84672

Розбір прислівника як частини мови. Систематизація вивченого про прислівник

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: узагальнити й систематизувати знання семикласників з розділу Прислівник його вживання і правопис сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми структурувати вивчений теоретичний матеріал удосконалювати орфографічні вміння й навички...

Украинкский

2015-03-20

19.3 KB

1 чел.


Урок № 65

Тема: Розбір прислівника як частини мови. Систематизація вивченого про прислівник

Мета: узагальнити й систематизувати знання семикласників з розділу «Прислівник, його вживання і правопис», сформувати цілісну систему особистих знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалювати орфографічні вміння й навички;

розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати тощо;

виховувати за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого

Обладнання:таблиці-схеми, роздатковий матеріал

Хід уроку

  1.  Перевірка домашнього завдання.

  1.  Повідомлення мети уроку.

Сьогодні ми узагальнемо й систематизуємо знання з розділу «Прислівник, його вживання і правопис», сформуємо цілісну систему особистих знань з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал, удосконалемо орфографічні вміння й навички. Тема нашого уроку: «Розбір прислівника як частини мови. Систематизація вивченого про прислівник».

Знання цього матеріалу допоможе вам правильно, змістовно і логічно будувати свої висловлювання, поповнювати і збагачувати свій словниковий запас.

Запишіть дату і тему уроку у зошити.

  1.  Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

3.1. Гра «Інтерв’ю»

1. Що таке прислівник? Чим прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови?

2. Відомо, що прислівники – незмінні слова. Поміркувати, які з них усе ж таки змінюються й за яких умов. Навести приклади.

3. Чи можна поза контекстом визначити, до якої частини мови належить сполучення слів на славу, на сміх, до краю та ін. Пояснити на прикладах.

4. Як творяться прислівники? На кожен спосіб творення дібрати по 2–3 власні приклади.

5. Які основні правила наголошення прислівників вам відомі? Назвати прислівники, яким властивий подвійний наголос.

6. Пояснити розбіжність у написанні н і нн у прислівниках сказано і законно, нескінченно і нескінчено.

7. Що спільного й відмінного у вживанні часток не і ні у прислівниках й інших самостійних частинах мови?

8. Від чого залежить написання букв и та і в кінці прислівників? Пояснити, добираючи приклади прислівників.

9. З’ясувати, чому прислівник потихеньку з префіксом по- пишеться разом, а по-братськи – через дефіс.

10. Які прислівники пишуться разом? Навести приклади.

11. Що таке прислівникові сполучення? У чому особливість їх правопису?

12. Яку стилістичну роль виконують прислівники в мовленні?

  1.  Вправи на застосування узагальнюючих правил.

  1.  Виконання вправи 251 з підручника на сторінці 133. (Письмово)

  1.  Робота з текстом (за варіантами)

Прочитайте текст. З’ясуйте його стильову належність і тип мовлення. Спишіть, розкрийте дужки. Визначіть синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Варіант 1

Я відчиняю хатні двері, що (з)(на)двору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Вона вдивляється в яке(сь) насіння і що(сь) (по)шепки говорить до нього. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. У мене одразу похололо (в)середині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене (М. Стельмах).

Варіант 2

Я завжди пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались (у)вечері (до)дому, їх стрічали (на)(пів)дорозі старі й малі. А яка то була радість, коли орач (по)малу виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба й казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і (в)раз проводив свою першу борозну? (За М. Стельмахом).  

  1.  Творче конструювання

Від поданих слів утворіть прислівники. Укажіть на спосіб їх творення. Назвіть прислівники, від яких можна утворити ступені порівняння. Утворіть всі можливі форми вищого ступеня порівняння.

Весняний, весна, легкий, перший, день, новий, високий, другий, ранок, тиждень.

 

  1.  Наукове дослідження

З прислівниками напам’ять і напоказ складіть по чотири словосполучення. Виділіть головне і залежне слова. Укажіть на те, як зв’язане залежне слово з головним.

1) «дієслово + прислівник»; 2) «дієприкметник + прислівник»;

3) «дієприслівник + прислівник»; 4) «іменник + прислівник».

4.4. Відновлення деформованого висловлювання

Прочитайте і відновіть деформований текст, поділивши його на абзаци й визначивши межі речень. Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Доведіть, що висловлювання належить до науково-популярного стилю (назвати слова-терміни, мовні звороти, властиві цьому стилеві). Виписати з тексту: варіант 1 – прислівники; варіант 2 – прислівникові сполучення, що пишуться окремо. Яку роль вони відіграють у висловлюванні?

