84460

Поняття про фразеологізми та їх лексичне значення

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення образне мислення; виховувати бажання здобути знання.

Украинкский

2015-03-19

55.5 KB

0 чел.

Урок розвитку мовлення

«Поняття про фразеологізми та їх лексичне значення»

3 клас

З великої хмари – малий дощ

Вчитель Гораш Л.А.

Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення, образне мислення; виховувати бажання здобути знання.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Обладнання:  підручник, словники, картки, кросворд, роздатковий матеріал.

Хід уроку

  1.  Організація класу
  •  Добрий день, друзі, гості!

Ще один урок

Прийшов до нас за розкладом сьогодні,

Отож давайте зробимо ще крок

Щоб знов дізнатися про щось нове

У нашій рідній українській мові.

  •  Сьогодні я приготувала для вас випробування, хочу перевірити, як ви засвоїли попередні уроки, чи 8готові дізнатись про щось нове.
  •  Вашими вірними друзями мають стати: (записано на дошці)
  •  уважність і кмітливість;
  •  швидкість мислення;
  •  винахідливість;
  •  витримка і взаємодопомога.
  1.  Узагальнення знань

Мікрофон

  1.  З чого складається наше мовлення? – з речень.
  2.  Які бувають речення за метою висловлювання? – розповідні, питальні, спонукальні.
  3.  А з чого складається речення? – із слів.
  4.  В якому значенні можна вживати слова? – в прямому і переносному (приклади)
  5.  Які слова називаються синонімами?
  6.  Які слова називаються антонімами?
  7.  Які слова називаються омонімами?
  8.  Сукупність слів певної мови. Це що? – лексика.
  9.  А навіщо потрібні слова?
  10.  Наука про слово – це? – лексикологія.

Вірш:

Що за диво - наша мова!

Слово горнеться до слова,

Слово з словом в’яжеться,

Мудра казка кажеться,

Казка чи билиця…

Мова – чарівниця.

  •  Давайте послухаємо, що про слово сказав Тарас Шевченко (відеозапис).

  1.  Мотивація навчальної діяльності
  •  Наша мова не потребує, щоб її вихваляли. Вона говорить сама про себе: ніжна,  милозвучна. Тільки вмій нею користуватись. Насамперед це народні пісні, колискові, казки, прислів’я, загадки, а ще фразеологізми, які прийшли до нас із сивої давнини.
  •  А що ж таке фразеологізми? Щоб відповісти на це запитання скажіть, чи можна зробити з мухи слона? (малюнки: муха, слон)
  •  Звичайно, будь-хто скаже, що не можна. Тільки в казках можна щось на щось чи на когось перетворити.
  •  Але так може вважати лише людина, яка не знає про фразеологізми, тобто сталі, влучні вислови (вирази)

Народ скаже, як завяже, а слово народу завжди правдиве.

  •  Ось за допомогою таких влучних виразів можна не тільки зробити з мухи слона, тобто щось перебільшити; але й поїсти березової каші за власні провини; почуватися на сьомому небі від похвали, або від того, що одержав гарну оцінку; ловити гав – бути неуважним.
  •  На перший погляд це дивно. Але наскільки красивішою, образнішою, багатою є мова людей, які влучно, дотепно вживають фразеологізми.

  1.  Робота над  темою уроку
  2.  Тож працюємо і мотаємо на вус. – Як ви розумієте цей вислів?
  •  Послухайте про «Що каже бабуся Маруся»

  Сашко.ю не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, - сказала мама.

А Сашко грюкає.

– Припини стукіт! – гукнув батько.

А Сашко стукає.

–Як об стіну горохом, - говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кілок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..

Стукає…

Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.

– Віддай, бабусю!

– Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!

Сашко похнюпив носа.

– Я машину ремонтую…

А бабуся Маруся:

– Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.

– Не всі. Ми не спимо.

– Досить воду у ступі товкли. Мерщій у ліжко!

Батько сказав:

– Яка у нашої бабусі багата мова! Що не речення – крилатий вислів або приказка.

А бабуся відповідає:

– Кашу маслом не зіпсуєш!

Які фразеологізми ви запам’ятали?

