84401

Muhammad ibn Muso al-Khorazmiy

Доклад

Исторические личности и представители мировой культуры

Muhammad ibn Muso al-Khorazmiy (783 - 850) Nickname Al – Khorezmi specifies his native land – the Central Asian state Khoresm (nowadays territory of Uzbekistan), Bin Mussa – son of Mussa, and one of nicknames of the scientist – Al – Madjusi– speaks about his origin from a sort of magicians...

Английский

2015-03-19

164.28 KB

0 чел.

 Muhammad ibn Muso al-Khorazmiy (783 - 850) Nickname Al – Khorezmi specifies his native land – the Central Asian state Khoresm (nowadays territory of Uzbekistan), Bin Mussa – "son of Mussa", and one of nicknames of the scientist – Al – Madjusi– speaks about his origin from a sort of magicians (on – Arabic "madjus"). It shows also, that one of sources of knowledge of Mohammed Al – Хорезми was science prior to Islamic Central Asia the keepers of which were magicians. He managed in Baghdad the library of wisdom House of some sort of the Baghdad academy at caliphate of Al – Mamun. There were the arithmetic treatise « The Book about the Indian account », the algebraic treatise « The Brief book about calculation of algebra and almukabal», astronomical tables and a geographical path. Both mathematical treatises have been translated into Latin language of medieval Europe and served for a long time as the basic textbooks on mathematics. Nickname Al-Khorezmi in the modified form has turned to a nominal word "algorithm" and all over again meant all system of decimal item arithmetics. Subsequently this term has received a wider sense in mathematics as a rule performing operations in certain order.

Thus, actions « Al - Djebr» and "Al-Mukabala" have replaced with themselves transfer of nowadays-used equation members from one part of the equation into another and reduction of similar members. These two operations have allowed Al – Khorezmi to transfer any algebraic equation of the first and second degree into initial forms which Al – Khorezmi has six. Unlike Greeks who, certainly, also solved quadratic equations, but solved in geometrical way, Al – Khorezmi used drawings only for explanation of the rhetorical decision validity. He could solve any quadratic equation by his general rule (finding positive roots). If Greeks had geometrical solutions the method Al – Khorezmi was almost algebraic. This is an enormous step forward in comparison with geometrical algebra of Greeks. In the arithmetic treatise Al – Khorezmi basically followed the Indian samples, and from him the Europeans have got familiar with the Indian methods of recording the numbers, that is the use of zero and location of figures values. The algebraic path differed from both works, that of Indian mathematicians, and Greeks. It can be believed, that in this book Al – Khorezmi followed local traditions and own results. If the majority of Greeks did not see necessity to apply the scientific knowledge to practical needs, the main desire of Al – Khorezmi was to place a science to serve to humankind and to adapt it for the practical purposes. In Algebra Al – Khorezmi has a section about trade and commercial transactions, with problems on a threefold Rule.

Thus, for the first time in a history of mathematics in the treatise of Al – Хорезми have appeared the general rules of solving the quadratic equations.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81694. Сутність ідеалістичної концепції буття 24.82 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81695. Поясніть матеріалістичну концепцію буття 25.1 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81696. Природа та структура пізнавального процесу 25.76 KB
  Пізнання процес цілеспрямованого активного відображення дійсності в свідомості людини зумовлений суспільноісторичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії як теорія пізнання. Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називається теорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин...
81697. Чуттєве та раціональне та інтуїтивне пізнання 24.36 KB
  Чуттєве пізнання є безпосереднім результатом прямої взаємодії органів чуття субєкта з зовнішнім світом, хоча воно й опосередковане біологічною передісторією людини та її історичним розвитком. У цьому певне значення мають і предмети чуттєвого сприйняття, які в тій чи іншій мірі вже сформовані людською працею.
81698. Проблеми істини. Концепції істини філософія 27.52 KB
  Концепції істини філософія Метою пізнання є істина. Методи нанкового пізнання. Розглядаючи специфіку наукового пізнання слід охарактеризувати і основні методи які тут застосовуються. Метод наукового пізнання це спосіб побудови та обгрунтування системи наукових питань або сутність послідовність прийомів і операцій за допомогою яких здобувається нове знання.
81699. Проблема субстанції в історії філософії 22.51 KB
  Надалі починають розглядати субстанцію як особливе визначення Бога схоластика що веде до дуалізму філософське вчення яке вважало що матеріальні і духовні субстанції рівноправні душі і тіла. Проблема субстанції була поставлена в працях Декарта. Субстанцію як Єдине він роз\'єднав на дві самостійні субстанції: природу і мислення.
81700. Матеріальне буття та його форми: субституційний та реляційний підходи 19.31 KB
  Виходячи з цього сутність матеріального буття розкривається через поняття матерії та форм її існування. Матеріалісти античності ототожнювали її з першоосновою буття всіх речей останнім неподільним елементом дном за межами якого нічого не існує.
81701. Основні категорії онтології сутність-явище простір-час причина-наслідок 25.81 KB
  Явище і сутність – діалектично повязані між собою протилежності. Так міраж – це явище що виникає внаслідок викривлення променів світла атмосферою. Разом із тим явище і сутність передбачають одне одного.