84726

Оцінка цілісного майнового комплексу автомобілебудівельного заводу

Курсовая

Экономическая теория и математическое моделирование

Провести аналіз інвестиційної привабливості піприємства; Окреслити теоретичні аспекти дослідження вартості піприємства як майнового комплексу; Дослідити методичні підходи до оцінки вартості підприємства як майнового комплексу; Провести практичну роботу з оцінки цілісного майнового комплексу.

Украинкский

2015-03-21

169.25 KB

3 чел.

52

ВСТУП

Оціночна діяльність - сукупність відносин юридичного, організаційного та іншого характеру, в які вступають її учасники  (включаючи відносини, що складаються в процесі проведення оцінки, навчання, ліцензування експертів з оцінки, здійснення контролю за їх діяльністю та застосування заходів відповідальності в разі порушення норм законодавства з оцінкою).

Останні роки в Україні зроблені великі кроки в регламентації експертно-оціночної діяльності. Саме затвердження нормативної бази та уніфікація методів і підходів для визначення вартості майна та майнових прав робить роботу суб'єктів оціночної діяльності прозорою для будь-якого кола користувачів результатів їхньої роботи. На сьогодні оцінка майна та майнових прав - процес визначення їх вартості відповідно  до процедур, строго визначеними законодавчо-нормативною базою. Основними нормативними актами, що регламентують оціночну діяльність в Україні є :

  1.  Закон України № 2658-ІІІ від 12 липня 2001 року «Про оціночну діяльність в Україні»
  2.  Закон України № 1378 від 11 грудня 2003 року «Про оцінку земель»
  3.  Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав»
  4.  Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна»
  5.  Постанова Кабінету Міністрів України от 29 листопада 2004 №1655 Національний стандарт №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів»
  6.  Постанова Кабінету Міністрів України №1891 від 10 грудня 2003р. «Про затвердження методики оцінки майна»
  7.  Постанова Кабінету Міністрів України №1531 від 11 жовтня 2002р. «Про експертно грошову оцінку земельних ділянок»
  8.  Спільний наказ ФДМУ та Міністерства юстиції України № 142/5/2092 (№1074/8395) «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» від 14.11.2003.
  9.  Наказ ФДМУ № 1996 (№956/6147) «Положення про порядок стажування фізичних осіб, які пройшли навчання за програмою базової підготовки оцінювачів» від 30.10.2001р.
  10.  Наказ ФДМУ №2355 (№1092/6283) «Про затвердження порядку реєстрації фізичних осіб (оцінювачів) у державному реєстрі оцінювачів» від 19.12.2001р.
  11.  Наказ ФДМУ №479 (№312/6600) «Про затвердження положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності» від 14.03.2002р.
  12.  Наказ ФДМУ №1997(925/7213) «Про затвердження положення про порядок роботи екзаменаційної комісії» від 13.11.2002р.
  13.  Наказ ФДМУ №148 «Щодо звичайної ціни послуг на виконання робіт з оцінки майна» від 29.01.2004р.

Загалом оцінка нерухомості існує більш як півстоліття. Історія говорить про те, що на землях Російської імперії існувала практика оцінки нерухомого майна в середині 18 століття. Відомими є матеріали оцінки нерухомості з метою оподаткування у Харкові, Полтаві, Києві та інших українських містах. Жовтнева революція ліквідувала приватну власність на землю та засоби виробництва, що призвело до практичного вилучення з обороту терміну "нерухоме майно", а, відповідно, і до відміни оцінки його вартості. За часів існування Радянського Союзу потреби в оцінці основних фондів підприємства задовольнялись використанням нормативних методів, які передбачали встановлення їх балансової або ж кошторисної вартості.

З набуттям Україною незалежності та появою ринкових відносин почала своє відродження і оціночна діяльність.

Сучасний період існування оцінки нерухомості в Україні можна поділити на три умовні етапи:

- початковий етап відродження оцінки (1992-2000 рр.);

- етап становлення в умовах законодавчого визнання (2001-2006 рр.);

- етап розвитку на основі реформування та вдосконалення оцінки (розпочався у 2007 р).

Початок ринкових перетворень в Україні знаменувався прийняттям цілої низки законів, які визнавали та забезпечували право власності. В ряді перших були Закон України "Про приватизацію державного майна", Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які були прийняті у 1992 році.

Практична оцінка нерухомості розпочалась в Україні з моменту переоцінки основних фондів підприємств та приватизації. У 1992 році вперше були залучені незалежні експерти для визначення ринкової вартості майна підприємств, а перші роботи з оцінки цього періоду зявились в кінці 1992– на початку 1993 року . Як відзначають фахівці, така практика розпочалась, не маючи відповідного підґрунтя та необхідної інформації, а це, в свою чергу , знайшло відображення у викривленні реальної вартості об’єктів.

Значне розгортання процесів приватизації, корпоратизації, акціонування підприємств в Україні сприяло формуванню напрямку методичного забезпечення оцінки нерухомості.

Незважаючи на вже діючі в країні ринкові механізми, оцінка нерухомості продовжувала використовувати методологію нормативної оцінки, яка передбачала проведення масової та експертної оцінки, за своєю ж сутністю це була оцінка, яка базувалась на нормативному підході, з використанням даних лише бухгалтерської звітності.Результати оцінки не відповідали фактичній вартості нерухомого майна, яке поступово передавалось у комунальну та приватну власність, виходило на ринок, виступало об’єктом застави та інвестування. Так, у період гіперінфляції в країні (1993-1994 рр.), значна кількість керівників підприємств намагались одержати кредити, заклавши нерухомість по її балансовій вартості, яка була в багато разів нижчою від ринкової.Приватизація та роздержавлення нерухомого майна робились практично "навмання", без належного наукового супроводу , державного регулювання та за повної відсутності контролю з боку громадськості, що неминуче призвело до значних практичних помилок, частина яких породила незворотні процеси у початковому періоді ринкового зростання.Саме в цей період виникла потреба у створенні професійного об’єднання, яке б очолило роботу з оцінки майна, взяло на себе функції громадського контролю. 25 жовтня 1994 року було створено Українське товариство оцінювачів (УТО), яке стало першим всеукраїнським добровільним об’єднанням громадян, інтереси яких сконцентровані у сфері оцінки майна та майнових прав.З прийняттям Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" 2001 р. в Україні було практично створено систему державного регулювання оціночної діяльності та запроваджено правові засади її здійснення, створено базу для регулювання оціночної діяльності саморегульованими організаціями оцінювачів.Важливим став 2006 р., який знаменувався наступним: 24 січня було створено Всеукраїнську громадську організацію "Асоціація фахівців оцінки" (АФО).

Отже, другий етап відзначився формуванням системи вітчизняних стандартів оцінки різних видів майна. На наш погляд, розроблені Національні стандарти оцінки стали надзвичайно важливими документами з погляду подальшого цивілізованого розвитку відносин власності в Україні, вони зазначили завершення етапу становлення оцінки майна та перехід до якісно нового етапу оціночної діяльності – розвитку на основі реформування та удосконалення оцінки. Положення вищезазначених Національних стандартів оцінки стали реальним свідченням спрямованості економічних зусиль України в бік загальноприйнятих стандартів міжнародної практики.

У оціночній діяльності загалом відбулись докорінні зміни:

  1.   створено дворівневу систему регулювання (державне регулювання та система саморегулювання);
  2.   розроблено та прийнято систему законодавчого та нормативного забезпечення;
  3.   створено інфраструктуру оціночної діяльності в організаційному,  методологічному та практичному аспектах.

Початкові етапи породили значну низку проблем та протиріч, які можна подолати, реформуючи та вдосконалюючи вже діюче законодавство з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, а також інші законодавчі та нормативні акти, тісно пов’язані з сферою оціночної діяльності.

Об’єктом дослідження курсової роботи є оцінка цілісного майнового комплексу автомобілебудівельного заводу.

Предмет дослідження – проблемні питання оцінки підприємства як цілісного майнового комплексу.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

  1.  Провести аналіз інвестиційної привабливості піприємства;
  2.  Окреслити теоретичні аспекти дослідження вартості піприємства як майнового комплексу;
  3.  Дослідити методичні підходи до оцінки вартості підприємства як майнового комплексу;
  4.  Провести практичну роботу з оцінки цілісного майнового комплексу.

Висновок:  Оцінка і оціночна діяльність в цілому є важливим інструментом ринкової економіки і отримує все більш широке поширення в житті нашого суспільства. І це цілком об'єктивно, враховуючи, що з одного боку, оцінка активів, обов’язків, ризиків, збитку і т. д. - це механізми, без допомоги яких не може обходитися ринок і суспільство. Без достовірної оцінки, і це ще раз переконливо показала остання фінансова криза, не може бути довіри, а значить і належних масштабів кредитування, розвиненого ринку цінних паперів, страхування і багато чого іншого, на що повинні спиратися економічні і соціальні реформи. Практика свідчить, що участь в угоді незалежного оцінювача по максимуму забезпечує баланс інтересів усіх сторін і, таким чином, знижує взаємні ризики. Незалежна оцінка дозволяє виявляти шляхи оптимальної реструктуризації бізнесу, зниження оподатковування. Саме тому, підприємства, керуючись принципом забезпечення прозорості бізнесу, мають використовувати незалежну оцінку для підвищення свого кредитного рейтингу та інвестиційної привабливості. [8]

1 ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ОЦІНКИ ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ

У цьому розділі я використовувала терміни та визначення з: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійний оцінної діяльності в Україні», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна» , Національного  стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів».

Основні терміни та поняття, що вживаються у цьому звіті:  

 база оцінки   -  комплекс  методичних  підходів,  методів  та оціночних процедур,  що відповідають певному виду вартості  майна. Для  визначення  бази  оцінки  враховуються  мета  оцінки та умови використання її результатів;

методичні підходи  -  загальні  способи  визначення  вартості майна, які ґрунтуються на основних принципах оцінки;

метод оцінки  -  спосіб  визначення  вартості об'єкта оцінки, послідовність  оціночних  процедур  якого  дає  змогу  реалізувати певний методичний підхід;

оціночні процедури  -  дії  (етапи),  виконання яких у певній послідовності дає можливість провести оцінку;

принципи оцінки -  покладені  в  основу  методичних  підходів основні     правила     оцінки     майна,     які     відображають соціально-економічні фактори та закономірності формування вартості майна;

           об'єкти оцінки  -  майно  та  майнові  права,  які підлягають оцінці.  Об'єкти оцінки класифікують за різними ознаками, зокрема, об'єкти  оцінки  в  матеріальній та нематеріальній формі,  у формі цілісного майнового комплексу;

об'єкти оцінки  у  матеріальній  формі   -   нерухоме   майно (нерухомість) та рухоме майно;

нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або  земельна  ділянка  з  поліпшеннями,  які  з  нею   нерозривно пов'язані,  будівлі,  споруди,  їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна;

рухоме майно  -  матеріальні   об'єкти,   які   можуть   бути переміщеними  без заподіяння їм шкоди.  До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю;

об'єкти оцінки у нематеріальній формі - об'єкти  оцінки,  які не існують у матеріальній формі,  але дають змогу отримувати певну економічну вигоду.  До об'єктів у  нематеріальній  формі  належать фінансові  інтереси  (частки  (паї,  акції),  опціони,  інші цінні папери  та  їх  похідні,  векселі,  дебіторська   і   кредиторська заборгованість тощо), а також інші майнові права;

об'єкти  оцінки   у   формі   цілісного   майнового  комплексу (цілісний майновий комплекс) - об'єкти,  сукупність  активів  яких дає  змогу  провадити  певну  господарську  діяльність.  Цілісними майновими  комплексами  є  підприємства,  а  також  їх  структурні підрозділи  (цехи,  виробництва,  дільниці тощо),  які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з  подальшим складанням  відповідного  балансу  і  можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності;

бізнес - певна господарська діяльність,  яка провадиться  або планується  для  провадження  з  використанням  активів  цілісного майнового комплексу;

необ'єктивна оцінка  -  оцінка,  яка  ґрунтується   на   явно неправдивих  вихідних даних,  навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки;

неякісна (недостовірна)  оцінка   -   оцінка,   проведена   з порушенням  принципів,  методичних  підходів,  методів,  оціночних процедур  та  (або)  на  основі  необґрунтованих   припущень,   що доводиться шляхом рецензування;

