84454

Узагальнення вивченого про частини мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Розвивати навички відрізняти частини мови за їх лексичним значенням. Сьогодні на аукціоні незвичайний товар На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Довірена особа від кожної групи розповідає про частину мови іменник.

Украинкский

2015-03-19

33.5 KB

0 чел.

                                  Урок-аукціон    3клас                  

ТЕМА:  Узагальнення   вивченого   про   частини   мови.

                                        

Мета.  Узагальнити знання учнів про іменник,   прикметник,   дієслово,   прислівник,  числівник і займенник. Розвивати навички відрізняти частини мови за їх лексичним     значенням. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати інтерес до навчання.

                                                  Хід уроку

1. Оголошення теми та мети уроку.

(Діти заздалегідь дізнались значення слова «аукціон». Аукціон це продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну).

— Сьогодні на аукціоні — незвичайний товар! На моєму столі лежать картки з написаними назвами частин мови. Цей «товар» ви можете «купити», показавши свої знання. Отже, аукціон починається!

II. Узагальнення знань про іменник.

 1. Першим на аукціоні виставленний іменник.

(Учні працюють групами. «Довірена особа» від кожної групи розповідає про частину мови — іменник).  

     Наприклад:

— Іменник — це частина мови, яка означає назву предмета.

— Хто більше?

— Іменники відповідають на питання хто? що?

— Хто більше?

Іменники є власні і загальні, назви істот і неістот.

— Хто більше?

— Іменники змінюються за числами і відмінками.

— Іменники мають рід:

— У реченні іменники найчастіше бувають підметом або другорядним членом речення.      

(Коли більше немає бажаючих розповідати про іменник, тому що пригадали все вивчене, лунає звук гонга).

— «Токар» проданий!

(Власником  товару» — картки з написаною назвою частини мови стає група учнів, представник якої виступав останнім).

2. Завдання для груп.

а) Розташувати іменники в ал фавітному порядку. Які слова зайві? Чому?

Вставити пропущені букви:

Абр..кос, пш..ниця, ч..ремха, ап.льсин, п'ятн..ця, ч..решня, в..рблюд, ч..рвоний, чудовий.

б) Гра «Вгадай слово». Яке слово серед записаних має 7

буки, 8 знуків, 3 голосні, 5 приголосних.

в) Із поданих пар слів склади словосполучення, добираючи для зв язку слів прийменники. Визнач відмінок іменників.

Сидів парта; пасуться луг; розповідає Вітчизна; познайомились поет; заплатити телефон; злетів гілка.

3. Музична пауза.

III. Узагальнення вивченого про прикметник.

— Аукціон триває. Наступний «товар» — прикметник.

  1.  Діти розповідають про частину мови — прикметник.
  2.   Коли настає тиша, лунає звук гонга:

— «Товар» проданий!

2. Завдання:

а) Придумати якнайбільше прикметників із суфіксами -ськ, -цьк, -зьк і пояснити їх написання (київський, селянський, сільський, український).

б) Гра «Хто швидше?»

З кожної групи слів утворити речення. Пояснити місце і роль прикметника в ньому. Поставити прикметник з іменником в потрібному відмінку.

— Густий, дерева, на, зелень.

— Земля, до, колос, повний, гнеться.

— Скотилось, хмари, сонце, золоте, з.

IV. Узагальнення про дієслово.

— Аукціон продовжується. Хто більше знає про дієслово?

1. Діти розповідають про дієслово, дають відповіді: на

додаткові питання.

2. Вправи:

а) Відгадати загадки:

— Ріжуть мене ножакою, б'ють мене ломакою, за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять.

— Мене просять, мене чекають, а як іду — всі тікають.

б) Виписати із даних загадок дієслова 3-ї особи множини, визначити дієвідміну.

V. Узагальнення знань про числівник, займенник, прислівник.

1. Відповіді учнів.

2. Завдання для груп.

а) На місці крапок постав, де треба, м'який знак:  Сімдесят.., міл.йон, міл..ярд, вісімдесят..,: с.мий,

тр..ома, чотирнадцят...

