83865

Коронарные артерии и проводящая система сердца. Принципы операций на коронарных артериях, шунтирование и стентирование

Доклад

Медицина и ветеринария

Коронарные артерии . interventriculris posterior – конечная ветвь правой коронарной артерии проходит в одноимённой борозде; r. interventriculris posterior конечная ветвь левой коронарной артерии проходит в одноимённой борозде.

Русский

2015-03-16

54.08 KB

0 чел.

Коронарные артерии и проводящая система сердца. Принципы операций на коронарных артериях, шунтирование и стентирование.

Коронарные артерии

1 – a. corona dextra начинается от восходящей аорты между правым ушком и лёгочным стволом; её ветвями являются:

- r. interventricularis posterior – конечная ветвь правой коронарной артерии, проходит в одноимённой борозде;

- r. marginalis dexter спускается вниз вдоль края правого желудочка;

- r. lateralis dexter васкуляризует миокард правого желудочка;

- r. atrioventricularis расположена в одноимённой борозде; её ветви снабжают кровью заднюю стенку левого желудочка;

- r. coni arteriosi (ветвь артериального конуса) разветвляется в верней части правого желудочка, у устья tr. pulmonalis;

- rr. atriales питает стенку правого предсердия;

- rr. nodi sinuatrialis васкуляризует узел Кис – Флека;

- rr. Interventriculares septales снабжают кровью межжелудочковую перегородку.

2 – a. corona sinistra начинается от восходящей аорты между левым ушком и лёгочным стволом; её ветвями являются:

- r. circumflexus ответвляется от предыдущей на расстоянии 0,5 – 1,5 см от её устья и направляется в левую часть венечной борозды;

- r. interventricularis posterior – конечная ветвь левой коронарной артерии, проходит в одноимённой борозде;

- r. posterior ventriculi sinistri является продолжением r. circumflexus на задней стенке левого желудочка;

- r. atrioventricularis ответвляется от r. circumflexus; ; анастомозирует с одноимённой ветвью a. coronaria dextra;

- r. coni arteriosi разветвляется в верхней части правого желудочка, у устья tr. pulmonalis;

- r. lateralis sinister васкуляризует переднюю стенку левого желудка;

- rr. Interventriculares septales снабжает кровью межжелудочковую перегородку;

- r. marginalis sinister разветвлется в стенке левого желудочка;

- r. nodi sinuatrialis васкуляризует узел Кис – Флека;

- r. nodi atrioventricularis васкуляризует узер Ашофа – Товара.

Проводящая система сердца

Проводящая система сердца состоит из атипичных кардиомиоцитов, образующих узлы и пучки:

1 – синусо-предсердный узел (Кис – Флека) локализуется под эпикардом правого предсердия между отверстием верхней полой вены и правым ушком; является водителем ритма I порядка;

2– права и левая ветви синусо – предсердного узла, направляются к миокарду правого и левого предсердий;

3 – межпредсердный пучок (Бахмана) направляется от синусо –предсердного узла к предсердно – желудочковому узлу;

4– предсердно – желудочковый узел (Ашоффа – Товара) расположен в нижней части межпредсердной перегородки; является водителем ритма II порядка;

5 – пучок Гиса проходит а межжелудочковой перегородке;

6 – правая и левая ножки пучка Гиса идут вначале по соответствующим сторонам перегородки, а затем направляются в стенку соответствующего желудочка;

7– волокна Пуркинье проводят импульс от ножек пучка Гиса к типичным кардиомиоцитам желудочков.

Аортокоронарное шунтирование:

  1.  оперативный доступ к сердцу (срединная стернотомия);
  2.  забор аутотрансплантатов (нижняя надчревная, лучевая, обе желудочно-сальниковые и внутренняя грудная артерии. большая скрытая вена);
  3.  подключение АИК (при необходимости);
  4.  наложение анастомозов между аортой и коронарными артериями;
  5.  отключение АИК;
  6.  ушивание торакотомной раны с дренированием полости перикарда.

