 годину після аварії за формулою:

де Pп – наявний рівень радіації; Кп – коефіцієнт перерахунку, вибирається з таблиці 3.1, дод.3 на момент tп.

3.Знайдемо з таблиці 3.1 додатку 3 коефіцієнт перерахунку Кк на момент tк і визначимо рівень радіації на момент кінця опромінення за формулою:

4.Визначимо дозу випромінювання за співвідношенням:

5. Визначимо еквівалентну дозу опромінення Декв = Д · Q (бер), де Q  – коефіцієнт відносної біологічної ефективності джерела випромінювання (прийняти Q = 1 для гама-випромінювання)

Декв = Д · Q = 4,7· 1=4,7

6. За таблицями 3.2 та 3.3 додатку 3 визначити тяжкість уражень й можливість радіаційних втрат людей.

Доза опромінення 4,7 ,отже тяжкість захворювання- тяжка форма.

б) розрахунок допустимого часу перебування в ЗРЗ при заданій дозі випромінювання.

Допустимий час перебування в ЗРЗ застосовується з метою запобігання перевищення встановлених меж опромінення людей.

Вихідні дані:

tп – час початку опромінення, год;

Рп – рівень радіації на момент початку опромінення, рад/год;

Дз – запланована межа дози опромінення, рад;

Косл – коефіцієнт ослаблення дози радіації спорудами.

На підставі розрахунку:

,    при

;

 

складаються різного роду таблиці, наприклад таблиця 3.4, додаток 3.

Для користування даною таблицею:

1. Перерахуємо відомий рівень радіації Рп на 1 год, за допомогою таблиці 3.1 додатка 3:

2.Визначимо значення :

3.За значенням α та tп, визначимо допустиму тривалість роботи , за табл.3.4.

Допустима тривалість роботи-12.30 годин.

в) розрахунок радіаційних втрат при знаходженні в ЗРЗ.

Вихідні дані:

Допр – отримана доза опромінення, рад;

tп – час початку опромінення, год;

Tопр – тривалість опромінення, год.

За таблицею 3.3 додаток 3 визначити відсоток радіаційних втрат, за таблицею 3.5 додаток 3 визначити відсоток і час початку втрати працездатності, а також загальні втрати на 30 добу та можливість смертельних уражень.

Відсоток радіаційних втрат-5% . При дозі опромінення в 125 рад і тривалості опромінення 4 доби,  відсоток і час початку втрати працездатності будуть аж на 30 добу і становитиме 5. Смертність відсутня.

г) визначення режиму радіаційного захисту у ЗРЗ.

На основі прогнозованого або виміряного на момент випадання опадів рівня радіації на ранній фазі аварії, визначимо номер режиму та заходи щодо захисту населення, користуючись таблицею 3.6 додаток 3.

Рівень радіації на час початку випадіння радіоактивних опадів-90 мР/год,то у разі ускладнення становища на АЕС буде 4 номер режиму. Заходи щодо захисту населення-заходи 1,2,3 режиму:

- укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири;

- йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири;

- йодна профілактика всього населення, часткова евакуація (дітей та вагітних жінок);

- Евакуація всього населення, крім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах

Розділ 4.Визначення характеристик вражаючих факторів при аваріях з викидом НХР

Вихідні данні:

Особливості життєдіяльності при аваріях з викидом НХР

Чисельність персоналу ОЕ, осіб

800

Наявність засобів захисту

В простіших засобах

Вид НХР

Аміак

Кількість НХР, Q0,тон

50

Напрям вітру, градуси

220

Температура повітря, tпов, оС

0

Швидкість середньоговітру, vВ, м/с

2

Ступінь вертикальної стійкості повітря

Інверсія

Час прогнозу (час після аварії), N, год.

4

Відстань від ХНО до ОЕ, км

20

Середня щільність населення, ρ, осіб/км

2000

В Україні 19000 ОЕ відносяться до потенційно небезпечних, з них – 1500 – хімічно-небезпечні об’єкти (ХНО).

ХНО – це промисловий об`єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються постійно або тимчасово, знищуються тощо) одна або декілька НХР.

НХР – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Хімічна аварія – аварія на ХНО, що приводить до виливу або викиду НХР, які здатні привести до загибелі або хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини та кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або до хімічного зараження довкілля. За цих умов виникає хімічна обстановка.

