8428

Основные нормируемые показатели ВЗГ

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Основные нормируемые показатели ВЗГ 1 Цель работы Изучение нормируемых параметров вторичных устройств синхронизации - ВЗГ (англ. - SSU, Synch. SupplyUnit, укр. - ВПС, вторинний пристрій синхронізації) и схем их испытаний 2 Указа...

Русский

2013-02-11

252.5 KB

0 чел.

Основные нормируемые показатели ВЗГ

1 Цель работы

Изучение нормируемых параметров вторичных устройств синхронизации – ВЗГ (англ. – SSU, Synch. Supply Unit, укр. – ВПС, вторинний пристрій синхронізації) и схем их испытаний

2 Указания к изучению работы

К выполнению работы следует приступить после изучения:

– разделов руководства по эксплуатации “Измеритель временных отклонений ИВО-1М” (ИФПМ.403532.002 РЭ);

нормируемых параметров ВЗГ в соответствии с Рекомендацией МСЭ-Т G.812, ETSI EN 300 462-7-1 приведенных в Приложении А;

– основных режимы работы ВЗГ и соответствующих схем испытаний.

3 Содержание работы

3.1 Нормируемые параметры ВЗГ

3.2 Основные режимы работы

3.4 Шаблоны качества Рекомендацией МСЭ-Т G.812 и ETSI EN 300 462-7-1

3.5 Примеры испытаний ВЗГ с использованием прибора ИВО-1м.  

3.6 Порядок обработки результатов измерений и процедура оценки соответствия.  

3.7 Провести  моделирование ОВИ с параметрами, удовлетворяющими требованиям ВЗГ в пределах 1000 с

                                                                                                            

4  Содержание отчета

4.1 Краткое описание характеристик ВЗГ

4.2 Результаты работ по пунктам 3.1 – 3.4 в виде эскизов, графиков и/или таблиц с результатами эмуляции обмена (моделирования)  с шаблонами масок

4.3 Выводы о соответствии результатов эмуляции обмена (моделирования) нормативным требованиям.

ДОДАТОК А

Характеристики вторинних пристроїв синхронізації ППС

Наведені в цьому розділі вимоги визначені в ДСТУ ITU-T G.812 (для ПС-Т) та стандарті ETSI EN 300 462-7-1 (для ПС-М).

1 Смуга захоплення

1.1 Мінімальне значення смуги захоплення для ПС-Т має становити 1  10 -8.

1.2 Мінімальне значення смуги захоплення для ПС-М має становити 0,5  10 -6.

2 Власні блукання фази

2.1 Загальні зауваження

Для оцінювання власних блукань фази використовують параметри МВЧІ та СВЧІ. Ці параметри вимірюють, застосовуючи фільтр нижніх частот першого порядку з частотою зрізу 10 Гц та максимальним періодом дискретизації 0, що дорівнює 1/30 с. Мінімальний період вимірювання СВЧІ має бути в дванадцять разів більше визначеного інтервалу спостереження (Т=12).

На практиці для вимірювань власних блукань фази застосовують опорний сигнал, стабільність якого принаймні в 10 разів перевищує вимоги до стабільності вимірюваного вихідного сигналу.

2.2 Власні блукання фази в режимі захоплення

2.2.1 Значення МВЧІ на виході вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М), що працюють в режимі захоплення, виміряні за сталої температури (у межах ± 1°K), не повинні перевищувати граничних значень, наведених в таблиці А.4.

Табл. А.4 – Власні блукання фази (МВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за сталої температури (у межах ± 1°K)

Допустимі значення МВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

24

0,1 <  ≤ 9

8   0,5

9 < ≤ 400

160

400 <  ≤ 10 000

Якщо враховувати вплив температури, то загальний рівень МВЧІ на виході ПС-Т та ПС-М повинен відповідати вимогам таблиці А.5.

Таблиця А.5 – Загальний рівень власних блукань фази (МВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за змінної температурі

Допустимі значення МВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

3,2 0,5

2500 <  ≤ 10 000

ПриміткаПередбачається, що для інтервалів спостереження, більших за 10 000 с, значення МВЧІ не повинні перевищувати 1 мкс.

