84155

Культура и духовная жизнь общества. Культура как определяющее условие становления и развития личности

Доклад

Логика и философия

Культура как определяющее условие становления и развития личности. Культура – это сумма материальных творческих и духовных достижений народа или группы народов. В широком смысле культура – это уровень материального и духовного развития общества. В частных смыслах культура – это и некие вечные духовные ценности и степень образованности общества и его политическая культура и его бытовая культура и материальная культура и нравственное или эстетическое развитие народа и т.

Русский

2015-03-17

31.83 KB

0 чел.

Культура и духовная жизнь общества. Культура как определяющее условие становления и развития личности.

Культура – это сумма материальных, творческих и духовных достижений народа или группы народов.

Понятие культуры многогранно и вбирает в себя, как глобальные явления бытия, так и отдельные его частные явления. В широком смысле культура – это уровень материального и духовного развития общества. В частных смыслах, культура – это и некие вечные духовные ценности, и степень образованности общества, и его политическая культура, и его бытовая культура, и материальная культура, и нравственное или эстетическое развитие народа и т.д.

Если же говорить о культуре, как об элементе духовной жизни общества, то здесь культура более всего понимается как некий двоякий процесс творческой деятельности человека, который содержит:

1. Опредмечивание человеческого духа, то есть процесс воплощения духовного богатства человека в:

материальных объектах культуры (материальные ценности и произведения искусства);

– в духовных объектах культуры (язык, мораль, традиции, идеи, устои, философские системы, идеалы и т.д.).

2. Распредмечивание объектов культуры, то есть процесс освоения человеком культурного наследия и превращения его в своё духовное богатство.

Таким образом, культура, как феномен духовной жизни общества, это диалектическое взаимодействие процессов опредмечивания человеческого духа и процессов распредмечивания объектов культуры в едином процессе создания человеком материальных и духовных ценностей общества.

Соответственно культуру можно разделить на две сферы: материальную и духовную.

Материальная культура подразделяется на:

1. Производственно-технологическую культуру, в состав которой входят:

– технология материального производства;

– вещественные результаты материального производства;

– способы деятельности человека в материальном производстве и производственный опыт.

2. Культуру воспроизводства человеческого рода, в состав которой входят:

– сфера формирования социальных условий для матери и ребенка;

– сфера мероприятий по формированию приемлемых условий для материально-социального существования человека;

– сфера интимных отношений между мужчиной и женщиной.

Духовная культура подразделяется на:

1. Процессы духовного производства – искусство, философия, наука, мораль, религия.

2. Процессы социально-политического обустройства общества – право, различные системы власти, политические идеалы и стратегии, социальные доктрины, эргономика, методы научной организации труда, физкультура и спорт и т.д.

Таким образом, культура есть то, что одновременно и формирует всю духовную жизнь общества, и то, что формируется самой этой духовной жизнью.

Это диалектическое единство культуры и духовной жизни общества оказывает определяющее воздействие на формирование и развитие личности человека, поскольку человек через достижения культуры развивается интеллектуально, определяется социально и развивается духовно. Именно через приобщение к культурному наследию общества человек получает возможности для личного развития, для эффективной социализации и для реализации своих жизненных планов.

Становление и развитие социально успешной и духовно здоровой личности человека через культуру происходит в силу того, что феномен культуры базируется на признании безусловных ценностей и идеалов, присущих человеческому бытию. Если личность приобщается к культуре, то её становление и развитие определяется приоритетом общечеловеческих нравственных ценностей, здоровыми эстетическими вкусами и значительным интеллектуальным багажом.

В противоположность этому, если человеческая личность тяготеет не к культуре, а к нигилизму, то есть к отрицанию безусловных ценностей и идеалов, то становление и развитие такой личности приобретает уродливые формы или вообще задерживается на низком уровне.

Таким образом, можно сказать, что культура является средством ориентации человеческой личности на главные ценности человеческого общества – на гуманизм, свободу, духовное здоровье и творческое отношение к жизни.

Именно содержанием этих ценностей отличается подлинная культура – сумма духовных достижений человечества, основанная на непреходящих идеалах прекрасного, нормах нравственности, духовном здоровье и престиже активного интеллекта.

