83989

Узагальнення знань про частини мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Загальнопізнавальні цілі: Повторити й узагальнити знання учнів про вивчені частини мови шляхом долання цікавих перешкод вирішення цікавих завдань. Вибирає частини мови. Знайдіть іменники Доберіть прикметник до іменника Визначте дієслова Розуміння Розрізняє суттєве у частинах мови.

Украинкский

2015-03-17

107 KB

3 чел.

Урок - подорож Конспект уроку Українська мова Зкл

Тема: " Узагальнення знань про частини мови."

Загальнопізнавальні цілі: Повторити й узагальнити знання учнів про вивчені частини мови шляхом долання цікавих перешкод, вирішення цікавих завдань. Удосконалити набуті вміння. Розвивати в учнів кмітливість, логічне мислення. мовлення. Виховувати доброту, цікавість, любов до рідної мов

*

Когнітивні рівні

Конкретизовані навчальні цілі

Перелік завдань

запитань, які

забезпечують

досягнення

конкретизованих

цілей

Знання

Визначає іменник, прикметник, дієслово, прийменник, формує (правила). Вибирає частини мови.

  •  Знайдіть іменники
  •  Доберіть прикметник до іменника
  •  Визначте дієслова

Розуміння

Розрізняє суттєве у частинах мови. Пояснює використання влучного слова. Розташовує іменник, прикметник у певному порядку. Тлумачить значення слова.

- У прислів'ях знайдіть дієслова

Застосування

Добирає прислів'я, скоромовки. Будує речення, визначає граматичну основу.

  •  Відшукайте у тексті прийменники
  •  Якими частинами мови може бути граматична основа речення

Аналіз

Розрізняє частини мови. Аналізує встановлює точно граматичні зв'язки, розрізняє власні ф загальні іменники. Вживає дієслова з НЕ в усному і писемному мовленні.

  •  Який зв'язок між іменником та дієсловом?
  •  Поясніть мету застосування прикметників
  •  Як пишемо НЕ з дієсловами?

Синтез

Складає таблиці (прийменник, прикметник). Робить висновки з додаткової інформації. Розгадує кросворди. Характеризує своє місто.

  •  Що цікавого можете повідомити про іменник, прикметник, дієслово, прийменник?

Для чого служить прийменник?

  •  У яких назвах міст є назва ноти?

Розгляньте таблиці. Виділіть найголовніше.

Оцінювання

Оцінює логічну послідовність. Підсумовує. Аргументує важливість кожної частини мови

  •  Ви погоджуєтесь, що кожна з вивчених частина мови важлива?
  •  Яка роль кожної частини мови у мовленні?
  •  Чи погоджуєтесь з таблицями?
  •  Доведіть, чия

                                       Урок - подорож

              План уроку- подорожі

  •  Мета подорожі
  •  Словниковий диктант
  •  Пошукова робота (розповідь шукачів)
  •  Найсамостійніша частина мови (іменник)
  •  Супутники іменника (прикметник)
  •  Незвичайна частина мови (дієслово)
    •  Добір прикметників до іменників
      •  Скоромовка "Мозковий штурм". "Джерельце"
      •  Знаходження прийменників
      •  Робота з прислів`ями
      •  Розгадування кросворду
      •  Гра "Сигнал"
      •  Гра "Музичні слова"
      •  Розповідь "моє місто"
      •  Цікавинки про частини мови
      •  Підсумок уроку "Шануйте діти рідну мову"

І. Організаційна частина

  1.  Перевірка навчального матеріалу до уроку.

Закличка до уроку.

Учитель

Любі діти, добрий день!

Зичу праці і пісень,

А ще, друзі, всім бажаю

Сил, натхнення на весь день.

Учні

Добрий день! Добрий день!

Дякуєм за побажання.

На урок берем з собою

Знання, вміння, навички й старання.

II. Оголошення теми і мети уроку

— Діти, сьогодні у нас незвичайний урок, урок-подорож. Ми будемо мандрувати країною Української мови і знайомитися з її мешканцями.

Для того, щоб вирушити в подорож, пасажирам треба знайти і зайняти свої місця у веселому поїзді. А що для цього треба? (Квитки)

Квитки у вас на партах, але вони зашифровані. На кожному квитку записане ключове слово, кожна літера має свій номер-цифру. За допомогою ключового слова вам слід скласти нові слова, згідно з комбінаціями цифр.

Зупиняючись на кожній станції, ви будете отримувати частину ключа, а в кінці подорожі ви зможете скласти з цих частин ключ від країни Української мови.

