84487

Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен

Доклад

Биология и генетика

Пропріорецептори М’язів м’язові веретена Суглобових сумок Сухожилків тільця Гольджі Види рецепторів Адекватний подразник Деформація Розтягнення Розтягнення Ступінь та швидкість розтягнення м’язів Ступінь згинання розгинання в суглобі Ступінь та швидкість скорочення м’яза так як при скороченні сухожилки розтягуються Контролюють М’язові веретена – первинні механорецептори що мають складну структуру. Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини – ядерної сумки. Таке розтягнення та збудження спіралевидного нервового...

Украинкский

2015-03-19

43.25 KB

5 чел.

Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен.

Пропріорецептори – власні рецептори опорно-рухового апарату (м’язів, сухожилків, суглобів, зв’язок).

Пропріорецептори

М’язів (м’язові веретена)

Суглобових сумок

Сухожилків (тільця Гольджі)

Види

рецепторів

Адекватний подразник

Деформація

Розтягнення

Розтягнення

Ступінь та швидкість розтягнення м’язів

Ступінь згинання (розгинання) в суглобі

Ступінь та швидкість скорочення м’яза (так як при скороченні сухожилки розтягуються)

Контролюють

М’язові веретена – первинні механорецептори, що мають складну структуру. Кожне м’язове волокно складається з великої кількості інтрафузальних волокон (ІФВ). Ці волокна знаходяться у сполучнотканинній капсулі. Волокна є двох видів: волокно з ядерним ланцюжком та волокно з ядерною сумкою. У центрі волокна знаходяться ядра та спіралевидне нервове закінчення (власне сприймаюча структура рецептора). Окрім ядерної сумки до складу волокна входять дистальні скоротливі сегменти, що отримують інервацію від -мотонейронів спинного мозку (лежать поряд з -мотонейронами, котрі інервують екстрафузальні волокна (ЕФВ) м’яза).

Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини – ядерної сумки. Таке розтягнення (та збудження спіралевидного нервового закінчення, а отже, й рецептора в цілому) можливе лише в двох випадках:

- при розтягненні м’яза в цілому, так як м’язові веретена розташовані паралельно ЕФВ, а капсула прикріплена до них;

- без розтягнення м’яза в цілому, коли до скоротливих сегментів надходить інформація від -мотонейронів  скорочення дистальних скоротливих сегментів  розтягнення ядерної сумки  збудження рецептора.

Зауважимо, що у відповідь на збудження м’язових веретен виникають міотатичні рефлекси (рефлекси на розтягнення), при цьому міотатично активуються -мотонейрони, що інервують ЕФВ того м’яза, в якому розташоване м’язове веретено.

Через -мотонейрони здійснюється центральна регуляція рівня активності м’язових веретен. Завдяки цому рецептори можуть зберігати достатній рівень збудливості (чутливості) навіть при скороченні м’яза, якщо при цьому паралельно активізуються -мотонейрони.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9555. Дыхательный отдел периферического речевого аппарата 35 KB
  Дыхательный отдел периферического речевого аппарата Дыхательный отдел периферического речевого аппарата составляет энергетическую основу речи, обеспечивая так называемое речевое дыхание. Анатомически этот отдел представлен грудной клеткой, легкими, ...
9556. Парадоксальная дыхательная гимнастика А.Н. Стрельниковой 15.95 KB
  Парадоксальная дыхательная гимнастика А.Н. Стрельниковой. В логопедической работе над речевым дыханием заикающихся детей, подростков и взрослых широко используется парадоксальная дыхательная гимнастика А.Н. Стрельниковой. В гимнастике основное внима...
9557. Дыхательные движения 15.01 KB
  Дыхательные движения Дыхательные движения - это циклические (ритмические, вдох - выдох) изменения объёма грудной клетки за счет работы дыхательных мышц и эластичности аппарата внешнего дыхания. Вдох и выдох ритмически сменяют друг друга, обеспечивая...
9558. Упражнения для тренировки речевого дыхания 15.59 KB
  Упражнения для тренировки речевого дыхания Для речи обычного физиологического дыхания не хватает. Речь и чтение вслух требуют большего количества воздуха, постоянного дыхательного запаса, экономного расходования его и своевременного возобновления. В...
9559. Строение и функции голосового отдела речевого аппарата 12.62 KB
  Строение и функции голосового отдела речевого аппарата. Речевой аппарат состоит из двух отделов: центрального и периферического. К центральному отделу относиться головной мозг с его корой подкорковых узлами, проводящими путями и ядрами соответствующ...
9560. Механизм голосообразования 12.87 KB
  Механизм голосообразования Голос - это совокупность разнообразных по своим характеристикам звуков, возникающих в результате колебания эластических голосовых складок. Звук голоса - колебания частиц воздуха, распространяющихся в виде волн сгущения и р...
9561. Особенности произношения имен и отчеств 118.56 KB
  Особенности произношения имен и отчеств Сочетание имени и отчества употребляется в различных ситуациях как в письменной,так и устной речи.Многие русские имена и отчества имеют варианты произношения,которые желательно учитывать в то...
9562. Способы подачи голоса (Атака звука) 26.5 KB
  Способы подачи голоса (Атака звука). Большое значение для качества голоса имеет способ его подачи - атака звука. Различают три вида атаки: твердую, мягкую и придыхательную. Твердая атака - голосовая щель плотно замыкается перед началом звука...
9563. Интонация как сложное акустическое явление 14.5 KB
  Интонация как сложное акустическое явление Интонация – сложное явление. Она включает в себя четыре акустических компонента: тон голоса, интенсивность или силу звучания, его длительность и тембр. Тон голоса - высота гласных, сонорных и звон...