Своеобразные идеалы и ценности могут быть характерными, однако, и для массовой культуры, если она, хоть в слабой форме, но, все-таки, будет выражать в себе основное содержание подлинной, классической культуры.

Идеалы и ценности подлинной культуры во многом обусловлены особенностями той или иной национальной культуры или исторической эпохи, однако существуют и универсальные, общечеловеческие ценности, которые преодолевают время и национальные границы. К ним в первую очередь относятся: уважение к жизни человека, к его достоинству и свободе, понятия долга, чести, справедливости, совести, почитания предков и своей истории, милосердие, сострадание, оберегание домашнего очага, любовь, дружба, умение видеть и создавать прекрасное.

Именно умение видеть и создавать прекрасное дает человеку один из основных внешних критериев подлинной культуры – утонченность и изящество её форм. В этом смысле подлинная культура противоположна извращенности, грубости, распущенности, примитивности, чрезмерности, утрированности, фальши и вульгарности.

Подлинная культура характеризуется не скандальностью, броскостью, или оригинальностью своих форм, а их гармоничностью, глубокой выразительностью, соразмерностью, красотой, изяществом, функциональностью, благородством, чистотой содержания и правдой.

Культура формируется в процессе человеческой деятельности, и культура есть продукт полностью человеческий.

По форме воздействия на социальные процессы общества и на самого человека, культурная деятельность подразделяется на:

1. Практическую, в составе которой выделяются:

– материально-преобразовательная культурная деятельность, направленная на изменение природы и улучшение материального бытия человека;

– творчески-созидательная, направленная на создание эстетических объектов культуры;

– социально-преобразовательная, меняющая социальную реальность.

2. Духовную деятельность, направленную на изменение человеческого сознания и духовного мира человека.

По мере движения истории в мировой культуре всё более доминируют и проявляются общечеловеческие черты, поскольку культурная деятельность человека становится всё более единой по своим формам, задачам и способам, что, соответственно, формирует единую культуру всего человечества.

Основные термины

КУЛЬТУРА – сумма материальных, творческих и духовных достижений народа или группы народов.

КУЛЬТУРА (в широком смысле) – уровень материального и духовного развития общества.

КУЛЬТУРА (как деятельность) – взаимодействие процессов опредмечивания человеческого духа и процессов распредмечивания объектов культуры в едином процессе создания человеком материальных и духовных ценностей общества.

КУЛЬТУРА КЛАССИЧЕСКАЯ – совокупность материальных и духовных достижений человечества, преодолевающих время и национальные границы.

КУЛЬТУРА ПОДЛИННАЯ – сумма духовных достижений человечества, основанная на непреходящих идеалах прекрасного, нормах нравственности, духовном здоровье и престиже активного интеллекта.

НИГИЛИЗМ – отрицание значения культуры и культурных ценностей.

ОБЪЕКТ КУЛЬТУРЫ – материально воплощенный результат культурной деятельности человека.

ОПРЕДМЕЧИВАНИЕ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ДУХА – процесс воплощения духовного богатства человека в материальных и духовных объектах.