III. Подорож до країни Української мови

1. Будування рейок.

— Щоб поїзд поїхав, необхідно побудувати рейки. Рейки будуть незвичні, а словесні, тобто складатимуться зі слів. Слова ці будуть із невеличкого диктанту, який я зараз продиктую.

Зауважте, що рейки будуть складатися лише із правильно

записаних слів.

Диктант (словникові слова).У два рядки (іменник, прикметник)

Жайворонок, снігур, червоний, парасолька, ковзанка, іній, ґудзик, зелений, великий, смарагдовий.

(Перевірка за таблицею на дошці.)   

Мабуть, наші рейки вийшли трішки закороткі, тому давайте їх продовжимо за допомогою правил. 

  •  Що таке іменник? 

Учені дослідили, що половина усіх слів, наявних у нашій мові припадає на іменник. Це, очевидно, тому, що він дає назви усьому, що нас оточує. А світ такий велетенський. До того ж іменник — незрівнянна порівняно з іншими частина мови за можливістю поповнення новими словами. От і виходить, що майже кожне друге слово в нашій мові — іменник.

Спостереження показали, що іменник — це перша частина мови, яка з'являється в мовленні дітей. їх оточує світ речей, і вони жадібно прагнуть дати назви усьому, що бачать.

Ще іменник — найсамостійніша частина мови. Вона має свої категорії і дуже рідко прислухається в реченні до інших слів.

Що таке прикметник?

Людина, пізнаючи світ, знайомиться з новими предметами. Але людський розум прагне якомога більше дізнатися про той чи інший об'єкт, оцінити його властивості, описати особливості. Тому кожен предмет супроводжує постійне питання: який він? А це означає, що вічним супутником іменника у нашому мовленні є прикметник. Це й не дивно, адже колись ці частини мови були нероздільними, вони становили один клас слів — клас імені. Ще й до сих пір ми вживаємо здебільшого у фольклорі слова, які дійшли до нас, очевидно, з тих давніх часів: рать-сила, зелен-трава, камінь-стіна, жар-птиця, чоботи-скороходи, скатерть-самобранка тощо.

За кількістю слів, вживаних у нашому мовленні, прикметник займає четверте місце (після іменника, займенника, дієслова). Властивість прикметників здавна підмітив народ і зазвичай використовує їх у загадках, адже прикметники характеризують предмет, не називаючи його. Використання прикметників у мовленні робить його образним, емоційним, експресивним.

Що таке дієслово?

Важко собі уявити навіть на мить нашу мову без дієслів. Це означало б, що ніхто нікого не чув би, ніхто ні з ким не розмовляв би, ніхто нічого не зміг би робити, життя би завмерло... Виходить, що дієслово — незвичайна частина мови, бо приводить у рух, у дію все, що нас оточує. Та й лише одне дієслово передає зразу чималу інформацію: чи дія відбулася, чи ще триває, скільки осіб беруть участь у її виконанні, завершиться вона чи не завершиться тощо.

Цікавим є і той факт, що діти, коли починають опановувати мову, люблять розповідати про себе від імені третьої особи однини і дуже рідко використовують першу особу: «Наталочка буде гратися», «Юрчик впав». Це означає, що діти вичленовують у мові найчастотніші дієслівні форми, якими звертаються до них дорослі, і наслідують їх.

За частотою вживання дієслово займає друге місце після іменника і має вдвічі менше, ніж іменник, слів. Якщо є іменник і дієслово — це вже конструктивний елемент висловлювання.

— Нарешті, все готове для нашої подорожі. А щоб ми не заблукали, візьмемо з собою незвичайну карту.

Наш поїзд рушає,

Вагони біжать,

А в поїзді цьому

Малята сидять.

2. Місто Шифрувальників.

— Швидко мчить наш поїзд, пролітають села, луки і поля. Ми наближаємося до першої зупинки, це місто Шифрувальників. Називається  воно так тому, що його мешканці дуже люблять розшифровувати різні слова.
А щоб наш поїзд вирушив далі у дорогу, ми повинні розшифрувати слова.

На галявині квітки

Водять танець залюбки

ПОЛІРИСК (проліски)

ОВНКАІЇВ (конвалії)

 ИКФЛІА (фішки)

 КИШСДНІЕЖИ (підсніжники)

ТЯРС (ряст)

Доберемо прикметники до цих іменників.

