84510

Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення

Доклад

Биология и генетика

Збереження рідкого стану крові одного з найбільш важливих параметрів гомеостазу головна функція системи регуляції аґреґатного стану крові та колоїдів. Прискорення згортання крові називають гіперкоагулемією а сповільнення гіпокоагулемією. Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд що відштовхує клітини крові від судин.

Украинкский

2015-03-19

43.06 KB

4 чел.

Коагулянти, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіологічне значення.

Циркулююча кров має все необхідне для згортання, але залишається рідкою. Збереження рідкого стану крові – одного з найбільш важливих параметрів гомеостазу – головна функція системи регуляції аґреґатного стану крові та колоїдів.

Прискорення згортання крові називають гіперкоагулемією, а сповільнення – гіпокоагулемією.

Розвиток гіперкоагулемії відбувається при активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи та стресових реакціях, що зумовлено дією адреналіну та норадреналіну. Причиною гіперкоагуляції є те, що адреналін вивільняє із стінок судин тромбопластин, який в кровотоці швидко перетворюється на тканинну протромбіназу. Під дією адреналіну з судин виділяються також природні антикоагулянти та активатори фібринолізу, але визначальною є дія більш потужного тромбопластину.

Рідкий стан крові забезпечується такими механізмами:

1. Згортанню перешкоджає гладенька поверхня ендотелію судин, що попереджає активацію фактора Хаґемана та аґреґацію тромбоцитів.

2. Стінки судин та форменні елементи крові мають негативний заряд, що відштовхує клітини крові від судин.

3. Стінки крові вкриті тонким шаром розчинного фібрину, який адсорбує активні фактори згортання, особливо тромбін.

4. Згортанню заважає велика швидкість течії крові, що не дає факторам коагуляції досягнути необхідної концентрації в одному місці.

5. Рідкий стан крові підтримується наявними в крові природніми антикоагулянтами.

Антикоагулянти поділяють на дві групи:

1) що утворюються до початку процесу згортання (первинні) – антитромбін ІІІ та антитромбін IV (α2-макроглобулін), гепарин.

2) що утворюються в процесі згортання крові та фібринолізу (вторинні) – фібрин, що утворився адсорбує та нейтралізує до 90% тромбіну, тому фібрин називають антитромбіном І.

В стані спокою вміст антикоагулянтів невеликий, але він стрімко зростає у відповідь на згортання крові.

Фібриноліз – трьохетапний процес розщеплення фібрину, який складає основу тромба. Головна його функція – відновлення просвіту судини, яка закупорена тромбом. Розщеплення фібрину відбувається під дією протеолітичного ферменту плазміну, який перебуває в плазмі у вигляді профермента плазміногена. Перетворюється він в плазмін завдяки внутрішнім (ферменти крові) та зовнішнім (тканинні активатори) механізмам активації. В крові є такі стимулятори фібринолізу: фактор Хаґемана, урокіназа, трипсин, лужна фосфатаза, калікриїн-кінінова система та комплемент С1. До інгібіторів фібринолітичного процеса належать: антилізокінази, антиактиватори, антиплазміни.

Природнім стимулятором фібринолізу є внутрішньосудинне згортання чи прискорення цього процесу. У здорових людей активація фібринолізу завжди відбувається вторинно – у відповідь на посилення гемокоагуляції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40287. Лечение инфекционных психозов 26 KB
  При начальных или стертых субпсихотических расстройствах показано применение транквилизаторов диазепам феназепам нитразепам при нарастании бессонницы тревоги и страха применяют нейролептические средства аминазин терален. В состоянии помраченного состояния делирий эпилептиформное или онирическое состояние показано внутривенное введение диазепама при сильном возбуждении инъекции аминазина или тералена. Изза опасности коллапса аминазин и терален необходимо сочетать с сердечнососудистыми средствами кофеин кордиамин.
40288. Лечение наркоманий и токсикоманий 31.5 KB
  Первый этап включает в себя купирование абстинентного синдрома и проведение дезинтоксикационных мероприятий направленных на нормализацию соматоневрологических нарушений и коррекцию психических расстройств. Третий этап лечения заключается в выявлении основного синдрома психической зависимости и проведении целенаправленной терапии. Патогенетически обоснованная терапия определяется химической структурой и механизмом действия наркотика а также структурой клинического синдрома. Наиболее эффективными средствами купирования опийного...
40289. Лечение при ЧМТ 27.5 KB
  Применяется также ряд препаратов оказывающих влияние на мозговое кровообращение кавинтон сермион циннаризин танакан.
40290. Лечение эпилепсии 24.5 KB
  Классические препараты: карбамазепин для лечения парциальных и больших эпилептических припадков а также сочетания этих типов приступов; вальпроат эффективен при больших эпилептических и парциальных припадках препарат выбора при абсансах и миоклонических судорогах; пролонгированная форма депакинхроно; 5 новых препаратов: вигабатрин сабрил ламотриджин ламиктал габапентин нейронтин топирамат топамакс и тиагабин габитрил.
40291. Личностные расстройства 27 KB
  Долговременный паттерн переживаний и поведения явно отклоняющийся от общепринятых в данной культуре норм поведения. Этот паттерн проявляется в двух или более областях: 1. Данный паттерн приводит к нарушениям адаптации или к ухудшению функционирования в социальной профессиональной межличностной сферах. Данный паттерн является стабильным и установился до 18 лет.
40293. Нейролептики 26 KB
  Обладая допамино адрено и серотонинблокирующим действием нейролептики препятствуют передаче нервных импульсов из лобных долей на нижележащие структуры головного мозга. Нейролептики способны оказывать противорвотное действие угнетать центр терморегуляции подавлять активирующее воздействие ретикулярной формации на спинальные рефлексы. Нейролептики применяют при многих нервнопсихических и соматических заболеваниях: острых психозах различных видах шизофрении белой горячке и других психических расстройствах.
40294. Нехимические аддикции 39 KB
  Анализ психологического состояния аддикта позволяет установить наличие у него серьёзных эмоциональных проблем центральную часть в которых занимает страх. Частично этот страх удаётся подавить. Страх существующий у аддикта подразделяется на 1 страх находящийся на уровне сознания и 2 подавленный страх находящийся в подсознании. Содержание страха различно.
40295. Обссесии 24.5 KB
  Занимают все время больного не дают сосредоточиться.