непрофесійна оцінка   -   оцінка,   проведена   з  порушенням кваліфікаційних вимог,  що визначаються законодавством про  оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

подібне майно - майно, що за своїми характеристиками та (або) властивостями  подібне  до  об'єкта  оцінки  і   має   таку   саму інвестиційну привабливість;

спеціалізоване майно  -  майно,  що,  як  правило,  не  буває самостійним об'єктом продажу на ринку і має  найбільшу  корисність та цінність у складі цілісного майнового комплексу;

надлишкове майно   -   майно,   що   не   використовується  у господарській діяльності підприємства і максимальна цінність якого досягається внаслідок відчуження;

знос (знецінення)   -   втрата  вартості  майна  порівняно  з вартістю нового майна.  Знос за ознаками його виникнення поділяють на фізичний,  функціональний та економічний (зовнішній).  Фізичний та функціональний знос може бути таким,  що технічно усувається, і таким,   що   не   усувається,  або  усунення  його  є  економічно недоцільним;

фізичний знос - знос, зумовлений частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей об'єкта оцінки;

функціональний знос  - знос,  зумовлений частковою або повною втратою первісних функціональних (споживчих) характеристик об'єкта оцінки;

економічний (зовнішній)   знос  -  знос,  зумовлений  впливом соціально-економічних, екологічних та  інших  факторів  на  об'єкт оцінки;

     дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість;

вихідні дані - документи,  в  яких  містяться  характеристики об'єкта оцінки;

ідентифікація об'єкта  оцінки  та  пов'язаних  з  ним  прав - встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним  вихідним  даним та інформації про нього;

  вартість -  еквівалент  цінності об'єкта оцінки,  виражений у ймовірній сумі грошей;

ймовірна сума  грошей  -  найбільша  сума  грошей,  яку  може отримати продавець та може погодитися сплатити покупець;

поточна вартість  -  вартість,  приведена  у відповідність із цінами  на  дату  оцінки  шляхом  дисконтування  або  використання фактичних цін на дату оцінки;

ціна -  фактична  сума грошей,  сплачена за об'єкт оцінки або подібне майно;

ринкова вартість  -  вартість,  за  яку  можливе   відчуження об'єкта  оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу  за умови,  що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу;

строк експозиції - строк,  протягом якого об'єкт оцінки  може бути  виставлений  для  продажу на ринку з метою забезпечення його відчуження за найвищою  ціною  і  тривалість  якого  залежить  від співвідношення попиту та пропонування на подібне майно,  кількості потенційних  покупців,  їх  купівельної  спроможності   та   інших факторів;

подібна угода  -  цивільно-правова  угода,  предметом  якої є подібне майно і яка має спільні ознаки  з  угодою,  для  укладення якої проводиться оцінка;

ліквідаційна вартість  - вартість,  яка може бути отримана за умови продажу об'єкта оцінки у строк,  що є  значно  коротшим  від строку  експозиції подібного майна,  протягом якого воно може бути продане за ціною, яка дорівнює ринковій вартості;

вартість заміщення  -  визначена  на  дату   оцінки   поточна вартість витрат на створення (придбання) нового об'єкта, подібного до об'єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною;

вартість відтворення  -  визначена  на  дату  оцінки  поточна вартість  витрат на створення (придбання) в сучасних умовах нового об'єкта, який є ідентичним об'єкту оцінки;

залишкова вартість   заміщення   (відтворення)   -   вартість заміщення  (відтворення) об'єкта оцінки за вирахуванням усіх видів зносу (для нерухомого майна  -  з  урахуванням  ринкової  вартості земельної ділянки при її існуючому використанні (прав,  пов'язаних із земельною ділянкою);

вартість ліквідації - вартість,  яку очікується  отримати  за об'єкт   оцінки,   що  вичерпав  корисність  відповідно  до  своїх первісних функцій;

спеціальна вартість - сума ринкової вартості та  надбавки  до неї,  яка формується за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного  покупця  (користувача)  в  об'єкті оцінки;

інвестиційна вартість  -  вартість,  визначена  з урахуванням конкретних умов, вимог та мети інвестування в об'єкт оцінки;

вартість у  використанні  -  вартість,   яка   розраховується виходячи  із  сучасних  умов використання об'єкта оцінки і може не відповідати його найбільш ефективному використанню;

оціночна вартість   -   вартість,   яка    визначається    за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних;

прямі збитки   -  поточна  вартість  витрат  на  відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта  оцінки  без урахування неотриманих майбутніх вигод;

дійсна вартість   майна  для  цілей  страхування  -  вартість відтворення  (вартість  заміщення)  або  ринкова  вартість  майна, визначені відповідно до умов договору страхування;

дисконтування - визначення поточної вартості грошового потоку з урахуванням його вартості, яка прогнозується на майбутнє;

капіталізація -  визначення  вартості   об'єкта   оцінки   на підставі  очікуваного доходу від його використання.  Капіталізація може здійснюватися із застосуванням  ставки  капіталізації  (пряма капіталізація)  або  ставки  дисконту  (непряма  капіталізація  чи дисконтування);

ставка капіталізації  -  коефіцієнт,  що  застосовується  для визначення вартості об'єкта виходячи з очікуваного доходу від його використання за умови,  що дохід передбачається незмінним протягом визначеного    періоду   в   майбутньому.   Ставка   капіталізації характеризує норму доходу на інвестований капітал (власний  та/або позиковий) і норму його повернення;

ставка дисконту   -   коефіцієнт,   що   застосовується   для визначення поточної вартості  виходячи  з  грошових  потоків,  які прогнозуються  на  майбутнє,  за  умови їх зміни протягом періодів прогнозування.  Ставка  дисконту  характеризує  норму  доходу   на інвестований  капітал  та  норму його повернення в післяпрогнозний період,  відповідно  до  якої  на  дату   оцінки   покупець   може інвестувати   кошти  у  придбання  об'єкта  оцінки  з  урахуванням компенсації всіх своїх ризиків, пов'язаних з інвестуванням;     грошовий потік - сума прогнозованих або фактичних  надходжень від діяльності (використання) об'єкта оцінки;

чистий операційний  дохід  - прогнозована сума надходжень від використання  об'єкта  оцінки  після  вирахування   усіх   витрат, пов'язаних з отриманням цієї суми;

     вартість реверсії    -    вартість    об'єкта   оцінки,   яка прогнозується на період, що настає за прогнозним;

право контролю   -   повноваження,   отримані    згідно    із законодавством або відповідною угодою,  які впливають на стратегію та/або  дають   змогу   вирішувати   питання   управління   певним підприємством.  Права  контролю  враховуються  під  час проведення оцінки шляхом застосування контрольної  надбавки  або  контрольної знижки;

контрольна надбавка  -  збільшення  вартості  об'єкта  оцінки через  наявність  більших  прав  контролю  порівняно  з   вартістю об'єктів, які характеризуються правами контролю в меншому обсязі;

контрольна знижка  -  зменшення вартості об'єкта оцінки через відсутність права контролю  або  їх  меншого  обсягу  порівняно  з вартістю   об'єктів,   які  характеризуються  правами  контролю  в більшому обсязі.

земельна ділянка - частина земної  поверхні  з  установленими межами,  певним місцем розташування, визначеними щодо неї правами. Під  час  проведення  оцінки  земельна  ділянка  розглядається  як частина  земної  поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних поліпшень;

земельне поліпшення  -  результати  будь-яких   заходів,   що призводять  до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості.  До земельних поліпшень  належать  матеріальні  об'єкти, розташовані   у   межах  земельної  ділянки,  переміщення  яких  є неможливим  без  їх  знецінення  та  зміни  призначення,  а  також результати  господарської  діяльності  або проведення певного виду робіт (зміна  рельєфу,  поліпшення  ґрунтів,  розміщення  посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо);

невід'ємне поліпшення  нерухомого майна - результати заходів, спрямованих на покращення фізичного (технічного)  стану  та  (або) якісних   характеристик   земельної  ділянки  та  (або)  земельних поліпшень,  відокремлення  яких  призведе  до  зменшення  ринкової вартості   відповідно   земельної   ділянки   та  (або)  земельних поліпшень;

надлишкове поліпшення нерухомого майна - результати  заходів, спрямованих на зміну фізичного (технічного) стану та (або) якісних характеристик земельної  ділянки  та  (або)  земельних  поліпшень, відокремлення   яких   не  призведе  до  зміни  ринкової  вартості земельної  ділянки  та   (або)   земельних   поліпшень.   Вартість надлишкових  поліпшень  є  позитивною  різницею  між  витратами на заміщення  (відтворення)  та  приростом  ринкової   вартості,   що зумовлений такими витратами;

     будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для  перебування  людини,  розміщення  рухомого  майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

приміщення -  частина  внутрішнього об'єму будівлі,  обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу;

вбудовані приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі;

прибудовані приміщення   -   приміщення,  що  прибудовані  до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;

вбудовано-прибудовані приміщення   -   приміщення,    частина внутрішнього  об'єму  яких є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою;

споруди - земельні поліпшення,  що не належать до будівель та приміщень,  призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо);

передавальні пристрої -  земельні  поліпшення,  створені  для виконання   спеціальних  функцій  з  передачі  енергії,  речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії  електропередачі,  трубопроводи,  водопроводи,  теплові  та газові мережі, лінії зв'язку тощо);

об'єкти незавершеного  будівництва  -  будівлі,  споруди  або передавальні  пристрої,  які  фактично не експлуатуються внаслідок того, що перебувають у недобудованому стані;

функціональний аналог  -  нерухоме  майно,  яке   за   своїми функціональними  (споживчими)  характеристиками  може бути визнане подібним майном до об'єкта оцінки;

існуюче використання - фактичне використання нерухомого майна на дату оцінки;

альтернативне використання  -  можливі  варіанти використання нерухомого майна,  які відрізняються від існуючого використання та розглядаються  під  час  аналізу найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;

строк економічного  життя  земельних  поліпшень   -   період, протягом  якого дохід,  що отримується або передбачається отримати від земельних поліпшень, перевищує операційні витрати, пов'язані з отриманням   цього  доходу.  Строк  економічного  життя  земельних поліпшень відображає строк,  протягом якого витрати на підтримання земельних  поліпшень у придатному для експлуатації стані є такими, що скуповуються;

     залишковий строк економічного  життя  земельних  поліпшень  - строк  від  дати  оцінки  до  закінчення строку економічного життя земельних  поліпшень;

фактичний вік  земельних  поліпшень  -  період  від   початку експлуатації земельних поліпшень до дати оцінки;

валовий дохід  -  сукупне надходження коштів,  які очікується отримати від реалізації прав, пов'язаних з об'єктом оцінки;

операційні витрати - прогнозовані витрати власника, пов'язані з  отриманням валового доходу.  До операційних не належать витрати на обслуговування боргу та податків,  що сплачуються від  величини прибутку, отриманого  від  використання  об'єкта  оцінки,  єдиного податку, фіксованого податку;

чистий операційний дохід - дохід,  що визначається як різниця між валовим доходом та операційними витратами;

рентний дохід   (земельна   рента)  -  дохід,  що  може  бути отриманий із землі як засобу виробництва  залежно  від  якості  та місця розташування земельної ділянки. Рентний дохід розраховується як  різниця  між  очікуваним  валовим   доходом   від   реалізації продукції,   отримуваної  на  земельній  ділянці,  та  виробничими витратами і прибутком виробника;

відновна вартість  для  цілей  оренди  -  залишкова  вартість відтворення  (заміщення) або ринкова вартість земельних поліпшень, що  застосовуються  та  визначаються  в   порядку,   встановленому Національним стандартом №1 та цим Стандартом;

об'єкт оцінки   -   нерухоме   майно,   яке  підлягає  оцінці відповідно до умов договору на  проведення  оцінки  майна  або  за інших підстав, визначених законодавством;

об'єкт порівняння   -   подібне   майно,   що  відібране  для застосування порівняльного підходу.