Наведені вище вимоги в узагальненому вигляді подано на рисунку А.4.

2.2.2 Значення СВЧІ на виході вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М), що працюють в режимі захоплення, виміряні за сталої температури (у межах ±1°K), не повинні перевищувати граничних значень, наведених в таблиці А.6 та на рисункуА.5

Таблиця А.6 – Власні блукання фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за сталої температури (у межах ± 1°K)

Допустимі значення СВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

3

0,1 <  ≤ 25

0,12

25 <  ≤ 100

12

100 <  ≤ 10 000

 

Рисунок А.4 –Власні блукання фази (МВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М

Рисунок А.5– Власні блукання фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М за сталої температурі

2.3 Блукання фази за відсутності захоплення

Коли вторинний пристрій синхронізації (ПС-Т або ПС-М) не синхронізовано від опорного джерела синхронізації, випадкові складники шуму незначні в порівнянні з детермінованими впливами, обумовленими, наприклад, початковим відхилом частоти. Тому за відсутності захоплення вплив блукань фази враховують вимоги пункту А.3.8.

3 Вихідний джитер

За відсутності джитеру на вході ПС-Т та ПС-М, розмах власного джитеру на вихідних стиках синхронізації 2048 кГц та 2048 кбіт/с, виміряний з використанням однополюсного смугового фільтру із частотами зрізу 20 Гц та 100 кГц протягом 60 секунд, не повинен перевищувати 0,05 ОІ.

3.1 Допустимі блукання фази на вході

Допустимі блукання фази на вході вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М), виражені в значеннях МВЧІ, наведено в таблиці А.7 та на рисунку А.6.

Таблиця А.7 – Допустимі блукання фази (МВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

Допустимі значення МВЧІ, мкс

інтервал спостереження , с

0,75

0,1 <  ≤ 7,5

0,1

7,5 <  ≤ 20

2

20 <  ≤ 400

0,005

400 <  ≤ 1000

5

1000 <  ≤ 10 000

Рисунок А.6 – Допустимі блукання фази (МВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.4.2 Допустимі блукання фази на вході вторинних пристроїв синхронізації ПС-Т та ПС-М, виражені в значеннях СВЧІ, наведено в таблиці А.8 та на рисунку А.7.

Таблиця А.8 – Допустимі блукання фази (СВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

Допустимі значення СВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

34

0,1 <  ≤ 20

0,7

20 < 100

170

100 < 1000

5,4   0,5

1000 < ≤ 10 000

Рис. А.7 – Допустимі блукання фази (СВЧІ) на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.4.3 Оскільки випробувальні сигнали, придатні для оцінювання відповідності маскам, наведеним на рисунках А.6 та А.7, ще вивчаються, можна використовувати випробувальні сигнали із синусоїдною зміною фази. Відповідні вимоги для вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М) наведено в таблиці А.9 та на рисунку А.8

Таблиця А.9 – Нижня межа максимально допустимих синусоїдних блукань фази на вході ПС-Т та ПС-М

Розмах блукань фази, мкс

Частота  f, Гц

5

0,000012 < f ≤ 0,00032

0,0016 х f -1

0,00032 < f ≤ 0,0008

2

0,0008 < f ≤ 0,016

0,032 х f -1

0,016 <  f 0,043

0,75

0,043 <  f 1

Рис. А.8 – Нижня межа максимально допустимих синусоїдних блукань фази на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.5 Допустимий джитер на вході

Нижня межа максимально допустимого синусоїдного джитеру на вхідних стиках 2048 кГц та 2048 кбіт/с вторинних пристроїв синхронізації (ПС-Т та ПС-М) повинна відповідати вимогам таблиці А.10 та рисунку А.9.

