84503

Кислотно-основний стан крові роль буферних систем крові та його забезпечення

Доклад

Биология и генетика

К Механізми підтримки сталості рН в організмі: ислотноосновний стан КОС крові залежить від співвідношення концентрацій іонів Н та ОНˉ у плазмі крові. Його нормальна величина 74 в артеріальній крові та 736 у венозній. Величина рН крові відображає величину рН інтерстиційної рідини та рідини в клітинах.

Украинкский

2015-03-19

50.37 KB

1 чел.

Кислотно-основний стан крові роль буферних систем крові та його забезпечення.

К

Механізми підтримки сталості рН в організмі:

ислотно-основний стан (КОС) крові залежить від співвідношення концентрацій іонів Н+ та ОНˉ у плазмі крові. Характеризує КОС рН від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню. Його нормальна величина – 7,4 в артеріальній крові та 7,36 у венозній. Величина рН крові відображає величину рН інтерстиційної рідини та рідини в клітинах. Внутрішньоклітинний рН визначає активність внутрішньоклітинних ферментів, а, відповідно, і стан обміну речовин в клітинах організму.

Фізико-хімічні

Фізіологічні

Буферні системи

Нирки та легені як елементи системи виділення

Швидко нейтралізують надлишок кисло- та основнореагуючих продуктів обміну речовин, чим попереджують зміну рН: при цьому ємність їх зменшується

Виводять з організму надлишок кислот та основ  відновлюють стан (ємність) буферних систем

Буферні системи крові:

Сольові. Представлені солями слабких кислот і сильних основ і слабкими кислотами.

Рівняння Голдерсона – Гассельбаха дозволяє розрахувати необхідне співвідношення концентрацій солі слабкої кислоти і цієї кислоти для підтримки компонентами сольових буферних систем необхідного рівня рН.

рН = рК + lg , де рК – від’ємний десятковий логарифм константи дисоціації кислоти, [МА] – концентрація солі в буферній системі, [НА] – концентрація слабкої кислоти в буферній системі.

Рівняння дозволяє, знаючи значення рК, розрахувати, яким має бути співвідношення в розчині слабкої кислоти та її солі для підтримання необхідного рівня рН (7,4).

1. Гемоглобінова буферна система рахуться найбільшою – до 75 % від усієї буферної ємності крові. Ця система складється з відновленого гемоглобіна (ННb) та його калієвої солі (КНb). Буферні властивості ННb зумовлені тим, що він будучи більш слабкою кислотою, ніж Н2СО3, віддає їй йони К+, а сам приєднуючи Н+, стає слабко дисоційованою кислотою. В тканинах система гемоглобіну виконує функцію основи, попереджуючи закислення крові внаслідок надходження до неї СО2 та Н+-йонів. В легенях гемоглобін крові поводить себе як кислота, попереджуючи залужнення крові після видалення з неї СО2.

2. Карбонатна буферна система за силою займає друге місце, а за швидкістю реагування – перше. Складається з вугільної кислоти та бікарбонату натрію (плазма крові) або бікарбонату калію (цитоплазма клітин).

Формула карбонатної буферної системи - або .

При утворенні в організмі надлишку кислоти, більш сильної, ніж вугільна, ця кислота реагує з сіллю вугільної кислоти (з бікарбонатом калію чи натрію). В результаті утворюється сіль цієї кислоти і слабка вугільна кислота, котра погано дисоціюєю. Таким чином, сильна кислота заміщується більш слабкою – запобігає зміні рН. При утворенні в організмі надлишку лужних сполук, вони взаємодіють з вугільною кислотою з утворенням бікарбонатів – запобігання зміні рН крові

рК вугільної кислоти складає 6,1. Тому карбонатна буферна система забезпечує підтримання рН на рівні 7,4 при умові, що концентрація карбонатів у 20 разів перевищує концентрацію вугільної кислоти.

Підтримку нормального співвідношення бікарбонатів та кислоти (20:1) забезпечують:

- легені – виводять надлишок СО2 (а відповідно й вугільної кислоти).

- нирки – забезпечують надходження в кров бікарбонатних іонів, що утворюються в клітинах ниркового епітелію в ході карбоангідразної реакації.

Характеристика бікарбонатної буферної системи:

1.Вона забезпечує швидку нейтралізацію кислот та лугів, що утворюються в ході метаболізму.

2.Має досить велику ємність – від 15 до 40% від загальної буферної ємності крові.

3.Швидко відновлюється за рахунок діяльності легень і нирок.

3. Фосфатна буферна система утворена дигідрофосфатом (NaH2PO4) та гідрофосфатом (Na2HPO4) натрію.

Відповідно, формула формула фосфатної буферної системи така:

Перша сполука слабко дисоціює та поводить себе як слабка кислота. Друга сполука має основні властивості.

Ця буферна система забезпечує підтримку рН на рівні 7,4 при співвідношенні основної та кислої солей, що рівне 4:1.

При введені в кров більш сильної кислоти, вона прореагує з Na2HPO4, утворюючи нейтральну сіль та збільшуючи кількість дигідрофосфату натрію. При введенні в кров сильної основи, вона прореагує з NaH2PO4, утворивши гідрофосфат натрію. Надлишок в крові дигідрофосфату та гідрофосфату натрію буде виводитись із сечею.

Внесок у створення загальної буферної ємності відносно невеликий (5-10%). Відновлюється ця система значно повільніше, ніж карбонатна. В цьому процесі важливу роль відіграє вихід фосфорних солей з кісток.

4. Білкова буферна система. Білки плазми крові завдяки своїм амфотерним властивостям відіграють певну роль в кислотно-основній рівновазі. В кислому середовищі білки реагують як основи, а в основному як кислоти.