РАСПРЕДМЕЧИВАНИЕ ОБЪЕКТОВ КУЛЬТУРЫ – процесс освоения человеком культурного наследия и превращения его в своё духовное богатство.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27255. Проаналізуйте процес виробництва як процес споживання економічних ресурсів. Дайте характеристику мети та системи обмежень фірми у використанні економічних ресурсів. Поясніть, як показник MRTS відображає дію закону спадної прибутковості 32.8 KB
  Проаналізуйте процес виробництва як процес споживання економічних ресурсів.ресурси прийнято ділити на чотири групи: природні потенційно придатні для застосування в виробництві природні сили та речовини серед яких розрізняють невичерпні та вичерпні а в останніх відновлювані та невідновлювані ; матеріальні всі створені людиною рукотворні засоби виробництва що самі є результатом виробництваверстати обладнання заводи транспортні засоби будинки.; трудові населення в працездатному віці яке в ресурсному аспекті...
27256. Виведіть графічно та алгебраїчно рівновагу підприємства – споживача економічних ресурсів. В чому полягає правило мінімізації витрат 24.5 KB
  В чому полягає правило мінімізації витрат Изокванта це лінія кожна точка якої відображає такі комбінації ресурсів праці та капіталу які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів тим більший обсяг виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта. Карта ізоквант Отже різні комбінації факторів виробництва у межах ізокванти забезпечують виробництво певної кількості продукції а це означає що ці фактори деякою мірою є взаємозамінними. Для...
27257. Порівняйте криві байдужості в теорії поведінки споживача з ізоквантами в теорії виробництва, а також бюджетну лінію та ізокосту. Виведіть кути їх нахилу 45.56 KB
  Порівняйте криві байдужості в теорії поведінки споживача з ізоквантами в теорії виробництва а також бюджетну лінію та ізокосту. Крива байдужості – це лінія рівної корисності всі точки якої показують множину наборів комбінацій двох благ що забезпечують один і той же рівень корисності. норма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ у споживанні. Узагальнимо властивості кривих байдужості: криві байдужості не можуть перетинатися; криві байдужості розташовані далі від початку...
27258. Гроші, їх функції і функціональні форми. Грошова маса та її структура. Товарне виробництво 22.58 KB
  Гроші є з одного боку виробничими відносинами які виникають у товарному виробництві за усіх видів обміну результатами трудової діяльності. Гроші це форма що історично виникла яка повинна мати власний матеріальний носій. Такий підхід до функцій грошей означає що гроші представляють інструмент економічних відносин у суспільстві і саме люди використовуючи можливості грошей можуть визначати ціни товарів застосовувати гроші в процесах реалізації й платежів а також використовувати їх як засіб нагромадження. Функція міри вартості полягає в...
27259. Ціна як економічна категорія, її функції, види. Ціноутворюючі фактори 52.77 KB
  Тому ціна як категорія кількісна це грошове вираження вартості товару. Це знайшло своє відображення у багаточисельності теорій присвячених вартості і цінам. Теорія трудової вартості. Суть цієї теорії в тому що субстанція і величина вартості як основа мінової вартості і цін визначається працею Вартість це втілена в товари праця.
27260. Ринок, його риси і функції. Структура та інфраструктура ринку 21.96 KB
  Ринок це сукупність економічних відносин що виникають між виробниками і споживачами у процесі вільного еквівалентного обміну виробленими благами послугами який організований за законами товарного виробництва і грошового обігу. З цього визначення ринку випливає що поперше ринок завжди обумовлюється природою виробництва хоч йому властива значна самостійність і він активно впливає на всі відтворювальні процеси їх кінцеві результати та ефективність. Потретє ринок означає систему саморегулювання економіки що стимулює розвиток...
27261. Ринкова економіка та її характерні ознаки. Модель економічного кругообігу 17.48 KB
  На розвиток економіки країни велику роль відіграє розвиток та розміщення продуктивних сил. У результаті еволюції економічних систем сформувалися три їх основні типи: система вільного ринку адміністративнокомандна система або централізована та система змішаної економіки. Ринкова економіка це така економічна система в якій всі питання економіки вірішують через ринок ціни прибуток та витрати. Основними перевагами ринкової економіки є приватна власність на засоби виробництва ринковий механізм регулювання економічних процесів що базується...
27262. Ринковий механізм і його елементи. Попит, пропозиція, рівноважна ціна 13.37 KB
  Ринковий механізм і його елементи. Ринковий механізм це механізм взаємозв'язку і взаємодії основних елементів ринку: попиту пропозиції ціни конкуренції іосновних економічних законів ринку. Ринковий механізм діє на основі економічних законів: попитупропозиції рівноважної ціни конкуренції корисності вартостіприбутку тощо див. Важливо зазначити що ринковий механізм проявляється якпримусовий механізм оскільки змушує підприємців які переслідують одну ціль отримання прибутку діяти врештірешт накористь споживачів.
27263. Домогосподарство як економічний суб’єкт та його двоїста роль в економіці 16.24 KB
  На їх оплату використовується значна частина доходів. Отже розгляньмо структуру доходів домашніх господарств і їх використання. У ринковій економіці на основі функціонального розподілу доходів населення отримує їх у формі заробітної плати доходів від власності прибутків і ренти. Основним джерелом доходів населення є оплата праці.