84557

Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси

Доклад

Биология и генетика

Гемодинамічний центр ГДЦ розташований в довгастому мозку хоча в регуляції системного кровообігу беруть участь всі рівні ЦНС від кори ГМ до спинного мозку. В структурі ГДЦ виділяють: пресорний відділ ПВ депресорний відділ ДВ еферентне парасимпатичне ядро блукаючого нерва Х. Третім структурним елементом ГДЦ є парасимпатичне ядро блукаючого нерва. Аферентні зв’язки ГДЦ.

Украинкский

2015-03-19

44.84 KB

0 чел.

Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.

Гемодинамічний центр (ГДЦ) розташований в довгастому мозку (хоча в регуляції системного кровообігу беруть участь всі рівні ЦНС, від кори ГМ до спинного мозку).

В структурі ГДЦ виділяють: пресорний відділ (ПВ), депресорний відділ (ДВ), еферентне парасимпатичне ядро блукаючого нерва (Х). ПВ та ДВ є відділами сітчастого утвору, мають тонічну активність, яка створюється за рахунок надходження інформації від різних рецепторів. ПВ містить кардіостимулюючий центр та судинозвужуючий центр – нейрони сітчастого утвору, які активують (по сітчасто-спинномозковим шляхам) відповідні симпатичні центри спинного мозку  посилення насосної функції серця (Q) та тонусу судин (R)  збільшення САТ! (звідси назва відділу – пресорний, його активація супроводжується підвищенням САТ, тобто, розвитком пресорної реакції).

ДВ гальмує ПВ  зменшення нагнітальної функції серця (Q) та тонусу судин (R)  зниження САТ, тобто, депресорну реакцію.

Третім структурним елементом ГДЦ є парасимпатичне ядро блукаючого нерва. Воно не входить до складу ДВ, але функціонує як єдине ціле з ним тому, що отримує аферентну імпульсацію від тих же рецепторів, що й ДВ  їх функціональна активність змінюється однаково.

Аферентні зв’язки ГДЦ. ГДЦ отримує інформацію від рецепторів, що розташовані:

- у виконавчих структурах системи кровообігу (судини, серце); рефлекси, які починаються з подразнення цих рецепторів, називаються власними рефлексами кровообігу;

- в інших органах організму; рефлекси, які починаються з подразнення цих рецепторів, називаються спряженими.

Рецептори цих зон поділяють на дві групи:

1. Пресорецептори (барорецептори). Це механорецептори, які збуджуються (активізуються) у відповідь на підвищення АТ! Вони активні (генерують ПД) при нормальному рівні АТ. Підвищення АТ  збільшення їх активності  збільшення частоти генерування ПД. Зниження АТ  зменшення їх активності  зменшення частоти, з якою вони генерують ПД.

Від цих рецепторів інформація надходить в ДВ ГДЦ та до ядра блукаючого нерва. Тобто, якщо підвищується АТ  посилення активності пресорецепторів  посилення активності ДВ ГДЦ та підвищення тонуса ядра блукаючого нерва  зменшення ЧСС  зниження ХОК  зниження САТ.

В результаті підвищення тонусу ДВ  зниження тонусу ПВ  зменшення:

- симпатичних впливів на серце  зниження СО та ЧСС  зниження ХОК  зниження САТ;

симпатичних впливів на судини:

- артеріальні  розширення  зниження R  зниження САТ;

- венозні  розширення  збільшення ємності вен  депонування в них великого об’єму крові  зменшення венозного повернення крові до серця  зменшення СО (за законом Франка-Старлінґа)  зменшення ХОК  зниження САТ.

Тобто, у відповідь на збільшення САТ та збудження пресорецепторів рефлекторно вмикаються механізми, які змінюють діяльність серця та тонус судин так, що САТ знижується. Так відбувається саморегуляція САТ!

При знижені САТ виникають зворотні зміни стану барорецепторів  підвищення САТ!

2. Хеморецептори. Вони збуджуються (активуються) при таких змінах складу артеріальної крові:

- підвищення вмісту СО2;

- підвищення вмісту йонів водню (зниження рН);

- зниження вмісту кисню.

Від хеморецепторів інформація надходить в ПВ ГДЦ. Тому при названих змінах складу артеріальної крові  активація ПВ ГДЦ  розвиток пресорної реакції.

2. Рецептори серця. Це переважно механорецептори. Їх дві групи:

- збуджуються під час систоли, тобто передають в ГДЦ інформацію про силу серцевих скорочень; передають цю інформацію в ПВ ГДЦ  розвиток помірної пресорної реакції;

- збуджуються під час дістоли, тобто передають в ГДЦ інформацію про ступінь розтягу порожнин серця кров’ю (волюморецептори); передають цю інформацію в ДВ ГДЦ  депресорна реакція. Збудження волюморецепторів передсердь пригнічує секрецію вазопресину гіпофізом  виведення води з організму через нирки  зменшення ОЦК  зниження САТ.