Таблиця А.10 – Нижня межа максимально допустимого синусоїдного джитеру на вході ПС-Т та ПС-М

Розмах блукань фази, нс

Частота  f , Гц

750

1 < f ≤ 2400

1,8 106 f -1

2400 < f ≤ 18000

100

18000 < f < 100000

Рис. А.9 – Нижня межа максимально допустимого синусоїдного джитеру на вході ПС-Т та ПС-М

А.3.6 Передатна характеристика шумів

Передатна характеристика шумів вторинного пристрою синхронізації  (ПС-Т або ПС-М) характеризує його властивості щодо передавання відхилів фази вхідного сигналу при фазовій модуляції. Передатна характеристика може бути представлена двома способами.

а) Вторинний пристрій синхронізації можна розглядати як фільтр нижніх частот для різниці фаз реального вхідного сигналу та ідеального опорного вхідного сигналу. Максимально допустиму смугу частот та коефіцієнт підсилювання для цього фільтру визначено в таблиці А.11.

Таблиця А.11 – Вимоги до передатної характеристики

Параметр

Значення

Максимальна смуга частот, Гц

3

Максимальний коефіцієнт підсилювання, дБ

0,2

Наведені вище вимоги відповідають лінійній моделі веденого пристрою синхронізації. Однак ця модель не накладає обмежень на схеми реалізації.

б) Передатна характеристика шумів визначає рівень шумів на виході пристрою синхронізації при наявності шумів на його вході. Вихідний сигнал вторинного пристрою синхронізації, на вхід якого надходить широкосмуговий шумовий сигнал, сформований згідно з вказівками п. Г.3.4.2, (при визначенні допустимих шумів на вході в значеннях СВЧІ), не повинен перевищувати значень, наведених в таблиці А.12 та рисунку А.10.

Примітка 1. Значення, наведені в таблиці А.12, враховують вплив викидів фази та внутрішніх шумів.

Примітка 2. Маску, наведену на рисунку А.10, не можна використовувати для оцінювання викидів фази.

Таблиця А.12 – Маска блукань фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М

Тип пристрою синхронізації

Допустимі значення СВЧІ, нс, не більше

інтервал спостереження , с

ПС-Т

3

Від 0,1 до 13,1 включно

0,01762

Від 13,1 до 100 включно

176

Від 100 до  1000 включно

5,580,5

Від 1000 до  10000 включно

ПС-М

3

Від 0,1 до 1,6 включно

0,2+1,76

Від 1,6 до 100 включно

176

Від 100 до  1000 включно

5,580,5

Від 1000 до  10000 включно

Рисунок А.10 – Маска блукань фази (СВЧІ) на виході ПС-Т та ПС-М

А.3.7 Короткочасний перехідний режим

А.3.7.1 Ці вимоги визначають характеристики пристрою синхронізації (ПС-Т або ПС-М) у випадках, коли вибраний опорний сигнал втрачено внаслідок пошкодження в тракті передавання, а другий опорний сигнал, відстежений від первинного пристрою синхронізації, є доступним відразу або невдовзі після виявлення пошкодження (наприклад, у випадках автономного відновлення).

А.3.7.2 Граничні значення вихідного джитеру повинні відповідати вимогам А.3.3.

А.3.7.3 Значення параметру МВЧІ, розрахованого для відхилу фази на стиках 2048 кГц та 2048 кбіт/с, не повинні перевищувати границі, наведені в таблиці А.13 та на рисунку А.11.

Таблиця А.13 – Короткочасний перехідний режим для ПС-Т та ПС-М (стики 2048кГц та 2048 кбіт/с)

Допустимі значення МВЧІ, (нс)

інтервал спостереження , (с)

25

0,001 < ≤  0,003 3

7500 

0,003 3 <   ≤  0,016

120 + 0,5 

0,016 <    ≤  240

240

240 <    ≤  1000

Рисунок А.11 – Маска значень МВЧІ в короткочасному перехідному режимі (стики 2048кГц та 2048 кбіт/с)

А.3.8 Режим утримування частоти

Коли вторинний пристрій синхронізації (ПС-Т або ПС-М) втрачає усі опорні сигнали, він входить в режим утримування частоти. Ці вимоги обмежують максимальні відхили вихідного сигналу синхронізації. Додатково вони обмежують накопичення зміни фази при погіршенні вхідного сигналу або внутрішніх дестабілізуючих чинниках.

