84555

Тонус артеріол і венул, його значення. Вплив судинно-рухових нервів на тонус судин

Доклад

Биология и генетика

Вплив судиннорухових нервів на тонус судин. Механізми регуляції регуляції тонуса судин Місцеві Центральні Нервові рефлекси Гуморальні гормони Міогенні Гуморальні Тканинні гормони Парасимпатичні Метаболіти Симпатичні Регуляція кровотоку в окремих регіонах Регуляція системного кровообігу Тонус судин – певна ступінь напруження стінки судин яка пов’язана із скороченням гладеньких м’язів які входять до складу судинної стінки. Тонус більш виражений в артеріальних судинах ніж у венозних артеріальні судини мають більш виражений шар гладеньких...

Украинкский

2015-03-19

45.26 KB

0 чел.

Тонус артеріол і венул, його значення. Вплив судинно-рухових нервів на тонус судин.

Механізми регуляції регуляції тонуса судин

Місцеві

Центральні

Нервові (рефлекси)

Гуморальні (гормони)

Міогенні

Гуморальні

Тканинні

гормони

Парасимпатичні

Метаболіти

Симпатичні

Регуляція кровотоку в окремих регіонах

Регуляція системного кровообігу

Тонус судин – певна ступінь напруження стінки судин, яка пов’язана із скороченням гладеньких м’язів, які входять до складу судинної стінки.

Тонус більш виражений в артеріальних судинах, ніж у венозних (артеріальні судини мають більш виражений шар гладеньких м’язів, в них краща симпатична інервація).

Тонус більш виражений в дистальних судинах (ті, що розташовані ближче до капілярів), ніж у венозних проксимальних (розташовані ближче до серця) – "дистальні" судини мають більший шар гладеньких м’язів, в них краща симпатична інервація.

За рахунок зміни тонусу різних судин (зміна ступені скорочення гладеньких м’язів) досягаються такі пристосувальні результати в системі кровообігу:

- артеріоли:

а) Зміна ЗПО  зміна САТ; такі зміни виникають при системних реакціях артеріол (звуження чи розширення більшості артеріол великого кола кровообігу);

б) Забезпечення в регіоні об’ємної швидкості кровотоку, який відповідає його рівню метаболічних потреб; цей результат досягається при зміні тонусу артеріол в окремому регіоні;

в) перерозподіл кровотоку між регіонами  кров спрямовується туди, де потреба в ній (в кисні та в поживних речовинах) в даний момент більша; цей результат досягається за рахунок системних та місцевих реакцій артеріол.

- вени:

а) Зміна ємності судинної системи та кількості депонованої крові;

б) Зміна венозного повернення крові до серця (за законом Франка-Старлінґа  зміна СО та ЧСС).

Центральна регуляція тонуса судин представлена нервовими механізмами (умовні та безумовні рефлекси), справжніми гормонами. Ці механізми переважно викликають системні зміни тонусу судин (тобто зміна тонусу більшості судин системи, точніше – великого кола кровообігу). В більшості випадків вони викликаютьсистемне звуження судин  підвищення артеріального тиску (САТ).

Центральна нервова (рефлекторна) регуляція тонусу судин.

Абсолютна більшість судин має симпатичну інервацію (виключення судини головного мозку). Парасимпатичну інервацію мають судини лише певних областей  парасимпатичні рефлекси не приймають участі в регуляції системного кровотоку! При взаємодії медіатора парасимпатичних нервів ацетилхоліну із м-холіноблокаторами судин спостерігається їхнє розширення. Таким чином, парасимпатичні рефлекси забезпечують регіонарне розширення судин. До числа цих судин відносять судини слинних залоз, язика, органів малого тазу, зовнішніх статевих органів.

Симпатичні рефлекси викликають системні реакції судин. В клітинах гладеньких м’язів (ГМК) судин є α-адренорецептори та β-адренорецептори, з якими реагує медіатор симпатичних волокон норадреналін. При його взаємодії з α-адренорецептором спостерігається звуження судин, з β-адренорецептором – розширення. Відповідь судини на симпатичну стимуляцію залежить від того, які рецептори α- чи β- в ньому переважають. Якщо в судині більше α-адренорецепторів  вона звужується, більше β-адренорецепторів  розширюється.