Під оцінкою хімічної обстановки розуміють визначення масштабу та характеру зараження НХР, аналіз їх впливу на діяльність об’єктів, сил ЦЗ і населення.

З метою визначення єдиного порядку оцінки хімічної обстановки та підвищення якості планування заходів щодо захисту населення у разі аварії на ХНО наказом МНС № 73 від 27.03.2001 року затверджено Методику прогнозування наслідків впливу (викиду) НХР при аваріях на промислових об’єктах і транспорті.

Ця методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО й АТО.

4.1Довгострокове (оперативне) прогнозування.

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення ступеня небезпеки ХНО та АТО, можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються наступні вихідні дані:

  1.  вид НХР;
  2.  загальна кількість НХР Q0, т, для об`єктів які розташовані у небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо);
  3.  розлив НХР – “вільно”;
  4.  метеорологічні дані: швидкість вітру у приземному шарі – 1 м/с, температура повітря 20 оС , ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) – інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360о;
  5.  відстань від ХНО до досліджуваного обєкту, км;
  6.  середня щільність населення для цієї місцевості, ρ, осіб/км2;
  7.  ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності;
  8.  ємності з НХР при аварії руйнуються повністю;
  9.  заходи щодо захисту населення більш детально плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

На основі вихідних даних за допомогою формул і довідкових таблиць визначаються основні характеристики хімічного забруднення за наступною послідовністю:

  1.  Визначимо глибину зони можливого хімічного забруднення Г, км, за таблицею 4.1. додатку 4.

Г=6,85 км.

  1.  Порівняти значення глибини зони хімічного забруднення з відстанню від ХНО до ОЕ (АТО), Х, км, та зробити висновок.

Зона хімічного забруднення менша за відстань від ХНО до ОЕ,оскільки 6.85<20

Для визначення кількості людей, які проживають в зоні можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) визначається її площа.

ЗМХЗ – територія, в межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

  1.  Розрахувати площу ЗМХЗ за співвідношенням:

SЗМХЗ = 3,14 Г2 =3,14*6.852 =147.34км2.

Для визначення кількості людей, які можуть зазнати впливу НХР розраховується площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ).

4.Розрахувати площу ПЗХЗ за співвідношенням:

SПЗХЗ = 0,11Г2=0,11*6.852 =5.16км2.

При довгостроковому прогнозуванні ЗМХЗ на картах та схемах має вигляд круга з радіусом, що дорівнює глибині Г. ПЗХЗ – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса. З огляду можливого переміщення хмари НХР під впливом зміни напрямку вітру та інших метеорологічних умов, зображення ПЗХЗ наносяться пунктиром

S ЗМХЗ

ХНО

S ПЗХЗ

  1.  Визначити кількість людей, які проживають в ЗМХЗ за співвідношенням:

NЗМХЗ = ρ·SЗМХЗ=2000*147.34=294680осіб.

де ρ - середня щільність населення для цієї місцевості, осіб/км2.

  1.  Визначити кількість людей, які можуть зазнати впливу НХР за співвідношенням:

NПЗХЗ = ρ·SПЗХЗ=2000*=10320осіб.

  1.  Зробити висновок стосовно кількості населення, яке може постраждати в ЗМХЗ при довгостроковому прогнозуванні.

При довгостроковому прогнозуванні можна сказати,що при ЗМХЗ може постраждати дуже значна кількість людей,яким потрібно забезпечити захист від НХР. Отже попередження аварії повинно проводитись дуже відповідально і на ньому не можна економити. А також потрібно розробити план евакуації і бути постійно готовими до дій,які проводяться під час НС.

4.2 Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється при виникненні аварії на ХНО для визначення можливих наслідків аварії та порядку дій в зоні можливого забруднення.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

  1.  вид НХР;
  2.  загальна кількість НХР Q0, т, на момент аварії в ємностях;
  3.  характер розливу НХР по підстильній поверхні (“вільно” або “у піддон”);
  4.  висота обвалування (піддону), Н, м;
  5.  реальні метеорологічні умови: температура повітря (оС), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, СВСП;
  6.  відстань від ХНО до досліджуваного обєкту (ОЕ), Х, км;
  7.  середня щільність населення для цієї місцевості, ρ, осіб/км2;
  8.  час прогнозу (час після аварії) N, год (прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений);
  9.  чисельність персоналу ОЕ, осіб;
  10.  наявність засобів захисту персоналу.