Проліски — сині, ніжні, тендітні. Конвалії — білесенькі, запашні. Фіалки — синьоокі, блакитні, радісні.

Розшифруємо назви птахів. ОГБЕЬЦОР (горобець) ЯЦИНСИ (синиця)

АНОРВО (ворона) АКІВТСАЛ (ластівка)

Який з цих птахів перелітний?

Запишемо назви зимуючих птахів, поставивши їх у форму множини.

Чому птахам важко жити взимку?

Як можемо допомогти птахам?

До чого можемо спонукати дітей по відношенню до птахів?

Складіть спонукальні речення.

Які іменники відповідають на запитання хто??

Молодці! Завдання цієї зупинки ви виконали. Вручаю першу частину ключа. Продовжимо подорож далі.

Діти

Чу-чу, чу-чу, чу-чу,

Чути стукіт коліс.

То наш тепловоз,

Він малечу повіз.

Учитель

Та ось і зупинка,

Давайте гулять,

А потім ми вирушим

 Знов мандрувать.

Станція «Весняна».

Скоромовка про весну

Унизу веселе й дзвінке

Весною дзюрчало джерельце

"Джерельце" (яке?)

"Мозковий штурм"

На дошці з'явилися рядки про весну, й у нас у класі повіяло весняною прохолодою.

Весна іде, красу несе,

І тій красі радіє все.

Запишіть віршовані рядки каліграфічно.

Знайдіть іменники.

Визначте дієслова.

До слова краса доберемо споріднені слова, які б належали до різних частин мови.

Визначте корінь слова.

Яка? — красна. Який? — красивий. Хто? — красень, красуня. Що робить? — красується.

— Яке з цих дібраних слів прикметник? Доберемо близькі за значенням слова.

Красива — вродлива, гарна, приваблива, принадна, чарівна.

Доберемо слова з протилежним значенням до слова красива. (Погана, гидка, бридка, потворна)

Виберіть з таблиці назви весняних місяців. Запишіть. Поставте до них запитання. Ви отримуєте другу частину ключа.

Фізкультхвилинка для очей, пальців рук.

4. Місто Ліліпутів. Завдання від Сови.

— Ви, певно, здогадалися, що мешкають у ній маленькі слова. В цьому місті малі дерева, маленькі будинки. Маленьких слів в українській мові небагато. Та роботи у них доволі. Скрізь треба встигнути і допомагати словам-«гуліверам».

Як називаються ці слова-ліліпути? (Прийменники) Для чого служать прийменники? Як вимовляється і як пишеться прийменник з наступним словом?

— Прочитайте вірш. Знайдемо прийменники разом зі словами, до яких вони відносяться.

Рано в тиші лісовій дзенькнув дзвоник голубий,

і почався у пташок на галявині урок.

— Давайте подивимось, які завдання дала Сова пташкам і чи зможемо ми їх виконати.

1-й вагон

Вставити пропущені слова у вірші.

Заєць спати...(захотів),

Сам постелю... (постелив),

Сам собі зробив подушку,

Підмостив її під... (вушко). І 2-й вагон Прочитайте прислів'я, знайдіть дієслова. Ходитьдовколапраці, немовкішкадовколагарячоїкащі. Якхторобить, тактомуйродить. Маленькіказкибагаторозумудодають.

             3-й вагон

Є слова — ну й цікаво!

Є слова — просто диво!

Прочитаймо їх з вами:

Чи то зліва направо,

Чи то справа наліво —

Означають те саме:

вимив, вилив, вишив, вирив, випив.

 Утворіть сполучення цих слів з іншими словами.

— Ми з вами виконали завдання. Наш маршрут пролягає до наступної станції. Докладемо ще одну частинку до ключа.. Станція Розваг.

— Наш поїзд знову вирушив у дорогу Ось ми на під'їзді до села Веселого. Ця назва виникла через те, що тут люблять грати в ігри. Мешканці готують нам кросворд.

ю

ю

ю

ю

ю

1) Воду я... (п'ю).

2) Мама каже: «Муку я... (сію). 3) Соня каже: «Я...(сплю).

4) Спортсмен каже: «Я...(бігаю). Гра «Так чи ні»

Зіграти хочеться мені з тобою, друже,

в «так» чи «ні».

Тобі питання задаю, готуй же

відповідь свою.

Відповідай, коли мастак:

«Ні» чи «Так».

Слово мова — це іменник?

Слово собака відповідає на питання хто??

Слово читати — це прикметник?

Дієслово відповідає на питання який?, яка?, яке?

