83877

Малый сальник, сальниковая сумка, стенки, отверстие, связь с другими отделами. Способы осуществления доступа к поджелудочной железе

Доклад

Медицина и ветеринария

В зависимости от локализации патологического процесса и характера оперативного вмешательства производят различные разрезы передней брюшной стенки. Для обнажения тела и хвоста поджелудочной железы чаще применяют верхний срединный разрез который в случае необходимости можно расширить путем пересечения прямых мышц живота. Для подхода к головке поджелудочной железы особенно если одновременно предполагают вмешательство на желчных путях целесообразно применять разрезы С. Разрез проводят параллельно XII ребру справа если необходимо подойти к...

Русский

2015-03-16

69.84 KB

0 чел.

Малый сальник, сальниковая сумка, стенки, отверстие, связь с другими отделами. Способы осуществления доступа к поджелудочной железе.

 Малый сальник — листки висцеральной брюшины, переходящие с диафрагмы на печень и далее на желудок и двенадцатиперстную кишку. Он состоит из четырех связок, непосредственно переходящих слева направо одна в другую: печеночно-диафрагмальной (от диафрагмы к печени), печеночно-пищеводной (от печени к брюшной части пищевода), печеночно-желудочной (от ворот печени к малой кривизне желудка) и печеночно-дуоденальной (от печени к начальному отделу двенадцатиперстной кишки).

 Сальниковая сумка располагается позади желудка и малого сальника, имеет вид фронтально расположенной щели и является наиболее изолированным пространством верхнего этажа брюшной полости. В ней выделяют переднюю, заднюю, верхнюю, нижнюю и левую стенки, а справа — преддверие сальниковой сумки.

Передней стенкой сальниковой сумки являются малый сальник, задняя стенка желудка и lig. gastrocolicum. Задней стенкой сальниковой сумки — париетальный листок брюшины, покрывающий поджелудочную железу, аорту, нижнюю полую вену, левую почку, левый надпочечник и нервные сплетения верхнего этажа брюшной полости.

Верхней стенкой сальниковой сумки — хвостатая доля печени и частично диафрагма.

Нижней стенкой сальниковой сумки — брыжейка поперечной ободочной кишки.

Левой стенкой сальниковой сумки — селезенка и ее связки: ligg. gastrosplenicum et phrenicosplenicum.

Правой стенки сальниковой сумки нет: справа полость сальниковой сумки распространяется сначала в преддверие сальниковой сумки, а затем в сальниковое отверстие.

Сальниковое отверстие ограничено спереди печеночнодвенадцатиперстной связкой, в которой заложены печеночная артерия, общий желчный проток и воротная вена, снизу - две- надцатиперстно-почечной связкой, сзади - печеночно-почечной связкой, сверху - хвостатой долей печени.

Связь с другими отделами:

 Внизу сальниковая сумка сообщается с щелевидным пространством, заключенным между листками большого сальника (полость большого сальника). Однако это пространство иногда исчезает в результате склеивания листков большого сальника.

Справа сальниковая сумка сообщается с печёночной сумкой посредством сальникового отверстия.

Способы осуществления доступа к поджелудочной железе

Для обнажения поджелудочной железы предложено много хирургических доступов, которые можно подразделить на две группы: доступы через переднюю брюшную стенку и поясничные доступы.

Наиболее распространены доступы через переднюю брюшную стенку. В зависимости от локализации патологического процесса и характера оперативного вмешательства производят различные разрезы передней брюшной стенки. Для обнажения тела и хвоста поджелудочной железы чаще применяют верхний срединный разрез, который в случае необходимости можно расширить путем пересечения прямых мышц живота. Для подхода к головке поджелудочной железы, особенно если одновременно предполагают вмешательство на желчных путях, целесообразно применять разрезы С. П. Федорова, Черни или Рио-Бранко. Другие хирургические доступы — Дежардена (Desjardin), A. M. Дыхно, Бруншвига (Brunschwig), Уайпла (Whipple) — не получили распространения, так как они слишком сложные и травматичные.

Поясничные хирургические доступы применяются гораздо реже, главным образом при острых гнойных панкреатитах. Разрез проводят параллельно XII ребру справа, если необходимо подойти к головке поджелудочной железы, и слева — для обнажения тела и хвоста ее.