Послідовність оцінки при аварійному прогнозуванні є наступною:

  1.  Визначити площу та радіус зони розливу НХР за залежностями:

м2,

де h – товщина шару розлитої НХР, м (прийняти 0,05 м), d – густина НХР, т/м3 (визначається за табл.4.2. додатку 4),

м.

  1.  За даними прогнозу або за таблицею 4.3. додатку 4 визначити СВСП.

Так як швидкість вітру 2 м/с,а ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія,то вночі буде ясно і напівясно.

  1.  Визначити глибину зони можливого хімічного забруднення Г за таблицею 4.1. додатку 4 на реальні метеоумови.

Г=6,85*0,6=4.11 км.

  1.  Після визначення Г з урахуванням усіх коефіцієнтів, отримана величина порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас за N годин:

 км,

де w – швидкість переносу переднього фронту зараженного повітря в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год (табл. 2.6 дод.2).

Для подальших розрахунків береться менше із двох значень глибини зони зараження Г та величини глибини переносу повітряних мас .

  1.  Розмір ЗМХЗ приймається як сектор кола, площа якого залежить від швидкості та напрямку вітру й розраховується за емпіричною формулою:

SЗМХЗ=8,72 . 10-3 . Г2 . =8.72. 10-3.4.112 .90=13.26км2,

де  – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 4.7 додатка 4).

  1.  Визначити площу ПЗХЗ за формулою:

SПЗХЗ =k Г2 N 0,2=0.081· 4.112· 40,2= 1.8км2,

де k – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ (час прогнозу).

  1.  Визначити ширину ПЗХЗ:
  2.  при інверсії Ш = 0,3·Г0,6, км;

 Ш=0.3·4.110,6 =0.7 км.

де Г – прийнята глибина зони забруднення.

  1.  Визначимо межі зон хімічного забруднення та нанесемо  їх на карту.

При аварійному прогнозуванні від місця аварії в напрямку вітру будується вісь зони хімічного забруднення. Симетрично вісі будується сектор ЗМХЗ. Кутовий розмір сектора  залежить від швидкості вітру: при швидкості 2 м/с – = 90° (рис.4)

 

Рис.4. Вигляд зон можливого забруднення при аварійному прогнозуванні в залежності  від швидкості та напрямку вітру.

  1.  Визначити час підходу хмари забрудненого повітря до ОЕ за формулою:

  год,

де X – відстань від місця аварії до об’єкту, км.

  1.  Визначити тривалість вражаючої дії НХР, tвp, год.

Тривалість вражаючої дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (tвp = tвип) та залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 4.8 додатка 4.

  1.  Визначити кількість людей, які проживають в ЗМХЗ за співвідношенням:

NЗМХЗ = ρ· SЗМХЗ=2000·13.26=26520 чол.

де ρ - середня щільність населення для цієї місцевості, чол/км2.

  1.  Визначити кількість людей, які можуть зазнати впливу НХР в ПЗХЗ за співвідношенням:

NПЗХЗ = ρ· SПЗХЗ=2000 ·1.8=3600чол.

Зробити висновок стосовно кількості населення, яке за прогнозом може постраждати в ЗМХЗ при аварійному прогнозуванні.

Оцінимо можливі втрати робітників і службовців ОЕ від дії НХР в осередку хімічного ураження за таблицею 4.9 додатку 4.

Можливі втрати(в простіших засобах) робітників:

-на відкритій місцевості 50%,

-в будівлях або простіших сховищах до 30-45%.