авторська винагорода - плата творцю (винахіднику, автору) за використання об'єкта права інтелектуальної власності, розмір якого визначається договором з урахуванням положень нормативно-правових актів з питань інтелектуальної власності;

база роялті - показник господарської діяльності, який використовується для визначення величи ни роялті;

залишковий строк корисного використання об'єкта права інтелектуальної власності - період починаючи з дати оцінки до закінчення строку корисного використання об'єкта права інтелектуальної власності;

комбінований платіж - ліцензійний платіж, що включає роялті та паушальний платіж;

контрафактна продукція - продукція або примірник, які випускаються, відтворюються, публікуються, розповсюджуються, реалізуються тощо з порушенням майнових прав інтелектуальної власності;

ліцензійна продукція - продукція, виготовлена ​​з використанням об'єкта права інтелектуальної власності, майнові права на який надані згідно з ліцензійним договором чи ліцензією на використання об'єкта права інтелектуальної власності (далі - ліцензійний договір);

ліцензійний платіж - плата за надання прав на використання об'єкта права інтелектуальної власності, яка є предметом ліцензійного договору. До ліцензійних платежів належать паушальний платіж, роялті та комбінований платіж;

паушальний платіж - одноразовий платіж, який становить фіксовану суму і не залежить від обсягів виробництва (продажу) продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності;

роялті - ліцензійний платіж у вигляді сум, які виплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об'єкта права інтелектуальної власності;

ставка роялті - частка бази роялті у відсотковому виразі, яка використовується для визначення величини роялті;

строк корисного використання об'єкта права інтелектуальної власності - строк, протягом якого є імовірність отримання економічної вигоди від використання об'єкта права інтелектуальної власності за умови чинності майнових прав на такий об'єкт;

фактичний строк корисного використання об'єкта права інтелектуальної власності - період від початку строку корисного використання об'єкта права інтелектуальної власності до дати оцінки.

інвестований капітал - сума власного та запозиченого капіталу (довгострокового боргу) цілісного майнового комплексу;

капітальні інвестиції - інвестиції, що спрямовуються у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для здійснення монтажу), а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва;

корпоративна частка - частка (пай, акції) господарського товариства, що утворене на підставі цілісного майнового комплексу;

мультиплікатор - коефіцієнт, який розраховується шляхом ділення ціни продажу (пропонування) подібного цілісного майнового комплексу або ринкової капіталізації акціонерного товариства, цілісний майновий комплекс якого розглядається як подібний до оцінюваного цілісного майнового комплексу, на відповідний фінансово-економічний або інший показник, який характеризує його діяльність;

номінальний грошовий потік - грошовий потік у прогнозних цінах на майбутні періоди з урахуванням прогнозного рівня інфляції;

номінальна ставка дисконту - ставка дисконту, що застосовується для визначення поточної вартості номінального грошового потоку;

робочий капітал - вартість оборотних активів цілісного майнового комплексу, що зменшена на величину його короткострокових (поточних) зобов'язань;

реальний грошовий потік - грошовий потік у цінах, фіксованих на дату оцінки, без урахування прогнозного рівня інфляції;

реальна ставка дисконту - ставка дисконту, що застосовується для визначення поточної вартості реального грошового потоку. [3,4,5]

2 ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ

Проведенню  незалежної  оцінки  майна передує підготовчий  етап, на якому здійснюється:

  1.  ознайомлення з об'єктом оцінки,  характерними умовами  угоди, для укладення якої проводиться оцінка;
  2.  визначення бази оцінки;
  3.  подання замовнику  пропозицій стосовно істотних умов договору  на проведення оцінки.

Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

  1.  укладення договору на проведення оцінки;
  2.  ознайомлення з  об'єктом  оцінки,  збирання   та   оброблення вихідних  даних  та  іншої  інформації,  необхідної для проведення оцінки;
  3.  ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих   обмежень  та  застережень,  які  можуть  супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;
  4.  вибір необхідних методичних підходів,  методів  та  оціночних процедур,  що  найбільш  повно відповідають меті оцінки та обраній базі,  визначеним  у  договорі  на  проведення   оцінки,   та   їх застосування;
  5.  узгодження результатів  оцінки,  отриманих  із  застосуванням різних методичних підходів;
  6.  складання звіту про оцінку майна  та  висновку  про  вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;
  7.  доопрацювання (актуалізація)  звіту  та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Оцінювач самостійно здійснює пошук  інформаційних  джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором),  їх  аналіз  та  виклад  обґрунтованих висновків.   При   цьому   оцінювач   повинен  проаналізувати  всі інформаційні джерела,  пов'язані з об'єктом оцінки,  тенденції  на ринку подібного майна,  інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу  істотну  інформацію.  У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку  майна  зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Залежно від обраних методичних підходів та методів оцінки оцінювач  повинен:

  1.  зібрати та проаналізувати всі істотні  відомості  про  об'єкт оцінки,  зокрема вихідні дані про його правовий статус,  відомості про склад,  технічні та інші характеристики,  інформацію про  стан ринку  стосовно  об'єкта оцінки та подібного майна,  відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання);
  2.  проаналізувати існуючий  стан  використання об'єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання;
  3.  зібрати необхідну   інформацію   для   обґрунтування   ставки капіталізації та (або) ставки дисконту;
  4.  визначити правові  обмеження щодо об'єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість об'єкта оцінки;
  5.  обґрунтувати застосування  методичних  підходів,  методів  та оціночних  процедур,  у  разі  потреби  - застосування спеціальних методів  оцінки  та  оціночних  процедур   (комбінування   кількох методичних підходів або методів).

    Зібрані   оцінювачем  вихідні  дані  та  інша  інформація повинні відображатися у звіті про оцінку  майна  з  посиланням  на джерело  їх  отримання  та  у  додатках  до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами  договору  на  проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

    Оцінювачі та суб'єкти оціночної  діяльності  несуть відповідальність за  недостовірну  чи  необ'єктивну  оцінку  майна згідно із законодавством.

    Особи, що  надають  недостовірні  вихідні дані,  використання яких під час оцінки призвело до  надання  необ'єктивного  висновку про    вартість   майна,   несуть   відповідальність   згідно   із законодавством.

Звіт  про  оцінку  майна  може  складатися  у повній чи у стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити:

  1.  опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати;
  2.  дату оцінки  та  дату  завершення  складення звіту,  а у разі потреби  -  строк  дії  звіту  та  висновку  про  вартість   майна відповідно до вимог законодавства;
  3.  мету проведення  оцінки  та  обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;
  4.  перелік нормативно-правових   актів,   відповідно   до   яких проводиться оцінка;
  5.  перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;
  6.  виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;
  7.  опис та  аналіз  зібраних  і  використаних  вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки;
  8.  висновки щодо  аналізу  існуючого  використання  та  найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;
  9.  виклад змісту  застосованих  методичних підходів,  методів та оціночних процедур,  а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна;
  10.  письмову заяву  оцінювача  про  якість  використаних вихідних даних та іншої інформації,  особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості   особистого   огляду   -   відповідні  пояснення  та обґрунтування   застережень   і   припущень   щодо  використання результатів  оцінки),  дотримання  національних  стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення,   інші   заяви,   що  є  важливими  для  підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і  висновку  про  його вартість;
  11.  висновок про вартість майна;
  12.  додатки з  копіями  всіх  вихідних  даних,  а  також  у  разі потреби -   інші   інформаційні   джерела,   які   роз'яснюють   і підтверджують припущення та розрахунки.

     Звіт  про  оцінку  майна  дозволяється складати у стислій формі у разі доопрацювання (актуалізації) оцінки об'єкта оцінки на нову   дату   оцінки,   а   також  в  інших  випадках,  визначених відповідними національними стандартами. У звіті про оцінку майна, складеному у стислій формі, повинні зазначатися  етапи  проведення незалежної оцінки майна,  здійснені оціночні процедури,  міститися  висновок  про  вартість,  а  також зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація.

    У звіті про оцінку майна,  складеному у стислій формі з метою доопрацювання  (актуалізації)  оцінки  на   нову   дату,   повинні зазначатися:

  1.  дата оцінки  та  дата  завершення  складення звіту,  а у разі потреби  -  строк  дії  звіту  та  висновку  про  вартість   майна відповідно до вимог законодавства;
  2.  мета проведення  оцінки та перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки;
  3.  перелік нормативно-правових   актів,   відповідно   до   яких проводиться оцінка;
  4.  додаткові відомості   про   зібрані  і  використані  під  час доопрацювання  (актуалізації)  оцінки   вихідні   дані   та   інша інформація про об'єкт оцінки, які можуть вплинути на достовірність та об'єктивність оцінки майна, проведеної на нову дату;
  5.  висновки про  існуюче  та  найбільш  ефективне   використання об'єкта оцінки, їх зміну порівняно з попередньою датою оцінки;
  6.  зміст використаних методичних підходів,  методів та оціночних процедур,  у разі потреби - з наведенням необхідних розрахунків, а також змісту відповідних застережень і припущень;
  7.  висновок про вартість майна;
  8.  додатки з  вихідними  даними  та  іншою інформацією,  що були використані в процесі проведення оцінки.

Відповідними національними стандартами  можуть  передбачатися додаткові  вимоги до змісту звіту про оцінку майна у стислій формі.

    Не дозволяється  складення  у  стислій формі звіту про оцінку майна  у  разі  проведення  незалежної  оцінки  цілісних  майнових комплексів,  часток  (паїв,  акцій)  або  повторного доопрацювання (актуалізації)   оцінки    майна.    Відповідними    національними стандартами можуть визначатися інші випадки,  коли складення звіту про оцінку майна у стислій формі забороняється.

    Доопрацювання   (актуалізація)    оцінки    майна    може здійснюватися  у разі закінчення строку дії звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна,  встановленого законодавством, або на   вимогу   замовника   оцінки,  коли  істотних  змін  в  умовах функціонування та фізичному стані об'єкта оцінки,  а  також  стані ринку  подібного  майна  від  дати  оцінки до дати оцінки,  на яку передбачається   здійснення   доопрацювання   (актуалізація),   не відбулося. Доопрацювання (актуалізацію)  оцінки  майна  та  з цією метою складення у стислій формі звіту про оцінку майна здійснює оцінювач та суб'єкт оціночної діяльності,  які складали у повній формі звіт про оцінку цього майна.  У цьому разі попередній звіт  про  оцінку майна,  складений  у  повній  формі,  розглядається  як невід'ємна частина звіту про оцінку майна у стислій формі. З метою доопрацювання  (актуалізації)  оцінки  із  замовником укладається  новий  договір  на  виконання  робіт  з доопрацювання (актуалізації) оцінки майна, якщо можливість її проведення не була передбачена у договорі на проведення оцінки майна.

     Звіт  про  оцінку  майна  підписується  оцінювачами,  які безпосередньо проводили оцінку майна,  і скріплюється печаткою  та підписом   керівника  суб'єкта  оціночної  діяльності  -  суб'єкта господарювання.  Документи та інші інформаційні матеріали, зібрані оцінювачами в процесі проведення оцінки майна, разом із звітом про оцінку майна зберігаються в архіві суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта  господарювання  не  менше ніж п'ять років,  якщо інше не встановлено договором на проведення оцінки майна.

     Висновок про вартість  майна  повинен  містити  відомості про:

  1.  замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку майна;
  2.  назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику;
  3.  мету і дату оцінки;
  4.  вид вартості, що визначався;
  5.  використані методичні підходи;
  6.  величину вартості, отриману в результаті оцінки.

    У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки. Висновок підписується    оцінювачем    (оцінювачами),    який безпосередньо  проводив  оцінку майна,  і скріплюється печаткою та підписом  керівника  суб'єкта  оціночної  діяльності  -   суб'єкта господарювання.  Законодавством  можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки. [3]

    

3 АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ АВТОМОБІЛЕБУДІВЕЛЬНОГО ЗАВОДУ ЗАТ «ЗАЗ»

3.1. Характеристика Запорізького автомобілебудівельного заводу (ЗАТ «ЗАЗ»)

 Запорізький автомобілебудівельний завод (ЗАТ «ЗАЗ») – вітчизняне підприємство, виробник легкових автомобілів, а також фургонів і автобусів. Раніше носив назву Запорізький ордена Жовтневоï Революціï і ордена Трудового Червоного Прапора автомобільний завод « Комунар». Основне виробництво знаходиться в Комунарському районі міста Запоріжжя. Входить до групи компаній «УкрАвто». В якості ключових виробничих підрозділів виступають госпрозрахункове підприємство Ιллічівський завод автомобільних агрегатів (ГРП «ИЗАА») и Мелітопольський моторний завод (МеМЗ).

