84488

Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах

Доклад

Биология и генетика

Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...

Украинкский

2015-03-19

44.76 KB

1 чел.

Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах.

Інформація про дію подразника аналізується та кодується в рецепторах  передається аферентними шляхами (швидко, точно, без змін) в нервові центри, де відбувається її аналіз. На основі цього аналізу синтезується адекватний еферентний сигнал, який передається до органів-ефекторів. Таким чином, нервові центри виконують аналіз аферентного сигналу та синтезу еферентного сигналу. Структурно-функціональною одиницею нервових центрів є нейрон – кожен окремий нейрон здатний виконувати аналітико-синтетичну функцію. В певній мірі виконання цієї функції пов’язано з передачою інформацї в межах нервових центрів.

По аксонам нейронів ЦНС інформація передається у вигляді ПД. Від одного нейрона на інший інформація передається через синапси.

ЦЕНТРАЛЬНІ СИНАПСИ

Аксосоматичні

Аксоаксональні

Аксодендритні

Дендродендритичні

Збудливі

Гальмівні

Хімічні

Електричні

Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона  далі по мембрані пресинаптичній  підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів Сa2+  вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації  вихід медіатора в синаптичну щілину  дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани  взаємодія з мембранними циторецепторами  збільшення проникності постсинаптичної мембрани для іонів Na+  вхід іонів Na+ в тіло клітини через постсинаптичну мембрану  деполяризація мембрани (ЗПСП місцеве збудження) ЗПСП як місцеве збудження поширюється на сусудні ділянки постсинаптичної мембрани та мембрани аксонного горбика з допомогою місцевих струмів. Ці струми в незбуджених ділянках мембрани мають вихідний напрям, тому викликають деполяризацію мембрани. Цікавим є виникнення місцевих струмів між постсинаптичною мембраною (там ЗПСП) та мембраною аксонного горбика – початковий сегмент аксона, мембрана якого має найбільшу збудливість, поріг деполяризації (ΔЕ) там складає 10-15 мВ. Тому ПД виникає під впливом місцевих струмів саме там. Це відбувається, якщо під впливом місцевих струмів деполяризація мембрани аксонного горбика досягає критичного рівня  виникнення серії ПД  ритмічний розряд нейрона.

Особливості передачі збудження через центральні аксо-соматичні хімічні синапси.

1. Одностороннє проведення.

2. Сповільнення проведення – характеризується наявністю синаптичної затримки – час від виникнення ПД на пресинаптичній мембрані до виникнення ПД на мембрані аксонного горбика. Воно складає 2-3 мс.

3. Швидке порушення проведення через виснаження запасів медіатора.

Ці три особливості характерні для будь-яких хімічних синапсів, бо синаптична затримка та швидкість розвитку втоми в центральних синапсах більша, ніж в нервово-м’язових. Наступні дві особливості характерні лише для центральних синапсів.

4. Один ПД через центральний синапс не проходить тому, що зумовлює на постсинаптичній мембрані виникнення одного ЗПСП, який має амплітуду 1 мВ та тривалість 15 мс. Оскільки поріг деполяризації аксонного горбика складає 10-15 мВ, один ЗПСП, що поширився на мембрану аксонного горбика, не може викликати деполяризацію цієї мембрани до критичного рівня.

5. Умовою передачі збудження через центральний нервовий синапс є сумація ЗПСП на тілі нейрона.

До медіаторів, що викликають деполяризацію постсинаптичної мембрани та приймають участь в передачі збудження, відносять: ацетилхолін, норадреналін, серотонін та багато інших.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22180. ВВЕДЕНИЕ. ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ ОБ ЭКСПЕРТНЫХ СИСТЕМАХ 224 KB
  Наконец наиболее цитируемым определением третьего типа является следующее: ИИ – это область знаний которая находит применение при решении задач связанных с обработкой информации на естественном языке автоматизацией программирования управлением роботами машинным зрением автоматическим доказательством теорем разумными машинами извлечения и т. Способы получения и представления знаний в интересах проектирования СИИ в настоящее время составляют предмет сравнительно нового научного направления – инженерии знаний. Форма представления знаний...
22181. Структуры и стратегии поиска в пространстве состояний 360 KB
  Решение задачи методом поиска 2. Структуры и стратегии поиска в пространстве состояний 3. Решение задачи методом поиска От выбранного метода поиска то есть стратегии вывода будет зависеть порядок применения и срабатывания правил.
22182. Аппарат нечетких нейронных или гибридных сетей 450.5 KB
  Например нейронные сети хороши для задач распознавания образов но весьма неудобны для выяснения вопроса как они такое распознавание осуществляют. Они могут автоматически приобретать знания но процесс их обучения зачастую происходит достаточно медленно а анализ обученной сети весьма сложен обученная сеть обычно черный ящик для пользователя. Теоретически системы с нечеткой логикой и искусственные нейронные сети эквивалентны друг другу однако в соответствии с изложенным выше на практике у них имеются свои собственные достоинства и...
22183. Генетические алгоритмы 248.5 KB
  Это приводит к тому что приспособленность популяции возрастает позволяя ей лучше выживать в изменяющихся условиях. 1 Основные понятия генетических алгоритмов При описании генетических алгоритмов используются определения заимствованные из генетики например речь идет о популяции особей а в качестве понятий применяются ген хромосома генотип фенотип аллель. Следовательно особями популяции могут быть генотипы либо единичные хромосомы в довольно распространенном случае когда генотип состоит из одной хромосомы. Она представляет меру...
22184. Знания и их свойства. Структура и этапы разработки ЭС 193.5 KB
  Классификация знаний 3. Методология разработки интеллектуальных систем на примере СОЗ ЭС Знания и их свойства Тематика представления знаний Knowledge Representation KR уже давно считается одними из основных направлений работ в области искусственного интеллекта поскольку выбор правильного способа представления знаний является не менее значимым фактором от которого зависит успешное создание системы чем разработка самого программного обеспечения в котором используются эти знания. С тематикой представления знаний тесно связана не...
22185. Модели представления знаний 655.5 KB
  Классификация моделей представления знаний. Модели на основе теоретического подхода Классификация моделей представления знаний Одним из основных элементов в архитектуре экспертной системы является база знаний БЗ. Фейгенбаумом мощность экспертной системы зависит в первую очередь от мощности базы знаний и возможности ее пополнения.
22186. Выявление знаний от экспертов 667.5 KB
  Экспертное оценивание представляет собой процесс измерения который можно определить как процедуру сравнения объектов по выбранным показателям признакам. В качестве показателей сравнения могут использоваться пространственновременные физические психические и другие свойства и характеристики объектов. Процедура сравнения включает в себя: определение причинноследственной связи между объектами; установление степени влияния одних объектов на другие.
22187. ОБРАБОТКА ЭКСПЕРТНЫХ ОЦЕНОК 310 KB
  Групповая экспертная оценка объектов при непосредственном оценивании. В зависимости от целей экспертного оценивания и метода учета экспертных оценок возникают следующие основные задачи: построение обобщенной оценки понятий и объектов на основе индивидуальных оценок экспертов; построение обобщенной оценки на основе парного сравнения объектов каждым из экспертов; определение относительных весов взаимосвязи объектов; определение зависимостей между ранжировками; определение согласованности мнений экспертов; оценка надежности обработки...