84523

Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози

Доклад

Биология и генетика

Секреція підшлункового соку під час цієї фази повязана з реалізацією складнорефлекторних механізмів регуляції тобто умовних рефлексів вигляд запах їжі і з реалізацією безумовних рефлексів подразнення їжею рецепторів ротової порожнини.Обєм соку невеликий 20 від загального обєму соку який виділяється при їді; 3.Сік містить багато ферментів і має високу перетравлюючу силу. Він викликає виділення великої кількості підшлункового соку багатого бікарбонатами але бідного на ферменти так як основна його дія спрямована на протокові...

Украинкский

2015-03-19

44.07 KB

2 чел.

Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.

В регуляції секреції підшлункової залози виділяють 2 фази:

Перша фаза – складнорефлекторна (цефалічна).

Секреція підшлункового соку під час цієї фази пов’язана з реалізацією складнорефлекторних механізмів регуляції, тобто умовних рефлексів (вигляд, запах їжі) і з реалізацією безумовних рефлексів (подразнення їжею рецепторів ротової порожнини).

Для цієї фази характерні такі показники:

1.Короткий латентний період (1-2хв.);

2.Об’єм соку невеликий (20% від загального об’єму соку, який виділяється при їді);

3.Сік містить багато ферментів і має високу перетравлюючу силу;

4.Невелика тривалість секреції (1-2год.);

5. Переважають нервові механізми регуляції.

Друга фаза – нейрогуморальна (кишкова).

Ця фаза називається нейрогуморальною, тому що вона зв’язана з реалізацією вагальних безумовних рефлексів у відповідь на подразнення їжею чи хімусом механо- та хеморецепторів слизової оболонки шлунка та тонкого кишківника.

Метасимпатичні рефлекси під час цієї фази мають менше значення, ніж в регуляції шлункової секреції.

Схема нервової регуляції під час 2-ї фази:

Для реалізації 2-ї фази підшлункової секреції великого значення набувають гуморальні механізми регуляції (за допомогою шлунково-кишкових гормонів).

На початкових етапах травлення виділяються гормони, які стимулюють підшлункову секрецію, а на пізніх етапах навпаки – які її гальмують.

Гормони, що стимулюють підшлункову секрецію:

1. Секретин. Виділяється S-клітинами стінки дванадцятипалої кишки під впливом соляної кислоти, яка надійшла з шлунку разом з хімусом. Він викликає виділення великої кількості підшлункового соку, багатого бікарбонатами, але бідного на ферменти, так як основна його дія спрямована на протокові клітини, що виділяють бікарбонати і він майже не діє на клітини ацинусів, що секретують ферменти.

2. Холецистокінін-панкреозимін (ХЦК-ПЗ). Виділяється І-клітинами стінки дванадцятипалої кишки під впливом продуктів початкового гідролізу харчового білка та жиру, деякі амінокислоти, а також соляна кислота та вуглеводи. Він діє на ацинозні клітини, а тому стимулює виділення невеликої кількості підшлункового соку багатого на ферменти. Виділяючись одночасно ХЦК-ПЗ та секретин посилюють дію один одного. ХЦК-ПЗ також стимулює скорочення жовчного міхура та вихід жовчі в дванадцятипалу кишку.

3. Гастрин. Виділяється G-клітинами шлунка та проксимального відділу тонкої кишки. Окрім посилення секреції підшлункової залози, гастрин також посилює перистальтику тонкого кишківника та жовчного міхура.

4. Бомбезин. Виділяється Р-клітинами шлунка та проксимальних відділів тонкого кишківника. Стимулює секрецію ферментів підшлунковою залозою через стимуляцію вивільнення ХЦК-ПЗ.

5. Субстанція Р.

6. Серотонін.

7. Інсулін.

Гормони, що гальмують підшлункову секрецію:

1. Соматостатин. Виділяється D-клітинами дванадцятипалої кишки та паренхіми підшлункової залози за умови підвищення вмісту поживних речовин в крові. Спричиняє зниження виділення підшлункового соку через гальмування секреції шлунково-кишкових гормонів.

2. Нейротензин. Виділяється N-клітинами дистальних відділів тонкої кишки. Гальмує виділення соляної кислоти шлунком  зменшення, або повне припинення секреції секретину та ХЦК-ПЗ  відсутність стимулюючих гуморальних впливів на секреторні клітини підшлункової залози  пониження її секреторної діяльності. Посилює виділення глюкагону.

3. Глюкагон.

4. Енкефаліни.

5. Шлунковий інгібуючий пептид (ШІП).

6. Кальцитонін.

Характеристика секреції в 2-їй фазі:

  1.  латентний період довший, ніж в першій фазі;
  2.  об’єм соку = 80% від загального об’єму соку, що виділяється під час їжі;
  3.  до складу соку входить багато ферментів, води та бікарбонатів;
  4.  довготривалість секреції (декілька годин).