Відхил фази ∆Х на виході ПС-Т та ПС-М з моменту втрати опорного сигналу повинен протягом будь-якого періоду часу S (в секундах) відповідати виразу:

x(S)  {(a1 + a2)S + 0,5 b S2 + c}, нс

Похідна від величини ∆Х(S), тобто відносний відхил частоти, має протягом будь-якого періоду часу S (в секундах) відповідати виразу:

d(x(S))/dS {a1 + a2 + b S}, нс/с

Друга похідна від величини ∆Х(S), тобто відносний дрейф частоти, має протягом будь-якого періоду часу S (в секундах) відповідати виразу:

d2(x(S))/dS2 d, нс/с2

При застосуванні вимог, зазначених вище, для похідної від ∆Х(S) та другої похідної від ∆Х(S), період S повинен розпочинатись після завершення всіх перехідних процесів, пов’язаних з переходом у режим утримування частоти. Під час цих перехідних процесів застосовні вимоги А.3.7 до короткочасного перехідного режиму.

Примітка 1. Величина a1 визначає початковий відхил частоти за сталої температури ( 1 K).

Примітка 2. Величина a2 враховує зміни температури після того, як пристрій синхронізації увійшов у режим утримування частоти. Якщо зміни температури відсутні, складову a2S не враховують при визначенні відхилу фази.

Примітка 3. Величина b визначає середній дрейф частоти внаслідок старіння. Це значення відповідає типовим характеристикам старіння після 60 діб неперервної роботи. Дану величину не оцінюють на добовій основі, оскільки при вимірюваннях протягом доби домінуватиме температурний вплив.

Примітка 4. Відхил фази с враховує будь-які додаткові фазові зміни, які можуть виникнути під час перехідних процесів при входженні в режим утримування частоти.

Примітка 5. Величина d визначає максимальний тимчасовий дрейф частоти за сталої температури, дозволений в режимі утримування частоти. Проте немає потреби, щоб величини d і b були однаковими.

Значення допустимого відхилу фази для ПС-Т та ПС-М подано у таблиці А.14.

Таблиця А.14 – Вимоги до перехідних процесів в режимі утримування частоти (для ПС-Т та ПС-М)

Величина

Допустиме значення

a1 (нс/с)

0,5

a2 (нс/с)

2

b (нс/с2)

2,3 10–6

c (нс)

60

d (нс/с2)

НЗ

Примітка. Позначення НЗ означає не застосовують”. Величина d визначена для інших типів пристроїв синхронізації, які не використовуються в Україні.

А.3.9 Неоднорідність фази

У рідких випадках внутрішніх вимірювань або під час зміни конфігурації вторинного пристрою синхронізації (ПС-Т або ПС-М), перехідні процеси на виході повинні відповідати вимогам до МВЧІ, наведеним у таблиці А.15 та на рисунку А.12.

Таблиця А.15 – МВЧІ на виході пристроїв синхронізації під час перехідних процесів