При аварійному прогнозуванні отримали велику кількість людей,які можуть піддатися впливу НХР. То повинен бути чітко розроблений механізм  визначення руху хмари після аварії та евакуації людей ,які живуть в напрямку руху хмари.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Мастрюков, Б.С. Безопасность в чрезвычайных ситуациях  : учебник для высших учебных заведений / Мастрюков Б.С. – М.: издательский центр «Академия», 2003. – 336 с.
  2.  Михайлюк, В.О. Цивільна безпека  : навчальний посібник / Михайлюк В.О., Халмурадов Б. Д. – К.: Центр учбової літератури, 2008. –   158 с.
  3.  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Безпека життєдіяльності типова навчальна програма нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» для вищих навчальних закладів / Запорожець О.І., Садковий В.П., Михайлюк В.О., Осипенко С.І., Бєгун В.В., Войтенко В.В., Гладкая Л.А.[та ін.] – К., 2011.
  4.  Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Про введення в дію Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.: від 06.08.2002 №186.

   5. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства екології та природних ресурсів України Про затвердження Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах№73/82/64/122.
Додаток 1

Таблиця 1.1. Збільшення бальності для різних ґрунтів

Тип ґрунту

Збільшення ΔIзIм)

Граніт

0

Вапняк

0,52

Щебень, гравій, галька

1,36

Напівскельний (гіпс)

0,92

Піщаний

1,6

Глинистий

1,61

Насипний, пухкий

2,6

Таблиця 1.2. Сейсмічна шкала (схематизована)

Бал

Тип (назва) землетрусу

Стисла характеристика

1

Непомітний

Відзначається тільки сейсмічними приладами.

2

Дуже слабкий

Відчувається окремими людьми в стані повного спокою.

3

Слабкий

Відчувається лише невеликою частиною населення.

4

Помірний

Розпізнається по легкому деренчанню та коливанню речей, посуду, шибок, скрипу дверей.

5

Досить сильний

Загальний струс будинків, коливання меблів. Тріщини в шибках і штукатурці. Пробудження сплячих.

6

Сильний

Відчувається всіма. Відколюються шматки штукатурки, легкі ушкодження будинків.

7

Дуже сильний

Тріщини в стінах кам'яних будинків. Антисейсмічні та дерев'яні будівлі залишаються цілими.

8

Руйнівний

Тріщини на крутих схилах, сирому ґрунті, пам'ятники зрушуються. Сильні ушкодження будинків.

9

Спустошливий

Сильне ушкодження кам'яних будинків, зсуви, обвали.

10

Нищівний

Руйнування кам'яних будівель великі тріщини в ґрунті, зсуви та обвали, скривлення залізничних рейок.

11

Катастрофа

Повне руйнування кам'яних будівель широкі тріщини в землі, численні зсуви та обвали.

12

Сильна катастрофа

Жодне спорудження не витримує. Зміна рельєфу місцевості.

Таблиця 1.3. Класифікація будинків і споруд за сейсмостійкістю

Тип будинків і споруд за сейсмостійкістю

Характеристики будинків

Сейсмостій-

кість Iс, бали

А

А1

Безкаркасний будинок з місцевого матеріалу без фундаменту

4

А2

Будинки з сирцевої цегли на фундаменті

4,5

Б

Б1

Будинки з дерев'яним каркасом з легкими перекриттями

5

Б2

Будинок з паленої цегли або бетонних блоків

5,5

В

В1

Дерев'яні будинки, рубані в «лапу»

6

В2

Залізобетонні каркасні та великопанельні будинки

6,6

Таблиця 1.4. Імовірність отримання будинками ушкоджень різного ступеня,

Бали*

Ступінь ушкодження

0

1

2

3

4

5

0

0,9

0,1

1

0,4

0,5

0,1

2

0,1

0,3

0,5

0,1

3

0,1

0,3

0,5

0,1

4

0,1

0,3

0,5

0,1

5

0,1

0,3

0,6

6

0,1

0,9

Таблиця 1.5. Швидкість поширення повздовжніх і поверхневих хвиль

Тип ґрунту

Vnовз, км/с

Vпов, км/с

Граніт

6,9

5,6

Осадові породи

6,1

5,5

Піщаний, вапняк

1,5...5,6

4

Напівскельні (гіпс, мергель, глинисті сланці)

1,4...3,6

1

Великоуламкові (галька, гравій, щебень)

1,1...2,1

1,5

Насипні ґрунти

0,2...0,5

0,35

Пісок

0,7...1,6

1,2

Глина, суглинок, супісок

0,5...1,5

1

Таблиця 1.6. Імовірність загальних () і незворотних () втрат людей

Втрати людей

Ступінь ушкодження будинків

1

2

3

4

5

0,00

0,00

0,05

0,50

0,95

0,00

0,00

0,01

0,17

0,65


Додаток 2

Таблиця 2.1. Ступінь ураження незахищених людей ударною хвилею

РФ , кПа

Ступінь ураження

>100

Смертельні (незворотні)