Завод був заснований в 1963 році. Сьогодні йому належить близько половини сукупного випуску автомобілів в краïні. Підприємство володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. На базі запорізького заводу випускається широка гама легкових автомобілів класів В, С, D, Е, S, М – від вітчизняних «Тавріï» і «Сенса» до іменитих, «Опеля», «Шевроле» и «Мерседеса». Так, у березні 2003-го корпорація «УкрАвто», що контролює це автопідприємство, и ЗАТ «ЗАЗ» підписали договір про співпрацю з компанією «Adam Opel AG» В рамках проекту ЗАЗ почав складання автомобілів марки «Опель» моделей « Векстра», «Астра», «Корса» з ввезених в Украïну машинокомплектів.

ЗАТ «ЗАЗ» також займається збутом автомобілів, запчастин та комплектуючих на внутрішньому і зовнішньому ринках; організовує будівництво і реконструкцію центрів технічного обслуговування легкових авто; розробляє нову автомобільну техніку і технологічне оснащення для ïï виробництва; проводить випробування транспортних засобів, запасних частин на відповідність технічним вимогам і нормам. Потужності розташованого в Запоріжжі головного заводу ЗАТ «ЗАЗ» розраховані на випуск понад 150 тисяч авто на рік.

3.1.1  Структура підприємства

Крім головного заводу на м. Запоріжжі, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, що спеціалізуються на окремих видах робіт. "Автозаз-мотор" (м. Мелітополь). Продукція підприємства включає двигуни для легкових авто  обсягом від 1,1 до 1,3 літрів. Середньорічна продуктивність заводу - 130 000 силових агрегатів. "Іллічівський завод автоагрегатів" (м. Іллічівськ Одеської області). На виробничих потужностях заводу збираються автомобілі Mercedes-benz, Chrysler, Jeep, моделі Chevrolet, вантажні автомобілі ПАПИ, Dong Feng і сучасні автобуси ЗАСI-VAN. Середньорічні обсяги виробництва заводу становлять 40 000 автомобілів. "Іскра" (м. Пологи). Завод «Іскра» відомий як виробник різних компонентів для автосервісу, зокрема баків для паливно-мастильних матеріалів, багажників, тяго-прицепних пристроїв для машин, чохлів, тентів, спецодягу, тощо. Середні обсяги виробництва досягають 30 000 номенклатурних одиниць. "Таврія-Магна " (м. Запоріжжі). Це спільне українсько-канадське підприємство, створене 1988 р. виробничим об'єднанням "Автозазавтобаз” і канадським промисловим гігантом "Magna International" Inc". Це спеціалізовано підприємство, яке розміщено біля ЗАЗ, створене для проектування виготовлення великих і надвеликих прес-форм для деталей з пластмас для автомобільної й інших сфер промисловості.

За роки існування завод випустив чимало різних видів машин наприклад:

Повномасштабне виробництво:

> ЗАЗ-965 Запорожець (1960–1969)

>ЗАЗ-966 Запорожець (1967–1972)

>ЗАЗ-1102 Таврія (1988–1997)

>ЗАЗ-1105 Дана (1994–1997)

>ЗАЗ-1102 Таврія Нова (1998–2007)

>ЗАЗ-11055 Таврія Пикап (1998–...)

>ЗАЗ-1103 Славута (1999–...)

> ЗАЗЛанос (2004–...) (модельT150)

> ЗАЗЛаносФургон (2005–...)

>Многоузловая (>SKD) складання:

(збираються на Іллічівському ЗаводіАвтоагрегатов)

>   Daewoo Lanos (1998–...) (модельT100)

>   Daewoo Sens (2002–...)

>   Mercedes-BenzM-class (2002–2006)

>   Mercedes-BenzE-class (2002–2006)

>   ChevroletLacetti (2003–...) (модельJ200)

>   ChevroletAveo (2004–...) (модельT200)

>   ChevroletAveo (2006–...) (модельT250)

>   ВАЗ-21093 (2004–...)

>   >ВАЗ-21099 (2004–...)

>   Opel Astra (2004–2008)

>   OpelVectra (2005–...)

>   Opel Corsa (2005–...)

>   Chrysler300C (2009-...)

3.1.2 Історія розвитку Запорізького автомобільного заводу (ЗАЗ)

  Заводу «Комунар» вже 146 років. Саме 146 років тому він почав своє існування. Запорізький автомобілебудівний завод - український виробник легкових автомобілів; знаходиться в місті Запоріжжі. У 2007 році обсяг виробництва автомобілів склав 276 800 штук, що становило 72,9% від всього виробництва легкових автомобілів в Україну.  Запорізький автозавод увійшов в історію України як первісток вітчизняного комбайнобудування, потім став першим у країні підприємством, яке освоїло виробництво автомобілів малого класу. Завод зростав, будувався, піднімався з руїн, реконструювався, перепрофілювався, перенавчався, але продовжував йти вперед, тримаючись головного курсу, спрямованого на створення якісного вітчизняного автомобіля.  Історія Запорізького автомобільного заводу (ЗАЗ) починається в 1863 році, що випускав у той час сільськогосподарські машини та обладнання.Виробництво автомобілів почалося в 1959 році, і всього з 1960 по 1994 було випущено 3422444 легендарних автомобілів "Запорожець". У 1988 році в Запоріжжі був випущений автомобіль «Таврія».  Через 10 років, у 1998 році було відкрито спільне українсько-корейське підприємство у формі закритого акціонерного товариства "АвтоЗАЗ-Деу". Відразу був оновлений випуск автомобілів "Таврія-Нова" і почалася збірка автомобілів Lanos, Nubira, Leganza. 

З 2003 року завод змінює форму власності і назву, тепер він називається ЗАТ "Запорізький автомобілебудівний завод". У 2004 році почалося виробництво автомобілів ВАЗ-21093 і ВАЗ-21099, Lanos і Opel Astra G, так само створені всі умови для якісного виробництва. У 2005 році розроблено автомобіль Lanos з кузовом фургон, а так само підготовлено виробничі потужності для випуску автобусів "I-VAN" на базі шасі автомобіля "TATA". Запорізький автомобільний завод став першим в історії Україна заводом з випуску власних автомобілів.  У 1908 році був заснований Мелітопольський моторний завод (МеМЗ). З 1960 року МеМЗ почав постачати свої двигуни на ЗАЗ. З 1975 року МеМЗ увійшов до складу виробничого об'єднання "АвтоЗАЗ". Нині він є одним із структурних елементів ЗАЗ.  Складні економічні часи автомобілебудівники пережили в середині 90-х років. Південнокорейська корпорація «Daewoo» кілька років була стратегічним інвестором і привів на вітчизняний ринок автомобілі: Ланос, Леганза, Нубіра. Але банкрутство цієї фірми поставило на межу виживання «Авто ЗАЗ»  У 1959 році завод був перейменований у Запорізький автомобільний завод. Завод займався випуском єдиного автомобіля - ЗАЗ-965, що увійшов в історію як «Горбатий Запорожець». 
У 1970 році на конвеєр увійшов оновлений «Запорожець» - ЗАЗ-966, який 
кардинально відрізнявся від свого попередника. Усього (з 1960 по 1994 рр..) Було виготовлено 3 422 444 автомобілів «Запорожець» у м. Запоріжжя і двигунів з повітряним охолодженням у м. Мелітополь.  У 1988 році почався випуск автомобілів «Таврія» - перших автомобілів з рідинним охолодженням двигуна, що випускаються на ЗАЗі.  У 1998 році завод переходить у повну власність корпорації GM-DAT, у зв'язку з чим компанія перейменовується в акціонерне товариство«АвтоЗАЗ-Daewoo». Починається збірка автомобілів. Поновлено випуск якісно нового автомобіля «Таврія-Нова». Завершено роботи з підготовки виробництва і розпочато великовузлове складання автомобілів Daewoo Lanos, Nubira, Leganza на Іллічівському заводі автоагрегатів (ГРП «ІЗАА»). 
У 1999 році починається випуск ліфтбек «Славута», створеного на шасі «Таврії» і з участю її кузовних панелей. У розробці брала участь компанія Daewoo. 
У 2003 році завод змінює 
організаційну форму і перетворюється в закрите акціонерне товариство "Запорізький автомобільний завод» за участю іноземних інвестицій. 
У 2004 році завод пережив повне оновлення засобів виробництва. Починається складання автомобілів ВАЗ-21093 і ВАЗ-21099, «Ланос (Т-150)», «Opel Astra G». 

У 2005 році на заводі створено науково-конструкторський відділ. Їм були розроблені фургон на базі Daewoo Lanos, проведений рестайлінг базової моделі, який отримав назву ZAZ Lanos T-150. На ГРП «ІЗАА» підготовлено виробничі потужності для випуску автобусів «I-VAN» на базі шасі автомобіля «TATA». Для моделі Sens був розроблений двигун об'ємом 1,4 літра, створений на основі колишнього 1,3-літрового. Згодом автомобіль перейменований в Lanos 1.4. 

У 2006 році "Запорізький автомобілебудівний завод" підтверджує відповідність власної системи управління якістю міжнародному стандарту ISO 9001:2000. Продукція ЗАТ «ЗАЗ» відповідає вимогам Євро 2. Освоєно випуск напівпричепів НХ2210 для перевезення легкових автомобілів. У цьому ж році була освоєна гамма легкових китайських автомобілів «Chery».  У 2007 році була знята з виробництва «Таврія».  У 2008 році з конвеєра знято «Таврія-Nova» і «Таврія-пікап». У даний час завод виготовляє моделі ZAZ-Sens (той же, що і Daewoo Lanos, тільки на вітчизняних запчастинах), Таврія-Славута; збирає автомобілі Opel, Chevrolet, Chery і ВАЗ. Розпочато співпрацю з Kia Motors. 

У 2009 році 10 вересня на заводі трапилася сильна пожежа. 

Партнери

У більшості розвинутих країн автомобілебудівна галузь є пріоритетною, її можна порівняти з локомотивом, який тягне за собою значну частину інших галузей. Роботу Запорізького автозаводу сьогодні забезпечують понад 1030 постачальників матеріалів і комплектуючих виробів, серед яких 827 українських, 99-з країн СНД і 109 - далекого зарубіжжя. Тільки в Запорізькій області роботу ЗАЗу забезпечують понад 300 постачальників.  Такі коопераційні зв'язки дають можливість задіяти виробничий потенціал цих підприємств, а отже - забезпечити їхній розвиток і дати роботу десяткам тисяч людей. ЗАТ «ЗАЗ» - найбільший роботодавець: одне робоче місце на підприємстві забезпечує не менше десяти робочих місць на підприємствах-суміжниках.  Роботу Запорізького автомобілебудівного заводу високо оцінюють провідні світові виробники автомобільної техніки: сьогодні ЗАЗ співробітничає з General Motors Daewoo Auto & Technology, Adam Opel, DaimlerChrysler, Automobile Dacia SA, FSO, ТАТА і АвтоВАЗ. Створення економічно вигідного альянсу зі світовими автомобільними грандами цілком відповідає інтересам України, адже в умовах її інтеграції у світову економіку підтримка вже існуючих і налагодження нових коопераційних зв'язків є запорукою подальшого розвитку країни. Саме тому можна вважати, що наявність в країні якісного автомобілебудування є одним з найяскравіших ознак цивілізованості суспільства.  Співпраця ЗАТ «ЗАЗ» з провідними автомобільними компаніями світу.  Автомобілі Запорізького автомобільного заводу Легкові автомобілі Продукцію ЗАТ «ЗАЗ» реалізовує найбільша в Україні дилерська мережа корпорації «УкрАвто». Проведення ж експортної політики Запорізький автозавод здійснює самостійно. Сьогодні автомобілі експортуються в Росію, Сирію, Єгипет, Білорусь, Азербайджан, Вірменію, Казахстан іБолгарію, де українські авто впевнено завойовують нові дороги

Пресове виробництво

«Все розпочинається з чистого листа якісного металу». 

