8428

Основные нормируемые показатели ВЗГ

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Основные нормируемые показатели ВЗГ 1 Цель работы Изучение нормируемых параметров вторичных устройств синхронизации - ВЗГ (англ. - SSU, Synch. SupplyUnit, укр. - ВПС, вторинний пристрій синхронізації) и схем их испытаний 2 Указа...

Русский

2013-02-11

252.5 KB

0 чел.

Основные нормируемые показатели ВЗГ

1 Цель работы

Изучение нормируемых параметров вторичных устройств синхронизации – ВЗГ (англ. – SSU, Synch. Supply Unit, укр. – ВПС, вторинний пристрій синхронізації) и схем их испытаний

2 Указания к изучению работы

К выполнению работы следует приступить после изучения:

– разделов руководства по эксплуатации “Измеритель временных отклонений ИВО-1М” (ИФПМ.403532.002 РЭ);

нормируемых параметров ВЗГ в соответствии с Рекомендацией МСЭ-Т G.812, ETSI EN 300 462-7-1 приведенных в Приложении А;

– основных режимы работы ВЗГ и соответствующих схем испытаний.

3 Содержание работы

3.1 Нормируемые параметры ВЗГ

3.2 Основные режимы работы

3.4 Шаблоны качества Рекомендацией МСЭ-Т G.812 и ETSI EN 300 462-7-1

3.5 Примеры испытаний ВЗГ с использованием прибора ИВО-1м.  

3.6 Порядок обработки результатов измерений и процедура оценки соответствия.  

3.7 Провести  моделирование ОВИ с параметрами, удовлетворяющими требованиям ВЗГ в пределах 1000 с

                                                                                                            

4  Содержание отчета

4.1 Краткое описание характеристик ВЗГ

4.2 Результаты работ по пунктам 3.1 – 3.4 в виде эскизов, графиков и/или таблиц с результатами эмуляции обмена (моделирования)  с шаблонами масок

4.3 Выводы о соответствии результатов эмуляции обмена (моделирования) нормативным требованиям.

ДОДАТОК А

Характеристики вторинних пристроїв синхронізації ППС

Наведені в цьому розділі вимоги визначені в ДСТУ ITU-T G.812 (для ПС-Т) та стандарті ETSI EN 300 462-7-1 (для ПС-М).

1 Смуга захоплення

1.1 Мінімальне значення смуги захоплення для ПС-Т має становити 1  10 -8.

1.2 Мінімальне значення смуги захоплення для ПС-М має становити 0,5  10 -6.

2 Власні блукання фази

2.1 Загальні зауваження

Для оцінювання власних блукань фази використовують параметри МВЧІ та СВЧІ. Ці параметри вимірюють, застосовуючи фільтр нижніх частот першого порядку з частотою зрізу 10 Гц та максимальним періодом дискретизації 0, що дорівнює 1/30 с. Мінімальний період вимірювання СВЧІ має бути в дванадцять разів більше визначеного інтервалу спостереження (Т=12).

На практиці для вимірювань власних блукань фази застосовують опорний сигнал, стабільність якого принаймні в 10 разів перевищує вимоги до стабільності вимірюваного вихідного сигналу.

2.2 Власні блукання фази в режимі захоплення

2.2.1 Значення МВЧІ на виході вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М), що працюють в режимі захоплення, виміряні за сталої температури (у межах ± 1°K), не повинні перевищувати граничних значень, наведених в таблиці А.4.

Табл. А.4 – Власні блукання фази (МВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за сталої температури (у межах ± 1°K)

Допустимі значення МВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

24

0,1 <  ≤ 9

8   0,5

9 < ≤ 400

160

400 <  ≤ 10 000

Якщо враховувати вплив температури, то загальний рівень МВЧІ на виході ПС-Т та ПС-М повинен відповідати вимогам таблиці А.5.

Таблиця А.5 – Загальний рівень власних блукань фази (МВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за змінної температурі

Допустимі значення МВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

3,2 0,5

2500 <  ≤ 10 000

ПриміткаПередбачається, що для інтервалів спостереження, більших за 10 000 с, значення МВЧІ не повинні перевищувати 1 мкс.

Наведені вище вимоги в узагальненому вигляді подано на рисунку А.4.

2.2.2 Значення СВЧІ на виході вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М), що працюють в режимі захоплення, виміряні за сталої температури (у межах ±1°K), не повинні перевищувати граничних значень, наведених в таблиці А.6 та на рисункуА.5

Таблиця А.6 – Власні блукання фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за сталої температури (у межах ± 1°K)

Допустимі значення СВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

3

0,1 <  ≤ 25

0,12

25 <  ≤ 100

12

100 <  ≤ 10 000

 

Рисунок А.4 –Власні блукання фази (МВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М

Рисунок А.5– Власні блукання фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за сталої температурі

2.3 Блукання фази за відсутності захоплення

Коли вторинний пристрій синхронізації (ПС-Т або ПС-М) не синхронізовано від опорного джерела синхронізації, випадкові складники шуму незначні в порівнянні з детермінованими впливами, обумовленими, наприклад, початковим відхилом частоти. Тому за відсутності захоплення вплив блукань фази враховують вимоги пункту А.3.8.