60-100

Важкі ураження   (контузії)

40-60

Середні ураження (кровотечі, вивихи, струси мозку)

10-40

Легкі ураження  (забиті місця, втрата слуху)

<10

Безпечна відстань

Таблиця 2.2. Ступені руйнувань об'єктів в залежності від величини надлишкового тиску Рф  ударної хвилі, кПа

Найменування елементів об'єкту

Ступінь руйнування

сильне

середнє

слабке

Будинок з металевим каркасом

50-30

30-20

20-10

Цегляні будинки

30-20

20-12

12-8

Дерев’яні будинки

30-20

20-10

10

Цистерни з/д

90-60

60-40

40-20

Вантажна машина

>50

50-40

40-20

ЛЕП

120-80

70-50

40-20

Трубопроводи наземні

>130

130-50

50-20

- на естакаді

50-40

40-30

30-20

Резервуари ГЗМ наземні

100-50

50-30

30-10

- підземні

200-100

100-50

50-30

ТЕС

25-20

20-15

15-10

Водонапірна башта

60-40

40-20

20-10

Примітка: При цьому слід враховувати ступені руйнувань:

повне руйнування – руйнування й обвали всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збиток складає більше 70 % (більше 70 % від балансової вартості будівель, споруд, комунікацій), подальше їхнє використання неможливе. Відновлення можливе тільки шляхом нового будівництва;

сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриттів верхніх поверхів, утворення тріщин у стінах, деформація перекриттів нижніх поверхів, ураження великої кількості людей, що знаходяться в них. Збиток складає 50 % від вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель, споруд,

комунікацій); можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе через проведення капітального ремонту;

середнє руйнування – руйнування другорядних елементів, утворення тріщин у стінах. Перекриття, як правило, не завалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей уламками конструкцій. Збиток – 40 % від вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будівель, споруд, комунікацій). Промислове устаткування, техніка, транспортні засоби відновлюються в процесі середнього ремонту, а будівлі і споруди – після капітального ремонту;

слабке руйнування – руйнування віконних і дверних прорізів та перегородок. Можливе враження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи цілком зберігаються і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту. Збиток складає до 10 % вартості основних продуктивних фондів (балансової вартості будівель і споруд). Відновлення можливе через середній чи поточний ремонт.

Таблиця 2.3. Характеристики деяких ГПС і ППС

Речовина

Формула

Молярна маса, г/моль

Теплота пожежі Q0 кДж/м2  с

Ацетон

С3Н6О

42

1200

Ацетилен

С2Н2

26

-

Бензол

С6Н6

78

2500

Бензин

(октан)

С8Н18

114

1780…2200

Метан

СН4

16

2600

Пропан

C3H8

44

2800

Метиловий спирт

СН3ОН

32

1780…2200

Етиловий  спирт

С2Н5ОН

46

8200…10000

Мазут

-

-

1300

Деревина

-

-

260

Пиломатеріали

-

-

150

Таблиця 2.4. Граничні значення інтенсивності теплового випромінювання для людини

Граничне значення І, кДж/м2c

Час

до початку

больових відчуттів, c

до появи опіків

(почервоніння, пухирів ), c

30

1

2

22

2

3

18

2,5

4,3

11

5

8,5

10,5

6

10

8

8

13,5

5

16

25

4,2

15…20

40

2,5

40

45

1,5

Тривалий період (1…2 години)

1,25

Безпечний І*

Таблиця 2.5. Граничні значення теплового імпульсу, що не приводять до займання або стійкого горіння різноманітних матеріалів

Найменування матеріалів

Тепловий імпульс, кДж/м2

 

Займання, обвуглювання

Стійке горіння

Папір газетний

-

130-170

Папір, білий

340-420

630-750

Сухе сіно, солома, стружка

340-500

710-840

Хвоя, опале листя

420-590

750-1100

Бавовняно-паперова тканина:

темна

кольору хакі

світла

250-420

340-590

500-750

590-670

670-1000

840-1500

Резина автомобільна

250-420

630-840

Брезент наметочний

420-500

630-840

Брезент білого кольору

1700

2500

Дерматин

200-340

420-690

Дошки соснові

(сухі, не пофарбовані)

 

500-670

 

1700-2100

Дошки пофарбовані в білий колір

1700-1900

4200-6300

Дошки темного кольору

250-420

840-1200

Крівля м’яка (толь, руберойд)

590-840

1000-1700

Черепиця червона (оплавлення)

840-1700

-

Примітка: зовнішня межа осередку виникнення пожеж за величиною теплового імпульсу складає 100…200 кДж/м2.