У всіх венозних судинах та в переважної більшості артеріальних переважають α-адренорецептори!!! Тому при посиленні симпатичних впливів звужуються:

- більшість артеріальних судин, перш за все артеріоли (судини опору!)  ріст системного опору  ріст системного тиску!

- всі венозні судини (судини ємності)  зменшення ємності венозних судин і збільшення венозного повернення крові до серця  ріст САТ.

β-адренорецептори переважають в дрібних судинах серця, в судинах наднирників. При посиленні симпатичних впливів на ці судини – вони розширюються, але це регіонарна, а не системна реакція.

Таким чином, абсолютна більшість судин отримує симпатичну судинозвужувальну інервацію і не мають спеціальної судинорозширювальної інервації. Тому системне звуження та системне розширення судин досягається завдяки симпатичним рефлексам.

Нервові симпатичні центри, які дають симпатичну інервацію судин, розташовані в бокових рогах спинного мозку  симпатичні ганглії  судини. На ці центри спинного мозку впливає так званий судинноруховий центр довгастого мозку (частина його сітчастого утвору). Цей центр знаходиться в стані тонусу навіть в умовах повного спокою організму. Це забезпечує надходження до судин імпульсації по симпатичних нервах в стані спокою з частотою 1 – 3 Гц. Рефлекторна активація судиннозвужуючого центру  посилення симпатичної стимуляції судин  системне звуження судин  підвищення САТ. При рефлекторному гальмуванні судиннозвужуючого центру розвиваються протилежні зміни  зменшення активності симпатичних центрів спинного мозку  зменшення симпатичної стимуляції судин  системне розширення судин  зниження САТ.

Судиннорухові нерви – нервові волокна, які інервують судини і змінюють їх тонус. Головну роль відіграють симпатичні судиннорухові нерви.

Центральна гуморальна регуляція тонусу судин здійснюється за допомогою гормонів, які зумовлюють системну регуляцію тонусу (змінюють тонус більшості судин). Серед цих гормонів переважають ті, які звужують судини. Багато гормонів не тільки змінюють тонус судин, а й ОЦК (через вплив на нирки  посилення виведення чи затримки води  зміна ОЦК). До таких гормонів (звужуючих судини) відносяться:

1. Катехоламіни (адреналін та норадреналін – гормони мозкової речовини наднирників). Вони впливають на судини так само, як і симпатичні нерви;

2. Система ренін-ангіотензин. Ренін виробляється юкстагломеруляр-ним апаратом (ЮГА) нирок; він викликає утворення ангіотензину ІІ з ангіотензину І, який:

- викликає дуже виражене системне звуження судин (перш за все артеріальних);

- стимулює виділення альдостерону кірковою речовиною наднирни-ків  затримка нирками йонів натрію, а разом з ними і води  підвищення ОЦК. Окрім того, збільшення вмісту йонів натрію в крові підвищує реактивність судин до всіх судиннозвужуючих речовин.

В результаті цих змін система ренін-ангіотензин викликає розвиток вираженої пресорної реакції (підвищення САТ).

3. Вазопресин – гормон задньої долі гіпофіза (гіпоталамічний за походженням). Він викликає звуження судин. Окрім того, він впливає на нирки  затримка води в організмі  підвищення ОЦК і САТ.