Пресове виробництво - один з найбільших підрозділів заводу. Саме тут набуває необхідної форми метал, що згодом перетворюється в кузов автомобіля і його комплектуючі деталі. Цей підрозділ складається з трьох цехів основного виробництва (великого, середнього і дрібного штампування) і ділянки з ремонту пресового обладнання і штампувального оснащення. Загальна площа 31,5 тис. кв.м.  Сьогодні пресове виробництво оснащене сучасним високотехнологічним обладнанням - автоматичними лініями розкрою, багатопозиційними прес-автоматами, у тому числі пресами фірми "Hitachi Zosen" (Японія), "Erfurt" (Німеччина), "Ravne" (Югославія), автоматичними лініями завантаження, передачі та відвантаження деталей. Комплексна високоякісна технологія забезпечує завершений цикл виробництва.  Пресове виробництво здатне виготовляти близько 2000 найменувань деталей для модельного ряду ЗАТ «ЗАЗ». 

Зварювання

«Точність. Обгрунтованість. Потужність. »

Сьогодні на ЗАЗі зварювання кузовів ведеться на лініях, оснащених унікальним, не має аналогів в Україні, обладнанням. До складу зварювального виробництва входять гнучкі автоматичні лінії виробництва фірм «Камау" (Італія), «Кука» (Німеччина) - понад 150 роботів фірми «Кука», системи управління «Texas-500» і «Alen-Bredley» (США), « Simatik-110 »(« Сіменс », Німеччина).  Продукція виготовляється робото-технологічними комплексами. Максимальна механізація й автоматизація зварювального виробництва дозволяє при невеликих трудовитратах не тільки забезпечувати якість відповідно до самим жорстким вимогам, а й контролювати його сучасними засобами діагностики. 

Забарвлення

«Індивідуальність авто відбувається саме тут». 

 Цех фарбування ЗАТ «ЗАЗ»: фарбувальне виробництво оснащене обладнанням провідних фірм Німеччини, Італії, Франції. Технології і матеріалиповністю відповідають сучасним європейським і світовим стандартам. Фахівці, які працюють на цьому виробництві, мають високопрофесійний підхід до роботи, адже кожен розуміє, що саме тут, на фарбувальному виробництві, створюється індивідуальність авто, а значить - індивідуальність його майбутнього власника. 
Підготовка 
поверхні кузова здійснюється із застосуванням прогресивної суміші фосфатування і катодного електрофорезу, а використання грунтовок без вмісту свинцю значно поліпшує базу для подальшого нанесення фарби.  Модернізація і реконструкція технологічних ліній дозволяють сьогодні збільшити продуктивність праці і знизити трудомісткість, а нове обладнання забезпечувати легкість в роботі. 

Моторне виробництво

«Двигун - серце автомобіля». 

Мелітопольський моторний завод є госпрозрахунковим підприємством ЗАТ «ЗАЗ» і веде свою історію з 1908 р., коли І. Заферман відкрив завод з виробництва нафтових двигунів. 
Історія підприємства нерозривно пов'язана зі спеціалізацією на випуску силових агрегатів і постійним розвитком. Саме в Мелітополі були виготовлені перші двигуни до легендарного автомобіля "Запорожець".
 Автомобілі Запорізького автозаводу «Таврія», «Славута» і «Сенс» також оснащуються мелітопольськими двигунами.  Мелітопольський моторний став першим заводом в Україні, який розробив конструкцію двигуна з системою розгорнутого впорскування палива й електронною системою управління двигуном (МеМЗ-307 потужністю 70 к.с.). У 2004 році заводу вручено Сертифікат відповідності системименеджменту якості Міжнародному стандарту ISO 9001:2000, виданий транснаціональним Міжнародним технічним товариством БЮРО ВЕРІТАС. Незважаючи на те, що основним замовником Мелітопольського заводу залишається Запорізький автозавод, частина продукції (запасні частини) відправляється і на експорт. Сьогодні на підприємстві працюють більше трьох тисяч чоловік. Його роботу забезпечують 256 постачальників (в Україні - 203, у Росії - 45, далеке зарубіжжя - 8). Крім виробництва двигунів МеМЗ випускає нові види продукції: напівпричіп-автовоз, евакуатор, вантажна платформа, автофургон на базі ТАТА. 

Збірка

«Надійність кожного вузла проявляється в складанні». 

Концентрована професійна робота автозаводчан на конвеєрі, автоматизована система виробництва із застосуванням спеціальних інструментів, сучасних засобів регуляції і діагностики, контролю параметрів автомобіля в цілому і кожного з його вузлів забезпечують складальне виробництво на ЗАЗі. Це виробництво, де надійність кожного вузла автомобіля проявляється в комплексі його складання, є серцем підприємства.  Сьогодні в складальному виробництві застосовується принцип потокової лінії з використанням високотехнологічних конвеєрних систем, що дозволяють одночасно складати декілька моделей і модифікацій автомобілів. 

Здача

«Коли автомобіль готовий до випробувань." 

І за зовнішнім виглядом, і за технічним оснащенням цех здачі сьогодні відповідає найвищим європейським стандартам. Сучасне прогресивне обладнання, системний підхід до випробувальних перевірок готових авто, а також чудові умови праці для робітників, - усе це забезпечує високий рівень роботи цеху здачі.  У цеху здачі кожний автомобіль проходить остаточну перевірку перед відвантаженням у дилерську мережу.  Нова камера герметичності, у якій автомобіль перевіряється на водонепроникність, дозволяє контролювати якість авто. 

Випробування

«Ходові випробування - необхідна умова безпеки». 

Побудований за аналогією до треків, на яких підприємства «Дженерал Моторз» випробовують свої авто, заводський трек для ходових випробувань автомобілів нічим не поступається закордонним. П'ять ділянок треку зі спеціальним покриттям дозволяють перевіряти роботу кожного автомобіля в умовах вібрації. Різноманітна конфігурація нерівностей допомагає вчасно виявити можливі шуми й усунути їх.  Кожен автомобіль, виготовлений на Запорізькому автомобілебудівному заводі, спочатку проходить випробування пробігом по спеціальних ділянках треку, що імітують реальні умови дороги, а потім здійснюється контрольний огляд автомобіля на естакаді. Ці заходи - необхідна умова для гарантії повної безпеки, яку матимуть майбутні власники нових авто. 


3.1.3 Діяльність та напрямки розвитку підприємства 

Запорізький автозавод увійшов в історію України як первісток вітчизняного комбайнобудування, потім став першим у країні підприємством, яке освоїло виробництво автомобілів малого класу. Завод зростав, будувався, піднімався з руїн, реконструювався, перепрофілювався, перенавчався, але продовжував крокувати вперед, тримаючись головний курс, спрямований на створення якісного вітчизняного автомобіля. 

Ера «Запорожця»

 Історія виробництва легкових автомобілів у Запоріжжі, з якою ототожнюється історія українського автомобілебудування взагалі, сягає 1960 року, коли з конвеєра заводу Комунар (в даний час ЗАТ "ЗАЗ") зійшов перший український мікролітражний автомобіль - славний Заз-965 Запорожець. Виробництво серійних машин почалося з 1 жовтня 1960 року, а до кінця року були випущені близько півтора тисячі «Запорожців». Заз-965 "Запорожець" швидко став популярним. Він порівняно мало коштував і був економічним. Багато автолюбителів не влаштовувала низька потужність двигуна, а отже - слабка динаміка "Запорожця". Тому в жовтні 1962 року почався випуск модернізованого ЗАЗ-965. У 1961 році конструктори Заз почали розробляти автомобіль ЗАЗ-966 з новим кузовом. Проте його виробництво затримувалося через союзне керівництво, можливо, з економічних міркувань - ставити на конвеєр нову модель всього через рік після виходу попередньої вважалося недоречним. Тому Заз-966 побачив білий світ лише через шість років. З 1969 року на базі моделі 966 почали проводити Заз-968 з новим двигуном і деякими дрібними змінами. А з 1975 року в тому ж кузові - Заз-968 А. Відрізнявся новою гальмівною системою, вдосконаленими передніми сидіннями і замком запалювання з пристроєм проти викрадення. Перед Заз-968 А в 1972 році з'явилася дещо модернізована модель ЗАЗ 968 - у неї не було декоративною панелі на передній частині кузова, з'явився новий блок приладів. Більш серйозна переробка чекала моделі в 1979-1980 роках. 

Ера «Таврії»

Історія створення "Таврії" цікава і різноманітна, тому що в даний час існуючому автомобілю передувало досить багато різних прототипів, одні з яких так і залишилися назавжди у вигляді макетів, які порошатся, в конструкторських бюро ЗАЗ, а інші були втілені в металі і свого час проходили ходові випробування. Першим концептуальним варіантом, який самостійно покинув межі заводу, став передньопривідною Заз-1102 зразка 1970 року, який розробила група фахівців "Комунар" під керівництвом головного конструктора В. П. Стешенко. Однак у ході випробувань було виявлено безліч конструкторських недоліків, які визначили музейне майбутнє цього автомобіля.

У 1973 році були підготовлені ще два експериментальних зразка з 3-дверним кузовом типу хетчбек і 2-дверним - типу седан, які також не змогли досягти рівня серійного автомобіля. Наступними етапами еволюції Заз-1102 був передньопривідною прототип 1974 року випуску з елегантним кузовом седан і повнопривідний варіант зразка 1976 року з повністю сучасної на той час зовнішністю. У 1991 р., після трьох років з початку виробництва, автомобіль був проведений рестайлінг автомобіля, в ході якого змінилася форма передніх крил та елементів салону. Для зниження собівартості машини були зроблені спроби перейти з дорогою передньої чеської оптики на вітчизняну. Після заснування в 1998 році СП "Автозаз-деу", певної модернізації конструкції і насичення ринку імпортними (корейськими) комплектуючими знову з'явилася надія на реабілітацію якості автомобіля. У 1998 році у провадженні знаходилися ще так звані "перехідні зразки", комплектація яких може далеко не відповідати заявленій.  Восени 1995 року було презентовано Заз-1103 "Славута" - п'ятидверний ліфтбек на базі "Таврії". У 1999 році розпочато він серійне виробництво. 

Ера «Авто ЗАЗ - Daewoo»

У 1998 р. зареєстровано спільне українсько-корейське підприємство з іноземною інвестицією у формі закритого акціонерного товариства «Автозаз-daewoo». Запроваджено випуск якісно нового автомобіля ЗАЗ-110206 "Таврія-нова". Завершено роботи з підготовки виробництва і розпочато многоузловой складання автомобілів європейського рівня Daewoo Lanos, Daewoo Nubira, Daewoo Leganza на Іллічівському заводі автоагрегатів (ІЗАА). Завдяки фінансовій підтримці іноземного партнера, новим технологіям, унікальним системам контролю якості, інженерним розробкам, які були привнесені разом з інвестиціями, а також послідовному сприянню держави, для Запорізького заводу розпочався новий історичний етап - час розвитку виробництва і виходу підприємства на міжнародний рівень. У 1999 році Корпорації Укравто були делеговані функції управління державним пакетом акцій заводу. Протягом 1998 - 2003 рр.. на підприємстві відбулися глибокі структурні зміни за новими, світовими стандартами була проведена реновація виробництва, будівель, систем енергопостачання, інженерних споруд і мереж на заводах у Запоріжжі, Мелітополі, Іллічівську, пологах; організований контроль якості продукції, що відповідає світовим стандартам; почато виробництво автомобілів Daewoo на заводі автоагрегатів в Іллічівську; після модернізації на головному заводі в Запоріжжі відновлений випуск якісно нової Таврії; змінена адміністративно кадрова політика.

