84596

Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження

Доклад

Биология и генетика

Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що повязана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...

Украинкский

2015-03-19

43.28 KB

2 чел.

Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.

Будь-який подразник має наступні параметри:

– сила подразника;

– час дії подразника;

– швидкість збільшення сили подразника.

Електричний струм, крім того, має такий параметр як напрям. Під анодом виникає гіперполяризація, а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. В основі гіперполяризації та деполяризації лежать чисто фізичні процеси складання полів, які носять назву електротонічних. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 50-75% від величини порогового потенціалу, в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали  через них в клітину входять іони Na+  збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом, що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів Na+ в клітину, має назву локальної відповіді (ЛВ).

Таким чином, при дії на клітину електричного струму як подразника, збудження (ПД) виникає під катодом, при вхідному напрямку струму, так як саме під катодом виникає деполяризація мембрани. І, якщо ця деполяризація досягає Екр, на мембрані виникає збудження, ПД.

Значення сили електричного струму як подразника.

З графіка зміни мембранного потенціалу клітини під впливом катодного струму різної сили видно, що при дії допорогових подразників розвивається деполяризація, яка не доходить до Екр (місцеве збудження) та підкоряється закону силових відношень. При пороговій силі подразника деполяризація мембрани доходить до Екр  виникає ПД. При дії подразника надпорогової сили деполяризація швидше доходить до Екр  швидше розвивається ПД, але його амплітуда не змінюється (закон "все або нічого").

Тобто, збудження під катодом виникає, якщо сила струму не нижча порогової.

Значення часу дії електричного стимулу.

Якщо на клітину діяти катодним струмом великої сили, то при дуже короткочасній дії (допороговий час) ПД не виникає, так як деполяризація мембрани не доходить до Екр. При пороговому часі деполяризація встигає дійти до Екр  розвиток ПД. Подальше збільшення часу дії подразника є "безрезультатним" – не призводить до яких-небуть змін розвитку процесів на мембрані. Тобто, збудження (ПД) виникає, якщо час дії збудника не менший порогового.

Значення швидкості збільшення сили подразника.

Якщо на клітину діяти прямокутним імпульсом електричного струму надпорогових параметрів (сила, час дії) та катодного напрямку, виникає ПД – збудження.

Якщо силу катодного струму збільшувати поступово, збудження – ПД – не виникає, хоч деполяризація мембрани розвивається. Причина заключається в тому, що на мембрані розвиваються процеси акомодації – при стійкій тривалій деполяризації мембрани розвивається натрієва інактивація, змінюється положення Екр  росте поріг деполяризації (ΔV)  збудливість зменшується і ПД не розвивається.

Таким чином, при дії електричних стимулів як подразників, збудження (ПД) виникає:

1. При катодному, а не анодному напрямку електричного струму  деполяризацію мембрани викликає саме катодний струм.

2. Якщо: - сила;

- час дії;

- швидкість збільшення сили подразника

не нижчі порогових величин – саме при цих умовах деполяризація мембрани під катодом дійде до Екр та виникає ПД – збудження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26171. МЕТАБОЛИЗМ БЕЛКОВ 232 KB
  В настоящее время установлено что 8 аминокислот являются незаменимыми. Суточная потребность в каждой незаменимой аминокислоте 11. а всего организму необходимо 69 граммов незаменимых аминокислот в сутки.
26172. МЕТАБОЛИЗМ УГЛЕВОДОВ И ЕГО РЕГУЛЯЦИЯ 314.5 KB
  В печени основное количество глюкозы откладывается запасается в виде гликогена а остальная глюкоза идёт в общий кровоток для питания других клеток. В состоянии натощак вне приёма пищи гликоген в печени постепенно распадается до глюкозы и глюкоза из печени уходит в общий кровоток к другим тканям. Эти механизмы поддерживают концентрацию глюкозы в крови на постоянном уровне: 3. Это реакция фосфорилирования глюкозы за счёт АТФ.
26173. Синтез пуриновых нуклеотидов 145.5 KB
  Пурины выводятся в разном виде у беспозвоночных в виде аммиака у рыб и моллюсков мочевины реже аллантоиновой кислоты у человека приматов ящериц и зме в виде мочевой кислоты. Человек выводит в сутки около 15 граммов мочевой кислоты в день причем не более 60 эндогенных пуринов остальное пурины пищи. При гиперурикемии и нарушениях почечной экскреции уратов усиленное кишечное выведение и бактериальное превращение мочевой кислоты и мочевины имеют отношение к возникновению язвенных поражений ЖКТ при уремии. Продукция мочевой кислоты в...
26174. ОБМЕН СЛОЖНЫХ БЕЛКОВ 314.5 KB
  Мононуклеотид состоит из трех частей: 1 азотистого основания у всех нуклеиновых кислот пентозы рибозы у РНК или дезоксирибозы у ДНК вместе они составляют нуклеозид и остатка фосфорной кислоты. НОМЕНКЛАТУРА НУКЛЕОТИДОВ Азотистое основание Нуклеозид Нуклеотид Аденин Аденозин аденозинмонофосфатАМФ Гуанин Гуанозин гуанозинмонофосфатГМФ Урацил Уридин уридинмонофосфат УМФ Тимин Тимидин тимидинмонофосфат ТМФ Цитозин Цитидин цитидинмонофосфат ЦМФ ТМФ встречается только в ДНК а УМФ только в РНК. В составе нуклеиновых кислот...
26175. ПАРАМЕТАБОЛИЗМ 130 KB
  Ферментативное взаимодействие белков с углеводами наблюдается в норме в результате чего образуются сложные белки гликопротеины. Интенсивно гликируются как правило альбумины и глобулины эти белки плазмы крови содержат много фруктозоамина а также белки находящиеся в инсулиннезависимых тканях. Это коллаген кристаллины белки хрусталика глаза некоторые другие белки. Долгоживущие белки также подвергаются карбомоилированию с последствиями характерными для сахарного диабета например катаракта.
26176. Соединительная ткань. Межклеточное вещество 71.5 KB
  оединительная ткань составляет до 50% массы человеческого организма. Это связующее звено между всеми тканями организма. Различают 3 вида соединительной ткани. Соединительная ткань может выполнять как самостоятельные функции, так и входить в качестве прослоек в другие ткани
26178. СТРОЕНИЕ И СВОЙСТВА БЕЛКОВ 1.8 MB
  Но встречаются и молекулы содержащие от 10 до 100 аминокислот они относятся к группе небольших ПОЛИПЕПТИДОВ крупные же полипептиды могут содержать и более 100 аминокислот. Следовательно все эти 20 аминокислот имеют совершенно одинаковый фрагмент молекулы. Молекулы воды структурированы и образуют кластеры. В эти кластерные структуры хорошо встраиваются молекулы которые сами являются полярными потому что полярные вещества хорошо растворимы в воде.