  •  Можливо ви вже десь чули інші влучні вислови? Можливо вдома?
  1.  Кожен фразеологізм має своє пояснення. Пропоную зєднати фразеологізми і пояснення до них (магнітна дошка)
  2.  «Парасолька» - доречне завдання, надворі дощ.

Прочитати фразеологізм «Змокнути до нитки» і пояснити зміст.

  1.  Зарядка для очей, яку пропонує професор Жданов
  2.  Підібрати фразеологізми до картинок (показ слайдів)
  3.  Гра «За двома зайцями»
  •  Як ви думаєте, чи можна зловити двох зайців одразу? (діти грають)
  1.  А зараз послухаємо, як фразеологізми вживаються у віршах. («Про діда Веремія»).
  2.  Робота в парах (на картках)
  •  До фразеологізмів з лівого стовпчика дібрати пояснення з правого стовпчика (самоперевірка)
  1.  Презентація «Фразеологічні обороти»
  2.  Робота в групах.
  •  Замість крапок вставити потрібне число і прочитати.
  1.  Гра «Дві корзинки»
  •  Настав час перевірити, чи можете ви відрізнити фразеологізми від малих фольклорних форм (загадок, прислів’їв, приказок). Розділіть полунички, на яких написані фразеологізми, від інших форм та складіть їх у різні кошики.
  1.  Гра «Відгадай, що це…»
  2.  На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його ралять шукати у полоні, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини (вітер)
  3.  Вони не квіти, а червоніють і в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо довірливі; в одне може залетіти,  а в друге вилетіти (вуха)
  4.  Ним можна клювати, як дзьобом, коли спати хочеться; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути, особливо куди не слід (ніс)
  5.  Скільки його не годуй, а він все одно в ліс дивиться; інколи він буває  в овечій шкурі; як його не боятися, то в ліс не ходити (вовк)
  6.  Що означає вислів «після дощику в четвер»? (ніколи)

А хочете знати чому так кажуть?

Ще здавна люди вірили, що є легкі та важкі дні. Понеділок – важкий день, бо він присвячується богині –Місяця, ночі і темного царства.  Відомо, що семиденний тиждень тісно пов'язаний із планетами. Кожній із них відповідав один день тижня, який і отримав планетне імя.

Якщо  понеділок повязували з місяцем, то четвер із Перуном, язичеським богом війни, сонця, родючості. Перун був покровителем землеробства, віддав дощами, громами. Кожного четверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Але проходили четверги, а на небі не було жодної хмаринки. Так і народився іронічний вислів «після дощичку в четвер», тобто ніколи.

  1.  Кросворд (робота зі словниками)
  2.  Використання фразеологізмів у мультиках (перегляд мультфільмів)

  1.  Підсумок уроку
  •  Чи сподобався вам урок?
  •  Що найбільше сподобалось?
  •  Що ж таке фразеологізм?
  •  Чи будете ви ними користуватись?

Тепер вузлик на пам'ять (на дощі):

Любі діти!

Вивчайте мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62323. Применение технологии «Дебаты» на уроках географии 80.5 KB
  Технология Дебаты создана на базе международной программы Дебаты основанной в 1993 году Институтом Открытое общество. Практически сразу оформилось 2 направления развития технологии Дебаты: в учебном процессе и во внеучебной деятельности.
62324. Технология NURBS-моделирования. Создание моделей с помощью кривых 1.08 MB
  Рассмотрим NURBS-кривые, потом перейдем к NURBS-поверхностям. Далее сделаем с помощью NURBS-кривых модель. В завершающей части наложите на созданные объекты материалы.
62325. Изготовление картины в технике рисование пластилином 33.31 KB
  Цель: изготовить картину в технике рисование пластилином с учетом изменения времен года. План урока: I.Основная часть АОЗ целеполагание вводная беседа сообщение темы урока физкультминутка релаксация III.
62327. Древние Афины 20.77 KB
  Большинство жителей Древней Греции питалось хлебом и кашей. Аристотель философ и ученый Древней Греции жил в 384-322 гг. Богатые люди в Греции назывались демосом среди которого избирали 10 архонтов для управления делами в государстве. Законы в Древней Греции были очень справедливыми.