СІМЕЙНИЙ БЮДЖЕТ

Сімейний бюджет – це структура доходів і витрат сім’ї за певний період (тиждень, місяць, або рік) складається він з двох частин і цим чудово ілюструє одвічну проблему обмеженості ресурсів перша частина в цілому охоплює джерела формування сімейного бюджету, друга – видатки німецький статистик ХІХст. Ернст Енгель на основі аналізу видатків сімей різного рівня достатку сформулював закон, який носить його ім’я – закон Енгеля із зростанням доходів сім’ї питома вага видатків на харчування в основному знижується, частка видатків на одяг, житло, комунальні послуги змінюється мало, а витрати на задоволення культурних та інших потреб помітно зростають закон Енгеля, не раз

підтверджений розрахунками, твердить, що найшвидше людство задовольняє свої потреби насамперед у продовольстві після задоволення продовольчих потреб настає черга витрат на одяг, хоча тут процес «насичення» йде повільно і гальмується за рахунок таких явищ, як престиж і мода (З журналу).

  1.  Користуючись пам’яткою, зробіть морфологічний розбір слів

Прислівник

  1.  Назва частини мови. Загальне значення.
  2.  Розряд за значенням.
  3.  Незмінна форма.
  4.  Ступінь порівняння (якщо є).
  5.  Синтаксична роль.

  


4.6.  Виконання з підручника вправи 250 на сторінці 132.

4.7. Ситуативне завдання (робота в парах)

Уявіть ситуацію: ваш однокласник уважає, що можна бути щасливим, не приносячи користь іншим. Спробуйте переконати його в іншому – людина народжена для того, щоб приносити користь іншим. Складіть і розіграйте діалог відповідно до запропонованої ситуації, використовуючи прислівникові сполучення, подані в рамці. Аргументуйте висловлені тези, увічливо спростовуючи помилкові висловлювання свого співрозмовника.

по можливості, без сумніву,

в міру, в нагороду, до останку,

до речі, на жаль, на радість,

час від часу, в основному

V. Завдання додому та інструктаж про його виконання.

1. Скласти узагальнювальну таблицю з теми «Правопис прислівників».

2. Використовуючи подані прислівники і прислівникові сполучення, скласти разом із батьками сімейний бюджет на місяць, спланувавши надходження й витрати.

У міру, насамперед, всього-на-всього, до останку, в цілому, час від часу, по можливості, по черзі, як слід, по-перше, по-друге, по-третє, якнайбільше

  1.  Підсумки уроку.

6.1. Виконання тестових завдань

1. Назвати рядок, у якому всі прислівники утворені префіксально-суфіксальним способом:

А віднині, внизу, подекуди, поряд;

Б навпаки, втроє, уперед, навічно;

В по-іншому, віддавна, влітку, щоночі;

Г набагато, взимку, по-сусідськи, ось-ось.

2. Назвати рядок, у якому всі прислівники утворені злиттям основ:

А напоказ, якнайкраще, позавчора, напівдорозі;

Б обабіч, самохіть, босоніж, ліворуч;

В мимохідь, передусім, щомісяця, спідлоба;

Г знадвору, поодинці, підтюпцем, позаторік.

3. У якому рядку наголос у всіх прислівниках падає на перший склад?

А криво, свіжо, далеко, близенько;

Б пусто, жахливо, жадібно, хитренько;

В товсто, тепло, віддано, широко;

Г сухо, темно, вороже, чистенько.

4. У якому рядку наголос у всіх прислівниках падає на останній склад?

А лежачи, щодоби, далеко, високо;

Б навіки, нагорі, осторонь, ріжучи;246 Усі уроки української мови в 7 класі

В догори, навесні, навкруги, верхом;

Г часом, бігом, наниз, щодоби.

5. Указати на рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс:

А у/бік, по/друге, як/небудь, хоч/не/хоч;

Б будь/де, час/від/часу, на/троє, у/середині;

В пліч/о/пліч, раз/у/раз, по/нашому, по/двоє;

Г на/гора, хтозна/як, по/перше, по/латині.

6.2. Оголошення оцінок.

Варіант 1

Прочитайте текст. З’ясуйте його стильову належність і тип мовлення. Спишіть, розкрийте дужки. Визначіть синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Я відчиняю хатні двері, що (з)(на)двору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Вона вдивляється в яке(сь) насіння і що(сь) (по)шепки говорить до нього. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. У мене одразу похололо (в)середині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене (М. Стельмах).

Варіант 2

Прочитайте текст. З’ясуйте його стильову належність і тип мовлення. Спишіть, розкрийте дужки. Визначіть синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Я завжди пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались (у)вечері (до)дому, їх стрічали (на)(пів)дорозі старі й малі. А яка то була радість, коли орач (по)малу виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба й казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і (в)раз проводив свою першу борозну? (За М. Стельмахом).

 

Варіант 1

Прочитайте текст. З’ясуйте його стильову належність і тип мовлення. Спишіть, розкрийте дужки. Визначіть синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Я відчиняю хатні двері, що (з)(на)двору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Вона вдивляється в яке(сь) насіння і що(сь) (по)шепки говорить до нього. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. У мене одразу похололо (в)середині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене (М. Стельмах).