Висновок : ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (ЗАТ «ЗАЗ»)- єдине в Україні підприємство, що володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. Потужності головного заводу ЗАТ "ЗАЗ" дозволяють здійснювати як дрібновузлове і повномасштабне, так і крупновузлове виробництво автомобілів, і розраховано на випуск до 150 000 авто в рік. Обсяги виробництва невпинно зростають. На підприємстві створено і постійно удосконалюється якісно нове сучасне високотехнологічне виробництво. Крім головного заводу у Запоріжжі, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, які спеціалізуються на окремих видах робіт. Продукція підприємства включає двигуни для легкових автомобілів об’ємом від 1,1 до 1,3 літрів, а також чотирьох та п’ятиступінчасті коробки передач. Середньорічна продуктивність заводу — 130 000 силових агрегатів. На виробничих потужностях заводу складаються автомобілі Mercedes-Benz, Chrysler, Jeep, моделі Chevrolet, вантажні автомобілі ТАТА, Dong Feng та автобуси ЗАЗ. Середньорічні обсяги виробництва заводу становлять 40 000 автомобілів. Завод "Іскра" відомий як виробник різноманітних компонентів для автосервісу, у тому числі баків для паливно-мастильних матеріалів, багажників, тяглово-причепних пристроїв для машин, чохлів, тентів, спецодягу тощо. Середні обсяги виробництва сягають 30 000 номенклатурних одиниць на рік. Це спільне українсько-канадське підприємство, створене у 1988 р. виробничим об’єднанням "АвтоЗАЗ" і канадським промисловим гігантом "Magna International Inc". Це спеціалізоване підприємство, що розташоване на території ЗАЗ, створене для проектування та виготовлення великих і надвеликих прес-форм для виробництва деталей із пластмас для автомобільної та інших галузей промисловості. Пріоритетами ЗАТ «ЗАЗ» є постійне прагнення удосконалювати власну продукцію, робота над впровадженням нових ідей і розширення модельного ряду автомобілів. Високий рівень технічного забезпечення виробництва став основою для плідної співпраці ЗАТ «ЗАЗ» з лідерами світового автомобілебудування: Adam Opel, Daimler AG, GM DAT, TATA, ВАЗ, Chery, KIA. Виробництво орієнтоване в основному на споживачів автомобілів класу С (найбільш швидкорослого  сегменту ринку). ЗАТ «ЗАЗ» входить до групи компаній «УкрАВТО» Українська Автомобільна корпорація – лідер автомобільного ринку України, найбільший виробник і дистриб´ютор автомобілів, постачальник високоякісних послуг автосервісу.  

ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (ЗАТ «ЗАЗ») упевнено дивиться в майбутнє, адже процвітання цього підприємства - це вагомий внесок у розвиток вітчизняного автомобілебудування, це якість, що відповідає світовим стандартам, це постійне вдосконалення, і, головне, зміцнення економіки України. [7]

4 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ , МЕТОДИ ТА ОЦІНОЧНИ ПРОЦЕДУРИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ЦІЛІСНИХ МАЙНОВИХ КОМПЛЕКСІВ

 Для   проведення   оцінки  цілісного  майнового  комплексу застосовуються такі основні методичні підходи:

  1.  майновий;
  2.  дохідний;
  3.  порівняльний.

Особливості застосування майнового підходу

 Майновий підхід  застосовується  для  визначення  ринкової вартості   цілісного   майнового   комплексу  у  разі,  коли  саме зазначений підхід відбиває типову логіку потенційних покупців, яка ґрунтується   на   усталеній  практиці,  зокрема  під  час  оцінки цілісного майнового комплексу, ринкова вартість якого визначається поточною  вартістю  ймовірного  результату  ліквідації зазначеного майнового комплексу. Основним методом майнового  підходу  до  оцінки  цілісного майнового комплексу є метод накопичення активів.  Оцінювачами може застосовуватися  метод  поточної  вартості  ймовірного  результату ліквідації  цілісного  майнового  комплексу,  а  також інші методи майнового підходу,  доцільність  застосування  яких  у  конкретній ситуації необхідно обґрунтувати.   Метод  накопичення  активів  полягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу.Чиста   вартість   активів   цілісного   майнового  комплексу визначається  як  різниця  між  вартістю  активів та вартістю його зобов'язань,  визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 цього Стандарту.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу підприємства (ЧВ) визначається за формулою:

ЧВ = (Н + О + М) - (В + Д + П)      (1)

Де

Н -  вартість  необоротних  активів;

О -  вартість  оборотних  активів;

М -  вартість  витрат  майбутніх періодів;

В -  вартість забезпечень  наступних   витрат   і   платежів;  

Д -  вартість довгострокових зобов'язань;

П -  вартість поточних зобов'язань.

Оцінка  активів та зобов'язань на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей:

  1.  необоротні активи в частині основних засобів,  нематеріальних активів,   незавершеного  будівництва,  довгострокових  фінансових вкладень оцінюються з використанням  бази  оцінки,  що  відповідає ринковій   вартості   або  неринковим  видам  вартості,  вибір  та визначення яких  здійснюються  відповідно  до  вимог  національних стандартів;
  2.  необоротні активи   в   частині  довгострокової  дебіторської заборгованості та відстрочених  податкових  активів  оцінюються  з урахуванням  строку  їх  повернення (погашення,  відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування);
  3.  поточна дебіторська заборгованість оцінюється  з  урахуванням строку  її  повернення  (погашення,  відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування);
  4.  матеріальні оборотні активи (запаси,  товари) у разі, коли їх поточна   вартість   еквівалентна   вартості,   що  відображена  у бухгалтерському  обліку,  оцінюються  виходячи  з  вартості  таких активів, що   відображена   в   бухгалтерському  обліку,  в  інших випадках -  виходячи  з  їх   ринкової   вартості   або   вартості ліквідації,   якщо   ринкова   вартість   не   перевищує  вартість ліквідації;
  5.  довгострокові та  поточні  фінансові  інвестиції   оцінюються виходячи з їх ринкової вартості;
  6.  векселі одержані оцінюються виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення;
  7.  поточна вартість  довгострокових  та   поточних   зобов'язань залежно  від  їх  виду  визнається  такою,  що  дорівнює вартості, відображеній у бухгалтерському обліку,  або розраховується  шляхом дисконтування   сум   (основний  борг,  відсотки),  що  підлягаютьпогашенню у відповідних періодах,  за обґрунтованою для кожного із зобов'язань ставкою дисконту.

Під час  визначення  оціночної  вартості  цілісного майнового комплексу   нормативно-правовими   актами    з    оцінки    можуть передбачатися інші вимоги щодо оцінки активів та зобов'язань.

 Визначення   поточної   вартості   ймовірного  результату ліквідації  цілісного  майнового  комплексу  може   бути   окремим завданням   оцінки   або  складовою  процесу  визначення  ринкової вартості цілісного майнового комплексу.

Поточна вартість ймовірного результату  ліквідації  цілісного майнового  комплексу визначається як поточна вартість доходів,  що очікуються від продажу активів цілісного майнового комплексу,  які зменшені   на   суму   витрат,  пов'язаних  з  ліквідацією  такого комплексу,  що  збільшена  на  суму  поточної  вартості   грошових потоків,  які  очікуються від провадження господарської діяльності підприємства,  цілісний  майновий  комплекс  якого  оцінюється,  в період    ліквідації,    якщо    провадження    такої   діяльності прогнозується,  та зменшена на суму поточної вартості  зобов'язань цього підприємства.

У разі прийняття рішення про ліквідацію оцінюваного цілісного майнового комплексу, наслідком чого є скорочення строків погашення довгострокової заборгованості цього підприємства, поточна вартість зобов'язань підприємства визначається  з  урахуванням  ймовірності такого скорочення.

Доходи від  продажу  активів  оцінюваного цілісного майнового комплексу визначаються з урахуванням таких особливостей:

  1.  якщо ліквідація здійснюється за рішенням  власника  цілісного майнового   комплексу   або   суду  і  не  передбачає  примусового відчуження активів цілісного майнового комплексу у  строк,  значно коротший,  ніж строк експозиції подібного майна, активи оцінюються відповідно до вимог,  визначених у пункті 11 та абзацах першому - третьому пункту 12 цього Стандарту;
  2.  якщо ліквідація  здійснюється  за  рішенням суду і передбачає примусове  відчуження  активів  цілісного  майнового  комплексу  у строк,  значно  коротший,  ніж  строк  експозиції подібного майна, активи  оцінюються  відповідно   до   вимог,   що   встановлюються національними стандартами для визначення ліквідаційної вартості.

Особливості застосування дохідного підходу

Дохідний  підхід до проведення оцінки цілісного майнового комплексу   ґрунтується   на   застосуванні   оціночних   процедур переведення   очікуваних  доходів  (чистих  грошових  потоків  або дивідендів)  у  вартість  цілісного  майнового  комплексу.  Оцінка цілісного  майнового комплексу проводиться з урахуванням поточного фінансового стану підприємства,  цілісний майновий комплекс  якого оцінюється,  та  прогнозних показників діяльності такого майнового комплексу.

Основним методом дохідного підходу, що застосовується для проведення оцінки цілісних майнових комплексів, є метод дисконтування грошового потоку. Прогнозовані грошові потоки, у тому числі вартість реверсії, підлягають дисконтуванню із застосуванням ставки дисконту для отримання їх поточної вартості, по формулі:

          (2)

Де

V – вартість об’єкта оцінки;

Ci – грошовий потік періоду t;

It – ставка дисконтування грошового потоку періоду t;

M – майбутня вартість продажу об’єкта оцінки (майбутня вартість реверсії).

1/(1+і)n - коефіцієнт дисконтування

n прогнозний період

Застосування методу дисконтування грошового потоку передбачає такі оціночні процедури:

  1.  вибір відповідної моделі грошового потоку;
  2.  визначення прогнозного періоду надходжень грошового потоку;
  3.  проведення прогнозування складових чистого грошового потоку та його розрахунку на  кожен  рік  (квартал,  місяць) прогнозного періоду;
  4.  обґрунтування складових ставки дисконту та її визначення;
  5.  проведення розрахунку вартості реверсії та    його обґрунтування;
  6.  визначення поточної вартості чистих грошових потоків, реверсії та надлишкового майна у разі його наявності в цілісному майновому комплексі;
  7.  визначення вартості цілісного майнового комплексу як суми поточної вартості чистих грошових потоків, реверсії  та поточної вартості надлишкового майна.

Виходячи  із специфіки діяльності підприємства,  цілісний майновий комплекс  якого   оцінюється,  та  завдань  оцінки, застосовуються такі моделі грошового потоку:

  1.  чистий грошовий потік для власного капіталу;
  2.  чистий грошовий потік для інвестованого капіталу.

 

 Розрахунок  грошового  потоку  ґрунтується на результатах аналізу показників  фінансово-господарської   діяльності підприємства,  цілісний  майновий  комплекс  якого оцінюється,  за період, що передує даті оцінки, та прогнозний період. Прогнозний період  визначається   з   урахуванням   специфіки діяльності  оцінюваного  цілісного  майнового  комплексу,  а саме: життєвого  циклу  продукції  (товарів,  робіт,  послуг),   графіка обслуговування довгострокової заборгованості, інвестиційних планів та прогнозів щодо  очікуваних  істотних  змін,  що  відбудуться  в діяльності   підприємства,   цілісний   майновий   комплекс  якого оцінюється. Вибір тривалості прогнозного періоду повинен узгоджуватися із способом  визначення  вартості  реверсії.  Тривалість  прогнозного періоду вважається  достатньою,  якщо  обраний  спосіб  визначення реверсії  дає  змогу  врахувати всі відомі на дату оцінки факти та припущення щодо результатів провадження  діяльності  підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється,  в період,  що настає за прогнозним.

Чистий грошовий потік для власного капіталу на кожен  рік (квартал,  місяць)   прогнозного   періоду   розраховується   як прогнозована величина чистого прибутку,  збільшена на прогнозовану суму амортизації,  що врахована в складі витрат під час визначення величини чистого прибутку,  зменшена  на  величину  прогнозованого приросту   робочого  капіталу  (збільшена  на  величину  зменшення робочого капіталу)  зменшена  на  суму  прогнозованих  капітальних інвестицій   та  збільшена  на  величину  приросту  довгострокових зобов'язань  (зменшена  на  величину   зменшення   довгострокових зобов'язань) за відповідний період.

Модель  чистого грошового  потоку  для  інвестованого капіталу  відображає  вартість  цілісного  майнового  комплексу  з урахуванням власного та запозиченого капіталу.

Чистий грошовий потік для інвестованого капіталу на кожен рік (квартал,   місяць)  прогнозного   періоду   розраховується    як прогнозована  величина  чистого  прибутку,  розрахована  за  умови припущення  про  відсутність  витрат  на   сплату  відсотків   за довгостроковим боргом, збільшена на прогнозовану суму амортизації, що врахована в складі витрат під час визначення  величини  чистого прибутку,  зменшена  на  величину прогнозованого приросту робочого капіталу (збільшена на величину  зменшення  робочого  капіталу)  і зменшена  на  величину  прогнозованих  капітальних  інвестицій  за відповідний період.

