84486

Рецептори, їх класифікація та збудження

Доклад

Биология и генетика

Рецептори спеціалізовані структури що забезпечують: а сприйняття інформації про дію подразника; б первинний аналіз цієї інформації сила якість час дії новизна подразника. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини: первинні інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням; вторинні інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною рецепторною клітиною а далі передається на нервове закінчення. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур: вільні нервові закінчення ...

Украинкский

2015-03-19

45.25 KB

3 чел.

Рецептори, їх класифікація та збудження.

Рецептори – спеціалізовані структури, що забезпечують:

а) сприйняття інформації про дію подразника;

б) первинний аналіз цієї інформації (сила, якість, час дії, новизна подразника).

в) кодування інформації.

Існують різні класифікації рецепторів, в основі яких лежать різні властивості рецепторів:

1. За психофізіологічними відчуттями, що виникають при збудженні рецепторів, вони поділяються на:

  1.  зорові;
  2.  слухові;
  3.  смакові;
  4.  нюхові;
  5.  термічні;
  6.  кінетостатичні, тощо.

2. За особливостями будови:

2.1. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини:

  1.  первинні – інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням;
  2.  вторинні – інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною (рецепторною) клітиною, а далі передається на нервове закінчення.

2.2. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур:

  1.  вільні нервові закінчення – допоміжних структур не мають;
  2.  рецептори, що мають допоміжні структури (більшість); усі допоміжні структури створюють оптимальні умови для сприйняття рецептором інформації про дію адекватного подразника (подразник, до дії котрого рецептор спеціалізований у ході еволюції);

3. За природою адекватного подразника:

  1.  механорецептори;
  2.  хеморецептори;
  3.  терморецептори;
  4.  фоторецептори.

4. За локалізацією:

  1.  екстерорецептори – сприймають інформацію про дію зовнішніх чинників (шкірні рецептори, зорові, тощо);
  2.  інтерорецептори – сприймають інформацію про дію внутрішніх чинників (вісцерорецептори, пропріорецептори, тощо);

5. За швидкістю адаптації:

  1.  рецептори, що швидко адаптуються (дотикові рецептори шкіри);
  2.  рецептори, що адаптуються з середньою швидкістю (більшість рецепторів);
  3.  рецептори, що повільно адаптуються (вестибулярні).

У структурі більшості рецепторів виділяють такі елементи:

- власне сприймаюча структура – нервове закінчення (первинні рецептори) чи спеціалізована сенсорна клітина (вторинні), що забезпечує сприйняття інформації про дію подразника;

- генеруюча структура – найближчий до нервового закінчення перехват Ранв’є, що генерує серію ПД (аферентний сигнал) про дію подразника;

- допоміжний апарат – сукупність структур, що забезпечують найоптимальніші умови для сприйняття рецептором інформації про дію адекватного подразника. Допоміжний апарат може бути влаштований дуже просто (сполучнотканинна капсула) чи дуже складно (усі структури ока окрім паличок та колбочок).

Розглянемо механізм збудження рецепторів на прикладі тільця Фатер-Пачіні.

При дії на рецептор адекватного подразника (П) – тиск на шкіру  деформується його капсула (допоміжний апарат)  деформація мембрани нервового закінчення (сприймаюча структура)  зміна проникності мембрани для іонів натрію  вхід іонів до нервового закінчення за градієнтом концентрації  деполяризація мембрани  місцеве збудження, яке ще називають рецепторним потенціалом (РП). Цей потенціал, як і будь-яке місцеве збудження підкоряється законам силових відношень, сумується, поширюється на малу відстань за рахунок місцевих струмів, супроводжується підвищенням збудливості мембрани.

РП поширюється на сусідні ділянки мембрани за рахунок місцевих струмів, що мають напрямок від "+" до "-" (катодний) і у першому перехваті Ранв’є спричиняють деполяризацію мембрани перехвату; якщо деполяризація дійде до критичного рівня, на мембрані виникає серія ПД – аферентний нервовий сигнал.

Механізм збудження вторинних рецепторів принципово не відрізняється від вищеописаного. Проте, інформація про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною клітиною. Під впливом подразника мембрана клітини збільшує проникність для Na+  вхід їх до клітини  деполяризація мембрани (місцеве збудження, РП)  виділення клітиною медіатора в синаптичну щілину  дифузія його до мембрани нервового закінчення  взаємодія з мембранними циторецепторами нервового закінчення  збільшення проникності мембрани для Na+  вхід їх до нервового закінчення  деполяризація мембрани закінчення (місцеве збудження, генераторний потенціал, ГП). ГП за допомогою місцевих струмів поширюється на мембрану перехвату (катодний напрямок). Це деполяризує цю мембрану. Якщо деполяризація досягає критичного рівня, виникає серія ПД. При збудженні рецепторів ПД виникає лише у перехватах Ранв’є. Решта структур рецептора (мембрана нервового закінчення, мембрана сенсорної клітини) відповідають на подразнення лише місцевим збудженням (РП, ГП). Це важлива особливість збудження рецепторів, оскільки властивості місцевого рецептора забезпечують аналіз інформації вже на рівні рецепторів.

Механізм кодування інформації у рецепторах. Адаптація рецепторів.