3 Вихідний джитер

За відсутності джитеру на вході ПС-Т та ПС-М, розмах власного джитеру на вихідних стиках синхронізації 2048 кГц та 2048 кбіт/с, виміряний з використанням однополюсного смугового фільтру із частотами зрізу 20 Гц та 100 кГц протягом 60 секунд, не повинен перевищувати 0,05 ОІ.

3.1 Допустимі блукання фази на вході

Допустимі блукання фази на вході вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М), виражені в значеннях МВЧІ, наведено в таблиці А.7 та на рисунку А.6.

Таблиця А.7 – Допустимі блукання фази (МВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

Допустимі значення МВЧІ, мкс

інтервал спостереження , с

0,75

0,1 <  ≤ 7,5

0,1

7,5 <  ≤ 20

2

20 <  ≤ 400

0,005

400 <  ≤ 1000

5

1000 <  ≤ 10 000

Рисунок А.6 – Допустимі блукання фази (МВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.4.2 Допустимі блукання фази на вході вторинних пристроїв синхронізації ПС-Т та ПС-М, виражені в значеннях СВЧІ, наведено в таблиці А.8 та на рисунку А.7.

Таблиця А.8 – Допустимі блукання фази (СВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

Допустимі значення СВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

34

0,1 <  ≤ 20

0,7

20 < 100

170

100 < 1000

5,4   0,5

1000 < ≤ 10 000

Рис. А.7 – Допустимі блукання фази (СВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.4.3 Оскільки випробувальні сигнали, придатні для оцінювання відповідності маскам, наведеним на рисунках А.6 та А.7, ще вивчаються, можна використовувати випробувальні сигнали із синусоїдною зміною фази. Відповідні вимоги для вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М) наведено в таблиці А.9 та на рисунку А.8

Таблиця А.9 – Нижня межа максимально допустимих синусоїдних блукань фази на вході ПС-Т та ПС-М

Розмах блукань фази, мкс

Частота  f, Гц

5

0,000012 < f ≤ 0,00032

0,0016 х f -1

0,00032 < f ≤ 0,0008

2

0,0008 < f ≤ 0,016

0,032 х f -1

0,016 <  f 0,043

0,75

0,043 <  f 1

Рис. А.8 – Нижня межа максимально допустимих синусоїдних блукань фази на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.5 Допустимий джитер на вході

Нижня межа максимально допустимого синусоїдного джитеру на вхідних стиках 2048 кГц та 2048 кбіт/с вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М) повинна відповідати вимогам таблиці А.10 та рисунку А.9.

Таблиця А.10 – Нижня межа максимально допустимого синусоїдного джитеру на вході ПС-Т та ПС-М

Розмах блукань фази, нс

Частота  f , Гц

750

1 < f ≤ 2400

1,8 106 f -1

2400 < f ≤ 18000

100

18000 < f < 100000

Рис. А.9 – Нижня межа максимально допустимого синусоїдного джитеру на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.6 Передатна характеристика шумів

Передатна характеристика шумів вторинного пристрою синхронізації  (ПС-Т або ПС-М) характеризує його властивості щодо передавання відхилів фази вхідного сигналу при фазовій модуляції. Передатна характеристика може бути представлена двома способами.

а) Вторинний пристрій синхронізації можна розглядати як фільтр нижніх частот для різниці фаз реального вхідного сигналу та ідеального опорного вхідного сигналу. Максимально допустиму смугу частот та коефіцієнт підсилювання для цього фільтру визначено в таблиці А.11.

Таблиця А.11 – Вимоги до передатної характеристики

Параметр

Значення

Максимальна смуга частот, Гц

3

Максимальний коефіцієнт підсилювання, дБ

0,2

Наведені вище вимоги відповідають лінійній моделі веденого пристрою синхронізації. Однак ця модель не накладає обмежень на схеми реалізації.

б) Передатна характеристика шумів визначає рівень шумів на виході пристрою синхронізації при наявності шумів на його вході. Вихідний сигнал вторинного пристрою синхронізації, на вхід якого надходить широкосмуговий шумовий сигнал, сформований згідно з вказівками п. Г.3.4.2, (при визначенні допустимих шумів на вході в значеннях СВЧІ), не повинен перевищувати значень, наведених в таблиці А.12 та рисунку А.10.

Примітка 1. Значення, наведені в таблиці А.12, враховують вплив викидів фази та внутрішніх шумів.

