84573

Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання

Доклад

Биология и генетика

Особливістю дорсального ядра є наявність в ньому тільки інспіраторних нейронів які збуджуються безпосередньо перед вдихом та під час вдиху інспіраторні нейрони або нейрони вдиху. Збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра забезпечує скорочення м’язів спокійного вдиху вдих гальмування інспіраторних нейронів дорсального ядра розслаблення м’язів пасивний видих. Еферентні зв’язки нейронів дорсального ядра інспіраторних здійснюються таким чином: від цих нейронів по ретикулоспінальних шляхах інформація передається до мотонейронів...

Украинкский

2015-03-19

44.62 KB

0 чел.

Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання.

Регуляція зовнішнього дихання здійснюється шляхом ритмічного чергування вдиху та видиху. Вдих та видих проходять завдяки скорочення та розслаблення скелетних м’язів. Скорочення та розслаблення їх регулюється тільки за допомогою нервових механізмів (соматичних рефлексів). Зміна зовнішнього дихання зводиться до зміни глибини дихання (величини ДО) та його частоти (ЧДР)  зміна вентиляції легень  підтримання постійного газового складу альвеолярного повітря не дивлячись на зміну функціонального стану організму.

Дихальний центр (ДЦ) знаходиться в задньому мозку (довгастий мозок та міст), хоча в регуляції зовнішнього жихання приймають участь всі рівні ЦНС, аж до кори головного мозку. Локалізація ДЦ визначається в дослідах з перерізкою стовбуру мозку.

Таким чином, перерізка стовбуру вище заднього мозку не супроводжується змінами дихання, а перерізка нижче довгастого мозку призводить до його зупинки  ДЦ знаходиться саме в задньому мозку. Та він має складну структуру, тому що перерізки на різних рівнях заднього мозку призводить до різних порушень дихальної ритміки (апнейзіс – глибоке дихання з затримкою на вдосі; гаспінг – глибоке дихання з затримкою на видосі). В верхній третині мосту знаходиться пневмотаксичний центр (ПТЦ), який припиняє вдих та забезпечує поступовий перехід вдиху до видиху (перерізка стовбура на цьому рівні призводить до розвитку апнейстичного дихання).

Дихальний центр довгастого мозку має два ядра – дорсальне та вентральне (розміщені симетрично по відношенню до середньої лінії).

Особливістю дорсального ядра є наявність в ньому тільки інспіраторних нейронів, які збуджуються безпосередньо перед вдихом та під час вдиху (інспіраторні нейрони або нейрони вдиху). Нейрони дорсального дихального ядра забезпечують регуляцію дихання в стані спокою (при цьому акт вдиху є активним, а видиху – пасивним). Збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра забезпечує скорочення м’язів спокійного вдиху  вдих  гальмування інспіраторних нейронів дорсального ядра  розслаблення м’язів  пасивний видих.

До складу вентрального ядра входять як інспіраторні так і експіраторні нейрони (нейрони видиху). Це ядро вмикається в регуляцію форсованого (глибокого): дихання інспіраторні нейрони вентрального ядра забезпечують скорочення м’язів форсованого вдоху; експіраторні – м’язів видиху.

Еферентні зв’язки нейронів дорсального ядра (інспіраторних) здійснюються таким чином: від цих нейронів по ретикулоспінальних шляхах інформація передається до мотонейронів спинного мозку:

  1.  які локалізуються в ІІІ – ІV сегментах шийного відділу спинного мозку; аксони цих нейронів формують діафрагмальний нерв  передача інформації до діафрагми;
  2.  які локалізуються в усіх сегментах грудного відділу  до зовнішніх міжреберних м’язів.

Інспіраторні нейрони вентрального дихального ядра передають інформацію до мотонейронів спинного мозку, які інервують додаткові м’язи вдиху, експіраторні – до мотонейронів, які інервують м’язи видиху.

Механізм ритмічного чергування вдиху та видиху в стані спокою пов’язаний з ритмічним збдженням та гальмуванням інспіраторних нейронів дорсального ядра дихального центру.

Збудження цих нейронів головним чином зумовлюється надходженням до них інформації від хеморецепторів (ХР) (центральних і периферичних), які є тонічно активними: генерують ПД навіть при повністю нормальному газовому складу артеріальної крові та ліквора. Збудження від цих інспіраторних нейронів передається до мотонейронів спинного мозку  збудження та скорочення дихальних м’язів  вдих.

Далі збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра змінюється їх гальмуванням. Цьому сприяє надходження до них інформації від таких структур:

1. Від рецепторів розтягнення легень (РРЛ) по аферентних волокнах блукаючого нерва  спочатку до гальмівних вставних нейронів (ГВН)  до інспіраторних нейронів;

2. Від пневмотаксичного центру (ПТЦ), збудження якого при вдосі пов’язане з надходженням до нього інформації від інспіраторних нейронів, а також від інших нейронів (ПТЦ – частина ретикулярної формації стовбура мозку і його аферентні зв’язки різноманітні). Коли потік гальмівної інформації від РРЛ та від ПТЦ до інспіраторних нейронів стає більш потужнішим, ніж потік збуджуючої інформації від хеморецепторів, інспіраторні нейрони гальмуються  гальмування мотонейронів спинного мозку  розслаблення дихальних м’язів  видих.