Стентирование коронарных артерий:

С помощью прокола через кожу в артерию (на бедре или на предплечье) вводится баллон, расположенный на конце длинного катетера. Манипуляция проходит под рентгеновским контролем. Баллон в сдутом состоянии имеет небольшой диаметр и легко проводится к месту сужения коронарной артерии. Стенка баллона очень плотная, поэтому при раздувании его высоким давлением (до 18 атм) он не принимает контуров сосуда, а равномерно распределяет атеросклеротическую бляшку по стенке артерии. После того, как сосуд примет необходимый диаметр, баллон сдувается и удаляется. Недостаток вмешательства – повторное сужение артерии в месте выполненной ангиопластки из-за эластических свойств сосуда, что получило название рестеноз. Проблема рестеноза в значительной степени была решена с началом установки в место сужения сосуда стента, такая процедура называется стентированием. 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17097. Склад програми циклічної структури з розгалуженням 60 KB
  Лабораторна робота № 9 Тема: Склад програми циклічної структури з розгалуженням. Мета: навчитися складати програми циклічної структури застосовуючи цикли з параметром; працювати в інтегрованому середовищі використовуючи структуру розгалуження. Обладнання: ПК. ...
17098. Розробка програм з циклічними обчислювальними процесами 127.5 KB
  Лабораторна робота № 10 Тема: Розробка програм з циклічними обчислювальними процесами Ціль роботи: Вивчити написання програм мовою С використовуючи ітераційні циклічні методи освоїти основні оператори що підтримують роботу з циклами for while do... while. Навчитися писа...
17099. Обчислювальний процес, що розгалужується, з різними логічними умовами: оператор if... else, умовна операція (?:), оператор switch, оператор break, оператор goto 107 KB
  Лабораторна робота № 11 Тема: Обчислювальний процес що розгалужується з різними логічними умовами: оператор if... else умовна операція : оператор switch оператор break оператор goto Ціль роботи: Вивчити реалізацію в мові ветвящихся обчислювальних процесів . Навчитися писат
17100. Операції С, їхні пріоритети і використання. Перетворення типів 155 KB
  Лабораторна робота № 12 Тема: Операції С їхні пріоритети і використання.Перетворення типів Ціль роботи: Вивчити основні логічні арифметичні й інші операції С навчитися правильно складати вираження С вивчити пріоритети операцій С навчитися використовувати перетвор...
17101. Складання програм циклічної структури 72.5 KB
  Лабораторна робота № 13 Тема: складання програм циклічної структури. Ціль: навчитися складати програми циклічної структури застосовуючи різні типи операторів циклу в інтегрованому середовищі. Обладнання: ПК. Хід роботи. 1.Правила техніки безпеки при роботі в к
17102. Складання програм циклічної структури. Цикли з відомою та невідомою кількістю Повторів 105 KB
  Лабораторна робота № 14 Тема: склад програм циклічної структури. Цикли з відомою та невідомою кількістю Повторів. Мета: навчитися складати циклічні програми різних типів: з відомою та невідомою кількістю повторів. Обладнання: ПК. Хід роботи. Правила техніки
17103. Вкладені цикли. Упорядкування елементів масиву 49.5 KB
  Лабораторна робота № 15 Тема: Вкладені цикли. Упорядкування елементів масиву. Мета: навчитися складати програми упорядкування масивів Обладнання: ПК інструкция до практичної роботи. Обладнання:ПК Хід роботи Правила техніки безпеки в класі комп'ютерної технік
17104. Вкладені цикли. Рахування подвійної суми елементів 77.5 KB
  Лабораторна робота № 1617 Тема: Вкладені цикли. Рахування подвійної суми елементів. Мета:навчитися методиці підготовки та зміни змінних у вкладених циклах складати програми рахування подвійної суми. Обладнання: ПК інструкція до практичної роботи. Хід роботи. 1....
17105. Поняття алгоритму. Блок схема запису алгоритмів 95.5 KB
  Лабораторна робота № 1 Тема: Поняття алгоритму. Блок схема запису алгоритмів. Мета: ознайомитись з поняттям алгоритм розглянути властивості алгоритму способи запису алгоритмів ознайомитись з правилами креслення схем алгоритму. Обладнання: інструкція до пр...