84722

Задачи и функции российских диппредставительств

Доклад

Международные отношения

Защита в государстве пребывания интересов аккредитующего государства и его граждан в пределах допускаемых международным правом; ведение переговоров с правительством государства пребывания; выяснение всеми законными средствами условий и событий в государстве пребывания и сообщение о них правительству аккредитующего государства; поощрение дружественных отношений между государствами конструктивное развитие их...

Русский

2015-03-20

14.84 KB

0 чел.

Вопрос 28. Задачи и функции российских диппредставительств.

Дипломатическое представительство – особый зарубежный государственный орган внешних сношений, возглавляемый в зависимости от вида представительства  - послом, посланником или поверенным в делах РФ.

Основным международно-правовым документом, которым в настоящее время регламентируется дипломатических представительств государств, является венская конвенция о дипломатических сношениях 1961 г., которая определяет функции дипломатических представительств:

  1.  представительство аккредитующего государства в государстве пребывания;
  2.  защита в государстве пребывания интересов аккредитующего государства и его граждан в пределах, допускаемых международным правом;
  3.  ведение переговоров с правительством государства пребывания;
  4.  выяснение всеми законными средствами условий и событий в государстве пребывания и сообщение о них правительству аккредитующего государства;
  5.  поощрение дружественных отношений между государствами, конструктивное развитие их взаимоотношений в области экономики, науки и культуры;

Конвенция также допускает выполнение диппредставительством консульских функций.

При установлении дипломатических связей государства оговаривают уровень учреждаемых отношений: на уровне посольства или миссии.

Посольство – высший класс аккредитуемого государством дипломатического представительства за рубежом. Возглавляется послом, нунцием или лицом эквивалентного ранга.

Миссия – следующие за посольством два класса дипломатических представительств за рубежом. Возглавляется: одно – посланником или интернунцием, другое – поверенным в делах.

Международные организации являются высшей формой многосторонней дипломатии. Государство, участвующее в работе международной организации, осуществляет с ней взаимодействие через аккредитованное при этой организации специальное представительство государства. Представляют его как постоянное представительство (постпредство) – государственный орган внешних сношений, осуществляющий на постоянной основе представительство государства в международной организации. Возглавляет его постоянный представитель. Функции определяются Уставом организации, специальными соглашениями или протоколами к нему между странами-участницами, а также законодательными актами аккредитующего государства. 14 марта 1975 года в Вене была подписана Конвенция о представительстве государств в их отношениях с международными организациями универсального характера. В соответствии с её нормами  постоянным представителям, наблюдателям, оперативному составу постпредств предоставляются привилегии и иммунитеты, аналогичные дипломатическим.

Россия принимает активное участие в многочисленных международных конференциях, созываемых по какому-то определенному случаю, сессионных заседаниях в рамках международных форумов или объединений государств, не имеющих статуса международной организации, различных консультациях или переговорах, насчитывающих три и более участников. Такая форма дипломатии часто называется конференционной. Лица или делегации, направляемые государствами для участия в таких мероприятиях, относятся к категории специальных миссий. Название их происходит от латинского «ad hoc», т.е. для данного случая.

Статус таких миссий регламентируется Конвенцией ООН 1969г. (вступила в силу в 1985г.) о специальных миссиях. В соответствии с ней миссия имеет представительный и временный характер и посылается одним государством в другое с согласия последнего для выполнения в этом государстве определенной задачи, независимо от того, поддерживаются между ними дипломатические или консульские отношения или нет. Возглавлять делегацию-миссию как дипломатическое представительство может глава государства или правительства, министр иностранных дел или иное лицо, имеющее соответствующие полномочия для выполнения поставленной задачи. Нередко такую миссию выполняют специальные представители глав государств или правительств, послы по особым поручениям. Причем формы и кадровый состав таких миссий определяются теми задачами, которые им приходится решать.