Таблиця 2.6. Швидкість перенесення переднього фронту забруднення в залежності від швидкості вітру та СВСП, км/год

СВСП

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Інверсія

5

10

16

21

-

-

Ізотермія

6

12

18

24

29

35

41

47

53

59

Конвекція

7

14

21

28

-

-

-

Таблиця 2.7. Значення токсодоз в зоні задимлення

НХР

Токсична доза, мгхв/л

Смертельна Dсм

Порогова Dпор

Аміак

60

18

Двуоксид хлору

0,6

0,06

Окcид вуглецю

60

25

Оксид азоту

3

1,5

Сірчаний ангідрид

70

1,8

Синільна кислота

2

0,2

Фосген

6

6,2

Фурфурол

22,5

1,5

Фенол

22,5

1,5

Формалін

22,5

1,5

Хлор

6,0

0,6


Додаток 3

Таблиця 3.1. Коефіцієнт Кt = t-0,4 для перерахунку рівнів радіації на різний час після аварії (руйнування) АЕС

t, год

Кt

t, год

Кt

t, год

Кt

t, год

Кt

0,5

1,0

1,5

2,0

2,5

3,0

3,5

4,0

1,32

1,0

0,85

0,76

0,7

0,645

0,61

0,574

4,5

5,0

5,5

6,0

6,5

7,0

7,5

8,0

0,545

0,525

0,508

0,49

0,474

0,459

0,447

0,435

8,5

9,0

9,5

10,0

10,5

11,0

11,5

12,0

0,427

0,415

0,408

0,4

0,39

0,385

0,377

0,37

12,5

13,0

13,5

14,0

14,5

15,0

15,5

16,0

0,364

0,358

0,352

0,347

0,342

0,338

0,333

0,329

Таблиця 3.2. Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінення людини

Доза опромінення

Тяжкість захворювання

Зв

Бер

1,5-2,0

2,5-4,0

4,0-6,0

6,0-10

150-200

250-400

400-600

600-1000

легка форма

середня

тяжка

надзвичайно тяжка

Таблиця 3.3. Радіаційні втрати при різних дозах випромінювання

Сумарна доза випромінювання, рад

100

125

150

175

200

225

250

275

300

Вихід із ладу, %

-

5

15

30

50

70

85

90

100

Таблиця 3.4. Допустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії (руйнуванні) АЕС, (год, хв.)

Час, що пройшов від моменту аварії до початку опромінення, год

1

2

3

4

5

8

12

24

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

1,0

7,30

4,50

3,30

2,45

2,15

1,50

1,35

1,25

1,15

8,35

5,35

4,00

3,05

2,35

2,10

1,50

1,35

1,30

10,00

6,30

4,35

3,35

3,00

2,30

2,10

1,55

1,40

11,30

7,10

5,10

4,05

3,20

2,40

2,25

2,05

1,55

12,30

8,00

5,50

4,30

3,45

3,10

2,45

2,25

2,10

14,00

9,00

6,30

5,00

4,10

3,30

3,00

2,40

2,20

16,00

10,30

1,30

6,00

4,50

4,00

3,30

3,05

2,45

21,00

13,30

10,00

1,50

6,25

5,25

4,50

4,00

3,40

Таблиця 3.5. Радіаційне ураження людей (%) при опроміненні дозою вище 100 рад

Доза, рад

Час початку опромінення

Тривалість опромінення

% і час настання врати працездатності

Смертність, %

Години

Доба

6

12

1

15

30

125

150

200

250

до 4 діб

до 4 діб

до 4 діб

4 доби

4 доби

4 доби

30 хв

1 год

6 год

12 год

1 доба

4 доби

30 хв

1 год

6 год

12 год

1 доба

-

-

5

5

-

-

-

-

10

10

1

-

-

-

-

5

5

5

2

-

-

10

10

10

3

-

-

-

5

5

5

5

4

2

10

10

10

10

5

-

-

5

5

5

5

5

5

10

10

10

10

10

5

15

50

50

50

50

50

50

85

85

85

85

85

Од.випадки

-«-

-«-

-«-

-«-

-«-

10 %

-«-

-«-

-«-

-«-

Таблиця 3.6. Тимчасові режими захисту населення у разі ускладнення становища на АЕС