Прогнозування  грошового  потоку  за  будь-якою  з   його моделей,  зазначених  у пункті 15 цього Стандарту,  здійснюється у цінах відповідного року (кварталу,  місяця) прогнозного періоду  з урахуванням  прогнозованого  рівня  інфляції (номінальний грошовий потік) або у цінах,  що  діють  на  дату  оцінки,  без  урахування прогнозованого рівня інфляції (реальний грошовий потік). У разі    прогнозування    номінального    грошового   потоку прогнозований рівень  інфляції  враховується  під  час  визначення ставки дисконту відповідно до пункту 23 цього Стандарту.

Принцип найбільш ефективного використання втілюється під час  проведення  оцінки  цілісних   майнових   комплексів   шляхом здійснення   під  час  прогнозування  грошових  потоків  цілісного майнового  комплексу  припущення  про  раціональне   розпорядження майном,   що   включає   оцінюваний  цілісний  майновий  комплекс. Раціональним вважається розпорядження майном  цілісного  майнового комплексу,   що   спрямоване  на  максимізацію  поточної  вартості очікуваних чистих  грошових  потоків  такого  цілісного  майнового комплексу і отже - на максимізацію його ринкової вартості.

Прогноз грошових  потоків  ґрунтується  на  логічному взаємозв'язку та обґрунтованості його складових. У разі  коли  прогнозується  збільшення  (зменшення)   обсягу виробництва продукції  (товарів,  робіт,  послуг)  підприємства, цілісний майновий комплекс якого оцінюється, під час прогнозування складових   чистого   грошового   потоку  враховуються  відповідні очікувані зміни робочого капіталу. Прогнозування капітальних інвестицій,  збільшення (зменшення) робочого  капіталу  та сум довгострокових зобов'язань здійснюється на  підставі  та  у  взаємозв'язку   з   прогнозними   показниками діяльності   підприємства,   цілісний   майновий   комплекс  якого оцінюється.  Під час прогнозування необхідно враховувати  лише  ті інвестиції,   збільшення  (зменшення)  робочого  капіталу  та  сум довгострокових   зобов'язань,    доцільність   яких   економічно обґрунтована,  а  відповідні  витрати  забезпечені  прогнозованими внутрішніми  або  зовнішніми  джерелами  фінансування  (можливістю позичення необхідних коштів).

У  разі  коли  припущення  про  можливість  початку  чи продовження (відновлення) провадження прогнозованої  господарської діяльності   підприємства,   цілісний   майновий   комплекс  якого оцінюється, без початкових капітальних інвестицій або інвестицій в оборотні  засоби (покриття дефіциту оборотних засобів) некоректне, такі інвестиції враховуються під час проведення розрахунків:

  1.  без дисконтування,  якщо   очікувані   строки   їх   внесення наближені  до  дати оцінки і можуть бути обґрунтовано ототожнені з нею;
  2.  у складі  прогнозованих  грошових   потоків   на   відповідні квартали  або  місяці,  що  підлягають  дисконтуванню.  При  цьому прогнозування  та   дисконтування   грошових   потоків   у   межах прогнозного періоду здійснюються за кварталами або місяцями.

Дефіцит оборотних   засобів   визначається   як  різниця  між величиною   робочого   капіталу,   необхідного   для   нормального функціонування  підприємства,  цілісний  майновий  комплекс  якого оцінюється,  та величиною його наявного робочого капіталу на  дату оцінки.

 Вартість  реверсії  визначається  виходячи  з  очікуваних результатів найбільш ефективного  використання  активів  цілісного майнового комплексу в період, що настає за прогнозним, на підставі грошових потоків цілісного  майнового  комплексу,  отримання  яких передбачається  після  прогнозного  періоду,  з урахуванням у разі наявності тенденції до їх рівномірного збільшення (зменшення).

 

Методи визначення ставки дисконту

  1.  Метод кумулятивної побудови (сумування)

Суть метода: вирішуючи питання інвестування коштів в підприємство, інвестор аналізує відмінність в ризиках в порівнянні з без позиковим варіантом інвестування (вкладом в банк, чи облігації), що розглядається як альтернатива. Інвестору необхідна додаткова винагорода в вигляді надбавок до базової норми прибутку по без ризиковим інвестиціям. Базова формула методу наступна:

YE = RF + RE +CS                           (3)

Де

YE ставка дисконту

RF – базова ставка, норма прибутку по без ризиковим інвестиціям, норма прибутку по валютним депозитам комерційним банкам України.

RE – премія за ризик ринка капіталу.

CS – премія за специфічні ризики.

  1.  Метод середньозваженої вартості капіталу.           

  Метод заснований на припущенні, що якщо підприємство використовує позиковий капітал, загальна норма прибутку по інвестиціям в даний об’єкт повинна задовольнити як інвестора, так і кредитора. Ставка дисконту для інвестованого капіталу визначається як середньозважена:

У = УЕ * Е/Е + Д + І * (1 - ТАХ)* Д/Е +Д               (4)

Де

У – ставка дисконту для інвестованого капіталу

УЕ – ставка дисконту ( норма прибутку) на власний капітал інвестора визначається любим методом

Е – ринкова вартість капіталу інвестицій

Д – ринкова вартість позикового капіталу

І – ставка процента по обслуговуванню позикового капіталу

ТАХ – ставка податку на прибуток

(1 - ТАХ) – очищений від податку прибуток

3.Метод оцінки капітальних активів

Базова формула має вид:

YE = RF + β *RE + CS                            (5)

Де

β- коефіцієнт «чуттєвості»  

RF - базова ставка

RE – премія за ризик капіталу

CS – премія за специфічні ризики.

В цьому методі вважається, що премія за ризик ринка капіталу однакова для всіх підприємств. Щоб врахувати, який стан займає наше підприємство в галузі застосовується показник β.Показник β розраховується на підставі інформації про дохідність акцій підприємства, яке оцінюється 3-5 роки до дати оцінки, та про дохідність портфеля акцій, що моделює ринок капіталу за той же період.Якщо β =1, то ризик вкладів в об’єкт оцінки дорівнює ризику інвестицій в ринковий портфель акцій. Якщо β‹1 оцінюваний актив є менш ризикований, а при β›1 більш ризикований.Визначення    поточної    вартості   надлишкового   майна (необоротних та/або матеріальних оборотних активів) здійснюється з використанням баз оцінки,  що відповідають принципам корисності та найбільш ефективного використання надлишкового майна.

 У разі коли грошові потоки від  функціонування  цілісного майнового  комплексу очікуються постійні і однакові за обсягом або з  тенденцією  до  рівномірного  зростання  та  їх  отримання   не обмежується    у   часі,   може   застосовуватися   метод   прямої капіталізації доходу.  При цьому  як  дохід  розглядається  чистий грошовий потік,  визначений відповідно до вимог цього Стандарту. У разі наявності в цілісному майновому комплексі надлишкового  майна його  вартість додається до вартості,  визначеної із застосуванням методу прямої капіталізації доходу. Капіталізація  чистого  операційного доходу здійснюється шляхом ділення його на ставку капіталізації, по формулі:

         (6)

Де

V - вартість об’єкта оцінки

I - чистий операційний дохід, який здатний приносити об’єкт оцінки за період;

R - норма доходу або прибутку - це коефіцієнт або ставка капіталізації.

Застосування   методу   прямої   капіталізації  доходу передбачає визначення:

  1.  періоду капіталізації чистого грошового потоку (рік, квартал, місяць, операційний цикл);
  2.  чистого грошового потоку за період;
  3.  відповідної ставки капіталізації і її обґрунтування;
  4.  вартості надлишкового майна у разі його наявності в цілісному майновому комплексі;
  5.  вартості цілісного майнового комплексу шляхом ділення чистого грошового потоку на ставку капіталізації і  збільшення  отриманого результату  на вартість надлишкового майна у разі його наявності в цілісному майновому комплексі.

Особливості застосування порівняльного підходу

 Основними  методами  порівняльного  підходу до оцінки цілісних  майнових  комплексів  є  метод  ринку  капіталу та метод ринкових угод.

Загальним для методів порівняльного підходу є етап формування переліку     подібних    цілісних    майнових    комплексів,    що використовуватимуться   як   об'єкти   порівняння,   та   збирання інформації про них.  Перелік подібних цілісних майнових комплексів формується з урахуванням таких критеріїв,  як належність цілісного майнового  комплексу  (підприємства)  певній галузі,  його розмір, одно-  або  багатопродуктовість  бізнесу,  ринки  збуту  продукції (товарів,  робіт,  послуг),  структура  активів  та  інвестованого капіталу, місцезнаходження та інших суттєвих критеріїв.

Метод  ринку  капіталу  ґрунтується  на  припущенні   про рівноцінність ринкової вартості цілісного майнового комплексу його ринковій  капіталізації  або  можливій  ринковій  капіталізації  з урахуванням вартості прав контролю. Ринкова капіталізація   цілісного  майнового    комплексу визначається як добуток ринкового курсу однієї акції  акціонерного товариства,  що  існує  або може бути створене на базі оцінюваного цілісного майнового комплексу,  на загальну кількість акцій такого товариства. Ринковий курс  однієї акції визначається виходячи з даних про продаж (пропонування) акцій акціонерного  товариства  на  фондових біржах та в позабіржових торговельно-інформаційних системах. Ринковий курс  однієї акції за даними про продаж визначається з використанням інформації про останню угоду,  укладену в день, що визначений  як дата оцінки,  а за відсутності укладених угод у цей день - з використанням інформації про останню  укладену  угоду  до дати  оцінки,  на яку визначається курс,  з обґрунтуванням у звіті про оцінку можливості використання такої інформації. Ринковий курс  однієї  акції  за  даними   про   пропонування (максимальна ціна, яка пропонується покупцем, або мінімальна ціна, яка пропонується продавцем) визначається за  цінами  пропонування, дійсними   на  дату,  на  яку  визначається  такий  курс.  У  разі відсутності пропонування на дату оцінки ринковий курс однієї акції за  даними  про  пропонування визначається за цінами пропонування, дійсними на найближчу дату,  що передувала  даті  оцінки,  на  яку визначається курс, з обґрунтуванням у звіті про оцінку можливості використання таких даних. З метою   визначення    ринкового    курсу    однієї    акції використовується  лише інформація про ціну продажу останньої угоди (угод)   або   ціни   пропонування,  які  є  репрезентативними. Обґрунтування   відхилення   даних про  ціну  продажу  або  ціни пропонування  повинно  міститися  у  звіті  про  оцінку   цілісних майнових комплексів. Урахування вартості  прав   контролю   здійснюється   шляхом застосування контрольної надбавки. Можлива ринкова капіталізація цілісного  майнового  комплексу дорівнює   добутку   фінансово-економічних  показників  діяльності підприємства,  цілісний майновий  комплекс  якого  оцінюється,  на відповідні  мультиплікатори,  визначені на підставі інформації про подібні підприємства,  виходячи з цін  продажу  (пропонування)  їх цілісних майнових комплексів. У разі  проведення  оцінки  цілісного  майнового комплексу на підставі  його  можливої  капіталізації  ринкова  вартість  такого майнового  комплексу  визначається  шляхом  узагальнення отриманих результатів   проведення   розрахунку   його   можливої   ринкової капіталізації,  урахування  вартості  прав  контролю та внесення у разі потреби інших поправок.

 Метод  ринкових  угод  ґрунтується  на   припущенні   про еквівалентність  ринкової  вартості  цілісного майнового комплексу цінам продажу подібних цілісних майнових  комплексів.  Як  базовий показник  для  зазначеного  методу  застосовуються ціни продажу та ціни пропонування подібних цілісних майнових комплексів  або  ціни продажу   та   ціни   пропонування  їх  корпоративних  часток,  що характеризуються певними правами контролю. У разі коли базовим показником є ціна продажу  (пропонування) подібного   цілісного   майнового   комплексу,   ринкова  вартість оцінюваного цілісного майнового комплексу визначається як  добуток фінансово-економічних  показників,  що  характеризують  діяльність підприємства,  цілісний майновий  комплекс  якого  оцінюється,  та відповідних  мультиплікаторів,  визначених  на підставі інформації про подібні об'єкти. Якщо базовим  показником  є   ціна   продажу   (пропонування) корпоративної  частки  подібного  цілісного  майнового  комплексу, попередньо  здійснюється  її  коригування  на  розмір  контрольної надбавки  з  метою  врахування  прав  контролю  за  стовідсотковою корпоративною часткою з наступним визначенням мультиплікаторів. Ринкова вартість цілісного майнового  комплексу  визначається як  добуток  фінансово-економічних  показників,  що характеризують діяльність  підприємства,   цілісний   майновий   комплекс   якого оцінюється,   та   відповідних   мультиплікаторів,  визначених  на підставі інформації про подібні об'єкти.