Венская конвенция 1961 г. подразделяет глав дипломатического представительства на три класса:

1) Послы и нунции (аккредитуется при главе государства);

2) посланники и интернунции;(аккредитуется при главе государства);

3) поверенные в делах (аккредитуются при министрах иностранных дел).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68137. ДОСЛІДЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, ЯКОСТІ І ЗБЕРЕЖЕНОСТІ ПРЯНИКІВ ПОЛІПШЕНОГО СКЛАДУ 5.06 MB
  Основна сировина для пряників не забезпечує високої харчової і біологічної цінності готової продукції. Для оптимізації складу і поліпшення споживних властивостей пряників важливим завданням постає раціональне поєднання різних видів сировини натурального походження.
68138. ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПОЖЕЖ НАФТОПРОДУКТІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ 318 KB
  Аналіз статистики аварій на залізничному транспорті пов’язаних з пожежами показує що близько 80 складають пожежі нафтопродуктів. Такі пожежі характеризуються підвищеною складністю викликаною скупченням легкозаймистих і горючих рідин і небезпекою поширення пожежі на сусідні цистерни.
68139. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ В УКРАЇНІ 171.5 KB
  До них відносяться в першу чергу сфери діяльності суб’єктів природних монополій: транспортування газу по трубопроводах; послуги з передачі електричної і теплової енергії; залізничні перевезення; послуги транспортних терміналів портів аеропортів. Відносини між державою і суб'єктами природних монополій мають величезне значення.
68140. Морфологічні особливості дифузної нейроендокринної системи тонкої кишки при високій гострій тонкокишковій непрохідності та її корекції в експерименті 208 KB
  В останні роки встановлено що після резекції тонкої кишки значну функцію нейроендокринної регуляції бере на себе товста кишка Jeppesen P. Визначені загальні закономірності структурнофункціональної організації ендокринного апарату слизової оболонки тонкої кишки...
68141. КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЗАСАДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В БАСЕЙНІ РІКИ ЗАХІДНИЙ БУГ У МЕЖАХ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1.11 MB
  Геосистема річкового басейну є найбільш чутливим індикатором змін довкілля та значною мірою відображає його стан що є особливо актуальним на сучасному етапі розвитку суспільства. Лише за комплексного й глибокого вивчення можливі науково обґрунтовані аналіз і прогнозування стану...
68142. ЛОГІСТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПОЗИКОВИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ 260.5 KB
  Проте ряд питань пов’язаних з формуванням позикового потенціалу підприємств ще не знайшли належного відображення в наукових дослідженнях. Не менш важливим є визначення сутності та складових позикового потенціалу підприємства узгодження його складових обґрунтування особливостей логістичного...
68143. НАЦІОНАЛЬНЕ БАГАТСТВО УКРАЇНИ ЯК ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ 464.5 KB
  Національне багатство країни формує базові умови стратегії розвитку країни та створює підґрунтя для гармонізації стратегічних пріоритетів з новими закономірностями економічного зростання та завданнями формування збалансованих соціально- та екологічно-орієнтованих господарських систем.
68144. ТРАДИЦІЯ АРИСТОТЕЛІЗМУ У ФІЛОСОФІЇ ТОМІЗМУ 130.5 KB
  Сковороду і загалом кордоцентризм – ця традиція прагне не так зрозуміти як €œпізнати осягнути шукає не розгадки а пережиття натомість у відповідності до аристотелізму томізм акцентував увагу на раціональній методиці пізнання як світу речей так і Бога. Отож поворотним пунктом вивчення аристотелізму...
68145. ВІДТВОРЕННЯ ОБРАЗНОЇ СВОЄРІДНОСТІ ПОЕЗІЙ АНГЛІЙСЬКИХ ТА АМЕРИКАНСЬКИХ РОМАНТИКІВ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ 173 KB
  Реферована дисертація присвячена аналізу відтворення художніх образів в українських перекладах англійських та американських романтичних поезій. Інтерпретація художніх образів відноситься до важливих завдань у царині перекладознавчих досліджень. Однак інтерпретація образів романтичних поезій в англо-українських...