режиму

Потужність експозиційної дози, мР/год

Режимні заходи із захисту населення

1

0,1-0,3

Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття та упаковка продуктів харчування. Обмежене перебування на відкритому повітрі дорослих. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири

2

0,3-1,5

Заходи першого режиму, йодна профілактика дітей, обмежене перебування на вулицях всього населення. Встановлення санітарних бар’єрів на входах у квартири

3

1,51-15

Заходи попередніх режимів, йодна профілактика всього населення, часткова евакуація (дітей та вагітних жінок)

4

15,1-100

Заходи 1, 2, 3 режимів. Евакуація всього населення, крім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах

5

більше 100

Повна евакуація населення


Додаток 4

Таблиця 4.1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)

Найменування НХР

Кількість ХНР в ємності, т

1

5

10

20

30

50

100

300

Інверсія

Хлор

4,65

12,2

18,5

28,3

36,7

50,4

78,7

156

Аміак

<0,5

1,6

2,45

4,05

5,25

6,85

10,8

21

Соляна кислота

1,25

3,05

4,65

6,8

8,75

12,2

18,7

31,7

Ізотермія

Хлор

1,75

5,05

7,35

11,6

14,8

20,2

30,9

62

Аміак

<0,5

1,25

1,55

1,95

2,75

4,45

8,35

Соляна кислота

<0,5

1,3

1,85

2,9

3,7

5

7,45

14,7

Конвекція

Хлор

0,75

2,4

4,05

6,05

7,6           10,7

16,1

31,9

Аміак

<0,5

1,05

1,45

2,2

4,55

Соляна кислота

<0,5

0,95

1,5

1,9

2,6

4,0

7,7

Примітки. 1. При температурі повітря +20 °С глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря збільшується, а при -20 °С зменшується на 5 %, від наведених у таблиці для 0 °С. 2. При температурі +40 °С при ізотермії та конвекції глибина збільшується на 10 %. 3. Для НХР, що не увійшли до таблиці, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певної НХР: фосген -1,14; оксиди азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін -0,24; нітробензол - 0,01; оксид етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.

Таблиця 4.2. Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР

Найменуванні НХР

Густина НХР,

d, т/м3

Вражаюча токсодоза, мг хв/л

k2

залежно  від температури

-20°С

0 °С

20 °С

40°С

Аміак

0,681

15

1

1

1

1

Хлор

1,553

0,6

1

1

1

1

Соляна кислота

1,198

2

0,1

0,3

1

1,6

Таблиця 4.3. Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди

Швидкість вітру, м/с

Ніч

День

Ясно

Напівясно

Похмуро

Ясно

Напівясно

Похмуро

0,5

Інверсія

Конвекція

0,6 – 2,0

2,1 – 4,0

Ізотермія

Ізотермія

Більше 4,0

Таблиця 4.4. Корегувальні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря в залежності  від швидкості вітру

СВСП

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

Інверсія

1

0,6

0,45

0,4

-

-

Ізотермія

1

0,65

0,55

0,5

0,45

0,35

Конвекція

І

0,7

0,6

0,55

-

-

Таблиця 4.5. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" в залежності від висоти обвалування

Найменування НХР

Висота обвалування, м

Н=1

Н=2

H=3

Хлор

2,1

2,4

2,5

Аміак

2

2,25

2,35

Соляна кислота

4,6

7,4

10

Примітка. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються та обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.