Кодування інформації у рецепторах – процес перетворення енергії подразника в енергію нервового сигналу (серія ПД). Причому параметри серії ПД (частота, тривалість, тощо) відображають параметри подразника (його силу, тривалість дії). Процес кодування інформації у рецепторах пов’язаний з процесом аналізу інформації у них і оснований на цьому аналізі. Аналіз інформації та кодування у рецепторах пов’язані з їх властивостями та здійснюються таким чином:

1. Про характер подразника – завдяки тому, що рецептори мають високу чутливість до адекватного подразника. Більшість рецепторів є полімодальними, тобто реагують на дію не лиши адекватного подразника, а й інших подразників. Проте чутливість їх до адекватного подразника висока, а до решти – ні. Тому при дії будь-якого подразника першими збуджуються ті рецептори, для яких цей подразник є адекватним, від них по неспецифічним провідним шляхам інформація надходить до відповідної зони кори – виникає відчуття.

2. Про силу подразника – аналіз та кодування відбувається завдяки таким особливостям рецепторів:

2.1. Рецептори однієї рефлексогенної зони мають різну збудливість (чутливість).При малій силі подразника реакцію збудження (серію ПД)генерують самі збудливі рецептори. При збільшенні сили подразника, кількість таких рецепторів збільшується – інформація про дію подразника передається більшою кількістю аферентних волокон.

2.2. Залежність амплітуди РП та частоти ПД аферентів від сили подразника.При збільшенні сили подразника зростає амплітуда РП (закон силових відносин)  більш сильний катодний струм діє на мембрану перехвату Ранв’є  виникає серія ПД з більшою частотою. Отже, використовується частотний принцип кодування інформації про силу подразника.

3. Про час дії подразника. Тривалість РП відповідає тривалості дії подразника, стільки ж триває аферентний сигнал. Тому зміна часу дії подразника призводить до зміни тривалості РП – змінюється тривалість АНС.

4. Рецептори здатні до адаптації. Вони адаптуються до подразників, якщо їх дія тривала. При цьому, хоча дія подразника триває, генеруюча структура (перехват Ранв’є) перестає генерувати серію ПД. Вважається, що основним механізмом адаптації є зменшення проникності мембрани перехвату для Na+.

В розвитку адаптації рецепторів важливе значення відіграють низхідні впливи ЦНС (центральна регуляція рівня активності рецепторів). Адаптація до тривалої дії подразника звільняє ЦНС від переробки непотрібної інформації. У рецепторах може відбувається адаптація до довготривалих подразників малої сили, які, проте, мають велике значення для організму – при цьому чутливість рецепторів до таких подразників різко зростає, наприклад підвищення чутливості зорових рецепторів в умовах темряви. В основі розвитку такої адаптації також лежать процеси, що відбуваються в самій мембрані (зміна стану каналів) рецептора.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76731. Прикладное программирование 27.68 KB
  Представление информатики как научной дисциплины связано с рассмотрением проблем организации вычислений и обработки информации с помощью ЭВМ и внутри ЭВМ а также принципов организации и работы машинных интеллектуальных систем систем искусственного интеллекта на ЭВМ.
76733. Проведение занятий физкультуры для детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата 106.21 KB
  Заболевания опорно-двигательного аппарата у детей могут носить врожденный или приобретенный характер. Улучшить состояние организма можно за счет назначения определенного курса лечения, дополнительного эффекта достигает проведение занятий лечебной физкультуры.
76734. Определение износных характеристик при тепловых режимах трения 842.95 KB
  Триботехника - наука о контактном взаимодействии твердых тел при их относительном движении охватывающая весь комплекс вопросов трения изнашивания и смазки машин. Смазка - действие смазочного материала в результате которого между двумя...
76736. Анатомия ягодичной области 182.33 KB
  Характерный овал области формируется ягодичными мышцами покрытыми хорошо выраженной собственной фасцией и обеспечивающими человеку не только вертикальное положение тела но и передвижение на двух конечностях и сидение. Поверхностный ягодичный слой Большая ягодичная мышца крупнопучковая мощная сильно развита изза прямохождения и сидения. Мышца разгибает бедро поворачивает его кнаружи; напрягает подвздошноберцовый тракт что удерживает колено разогнутым. Срединный ягодичный мышечный слой Средняя ягодичная мышца с началом от...
76737. Передние мышцы и фасции бедра 182.5 KB
  В передней области бедра широкая фасция формирует влагалище для четырехглавой мышцы портняжной и тонкой. Подкожная щель овальная ямка формируемая широкой фасцией на передней поверхности бедра лежит на 56 см ниже паховой связки в бедренном треугольнике. Передние мышцы бедра Портняжная мышца с началом от передней верхней подвздошной ости и прикреплением к большеберцовой бугристости и фасции голени где сухожилие ее перекрещивается с сухожилиями тонкой и полусухожильной мышц образуя треугольную фиброзную пластинку с синовиальной сумкой.
76738. Предмет и содержание анатомии 183.43 KB
  Анатомия изучает внешние формы и внутреннее строение вплоть до микроскопического как всего человеческого организма так и отдельных его органов и тканей. Основными методами анатомического исследования являются вскрытие рассечение препарирование мертвого тела с осмотром измерениями описанием взвешиванием органов микроскопическим изучением отдельных органов группы органов или системы всего организма. Общая задача при изучении современной анатомии состоит в том чтобы системно рассмотреть внешние формы и внутренние структуры положение...
76739. Современные подходы к анатомическому исследованию 183.79 KB
  Они дополняются инъекцией сосудов полостей органов бальзамирующими растворами цветными контрастными наполнителями; просветлением и мумификацией коррозией изготовлением распилов замороженного тела по Н. Для ритуального бальзамирования древнеегипетских фараонов после вскрытия тела и извлечения внутренностей использовалось промывание пальмовым вином просаливание наполнение благовониями с последующим обматыванием трупа материей пропитанной воском благовониями и смолами и погружением в серию гробов саркофаги и пирамиды. Но существует и...