Аферентні зв’язки ГМЦ.

Найбільш важливими з них є:

1. Від пропріорецепторів (м’язеві волокна, сужожилкові рецептори Ґольджі, рецептори сухожилкових сумок). Ці рецептори збуджуються при роботі м’язів. Інформація передається в ПВ ГДЦ  його активація. Через гальмівні вставні нейрони інформація від цих рецепторів гальмує ядро блукаючаго нерва. Рефлекторні впливи від цих рецепторів є найбільш важливим механізмом, що зумовлює розвиток пресорної реакції під час фізичної роботи!

2. Від больових рецепторів  найчастіше до ПВ ГДЦ  розвиток пресорної реакції у відповідь на больові стимули.

Загалом, в ГДЦ надходить інформація від будь-яких рецепторів, тому самі різноманітні впливи на організм здатні впливати на САТ.

Еферентні зв’язки ГМЦ.

Еферентний вихів до серця та судин мають ПВ та ядро блукаючого нерва (ДВ прямого виходу немає, він впливає на системний кровообіг опосередковано через вплив на ПВ).

ПВ  симпатичні центри спинного мозку  серце (збільшення СО та ЧСС); судина (звуження артеріальних судин)  ріст R (звуження венозних судин)  зниження ємності вен та збільшення венозного повернення крові до серця. Ядро блукаючого нерва  зменшення ЧСС.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10350. Элективные курсы в профильном обучении, психолого-педагогические условия эффективного использования элективных курсов в различных классах по предмету 55.5 KB
  Элективные курсы в профильном обучении психологопедагогические условия эффективного использования элективных курсов в различных классах по предмету. Современные подходы к образованию предусматривают реализацию принципа вариативности путей форм средств его полу
10351. Понятие о методах, приемах, средствах обучения. Различные подходы к классификации методов обучения 75.5 KB
  Понятие о методах приемах средствах обучения. Различные подходы к классификации методов обучения. Характеристика познавательной деятельности. Социальные и познавательные мотивы учебной деятельности школьников. Особенности формирования познавательных интересов уча...
10352. Методы обучения, активизирующие познавательную деятельность учащихся. Технология организации дидактических игр, групповых дискуссий, учебных диспутов 57.5 KB
  Методы обучения активизирующие познавательную деятельность учащихся. Технология организации дидактических игр групповых дискуссий учебных диспутов. Психологопедагогические снования выбора учителем методов обучения. Под активизацией учебной деятельности понимае...
10353. Методы организации и осуществления учебно-познавательной деятельности учащихся. Словесные, наглядные, практические методы, педагогические требования к ним 71 KB
  Методы организации и осуществления учебнопо-знавательной деятельности учащихся. Словесные наглядные практические методы педагогические требования к ним. Техника общения коммуникативные ошибки в деятельности учителя. Метод обучения способ совместной деятельност...
10354. Сущность, функции, методы и средства контроля и самоконтроля в обучении. Теория П.Я. Гальперина о поэтапном формировании умственных действий 69.5 KB
  Сущность функции методы и средства контроля и самоконтроля в обучении. Теория П.Я. Гальперина о поэтапном формировании умственных действий. Учет и оценка знаний умений и навыков школьников. Технология организации нетрадиционных форм контроля: педагогический мониторин
10355. Понятие о средствах обучения, типология и функции средств обучения. Психологическое обоснование выбора учителем средств обучения 36 KB
  Понятие о средствах обучения типология и функции средств обучения. Психологическое обоснование выбора учителем средств обучения. Средство обучения это материальный или идеальный объект который использован учителем и учащимися для усвоения новых знаний. Основ
10356. Индивидуальная, групповая, фронтальная формы организации обучения предмету, условия их оптимального сочетания 37.5 KB
  Индивидуальная групповая фронтальная формы организации обучения предмету условия их оптимального сочетания. Психологические основы создания гомогенных и гетерогенных групп. Технология организации групповой работы на уроках. Индивидуальная ФОО предполагает чт
10357. Типология и структура урока. Различные формы проведения урока в современной школе 36.5 KB
  Типология и структура урока. Различные формы проведения урока в современной школе. Проектирование урока по предмету как педагогическая задача. Технология подготовки и проведения урока. Существует несколько подходов к классификации уроков каждый из которых отличает...
10358. Дополнительное образование в условиях современной школы. Внеурочная деятельность учителя по предмету, ее цели, задачи, функции, основные формы и виды 39.5 KB
  Дополнительное образование в условиях современной школы. Внеурочная деятельность учителя по предмету ее цели задачи функции основные формы и виды. Учреждения дополнительного образования. Развитие интересов и способностей ученика в процессе дополнительного образова