Таблиця 4.6. Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР на кожний 1 км довжини закритої місцевості, kзм

СВСП

Міська забудова

Сільська забудова будівництво

Лісові масиви

Інверсія

3,5

3

1,8

Ізотермія

3

2,5

1,7

Конвекція

3

2

1,5

Таблиця 4.7. Залежність коефіцієнту  від швидкості вітру

v, м/с

1

1

2

2

, град

360

180

90

45

Таблиця 4.8. Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)

Найменування НХР

Характер розливу

Ємності не обваловані розлив “вільний”

Ємності обваловані, розлив у "піддон"

h=0,05 м

Н=1м

Н=3м

Температура повітря , °С

-20

0

20

40

-20

0

20

40

-20

0

20

40

Соляна кислота

28,5

9,5

2,85

1,8

457

153

45,7

28,6

1598

533

160

99,8

Хлор

1,5

23,9

83,7

Аміак

1,4

21,8

76,3

Примітка. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться корегувальний коефіцієнт:

Швидкість вітру

1

2

3

5

10

Корегувальний коефіцієнт

0,75

0,6

0,5

0,43

0,25

Таблиця 4.9. Можливі втрати населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ) (%)

Забезпеченість засобами захисту

На відкритій місцевості

В будівлях або в простіших сховищах

Без протигазів

90-100

50

У протигазах

1-2

до 1

У простіших засобах захисту

50

30-45

Примітка: Структура втрат може розподілятися за наступними даними: легкі отруєння – до 25%; середньої тяжкості – до 40%; зі смертельними наслідками – до 35%.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2347. Російський визвольний та польський національно-визвольний рухи на українських землях у 20-30-ті роки XIX ст. 20.71 KB
  Мета: розкрити причини поширення західноєвропейських революційних ідей в Україні та створення масонських лож в Україні, проаналізувати діяльність декабристів в Україні та історичне значення декабристського руху для України, довести, що Польське повстання 1830-1831 рр. мало антиколоніальний і антифеодальний характер.
2348. Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини XIX ст 37.5 KB
  Мета: провести підсумкове оцінювання знань як кінцевий етап оцінювання знань з тем Вступ. Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини XIX ст., Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у першій третині XIX ст., оцінити рівень навчальних досягнень учнів та перевірити уміння застосовувати нубуті знання.
2349. Історія України у визначеннях, таблицях і схемах 7-9 класи 44.9 MB
  Київська Русь та Галицько-Волинська держава. Національно-визвольна війна та відродження Української держави. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття. Культура України другої половині ХІХ століття.
2350. Усі уроки до курсу Всесвітня історія 9 клас 1.04 MB
  Вікторіанська Британія. Велика Французька революція кінця ХVIII ст. Франція під владою Наполеона. Модернізація Японії. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Завершення територіального поділу світу. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
2351. Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях 33.5 KB
  Мета: показати процес занепаду кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні у першій половині XIX ст., довести, що російський царизм намагався зміцнити феодально-кріпосницьку систему господарювання в Україні, ознайомити учнів із процесом визрівання ознак ринкової економіки в сільському господарстві, промисловості, торгівлі України.
2352. Початок промислової революції 59 KB
  Мета: дослідити занепад кріпосницьких та зародження ринкових вілносин в Україні в першій половині XIX ст., ознайомити учнів із процесом визрівання ознак ринкової економіки в промисловості, торгівлі.
2353. Повсякденне життя українців у селі та місті. 19.07 KB
  Мета: сформувати в учнів уявлення про повсякденне життя українських селян та міщан у першій половині XIX ст. Розпорядок робочого дня українських селян.
2354. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи 41 KB
  Мета: проаналізувати причини розгортання селянського руху, розкрити хід і наслідки соціальної боротьби в Україні в першій половині XIX ст., довести, що колонізаторська політика Російської та Австрійської імперій на українських землях призвела до посилення національного та соціального гніту, з’ясувати форми й характер протесту українського населення.
2355. Утворення Кирило-Мефодіївського братства. 38 KB
  Мета: ознайомити учнів із процесом розвитку національної ідеї в суспільно-політичному русі України першої половини XIX ст., діяльністю першої української політичної нелегальної організації – Кирило-Мефодіївське братство, проаналізувати діяльність Т.Г. Шевченка, як суспільно-політичного діяча та його участь у братстві; проаналізувати програмні документи братства, розкрити значення діяльності кирило-мефодіївців у розвитку українського національного руху.