Варіант 1

Прочитайте текст. З’ясуйте його стильову належність і тип мовлення. Спишіть, розкрийте дужки. Визначіть синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Я відчиняю хатні двері, що (з)(на)двору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Вона вдивляється в яке(сь) насіння і що(сь) (по)шепки говорить до нього. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. У мене одразу похололо (в)середині й нашорошилися вуха. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене (М. Стельмах).

Варіант 2

Прочитайте текст. З’ясуйте його стильову належність і тип мовлення. Спишіть, розкрийте дужки. Визначіть синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Я завжди пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались (у)вечері (до)дому, їх стрічали (на)(пів)дорозі старі й малі. А яка то була радість, коли орач (по)малу виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба й казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і (в)раз проводив свою першу борозну? (За М. Стельмахом).

 

Варіант 2

Прочитайте текст. З’ясуйте його стильову належність і тип мовлення. Спишіть, розкрийте дужки. Визначіть синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.

Я завжди пам’ятаю, як урочисто проводжали в поле плугатарів із раннім плугом. Коли ж вони повертались (у)вечері (до)дому, їх стрічали (на)(пів)дорозі старі й малі. А яка то була радість, коли орач (по)малу виймав тобі з торби шматок причерствілого хліба й казав, що він од зайця! Це був найкращий хліб мого дитинства! А хіба не святом ставав той день, коли ти сам торкався до чепіг і (в)раз проводив свою першу борозну? (За М. Стельмахом).

 

Морфологічний розбір

Прислівника

1. Назва частини мови. Загальне значення.

2. Розряд за значенням.

3. Незмінна форма.

4. Ступінь порівняння (якщо є).

5. Синтаксична роль.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12993. Авіаційні геоінформаційні комплекси 357 KB
  РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА навчальної дисципліни Авіаційні геоінформаційні комплекси ВСТУП Метою навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ методів та засобів побудови авіаційних геоінформаційних комплексів. Головною задачею дисципліни Авіацій
12994. Вступ до предмету Інформатика 305.5 KB
  Лекція №1 Вступ до предмету Інформатика План 1. Вступ. Про цифрове проектування. 2. Відношення між аналоговим і цифровим. 3. Роль програмування в проектуванні цифрових пристроїв. 1. Вступ. Про цифрове проектування. В настоящий момент ...
12995. Представлення чисел в цифрових системах 217.5 KB
  Лекція №2. Представлення чисел в цифрових системах . План 1. Позиційна система числення. 2. Восьмирічні та шістнадцятирічні числа. 3. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу. Цифровые системы строятся на основе схем в которых происх...
12996. Простейшие узлы вычислительной техники 400.5 KB
  Лекция №3 Тема Простейшие узлы вычислительной техники ЛОГИЧЕСКИЕ ФУНКЦИИ. Понятие о логической функции и логическом устройстве. Диоднорезисторные схемы. ТРИГГЕРЫ. Классификация триггеров. Асинхронные триггеры. Син
12997. СЧЕТЧИКИ. Суммирующие двоичные счетчики 138.5 KB
  Лекція № 4 Тема СЧЕТЧИКИ 1. СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. 2. Суммирующие двоичные счетчики. 3. Вычитающий и реверсивный счетчики. 1.СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. Счетчик цифровое устройство осуществляющее счет числа появлений на входе определенного логического уро...
12998. Шифратори, дешифратори 2.04 MB
  Тема: Шифратори дешифратори. 1. Шифратори 2. Дешифраторы 3. Линейный дешифратор. 4. Прямоугольный дешифратор. 5. АЦП и ЦАП. Принцип аналогоцифрового преобразования информации. 6. Дискретизация непрерывных сигналов. 7. Цифроаналоговые преобразователи. 7.1Схема ЦА
12999. Сумматоры Одноразрядный двоичный сумматор. 151.5 KB
  СУММАТОРЫ Одноразрядный двоичный сумматор. Из рассмотренного принципа сложения многоразрядных двоичных чисел следует что в каждом из разрядов производятся однотипные действий: определяется цифра суммы путем сложения по модулю 2 цифр слагаемых и поступающего в...
13000. Оперативные запоминающие устройства - ОЗУ(RAM). Постоянные запоминающие устройства (ПЗУ) 1.23 MB
  Лекция №7 Оперативные запоминающие устройства ОЗУRAM. Постоянные запоминающие устройства ПЗУ В радиоаппаратуре часто требуется хранение временной информации значение которой не важно при включении устройства. Такую память можно было бы построить на микросхе...
13001. Комбинированный программно-аппаратный метод представления эволюций сложных пространственных перемещений символов объектов 237 KB
  Лекция №8 Комбинированный программноаппаратный метод представления эволюций сложных пространственных перемещений символов объектов Ужесточение требований отображения множества разнотипных движущихся сложных символов объектов часто представленных матрицами 32