Примітка 2. Маску, наведену на рисунку А.10, не можна використовувати для оцінювання викидів фази.

Таблиця А.12 – Маска блукань фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М

Тип пристрою синхронізації

Допустимі значення СВЧІ, нс, не більше

інтервал спостереження , с

ПС-Т

3

Від 0,1 до 13,1 включно

0,01762

Від 13,1 до 100 включно

176

Від 100 до  1000 включно

5,580,5

Від 1000 до  10000 включно

ПС-М

3

Від 0,1 до 1,6 включно

0,2+1,76

Від 1,6 до 100 включно

176

Від 100 до  1000 включно

5,580,5

Від 1000 до  10000 включно

Рисунок А.10 – Маска блукань фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М

А.3.7 Короткочасний перехідний режим

А.3.7.1 Ці вимоги визначають характеристики пристрою синхронізації (ПС-Т або ПС-М) у випадках, коли вибраний опорний сигнал втрачено внаслідок пошкодження в тракті передавання, а другий опорний сигнал, відстежений від первинного пристрою синхронізації, є доступним відразу або невдовзі після виявлення пошкодження (наприклад, у випадках автономного відновлення).

А.3.7.2 Граничні значення вихідного джитеру повинні відповідати вимогам А.3.3.

А.3.7.3 Значення параметру МВЧІ, розрахованого для відхилу фази на стиках 2048 кГц та 2048 кбіт/с, не повинні перевищувати границі, наведені в таблиці А.13 та на рисунку А.11.

Таблиця А.13 – Короткочасний перехідний режим для ПС-Т та ПС-М (стики 2048кГц та 2048 кбіт/с)

Допустимі значення МВЧІ, (нс)

інтервал спостереження , (с)

25

0,001 < ≤  0,003 3

7500 

0,003 3 <   ≤  0,016

120 + 0,5 

0,016 <    ≤  240

240

240 <    ≤  1000

Рисунок А.11 – Маска значень МВЧІ в короткочасному перехідному режимі (стики 2048кГц та 2048 кбіт/с)

А.3.8 Режим утримування частоти

Коли вторинний пристрій синхронізації (ПС-Т або ПС-М) втрачає усі опорні сигнали, він входить в режим утримування частоти. Ці вимоги обмежують максимальні відхили вихідного сигналу синхронізації. Додатково вони обмежують накопичення зміни фази при погіршенні вхідного сигналу або внутрішніх дестабілізуючих чинниках.

Відхил фази ∆Х на виході ПС-Т та ПС-М з моменту втрати опорного сигналу повинен протягом будь-якого періоду часу S (в секундах) відповідати виразу:

x(S)  {(a1 + a2)S + 0,5 b S2 + c}, нс

Похідна від величини ∆Х(S), тобто відносний відхил частоти, має протягом будь-якого періоду часу S (в секундах) відповідати виразу:

d(x(S))/dS {a1 + a2 + b S}, нс/с

Друга похідна від величини ∆Х(S), тобто відносний дрейф частоти, має протягом будь-якого періоду часу S (в секундах) відповідати виразу:

d2(x(S))/dS2 d, нс/с2

При застосуванні вимог, зазначених вище, для похідної від ∆Х(S) та другої похідної від ∆Х(S), період S повинен розпочинатись після завершення всіх перехідних процесів, пов’язаних з переходом у режим утримування частоти. Під час цих перехідних процесів застосовні вимоги А.3.7 до короткочасного перехідного режиму.

Примітка 1. Величина a1 визначає початковий відхил частоти за сталої температури ( 1 K).

Примітка 2. Величина a2 враховує зміни температури після того, як пристрій синхронізації увійшов у режим утримування частоти. Якщо зміни температури відсутні, складову a2S не враховують при визначенні відхилу фази.

Примітка 3. Величина b визначає середній дрейф частоти внаслідок старіння. Це значення відповідає типовим характеристикам старіння після 60 діб неперервної роботи. Дану величину не оцінюють на добовій основі, оскільки при вимірюваннях протягом доби домінуватиме температурний вплив.

Примітка 4. Відхил фази с враховує будь-які додаткові фазові зміни, які можуть виникнути під час перехідних процесів при входженні в режим утримування частоти.

Примітка 5. Величина d визначає максимальний тимчасовий дрейф частоти за сталої температури, дозволений в режимі утримування частоти. Проте немає потреби, щоб величини d і b були однаковими.

Значення допустимого відхилу фази для ПС-Т та ПС-М подано у таблиці А.14.

Таблиця А.14 – Вимоги до перехідних процесів в режимі утримування частоти (для ПС-Т та ПС-М)

Величина

Допустиме значення

a1 (нс/с)

0,5

a2 (нс/с)

2

b (нс/с2)

2,3 10–6

c (нс)

60

d (нс/с2)

НЗ

Примітка. Позначення НЗ означає не застосовують”. Величина d визначена для інших типів пристроїв синхронізації, які не використовуються в Україні.