Видих знімає механізми, які активують РРЛ та ПТЦ  припинення надходження гальмівної інформації до інспіраторних нейронів  переважання аферентного входу від ХР  збудження інспіраторних нейронів  видих.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83833. Большая подкожная вена. Хирургическое лечение варикозного расширения вен нижних конечностей 49.82 KB
  Большая подкожная вена нижней конечности являясь продолжением медиальной краевой вены переходит на голень по переднему краю внутренней лодыжки далее вдоль медиального края большеберцовой кости и огибая медиальный мыщелок в области коленного сустава сзади переходит на внутреннюю поверхность бедра. Одновременно перевязывают все вены впадающие в большую подкожную вену ноги у бедренного кольца. Принцип операции Троянова – Тренделенбурга полностью сохраняется и в отношении перевязки малой подкожной вены ноги. Операция Бэбкока Основной принцип...
83834. Сосуды и нервы голени. Большеберцовый и малоберцовый нервы 237.04 KB
  Передняя поверхность голени В переднем ложе расположены m. В верхней трети голени нерв располагается латерально от артерии в средней трети – пересекает артерию спереди в нижней трети – проходит медиально от артерии. В латеральном отделе голени на границе нижней и средней третей голени поверхностный малоберцовый нерв прободает фасцию и выходит в подкожную клетчатку.
83835. Передняя и задняя большеберцовые артерии. Проекционные линии и техника перевязки артерий голени 47.22 KB
  Перевязка передней большеберцовой артерии Проекционная линия артерии соединяет середину расстояния между головкой малоберцовой кости и tuberosits tibie с серединой расстояния между лодыжками. Перевязка задней большеберцовой артерии Проекционная линия артерии проходит от точки находящейся на 1 см кзади от внутреннего края большеберцовой кости вверху до середины расстояния между внутренней лодыжкой и ахилловым сухожилием внизу. Перевязка задней большеберцовой артерии в средней трети голени.
83836. Топографическая анатомия стопы 53.35 KB
  Продолжение передней большеберцовой артерии с одноименными венами н n. dorslis pedis отдает следующие ветви: латеральные и медиальные предшюсневые артерии: дугообразную артерию из которой начинаются три тыльные плюсневые артерии: глубокую подошвенную ветвь анастомознрующую с латеральной подошвенной артерией. На уровне основания V плюсневой кости подошвенные артерии образуют rcus plntris. От дуги начинаются плюсневые подошвенные артерии из которых возникают пальцевые подошвенные артерии.
83837. Сосудистый шов. Показания, техника, осложнения 53.08 KB
  По отношению к окружности сосуда швы бывают циркулярными и боковыми. Циркулярный шов накладывается при полном разрыве или нарушении целостности сосуда на протяжении 2 3 длины окружности. Боковой шов накладывается при продольном направлении раны стенки сосуда или при поперечной ране не превышающей 1 3 длины окружности. Недостатки: шов охватывает сосуд неподатливым кольцом: шовный материал выходит в просвет сосуда; не всегда обеспечивается герметичность шва.
83838. Ампутация бедра. Этапы, техника операции 46.87 KB
  Проводят передний полуовальный разрез кожи имеющий основание несколько выше надмыщелков бедра и переходящий вниз до бугристости большеберцовой кости. При согнутом колене пересекают связку надколенника у места прикрепления ее к большеберцовой кости. Надколенник фиксируют к опилу бедренной кости тремя кетгутовыми швами проведенными через небольшие отверстия просверленные по краям бедренной кости.
83839. Ампутация голени и стопы. Этапы, техника операции 49.46 KB
  Второй разрез стремяобразный ведут от концов первого разреза через подошву перпендикулярно ее поверхности в глубину до пяточной кости. Дуговой пилой отливают пяточную кость сверху вниз по линии стремяобразного разреза; поврежденную часть стопы удаляют задний отрезок пяточной кости с кожей сухожилиями и сосудистонервным пучком остается в связи с мягкими тканями задней поверхности голени. Наружный край малоберцовой кости сбивают долотом или спиливают и округляют рашпилем. Опил пяточной кости прикладывают к культе большеберцовой и...
83840. Хирургическая анатомия свода и основания черепа. Виллизиев круг, синусы твёрдой мозговой оболочки, черепные нервы, оболочки головного мозга 985.14 KB
  Виллизиев круг синусы твёрдой мозговой оболочки черепные нервы оболочки головного мозга. Принято выделять три черепные ямки: переднюю от внутренней поверхности чешуи лобной кости до крыльев и площадки основной кости среднюю область пирамид височных костей заднюю от спинки турецкого седла до задних граней пирамид височных костей и борозды поперечного синуса. Оболочки головного мозга Головной мозг окружен тремя оболочками: 1 мягкой непосредственно прилежащей к его поверхности; 2 паутинной образующей узкое пространство над...
83841. Трепанация черепа. Показания, техника выполнения, осложнения. Схема кранио-церебральной топографии Кренлейна 93.22 KB
  Локализация разрезов и костного дефекта определяется локализацией патологического процесса Показания: оперативный доступ при вмешательствах по поводу операбельных опухолей головного мозга мозговых грыж водянки мозга кисты мозга и пр Техника выполнения: 1. Осложнения: Кровотечение; Инфекция; Отек головного мозга; Повреждение мозга после чего может возникнуть: Изменения в памяти поведении мышлении речи; Проблемы со зрением; Проблемы с балансом; Проблемы кишечника и мочевого пузыря; Судороги; Паралич или слабость; Реакция...