Червоний, зелений — це прикметники?

Гра «Сигнали»

У кожного учня картки: П — прикметник, Д — дієслово, І — іменник. Перераховую слова, діти показують відповідну картку. Гра «Музичні слова»

Які ноти ви знаєте?

Давайте з кожною нотою придумаємо слово.

У назвах яких овочів є нота?

У назві міст є теж ноти. Визначте, які саме.

Донецьк, Сімферополь, Фастів, Тбілісі, Уфа, Брест.

Які міста з перелічених знаходяться на території України?

Які іменники, крім назв міст, пишемо з великої букви?

Як називається наше місто? (складіть розповідь "Моє місто)

Позаду залишилися всі перешкоди. Ось ми уже і зможемо відкрити ключем двері до країни Українська мова.

                           Цікавинки

  •  Термін «іменник» уперше в українському  мовознавстві використав Омелян Осипович Партацький у 70-х роках XIX століття.
  •  Категорія числа іменника зараз об'єднує /
    два значення: однину і множину. А колись (приблизно до кінця
    XII — початку ХНІ століття) існувала ще форма двоїни, тому можна було сказати «дві руці», «дві рибі», «дві голові». У деяких мовах (серболужицькій, словенській) двоїна існує ще й зараз. А є мови, у яких існує форма для позначення не лише двох, а й трьох предметів (троїна). Це деякі мови Австралії, Нової Гвінеї, індіанців Америки та ін.
  •  Ще грецькі вчені помітили, що іменники мають свою основну  форму, пряму, а також непряму, відмінну від прямої. Ці «відмінні» форми від прямої й утворили категорію «відмінка». У сучасній українській мові категорія відмінка об'єднує сім повноправних відмінків, у тому числі й кличний, який чи не найбільше передає специфіку української мови, але довгий час вважався лише кличною формою.
  •  Жителі острова Тасманії засобами своєї мови не можуть виразити таких загальних понять, як теплий, холодний, твердий, м'який, довгий, короткий тощо. Якщо вони говорять, наприклад, про щось тверде, то обов'язково до назви цього предмета додають слово «камінь», що виражає цю ознаку, і т. д.
  •  В українській мові закінчення прикметника прямо залежить від закінчення іменника. А є мови (наприклад, англійська), у яких прикметники самостійні і не мають закінчень.
  •  Відомий вчений О. О. Леонтьєв наводить цікаві дані: у багатьох мовах світу прикметників немає взагалі. їхні функції часто виконують іменники. Ця властивість притаманна амхарській мові — основній мові Ефіопії. Так, наприклад, слово «барет» там означає і «залізний», і «залізо». А щоб сказати словосполучення «домашні тварини», амхарці кажуть «дому (Р. в., одн.) тварини».
  •  Вчені вважають, що "найстаршими"  серед кольорів є чорний і білий, оскільки спочатку людина бачила навколишній світ чорно - білим. Саме таким бачить світ собака — чорним і білим. Цікаво, що ні чорного, ні білого кольору немає у сонячному спектрі. В науці їх називають ахроматичні, що грецькою мовою означає безколірні.
  •  Термін «дЬєслово» уперше використано у

«Практичній граматиці нЬмецкого язьїка» (1862). Трапляється він і в «Методичній граматиці язьїка малоруского» Пилипа Микитовича Дячана (1865), хоча паралельно вживався й синонім «глагол». Часто автори старих граматик дієслово ще іменували «часі-вник».

  •  Однією з граматичних категорій дієслова є його час.

Уперше цей термін використаний у неопублікованій праці Т. Глинського «Граматика мало руського язика» (1845). Там же і вжито поняття «теперішній час», яке згодом повторив Омелян Осипович Партаць, який у праці «Граматика руска для ужитку в школах людових» (1880).

Майбутній час як мовознавчий термін сталого значення набув після видання «Українського правопису» (1928).

Поняття «минулий час» у мовознавчий вжиток запровадив Євген Костянтинович Тимченко у праці «Українська граматика» (1907).

  •  Дієслівна категорія особи відома ще з 1845 року із

згадуваної вже неопублікованої граматики Т. Глинського. Пізніше поняття особи використав Я. Головацький (1849).

IV. Підсумок уроку      

— Раніше наші бабусі, щоб щось не забути, зав'язували на ріжку носової хусточки вузлик. Давайте і ми у своїй пам'яті зав'яжемо вузлик.