А.3.9 Неоднорідність фази

У рідких випадках внутрішніх вимірювань або під час зміни конфігурації вторинного пристрою синхронізації (ПС-Т або ПС-М), перехідні процеси на виході повинні відповідати вимогам до МВЧІ, наведеним у таблиці А.15 та на рисунку А.12.

Таблиця А.15 – МВЧІ на виході пристроїв синхронізації під час перехідних процесів

Допустимі значення МВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

60

  0.001

120

0.001 <   4

240

 > 4

Рис. А.12 – МВЧІ на виході ПС-Т та ПС-М під час перехідних процесів


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43552. Організація будівництва автомобільної дороги 937 KB
  Обґрунтування строку виконання робіт та визначення змінного темпу будівництва. Вибір метода організації дорожньобудівельних робіт . Визначення обсягів дорожньобудівельних робіт за їх видами . Організація матеріальнотехнічного забезпечення дорожньобудівельних робіт.
43553. Проект Внутрігосподарського землеустрою СВК „Надія” 236.5 KB
  Ружинський район входить до складу лісостепової зони України, яка характеризується достатньою кількістю опадів, помірною зимою, досить теплим літом. Переважаючі вітри: влітку – південно західні, взимку – східні та південно-східні.
43554. Тепловой расчет конвективной туннельной сушильной установки 3.04 MB
  Выполнить тепловой расчет конвективной туннельной сушильной установки, определить длительность сушки, размеры установки, выбрать вентилятор для подачи наружного воздуха, дымосос и циклон, на основании следующих данных.
43555. Модуль 2ННК-М 402 KB
  Для проведення ГК в свердловину опускають детектор γ-опромінення і електронну схему, яка перетворює зареєстровані γ-кванти в імпульси напруги. В інших типах РК вимірюється штучна радіоактивність,створена в породах джерелом гамма (ГГК) або нейтронного стаціонарного (ННК-НТ), ННК-Т, НГК і імпульсного (ІННК,ІНГК) випромінювання.
43556. Створення приймача амплітудно-модульованих сигналів 4.37 MB
  Вибір та розрахунок вибіркових систем тракту проміжної частоти Склад комплекту: пристрій має самостійне призначення може працювати з підсилювачем звукової частоти;Допоміжне обладнання: блок живлення від мережі змінного струму 220В 50Гц; стандартні зєднання з підсилювачем звукової частоти. Необхідну вибірність по сусідньому каналу отримують в каскаді перетворювача частоти за допомогою або фільтрів зосередженої селекції або пєзоелектричних фільтрів а вибірність по дзеркальному каналу забезпечується вхідним колом.
43557. Проектирование базы данных для Excel и Access 107 KB
  Для Excel: подготовить таблицу и заполнить ее данными с использованием стандартной формы по тематике задания не менее 10 строк в таблице; описать и выполнить в режиме вычислений функции информационной технологии необходимые вычисления фильтрацию данных сортировку данных подведение итогов; разработать схемы алгоритмов реализующих функции информационной технологии и составить соответствующие им коды приложений на языке программирования VB. Для ccess: разработать связанные таблицы; создать...
43558. РАСЧЕТ КАМЕРЫ ПРЕДВАРИТЕЛЬНОГО ОХЛАЖДЕНИЯ УСТАНОВКИ ПРОИЗВОДСТВА ПИГМЕНТНОГО ДИОКСИДА ТИТАНА 244.5 KB
  Техническую двуокись титана получают методом высокотемпературного парофазного гидролиза из очищенного тетрахлорида титана. Полученный диоксид титана охлаждается проходя через камеру предварительного охлаждения трубную камеру циклон и осаждается в бункерах этих аппаратов. Из...
43559. Детали машин. Проектирование привода к конвейеру по схем 413 KB
  Выбор эл. двигателя и кинематический расчет. Расчет ременной передачи. Расчет редуктора. Расчет валов. Расчет элементов корпуса редуктора. Расчет шпоночных соединений. Расчет подшипников. Выбор смазки. Спецификация на редуктор.
43560. Расчет динамических и топливо экономических характеристик автомобиля УАЗ-469 716.5 KB
  Исходные данные курсовой работы Расчет динамических и топливо экономических характеристик автомобиля УАЗ469 Номер варианта 02 Марка автомобиля УАЗ469 Колесная формула 4Х4 Тип двигателя : четырехтактный карбюраторный Дорожные условия эксплуатации автомобиля коэффициент сопротивления качения fk = 006; угол подъема α=20 Технические характеристика автомобиля. № п п Наименование параметра Обозначение Единица измерения Значение параметров 1 Полный вес: на переднюю ось на заднюю ось G G1 G2 кН кН кН 2450 1020 1430 2...