84576

Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання

Доклад

Биология и генетика

Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього звязку.

Украинкский

2015-03-19

44.53 KB

0 чел.

Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання.

Дуже важливим є аферентий вплив на ДЦ хеморецепторів, які поділяються на центральні та периферичні:

Периферичні хеморецептори локалізуються в судинних рефлексогенних зонах (дуга аорти і каротидні синуси). В регуляції дихання більш важливими є каротидні хеморецептори. Адекватні подразники для них:

  1.  збільшення Рсо2 артеріальної крові;
  2.  зменшення рН артеріальної крові;
  3.  зменшення Ро2 артеріальної крові.

Інформація, що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів, викликає гіпервентиляцію (підвищення глибини та частоти дихання)  нормалізація вказаних показників крові. Тобто, за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням (саморегуляція на основі негативного зворотнього зв’язку).

Центральні хеморецептори локалізуються на вентральній поверхні довгастого мозку (дно ІV шлуночка) і омиваються ліквором. Адекватними подразниками для цих рецепторів є:

  1.  збільшення Рсо2 ліквора;
  2.  зменшення рН ліквора.

Підвищення активності цих рецепторів, як і периферичних, призводить до розвитку гіпервентиляції  нормалізація вказаних показників ліквора.

Таким чином, периферичні хеморецептори, на відміну від центральних реагують на зниження Ро2 артеріальної крові. Тому гіпоксія стимулює зовнішнє дихання тільки за рахунок рефлексів, які розпочинаються з подразнення периферичних хеморецепторів. Та в цілому в регуляції зовнішнього дихання велике значення мають рефлекси, що пов’язані зі стимуляцією центральних хеморецепторів (співвідношення ролі центральних та периферичних хеморецепторів складає приблизно 4 : 1). Однак зміна Рсо2 і рН ліквора виникають пізніше, ніж артеріальної крові. Тому рефлекси з центральних хеморецепторів вмикаються в регуляцію зовнішнього дихання пізніше, ніж рефлекси з периферичних хеморецепторів.

Таким чином, не дивлячись на велику роль в регуляції зовнішнього дихання центральних хеморецепторів, периферичні хеморецептори:

  1.  забезпечують більш швидкі рефлекторні відповіді;
  2.  тільки вони реагують на гіпоксію  стимуляція зовнішнього дихання в умовах гіпоксії.

До компонентів крові, які стимулюють зовнішнє дихання, відносяться Ро2, рН, Рсо2. Найбільшого значення для регуляції зовнішнього дихання має вміст в крові СО2 (Рсо2), менше – вміст йонів Н+, саме менше – вміст О2 (Ро2).

Залежність вентиляції легень від Рсо2 досліджують при диханні газовою сумішшю, в якій Ро2 залишається незмінним а Рсо2 поступово підвищується. При цьому відмічено, що підвищення Рсо2 в газовій суміші на 1 мм.рт.ст. супроводжується підвищенням ХОД на 2 – 3л/хв. При підвищенні Рсо2 артеріальної крові від 40 до 60 мм.рт.ст. ХОД зростає від 7 до 65 л/хв. Підвищення ХОД у відповідь на підвищення Рсо2 проходить лише до певної межі. Якщо Рсо2 в артеріальній крові стає вищим від 70 мм.рт.ст., ХОД знижується, що є результатом прямого пригнічуючого впливу СО2 на нейрони дихального центру.

При зниженні рН артеріальної крові нижче 7,4 вентиляція легень (ХОД) також підвищується. Зменшення рН на 0,1 призводить до збільшення ХОД на 2 л/хв. Гіпервентиляція при збільшенні концентрації йонів Н+ супроводжується зниженням Рсо2 в крові. Тому, якщо дослідження проводити при постійному Рсо2 в артеріальній крові (40 мм.рт.ст.), гіпервентиляція виражена більше (заштрихована лінія).

Зниження Ро2 в артеріальній крові також супроводжується гіпервентиляцією. Звертає на себе увагу той факт, що вплив зниження Ро2 впливає на ХОД, якщо величина показника стає нижчою за 50 – 60 мм.рт.ст. (норма – 100 мм.рт.ст.). тобто, гіпервентиляція розвивається у відповідь на значне зниження Ро2 і ступінь її невелика. Як і в випадку з рН, реакція стає більш вираженою, якщо при дослідженні стабілізувати Рсо2 на рівні 40 мм.рт.ст. (заштрихована лінія).

Таким чином, підвищення Рсо2 призводить до гіпервентиляції відразу ж (тобто, при збільшенні показника на 1 – 2 мм.рт.ст.) і ступінь гіпервентиляції є значною. Гіпоксія стимулює зовнішнє дихання тільки при значному зниженні Ро2 (до 50 – 60 мм.рт.ст.) і ступінь гіпервентиляції при цьому не значна.

Тому головним стимулятором зовнішнього дихання є підвищення Рсо2 в артеріальній крові, а зниження Ро2 в фізіологічних умовах рідко виступає як стимулятор зовнішнього дихання (наприклад, при підйомі в гори), та часто стає ним в умовах патології.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

62768. Закрепление и повторение изученного 17.58 KB
  Физминутка пусть кто нибудь из детей проведёт. Что вам здесь не понравилось текст не разделен на предложения Что такое предложение это группа слов выражающих законченную мысль слова в предложении связаны между собой по смыслу...
62770. Написание безударных суффиксов глаголов в прошедшем времени 22.35 KB
  Какую букву будем писать в суффиксе и почему Следующее слово нам объяснит выбираем ребенка. Медвежонок Какую букву вставляем Почему Следующее слово сонный. Какую букву пишем в окончании Почему Теплый.
62771. Развитие умения писать слова с разделительным твердым знаком 141.51 KB
  Цели: образовательные: сформировать навык написания разделительного твердого знака в словах; продолжить работу над формированием каллиграфического навыка; закрепить умения писать словарные слова; развивающие...
62772. Морфология. Местоимение. Относительные местоимения 22.5 KB
  Цель урока: сформировать понятие об относительных местоимениях знания об их основных морфологических и синтаксических особенностях. 2 Вступительная беседа Сегодня мы познакомимся с относительными местоимениями особенностями их склонения.
62773. МЯГКИЙ ЗНАК ПОКАЗАТЕЛЬ МЯГКОСТИ СОГЛАСНЫХ НА КОНЦЕ И В СЕРЕДИНЕ СЛОВА 14.84 KB
  Цели урока: наблюдение над мягким знаком-показателем мягкости согласных, его особенностями, развитие умения различать в речи и писать слова с мягким знаком для обозначения мягкости согласных на конце и в середине слова...
62774. Правописание проверяемых и непроверяемых непроизносимых согласных, безударных гласных и парных согласных в корне слова 31.08 KB
  Цели: обучающая: учащиеся должны уметь называть орфограмму Проверяемые и непроверяемые непроизносимые согласные Безударные гласные Парные согласные в корне слова и находить их; учащиеся должны уметь называть орфограммы; уметь самостоятельно подбирать проверочные слова.
62776. Причастный оборот 26.97 KB
  Цель урока: закрепление понятия о причастном обороте, его роли в предложении, знакомство с правилами выделения причастного оборота запятыми.