Зсув рН крові в кислу сторону називається – ацидоз, а в лужну – алкалоз.

6. Еритроцити, їх функції. Регуляція еритропоезу.

Червоні кров’яні тільця (еритроцити) – без’ядерні високоспеціалізовані клітини організму, що забезпечують транспорт:

- кисню, що зв’язується з гемоглобіном;

- вуглекислого газу, що зв’язується з гемоглобіном, завдяки карбоангідразній реакції в еритроцитах утворюється основна форма транспортування вуглекислого газу – солі вугільної кислоти (бікарбонати);

- багато інших речовин, які адсорбуються на поверхні еритроцитів (наприклад поживні речовини).

Кількість еритроцитів в одиниці об’єму крові складає:

  1.  у чоловіків: 3,9 – 5,5 x 1012/л;
  2.  у жінок: 3,7 – 4,9 x 1012/л.

Форма еритроцитів (двояковігнуті диски) забезпечує максимальну площу поверхні кожної клітини і найменшу відстань дифузії від поверхні до центру клітини. Діаметр еритроцитів – 7,5 мкм, але вони здатні до проходження через капіляри навіть меншого діаметру, завдяки своїй здатності до деформації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33140. Разбор танца по записи 25 KB
  Работа над постановкой танца по записи значительно обогащает руководителя. Он знакомится с опытом ведущих мастеров расширяет знания и возиожности применения выразительных средств хореографии в создании танца. Каждая запись танца состоит из 4х частей: Даются основные сведения о танце: название образное описание содержания особенности танца композиция манера исполнения число и состав исполнителей даются рекомендации о возможных изменениях в составе указывается автор музыки как ее нужно исполнять приведен музыкальный размер.
33141. Создание танца 23.5 KB
  Приступая к созданию того или иного танца руководитель должен прежде всего выбрать интересный сюжет. Выбрав сюжет и определенный характер танца подбирают к нему музыкальное сопровождение. Бывают случаи когда неудачно подобранная музыка снижает качество хорошо задуманного танца.
33142. Начальные этапы работы балетмейстера над созданием хореографической постановки 23.5 KB
  Создание сценического народного танца начинается с замысла. Из этих образов рождается порой содержание танца. Балетмейстер возьмет за основу проявление в жизни этих возвышенных качеств человека содержание и характер взаимоотношений между людьми и отразит с помощью поэтического языка сценического танца. Иной раз это своеобразие манеры исполнения танца выражающий характер взаимоотношений между танцующими или композиционный прием который образно раскрывает содержание постановки.
33143. Основные выразительные средства хореографического искусства 34 KB
  Особенности исполнительства танца в том что содержание любого эмоционального состояния муз. Создание танца передается с помощью богатейшей палитры выразительных средств. К выразительным средствам танцевального искусства относятся: лексика танца композиционный рисунок Хореографическая лексика язык танца его основные движения положения тела различные жесты. Лексика бывает: основная танцевальная действенная подражательная ассоциативная Основная хореографическая лексика используется в постановке танцевального номера в...
33144. Подбор репертуара в детском танцевальном коллективе 26 KB
  Основой репертуара ДТК являются народные танцы. Хорошо усеваемые школьниками простотой рисунка жизнерадостностью веселой музыкой чешские танцы соответствуют требованиям репертуар ДТК. Польские танцы краковяк мазурка сложные по своим движениям их можно использовать с детьми старшего возраста. Танцы должны напоминать увлекательную игру.
33145. Крепостной балет 17.45 KB
  Что же представляют собой крепостные театры До сих пор сохраняют музей бывшего Подмосковья Останкино Кускова сценические площадки о оборудование крепостных театров графов Шереметьевых. Труппы крепостных балетных театров складывались поразному: в одни в качестве педагогов и балетмейстеров приглашали иностранных хореографов в других основную педагогическую работу вели постоянные балетмейстеры и учителя из крепостных. Иногда богатые владельцы театров посылали своих артистов на выручку в Петербург Москву или даже за границу а бывало...
33146. Становление белорусского балетного искусства 20.99 KB
  Значительным событием для театра стала постановка первого национального балета Соловей музыка М. Заметным событием в истории национального балета является и постановка балета Князьозеро . После ремонта и реконструкции здания театра поврежденного бомбежкой деятельность театравозобновилась Очень скоро Белорусский театр оперы и балета вошёл в число признанных лидеров на культурном пространстве СССР.
33147. У истоков профессиональною искусства Беларуси 16.79 KB
  Без скоморохов известных на территории Белоруссии с XII столетия и называвшихся тогда гудцами плясцами а позже блазнами музыками медведниками не обходился ни один народный праздник они исполняли важные роли на свадьбе были заводилами хороводов являлись центральными фигурами различных обрядов. Хореография играла немалую роль в спектаклях школьного театра существовавшего в Белоруссии с конца XVI века где в антрактах между действиями драмы исполнялись сатирические интермедии на бытовую тематику с народными песнями и танцами. Песенный и...
33148. Творчество М. М. Фокина. Дягилевские русские сезоны 18.67 KB
  Фокин считал что танец должен выражать душевные переживания действующих лиц что танцевальная часть спектакля должна составлять единое художественное целое с музыкой живописью и пластикой говоря о невозможности ставить балеты на случайную музыку представляющую собой набор вальсов полек и галопов и требовал чтобы музыка выражала те чувства которые передаются движениями танцующих. В 1906 году Фокин поставил для школьного спектакля балет Сон в летнюю ночь на музыку Ф. Для благотворительных вечеров Фокин поставил Виноградную лозу на...