б) Займенники я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони заміни запитаннями, узгодивши їх з дієсловами:

Допоможіть (кому?)....

Бачили (кого?)...

Пишаються (ким?)...        в). Утвори прислівники від поданих

слів:

Радісний — Холодний      —

Повільний — Привітний —

VI. Підбиття підсумків аукціону.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78974. Теоретический уровень научного познания и его методы 37 KB
  Теоретический уровень научного познания и его методы Теоретический уровень высший уровень научного познания включает факты добытые эмпирическим путем предшествующие развитию науки а также логические выводы добытые разумом человека. Абстрагирование Процесс познания всегда начинается с рассмотрения конкретных чувственно воспринимаемых предметов и явлений их внешних признаков свойств связей. является необходимым моментом процесса познания.
78975. Кумулятивистская и антикумулятивисткая модели развития науки, концепции Поппера, Куна, Лакатоса 30.5 KB
  Кумулятивистская и антикумулятивисткая модели развития науки концепции Поппера Куна Лакатоса. Концепция Куна Кун считает что развитие науки представляет поцесс поочередной смены двух периодов нормальной науки и научной революции. Причем последние гораздо более редки в истории развития науки по сравнению с первыми. Характер концепции Куна определяется пониманием научного сообщества члены которого разделяют определенную парадигму приверженность к которой обуславливается положением его в данной социальной организации науки принципами...
78976. КОНЦЕПЦИЯ НАУЧНЫХ РЕВОЛЮЦИЙ Т.КУНА 40 KB
  История науки по Куну: Согласно книге Структура научных революций Т.Куна историю науки можно представить следующей схемой: 1 При переходе к зрелой науке на основе идей одной или нескольких научных школ возникает общепринятая парадигма; 2 одно из главных направлений деятельности нормальной науки обнаружение и объяснение фактов как фактов подтверждающих парадигму; 3 при таком исследовании часть фактов трактуется как аномалии факты противоречащие парадигме; 4 в период кризиса доверие к парадигме в известной степени подорвано но...
78978. Особенности становления и основные принципы неклассической науки 43 KB
  Планк квантавая теория Резенфорд планетарная модель атома Ренген ренгеновские лучи Все эти открытия разрушили картину мира. Основные принципы: Установка на невозможность описать мир сам по себе Установлено различие в организации и развитии 3х уровней мира: макро микро мега. Нет качественной однородности в мега микро и макромирах Вероятностный детерменизм Признавалась роль случайностей. Случайность равноценный фактор необходимости Объект исследования не вещи а процессы Принципиально невозможно найти первокирпичик мира т.
78979. Понятие рациональности, научной рациональности. Виды и типы научной рациональности 48 KB
  Понятие рациональности научной рациональности. Виды и типы научной рациональности. В самой идее рациональности можно увидеть символ современной научно-технической цивилизации со всеми ее особенностями и противоречиями. Ее началом является некоторый тип активно-преобразовательного отношения человека к миру с которым и связывается как правило сама идея рациональности.
78980. Пространство и время в современной и классической картине мира 35 KB
  Пространство и время в современной и классической картине мира. Пространство есть форма координации сосуществующих объектов состояний материи. Пространство и время это всеобщие формы существования координации объектов. Пространство и время в классической картине мира.
78981. Философское значение синергетики 41 KB
  В своей классической работе Синергетика он отмечал что во многих дисциплинах от астрофизики до социологии мы часто наблюдаем как кооперация отдельных частей системы приводит к макроскопическим структурам или функциям. Синергетика в ее нынешнем состоянии фокусирует внимание на таких ситуациях в которых структуры или функции систем переживают драматические изменения на уровне макромасштабов. По мнению ученого существуют одни и те же принципы самоорганизации различных по своей природе систем от электронов до людей а значит речь должна...
78982. Этос науки и императивы, регулирующие поведение ученого 32.5 KB
  Понятие Императив и Этос науки Императив лат. Этос науки набор внутренних социальных норм которых придерживаются ученые в научной деятельности и которые обеспечивают функционирование социального института науки. Нормы этоса науки Попытка кодификации социальных норм науки была предпринята Р.