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14862. ИРАН ЖӘНЕ ТҮРКІСТАН 150.5 KB
  ИРАН ЖӘНЕ ТҮРКІСТАН Мұртаза Жүнісұлы БҰЛҰТАЙ ИСЛАМИЯТТЫҢ ТҮРКІСТАНДА ТАРАЛУЫ ЖӘНЕ ИРАН МӘДЕНИЕТІ Исламияттың Түркістан елдерінде таралуындағы Иран халықтары мен мәдениеттерінің алар орны ерекше. Сонау Хазіреті Мұхаммедтің 569632 vV: y[V2 yV7~ V. өмірінде парсы жұ
14863. Киiз туырлықты, ағаш уықты 36 KB
  Киiз туырлықты ағаш уықты Қазақы бала бала емес өзбекi мал мал емес деген мақал қазақтар мен өзбек сарттардың араласқұралас отырған аймағында пайда болған деп түсiндiредi ғалым Ә.Қайдар. Ташкенттiң базарына базарлауға барған қазақтардың астыүстiне түсiп қызмет iсте
14864. «КӨК БӨРІ» СӨЗІНІҢ ТҮРІК МИФОЛОГИЯСЫНАН АЛАТЫН ОРНЫ 72 KB
  КӨК БӨРІ СӨЗІНІҢ ТҮРІК МИФОЛОГИЯСЫНАН АЛАТЫН ОРНЫ Түбі бір түркі тілдес халықтардың ауызекі әдебиетінде түбірі мағынасы бір сөздер көптеп кездеседі. Біреуі өзінің мәнін жоғалтып пайдаланудан шықса енді бірі уақыт өте бейімделіп тұрмыстірлікте қолданып кел
14865. КӨНЕ ДӘСТҮРДIҢ ОЗЫҒЫН ҚАЙТА ЖАҢҒЫРТСАҚ 67 KB
  ТАРИХ ТАҒЫЛЫМЫ КӨне дәстүрдiң озығын қайта жаңғыртсақ Жұмағұл ШӨженов Балқаш қаласының мамандандырылған әкiмшiлiк сотының төрағасы Шешендiк өнер Ұлы даланың тiршiлiгiнен өмiрге келген табиғи туындысы сол ортаның мұрасы ұлттық рухымыздың биiгi д...
14866. Ежелгі түркілердің наным-сенімдері 82 KB
  Ежелгі түркілердің нанымсенімдері Халықтың діні нанымсенімдері мен көзқарастары оның тарихына руханимәдени саяси өміріне үлкен әсер ететін фактор болып табылады. Дін руханияттың өзекті саласы. Дін тарихын білмейінше белгілі бір аймақты мекендеген халық
14867. КӨРКЕМСӨЗ ӨКІЛДЕРІНІҢ ШЫҒАРМАЛАРЫНДАҒЫ ИМАНДЫЛЫҚ ИДЕЯСЫ 54 KB
  КӨРКЕМСӨЗ ӨКІЛДЕРІНІҢ ШЫҒАРМАЛАРЫНДАҒЫ ИМАНДЫЛЫҚ ИДЕЯСЫ Л.Ж. Ахметқалиева Төле би атындағы №8 гимназия Тараз қ. Еліміз тәуелсіздігін алып егеменді ел болғалы тәлім тәрбие адамгершілік және өнеге мәселесіне назар аударылғанмен ол кешенді жүргізілмей отырға...
14868. ҚАЗАҚ ҒАШЫҚТЫҚ ЖЫРЛАРЫНЫҢ ОРЫНДАЛУ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ 170 KB
  Бұлтбаева Айзада Зейкеновна ҚАЗАҚ ҒАШЫҚТЫҚ ЖЫРЛАРЫНЫҢ ОРЫНДАЛУ ЕРЕКШЕЛІКТЕРІ Зерттеу жұмысының жалпы сипаттамасы Диссертациялық зерттеудің өзектілігі. Халық эпосы қазақ баласының рухын көтеріп санасын түзейтін ғасырлар үні еліміздің рухани байлығының көне...
14869. Қазақ өнері 57 KB
  Қазақ өнері Өнерi. Қазақстан жерiнде кезiгетiн бейнелеу өнерiнiң алғашқы нұсқалары палеолит дәуiрiне жатады. Олар Қаратау мен Хантау тауларында тасқа қашалған жанжануарлар тұрпаты түрiнде кездеседi. Неолит және қола дәуiрiнде тасқа бедерленген Баянауыл үңгiрiндегi Павло
14870. ҚАЗАҚ ТАРИХЫ – ТҮРКІЛЕРДІҢ ДАЛАЛЫҚ ӨРКЕНИЕТІНІҢ ҚҰРАМДАС БӨЛІГІ 44 KB
  ҚАЗАҚ ТАРИХЫ ТҮРКІЛЕРДІҢ ДАЛАЛЫҚ ӨРКЕНИЕТІНІҢ ҚҰРАМДАС БӨЛІГІ Ж. Исахметұлы А.Е. Жұрынбай Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Жамбыл облыстық педагог кадрлардың білімін жетілдіру және қайта даярлау институты Тараз қ. Осы күнге дейін тарихшылардың ...