Шануйте, діти, рідну мову. Вчимося, друзі, слово любити. Слово до слова — й думка сповита. Люди без думки — птиці безкрилі. З думкою люди мудрі й щасливі.

Хай для вас завжди будуть відкриті двері до країни Українська мова.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76554. Методика обучения стилистике 35.5 KB
  Содержание: Функциональный стиль: теория: класс; закрепление углубление жанры:; обобщение и систематизация. Основные теоретические понятия: Стиль способ использования единиц языка в процессе общения. Функциональный стиль разновидность литературной речи которая выполняет функцию определяемую условиями речевого общения. Каждый функциональный стиль имеет определенную сферу употребления конкретные функции и характеризуется специальными языковыми средствами.
76555. Обогащение словарного запаса учащихся на уроках русского языка 32 KB
  Обогащение словарного запаса учащихся на уроках русского языка. Цель формирование представлений о лексико фразеологической системе русского языка; знакомство с лексическими нормами русского литературного языка; обогащение словарного запаса учащихся; Задачи: формирование основных лексических понятий знакомство с разными способами пополнения словарного запаса научить школьников определять роль лексических и фразеологических единиц речи сформировать умение школьников использовать лексику и фразеологизмы в соответствии с лексическим...
76556. Обогащение грамматического строя речи учащихся 28.5 KB
  Такое синтаксическое перестроение предложения приводит к большей морфологической вариативности: растет употребление форм косвенных падежей непредикативных форм глагола союзов и других показателей логических связей между частями предложения. Во-первых изучаются смысловые выразительные и стилистические возможности употребления грамматических форм слов: 1 переносное употребление грамматических форм время наклонение глагола в несвойственных им значениях 2 нереферентное Употребления запрещающие использовать отличия одного объекта от...
76557. Речеведческие понятия и методика работы с ними. Текст как основная единица обучения русскому языку 30 KB
  Текст как основная единица обучения русскому языку. Результатом этой речевой деятельности является речевое произведение или текст. Главная единица речи текст. Текст это группа предложений объединенных в целое темой и основной мыслью.
76558. Методика развития речи учащихся. Основные направления работы 31 KB
  Методика развития речи учащихся. Учебник: Важнейшим аспектом уроков по развитию речи является обучение учащихся созданию собственных высказываний отвечающих требованиям правильности стилевой адекватности точности богатства и выразительности. Этот аспект работы называется развитием связной речи. Вся работа по развитию речи в конечном счете подчинена главной цели работе над развитием связной речи учащихся.
76559. Методика развития устной речи 34 KB
  Методика развития устной речи. Закономерности усвоения речи. Федоренко открыла и сформулировала основные закономерности усвоения речи: от натренированности мускулатуры органов речи; от понимания ребенком лексических и грамматических значений языковых единиц; от развития у ребенка восприимчивости к выразительности речи; от развития чувства языка как способности запоминать нормы употребления языковых единиц s речи; усвоение письменной речи обусловлено развитием речи устной; темп обогащения речи убыстряется по мере совершенствования...
76560. Изложение, виды изложений, методика их проведений 31 KB
  Воспроизведение текста имеет устную форму пересказ и письменную форму изложение. Изложение является традиционным методом работы по развитию речи учащихся и служит для формирования навыков аудирования запоминания воспроизведения текста и для обогащения словаря и грамматического строя речи учащихся а также для развития речемыслительных механизмов тренировки памяти закрепления и проверки правописных умений и навыков. По отношению к объему исходного текста изложения бывают подробные и сжатые. По отношению к содержанию исходного текста...
76561. Сочинение на уроках русского. Виды сочинений и методика их проведения 33 KB
  Этапы работы над созданием текстов соответствующие разным этапам порождения речи: Начальный доязыковой этап создания текста это определение темы и основной мысли высказывания. Обозначение темы выражается заголовком и или начальными предложениями текста. Слова обозначающие тему являются стержневыми обеспечивают тематическое единство текста. Тема идея коммуникативная установка и сфера применения предопределяет тип речи стиль и жанр текста.
76562. Методика анализа письменных работ учащихся. Работа над ошибками 34 KB
  Текущие контрольные работы являются одновременно и обучающими так как предполагают работу над ошибками. По возможности учитель после работы над ошибками должен провести небольшую самостоятельную работу с целью повторного контроля. Текущие контрольно-обучающие работы оцениваются более строго чем итоговые. При их оценке учитываются: 1 степень самостоятельности учащегося 2 этап обучения 3 объем работы 4 четкость аккуратность каллиграфическая правильность.