Допустимі значення МВЧІ, нс

інтервал спостереження , с

60

  0.001

120

0.001 <   4

240

 > 4

Рис. А.12 – МВЧІ на виході ПС-Т та ПС-М під час перехідних процесів


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31605. ПОРУШЕННЯ ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ. (МАЛЬДІГЕСТІЯ) 76 KB
  Він виникає внаслідок: 1 недостатності секреторної функції шлунка; 2 недостатності секреції соку підшлункової залози; 3 недостатньої секреції жовчі; 4 недостатньої секреції кишкового соку 12палої та порожньої кишок. П р и ч и н а м и такого явища можуть бути: а нейрогенне гальмування зовнішньосекреторної функції підшлункової залози при зменшенні тонусу блукаючого нерва чи отруєнні атропіном і ін. Такі фактори ведуть до порушення надходження у 12палу кишку ферментів підшлункової залози які відіграють вирішальну роль в травленні...
31606. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ 78 KB
  Патологічна фізіологія це наука яка вивчає загальні закономірності виникнення розвитку і завершення хвороби. Особливість предмету патологічної фізіології полягає в тому що вона вивчає найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби у той час як інші науки вивчають особливе спеціальне кожної хвороби. При цьому патологічна фізіологія як наука вирішує наступні задачі: 1 Встановлення сутності хвороби що таке хвороба. 2 Вивчення причин і умов виникнення хвороби чому виникає хвороба чи патологічний процес.
31607. ПУХЛИНИ 85.5 KB
  Доброякісні пухлини складаються із добре диференційованих клітин і зберігають типову структуру тієї тканини з якої виростають. Злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин спрощенням і атиповістю будови. Певна частина пухлин походить із клітин крові тобто є гемобластозами або із клітин сполучної тканини і є саркомами. Ендогенними називають канцерогени які утворюються в організмі з його нормальних компонентів: а канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні метилхолантрен які синтезуються із холестерину...
31608. РЕАКТИВНІСТЬ і АЛЕРГІЯ 138.5 KB
  4 За патогенезом: а алергійні реакції гуморального типу I II III і V типи реакцій; 2 алергійні реакції клітинного типу IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом. У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1 імунологічну 2 патохімічну 3 патофізіологічну стадію клінічних проявів. 2 Патохімічна стадія це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи антитілами чи Тлімфоцитами до появи біологічно активних речовин медіаторів алергійних реакцій. 3 Патофізіологічна стадія це період...
31609. АЛЕРГІЯ. Алергійні реакції III типу за Кумбсом і Джеллом - імунокомплексні реакції 75.5 KB
  Антиген і антитіло перебувають у вільному стані не фіксовані на поверхні клітин. В результаті активації комплементу і дії продуктів які продукуються макрофагами відбувається ушкодження клітин і розвивається запалення. Алергійні реакції IV типу за Кумбсом і Джеллом гіперчутливість cповільненого типу або клітинноопосередкований тип алергії. Такими клітинами є Тхелпери1 CD41 які мають специфічні до відповідного антигену рецептори Тірецептори.
31610. РОЗЛАДИ РУХОВОЇ І ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 86.5 KB
  Регуляція довільних рухів поперечнопосмугованих мязів здійснюється руховим аналізатором розташованим переважно в лобовій частці кори півкуль великого мозку клітини Беца передньої центральної звивини через двохнейронний пірамідний шлях: а корковоядерний і б корковоспинномозковий. Регуляція тонусу скелетних мязів і мимовільних автоматичних рухів здійснюється екстрапірамідною системою яка складається із підкіркових ядер кінцевого мозку хвостатого сочевицеподібного ядер огорожі структур проміжного мозку таламуса...
31611. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 87.5 KB
  Недостатність серця це патологічний стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу по переміщенню крові у кровоносному руслі та забезпечувати кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб. Недостатність серця класифікують: I. У залежності від клінічного перебігу розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність серця. За виразністю клінічних проявів виділяють: а компенсовану і б декомпенсовану недостатність серця.
31612. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 131.5 KB
  При цьому стан кровообігу визначається: а діяльністю серця б тонусом судин і в станом крові її загальною і циркулюючою масою а також реологічними властивостями. Порушення функції серця судинного тонусу чи зміни в системі крові можуть призвести до недостатності кровообігу. Усього на сьогоднішній день відомо більш 50 факторів ризику істотна роль яких у виникненні хвороб серця і судин чітко встановлена. Недостатність серця патологічний стан обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх...
31613. СПАДКОВІСТЬ І ПАТОЛОГІЯ 85.5 KB
  Першу групу складають власне спадкові хвороби у яких етіологічну роль відіграє зміна спадкових структур роль середовища полягає лише в модифікації проявів захворювання. У цю групу входять: генні і хромосомні хвороби. □ Друга група екогенетична спадкові хвороби обумовлені патологічною мутацією однак для їх прояву необхідний специфічний вплив середовища. Основним етіологічним фактором у їх виникненні є несприятливий вплив середовища але реалізація дії фактора залежить від індивідуальної генетично детермінованої схильності організму у...