1 — правый трансректальный разрез; 2 — верхний срединный разрез; 3 — поперечный разрез (Шпренгель); 4 — косопоперечный разрез (С. П. Федоров); 5 — углообразный разрез (Черни); 6 — косопоперечный разрез (Аирд); 7 — углообразный разрез (Рио-Бранко); 8 — левый трансректальный разрез; 9 — поясничный разрез для подхода к телу и хвосту железы; 10 — поясничный разрез для подхода к головке железы.

После разреза передней брюшной стенки к поджелудочной железе можно подойти различными путями:

1) между желудком и поперечной ободочной кишкой, через желудочно-ободочную связку; этот способ самый удобный и его применяют чаще всего для обнажения всей передней поверхности поджелудочной железы;

2) через малый сальник; такой подход менее удобен и применяется редко, главным образом при опущении желудка;

3) через брыжейку поперечной ободочной кишки слева от позвоночника; этот доступ иногда применяют при кистах поджелудочной железы.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68255. ДЕТЕРМІНАНТИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЛІДЕРСТВА У МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ 392 KB
  Унаслідок цих процесів відбувалося акселероване зростання технологічної компоненти сучасного розвитку а перехід до шостого технологічного укладу країнлідерів спричинив її сингулярність в основі якої лежить штучний інтелект та застосування новітніх досягнень ІКТ...
68256. УЗАГАЛЬНЕНИЙ ІТЕРАЦІЙНИЙ АЛГОРИТМ ІНДУКТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ З ЗАСТОСУВАННЯМ МЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ 842.5 KB
  Серед різноманітних методів моделювання вирізняється метод групового урахування аргументів МГУА який дозволяє будувати моделі безпосередньо за вибіркою даних без залучення додаткової апріорної інформації.
68257. Діагностика ефективності системи корпоративного управління 307.5 KB
  Суттєві зміни в соціальноекономічному розвитку України повязані з процесами трансформації економіки посиленням конкуренції та соціальної відповідальності бізнесу на фоні загострення економічної та фінансової кризи забезпечили подальший розвиток корпоративного сектора...
68258. ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ БІОЛОГІЧНИМИ АКТИВАМИ САДІВНИЦТВА 229 KB
  Серед Європейських держав Україна за своїм грунтово-кліматичним потенціалом має значні переваги для розвитку інтенсивного садівництва та створення його експортного потенціалу. Такі негативні тенденції створюють передумови втрати країною потенціалу садівництва і ставлять внутрішній ринок плодів і ягід у повну залежність від їх імпорту.
68259. РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ ЖИТЛО 185 KB
  Чинне цивільне законодавство України передбачає речові права на чуже майно, об’єктом яких може бути житло. Основним серед таких прав є право членів сім’ї власника житла на користування цим житлом, що закріплене в ст. 405 Цивільного кодексу України, і являє собою різновид особистого сервітуту.
68260. ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ХУДОЖНІЙ СПАДЩИНІ УКРАЇНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ (др. пол. ХІХ - ХХ ст.) 180.5 KB
  Поліспектральність і багатовекторність процесу відродження національної освіти особливо її початкової ланки висуває специфічні вимоги до всебічного розвитку особистості молодшого школяра на засадах орієнтації на унікальність і неповторність кожної дитини.
68261. ЗАСТОСУВАННЯ ФОТОТЕРМОАКУСТИЧНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ ДЛЯ ЗАДАЧ ДЕФЕКТОСКОПІЇ 2.47 MB
  Мета і задачі дослідження: Розробити теоретичні основи ФТА дефектоскопії шляхом створення математичної моделі яка описує процеси перетворення оптичної енергії в механічну для тришарового пружного пакету до якого прикріплено четвертий пєзопружний шар в стаціонарному режимі...
68262. ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ У ВИРОБНИЦТВІ 466 KB
  Метою дисертаційного дослідження є створення методичних основ побудови інтегрованих систем контролю ефективності використання електричної енергії в суспільному виробництві які ґрунтуються на поєднанні удосконалених методик нормування питомих витрат електроенергії та удосконалених систем...
68263. ОСОБЛИВОСТІ НЕОДНОРІДНИХ СТРУКТУР У ФЕРИТ-ГРАНАТОВИХ ПЛІВКАХ 417 KB
  Спінпереорієнтаційний фазовий перехід першого роду від осьової фази до кутової фази відбувається шляхом зародкоутворення нової фази у доменній межі початкової фази. Особливості СПФП пояснено уявленням про зародок нової фази як про статичний солітон розміри якого зростають зі зміною співвідношення між константами анізотропії.