До гормонів, які розширюють судини, відносяться натрійуретичні фактори, які виділяються передсердями при розтягненні їх кров’ю, окрім розширення судин, ці гормони викликають натрійурез (посилене виділення нирками йонів натрію із організму)  підвищене виділення води нирками разом з йонами натрію  зменшення ОЦК і САТ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85044. Безопасное поведение на водоемах в различных условиях 33.55 KB
  Оказание помощи терпящим бедствие на воде. Закрепить знания правил безопасного поведения на воде во время купания во время водных походов в условиях аварийной ситуации возникшей во время водного пожара. Познакомить учащихся с основными способами оказания помощи терпящим бедствие на воде. Изучаемые вопросы Значение воды в жизнедеятельности человека безопасность на воде.
85045. Загрязнение окружающей природной среды и здоровье человека 31.48 KB
  Загрязнение окружающей природной среды и здоровье человека Цель урока. Сформировать у учащихся убеждение в необходимости сохранения окружающей природной среды и формирования у каждого человека культуры в области экологической безопасности. Изучаемые вопросы Влияние жизнедеятельности человека на загрязнение окружающей среды. Загрязнение атмосферы почв и природных вод в результате жизнедеятельности человека.
85046. Правила безопасного поведения при неблагоприятной экологической обстановке 30.91 KB
  Изучаемые вопросы Расширение возможностей организма человека противостоять опасным факторам окружающей среды. Формирование потребности в сохранении окружающей природной среды. Снижение вредного воздействия на организм человека неблагоприятных факторов окружающей среды. Изложение учебного материала Во вступительной части урока целесообразно отметить что значительного снижения уровня загрязнения окружающей нас природной среды в ближайшем будущем вряд ли можно ожидать.
85047. Классификация чрезвычайных ситуаций техногенного характера 30.34 KB
  Классификация чрезвычайных ситуаций техногенного характера Цель урока. Познакомить учащихся с чрезвычайными ситуациями техногенного характера и основными причинами их возникновения; дать общее представление о классификации чрезвычайных ситуаций техногенного характера. Изучаемые вопросы Причины возникновения чрезвычайных ситуаций техногенного характера. Объекты экономики возникновение на которых производственных аварий может привести к чрезвычайным ситуациям техногенного характера.
85048. Аварии на радиационно опасных объектах и их возможные последствия. Обеспечение радиационной безопасности населения 32.01 KB
  Аварии на радиационно опасных объектах и их возможные последствия. Обеспечение радиационной безопасности населения. Познакомить учащихся с понятиями радиационно опасный объект ионизирующее излучение радиоактивное загрязнение окружающей среды. Дать общее представление о последствиях аварий на радиационно опасных объектах и о влиянии ионизирующего излучения на организм человека.
85049. Аварии на химически опасных объектах Тамбовской области и их возможные последствия. Обеспечение химической защиты населения 33.32 KB
  Обеспечение химической защиты населения. Познакомить учащихся с общими мероприятиями проводимыми в стране и в регионе для защиты населения от химических аварий. Обобщить знания о средствах индивидуальной защиты и их защитных свойствах. Средства индивидуальной защиты и их защитные свойства.
85050. Гражданская оборона как составная часть национальной безопасности и обороноспособности страны 29.5 KB
  Сформировать у учащихся общее представление о гражданской обороне как составной части общегосударственной системы мероприятий по защите населения страны от опасностей мирного и военного времени. Познакомить с системой руководства гражданской обороной и основными правами и обязанностями граждан в области гражданской обороны. Изучаемые вопросы Предназначение и задачи гражданской обороны. Руководство гражданской обороной.
85051. МЧС России — федеральный орган управления в области защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций 30.22 KB
  МЧС России федеральный орган управления в области защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций Цель урока. Познакомить учащихся с МЧС России: предназначением структурой и основными задачами МЧС. Показать роль МЧС России в обеспечении защиты населения от чрезвычайных ситуаций. Изучаемые вопросы МЧС России его предназначение и структура.
85052. Мониторинг и прогнозирование чрезвычайных ситуаций 28.65 KB
  Мониторинг и прогнозирование чрезвычайных ситуаций Цель урока. Познакомить учащихся с мониторингом и прогнозированием чрезвычайных ситуаций как составной частью общей системы мер противодействия чрезвычайным ситуациям направленных на снижение риска возникновения чрезвычайных ситуаций и смягчение их последствий. Изучаемые вопросы Мониторинг чрезвычайных ситуаций и его предназначение. Основные методы прогнозирования чрезвычайных ситуаций.