84553

Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами.

Доклад

Биология и генетика

Механізми обміну рідини між кровю і тканинами. Кількість речовин які ідуть за механізмом дифузії з капіляра в капіляр однакові Час протягом якого кров перебуває в капілярі достатня для того щоб повністю вирівнялись концентрації різних речовин в крові і в інтерстеціальної рідини. В капілярах відбувається обмін рідини між кровю та тканинами також за механізмом фільтраціїрезорбції. При цьому рух рідини через стінку капіляра проходить за градієнтом концентрації який утворюється внаслідок складання чотирьох сил: Ронк.

Украинкский

2015-03-19

43.5 KB

3 чел.

Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами.

Особливості кровотоку в капілярах:

1. Низька лінійна швидкість руху крові.

2. Еритроцити йдуть по однинці.

3. Особливості будови – шар ендотеліоцитів на базальній мембрані  найкращі умови для обміну. Основний механізм обміну речовин між кров’ю та тканинами – дифузія – рух речовин за градієнтом концентрації. Об’єм її дуже великий – біля 60 л/хв. Кількість речовин, які ідуть за механізмом дифузії з капіляра в капіляр однакові! Час, протягом якого кров перебуває в капілярі, достатня для того, щоб повністю вирівнялись концентрації різних речовин в крові і в інтерстеціальної рідини.

Певне значення мають рух рідин за механізмом піноцитозу – мікровезикулярного транспорту (із затратами енергії!). В капілярах відбувається обмін рідини між кров’ю та тканинами також за механізмом фільтрації-резорбції. При цьому рух рідини через стінку капіляра проходить за градієнтом концентрації, який утворюється внаслідок складання чотирьох сил:

- Ронк. крові (25-30 мм рт.ст.);

- Ронк. інтерстеційної рідини (3-5 мм рт.ст.);

- Рг.кр.- гідростатичний тиск крові на стінки капілярів (на початку капіляра складає 30 мм рт.ст., а в кінці – біля 15 мм рт.ст.);

- Рг.тк.- гідростатичний тиск інтерстеційної рідини на стінки капілярів (складає 3-4 мм рт.ст.).

Сумарна дія цих сил в артеріальній частині капіляра спрямована із судини в тканину, складає біля 9 мм рт. ст.  вихід води та розчинених в ній речовин до тканини. Ця сила носить назву фільтраційної. Під її впливом із капілярів в тканини протягом доби виходить 20 л рідини. Сумарна дія цих сил у венозній частині капіляра спрямована із тканини в судину й складає біля 8 мм рт. ст. Має назву резорбційної сили. Під її впливом із тканин в капіляри за добу переходить 18 л рідини. Різниця між об’ємом фільтрації та резорбції (біля 2 л на добу) повертається в кровообіг через лімфатичну систему.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34422. Ценовая политика. Методы прогнозирования и регулирования цен 42.5 KB
  Методы прогнозирования и регулирования цен. Цена является экономической категорией исторического характера. Цена представляет собой денежное выражение стоимости товара.
34423. Инфляция, ее измерение и методы прогнозирования 55.5 KB
  Инфляция обесценение бумажных денег т. Под инфляцией понимают дисбаланс спроса и предложения а также нарушение других пропорций национального хозяйства проявляющегося в росте цен. Виды инфляции: 1 по темпам роста цен: умереннаяползучая инфляция при которой темпы роста цен не превышают 10 в год. Такая инфляция корректирует цены и в условиях конкуренции рассматривается как благо для экономического развития т.
34424. Финансово-бюджетная и кредитно-денежная политика 34.5 KB
  Финансовая система ФС составная часть ПиП. К фин. Финансовые ресуры: 1централизованные концентрированные в госбюджете во внебюджетных но централизованных фондах 2децентрализованные финансовые ресурсы предприятий учреждений.
34425. Государственный бюджет. Прогнозирование государственных операций при формировании госбюджета 30.5 KB
  с одной стороны государство собирает денежные средства через налоги в госбюджет а затем распределяет эти ресурсы между сферами производства и потребления между различным отраслями экономики в виде прямого бюджетного финансирования в различные социальные сферы государственные частные кооперативноколхозные региональные структуры. Происходит развитие теневой экономики. стимулирование развития экономики социальная перераспределение доходов в пользу населения отдельных секторов экономики решение проблем социального развитияю...
34426. Россия на рубеже XVI – XVII вв. Смутное время и его последствия 43.5 KB
  Начало XVII века в России произошли события вошедшие в историю под названием Смутного времени. Они были заинтересованы в отторжении западных территорий России. Появление шведов на территории России дало Сигизмунду III враждовавшему со Швецией повод для открытой интервенции. Шведы в это время оккупировали север России.
34427. Становление самодержавия Романовых в XVII в 33 KB
  После возвращения из плена отца царя Михаила Федоровича Филарета созыв соборов прекратился. Ее функции стала выполнять так называемая Ближняя государева дума составленная из доверенных лиц царя. Теперь назначение на должности стало исключительно волей царя. Человек обнаживший в присутствии царя оружие наказывался отсечением руки.
34428. Преобразования Петра I в первой четверти XVIII в.: содержание, итоги, последствия 15.24 KB
  Изменения в сословиях: По указу о единонаследии запрещалось делить имения при передаче их по наследству. Изменения в государственном управлении: В 1721 г. Изменения в области культуры: Развивалось просвещение. Произошли изменения во внешнем облике дворян.
34429. Дворцовые перевороты в России в середине XVIII века 30.5 KB
  Причины дворцовых переворотов: Указ Петра I о престолонаследии 1722 г. императором стал внук Петра I Петр II. Императрицей стала племянница Петра I Анна Иоанновна вдова герцога Курляндского. в результате дворцового переворота с помощью гвардии императрицей стала дочь Петра I Елизавета Петровна.
34430. Россия в эпоху Екатерины II. Просвещенный абсолютизм 27.5 KB
  Внутренняя политика. Политика Екатерины II известна как политика просвещенного абсолютизма. Просвещенный абсолютизм политика сформировавшаяся под влиянием идей философов просветителей и направленная на организацию общества на основе разумных законов при сохранении абсолютной власти монарха. В результате политика Екатерины II еще больше укрепила крепостнические порядки.