 Фінансово-економічними  показниками,  що   характеризують діяльність   підприємства,   цілісний   майновий   комплекс  якого оцінюється, або подібних цілісних майнових комплексів, є показники балансової вартості власного капіталу,  фінансового результату від провадження звичайної діяльності та інші обґрунтовані у звіті  про оцінку цілісного майнового комплексу показники.

 Під  час  підготовки  висновку  про  вартість оцінюваного цілісного  майнового  комплексу,  що  визначається   на   підставі результатів   застосування  методів  порівняльного  підходу,  може враховуватися інформація про ціни  продажу  та  ціни  пропонування оцінюваного  цілісного  майнового  комплексу та його корпоративних часток.

Розрахунок величини вартості в постпрогнозний період

Визначення вартості в постпрогнозний період засноване на передумові, що підприємство (бізнес) здатне приносити доход і після закінчення прогнозного періоду. Передбачається, що після закінчення прогнозного періоду доходи підприємства стабілізуються і в залишковий період будуть мати місце стабільні довгострокові темпи зростання або нескінченні рівномірні доходи.

Залежно від перспектив розвитку підприємства в постпрогнозний період використовують той або інший спосіб розрахунку вартості реверсії:

  1.  Метод розрахунку по ліквідаційній вартості. Він застосовується в тому випадку, якщо в пост прогнозний період очікується банкрутство підприємства з подальшим продажем наявних активів. Для оцінки діючого підприємства, що приносить доход, а тим більш знаходиться у стадії зростання, цей підхід незастосовний.
  2.  Метод розрахунку по вартості чистих активів. Техніка розрахунків аналогічна розрахункам ліквідаційної вартості, але не ураховує витрат на ліквідацію і знижку на терміновий продаж активів підприємства. Даний метод може бути використаний для стабільного підприємства, головною характеристикою якого є значні матеріальні активи.
  3.  Метод передбачуваного продажу, що полягає у перерахунку грошового потоку в показники вартості за допомогою спеціальних коефіцієнтів, отриманих з аналізу ретроспективних даних по продажах зіставних підприємств. Оскільки практика продажу підприємств на українському ринку вкрай мізерна або відсутня, застосування даного методу до визначення кінцевої вартості вельми проблематично.
  4.  По моделі Гордона річний доход після прогнозного періоду капіталізується в показники вартості за допомогою коефіцієнта капіталізації, розрахованого як різниця між ставкою дисконту і довгостроковими темпами зростання. За відсутності темпів зростання коефіцієнт капіталізації буде рівний ставці дисконту. Модель Гордона заснована на прогнозі отримання стабільних доходів в залишковий період і передбачає, що величини зносу поза оборотних активів і капіталовкладень рівні.

Розрахунок кінцевої вартості відповідно до моделі Гордона проводиться по формулі:

М = ( Сі + 1 ) / ( і – g )    (7)

Де

M – вартість в постпрогнозний період;

Сі + 1 – чистий грошовий потік 1-го року пост прогнозного періоду;

і – g – ставка капіталізації

Кінцева вартість М по формулі Гордона визначається на момент закінчення прогнозного періоду. [5]

5 ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ АВТОМОБІЛЕБУДІВЕЛЬНОГО ЗАВОДУ ТА УЗГОДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ ОТРИМАНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ

5.1 Вихідні дані до курсової роботи

До складу цілісного майнового комплексу входять:

  1.  будівлі та споруди, ринкова вартість яких складає       -  350000 грн.
  2.  рухоме майно, ринкова вартість яких складає              -  120000 грн.
  3.  незавершене будівництво                                                -  60000 грн.
  4.  запаси                                                                               -  35000 грн.
  5.  готова продукція                                                             -  30000 грн.
  6.  дебіторська заборгованість                                            -  25000 грн.
  7.  грошові кошти                                                                -  18000 грн.
  8.  довгострокові зобов’язання                                           -  40000 грн.
  9.  поточні зобов’язання                                                      -  45000 грн.

Валовий дохід на перший прогнозний період планується в сумі 560000 грн. без урахування  ПДВ. Протягом 2-х наступних років валовий дохід буде зростати на 10% до попереднього року. З четвертого року валовий дохід цілісного майнового комплексу буде постійний.

Витрати на виробництво на перший прогнозний період плануються в сумі 515000 грн. Протягом 2-х наступних років витрати зростатимуть на 7% до попереднього року. З четвертого року витрати будуть постійними.

Капітальні інвестицій в перший рік прогнозування складають 10000 грн. Для вкладення інвестицій будуть вкладені власні кошти.

Ставка дисконту та капіталізації складає 20%.

Амортизаційні відрахування складають:

  1.   в перший прогнозний рік  -  58000 грн.
  2.   в другий прогнозний рік   -  55000 грн.
  3.   в третій прогнозний рік    -  52000 грн.

Підприємство сплачує податок на прибуток – 25%.      

Курс долара -  8грн. за 1 дол.США

5.2 Визначення цілісного майнового комплексу майновим підходом.

Дата оцінки цілісного майнового комплексу 31грудня 2012 року

Курс гривні до долару США на дату оцінки складає 8 грн. за долар США.

Вихідні дані для майнового підходу

   До складу майнового комплексу входять наступні активи підприємства та зобов`язання:

  1.  будівлі та споруди, ринкова вартість яких складає                          -350000 грн.;
  2.  рухоме майно, ринкова вартість яких складає                               -120000грн.;
  3.  незавершене будівництво                                                                    - 60000 грн.
  4.  запаси                                                                                                   - 35000грн.;

  1.  готова продукція                     -30000грн.;

  1.  дебіторська заборгованість                   -25000грн.;

  1.  грошові кошти                    -18000 грн.;

  1.  довгострокові зобов’язання                                                                - 40000грн.;

  1.  поточні зобов'язання                    -45000грн.;

  Згідно з розділом 4 вартість об`єкта оцінки розраховується методом накопичення активів в рамках майнового підходу за формулою 1:

ЧВ=(Н+О+М)-(В+Д+П)         

Де

Н – вартість необоротних активів;

О – вартість оборотних активів;

М – вартість витрат майбутніх періодів;

В – вартість забезпечення наступних витрат і платежів;

Д – вартість довгострокових зобов`язань;

П – вартість поточних зобов`язань.  

Оцінка активів та зобов’язань  на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей:

  1.  необоротні активи в частині основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових вкладень оцінюються з використанням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості, вибір та визначення яких здійсняється відповідно до вимог національних стандартів;
  2.  необоротні активи в частині довгострокової дебіторської заборгованості та відстрочених податкових активів оцінюються з урахуванням строку їх повернення (погашення, відшкодування) та ймовірність такого повернення (погашення, відшкодування);
  3.  поточна дебіторська заборгованість оцінюється з урахуванням строку їх повернення (погашення, відшкодування)та ймовірності такого повернення (погашення,відшкодування);
  4.  матеріальні оборотні активи(запаси, товари) уразі, коли їх поточна вартість еквівалентна вартості, що відображена у бухгалтерського обліку, оцінюються виходячи з вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку, і інших випадках – виходячи з їх ринкової вартості або вартості ліквідації, якщо ринкова вартість не перевищує вартість ліквідації;
  5.  довгострокові та поточні фінансові інвестиції оцінюються виходячи з їх ринкової вартості;
  6.  векселі одержані оцінюються виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення;
  7.  поточна вартість довгострокових та поточних зобов’язань залежно від їх виду визначається такою, що дорівнює вартості, відображеній у (основний борг, відсотки), що підлягають погашення у відповідних періодах, за обґрунтованою для кожного із зобов`язань ставкою дисконту.

Для оцінюваного підприємства необоротні активи представлені основними засобами,а саме:

Будівлями  та спорудами в сумі 350000 грн., рухомим майном в сумі 120000грн. та незавершеним будівництвом в суми 60000 грн. Інші необоротні активи на підприємстві відсутні.

Загальна сума необоротних активів цілісного майнового комплексу складає:

Н=350000+120000+60000=530000 грн.

Оборотні активи представлені:

  1.  запасами в сумі 35000 грн.
  2.  готова продукція в сумі 30000 грн.
  3.  дебіторська заборгованість в сумі 25000 грн.
  4.  грошові кошти в сумі 18000 грн.

Поточна вартість матеріальних запасів, що відображена в балансі відповідає ринковій вартості. Дебіторська заборгованість приймається такою, що відображена в вихідних даних.

Загальна сума оборотних активів складає:

О=35000+30000+25000+18000=108000 грн.

Витрати майбутніх періодів у вихідних даних відсутні, забезпечення наступних витрат і платежів вихідних даних відсутні.

Довгострокові зобов’язання складають 40000 грн.

Поточні зобов’язання  складають 45000 грн.

  Згідно з формулою 4.1  вартість об`єкта оцінки цілісного майнового комплексу складає без урахування ПДВ:

ЧВ=(530000+108000)-(40000+45000)=553000

  Таким чином, вартість підприємства визначена майновим підходом, методом накопичення активів, станом на 31.12.2012р. складає без урахування ПДВ 553000 (п’ятсот  п’ятдесят три тисячі)грн.  або по курсу долара 8 грн. за 1 дол.США:     553000 / 8=69125 (шістдесят дев’ять тисяч сто двадцять п’ять) дол. США

5.3  Визначення вартості цілісного майнового комплексу дохідним підходом.

Дата оцінки цілісного майнового комплексу 31грудня 2012 року

Курс гривні до долару США на дату оцінки складає 8,0 грн. за долар США.

Вихідні дані:

  

Валовий дохід на перший прогнозний період планується в сумі 560000 грн. без урахування ПДВ. Протягом 2-х наступних років валовий дохід буде зростати на 10% до попереднього року. З четвертого року валовий дохід цілісного майнового комплексу буде постійний.

Витрати на виробництво на перший прогнозний період плануються в сумі 515000 грн. протягом 2-х наступних років витрати зростатимуть на 7% до попереднього року. З четвертого року витрати будуть постійними.

  

Капітальні інвестицій в перший рік прогнозування складають 10000 грн. Для вкладення інвестицій будуть вкладені власні кошти.

  

Ставка дисконту та капіталізації складає 20%.

  

Амортизаційні відрахування складають:

  1.   в перший прогнозний рік   -  58000 грн.
  2.   в другий прогнозний рік    -  55000 грн.
  3.   в третій прогнозний рік     -  52000 грн.

Підприємство сплачує податок на прибуток – 25%.  

Курс долара 8.0 грн. за 1дол.

  Відповідно до вихідних даних ,що видані до курсової роботи передбачаються неоднакові за величиною, непостійні протягом визначеного періоду прогнозування грошові потоки від використання об’єкта оцінки та які обмежені в часі. Тому для визначення вартості цілісного майнового комплексу буде застосований метод непрямої капіталізації (дисконтування грошових потоків) при якому прогнозовані грошові потоки у тому числі вартість реверсії підлягають дисконтуванню із застосуванням ставки дисконту для отримання їх вартості по формулі 2, що вказана в розділі 4:

                                      

Де

V – вартість об’єкта оцінки;

Ci – грошовий потік періоду t;

It – ставка дисконтування грошового потоку періоду t;

M – майбутня вартість продажу об’єкта оцінки (майбутня вартість реверсії).

1/(1+і)n- коефіцієнт дисконтування

n – прогнозний період

 

Застосування методу дисконтування грошових потоків передбачає такі оціночні процедури:  

  1.  вибір відповідної моделі грошового потоку;
  2.  визначення прогнозного періоду надходжень грошового потоку;
  3.  проведення прогнозування  складових  чистого грошового потоку та його     розрахунку на  кожен  рік  (квартал,  місяць)  прогнозного періоду;
  4.  обґрунтування складових ставки дисконту та її визначення;
  5.  проведення розрахунку     вартості     реверсії    та    його обґрунтування;
  6.  визначення поточної   вартості   чистих   грошових   потоків, реверсії та надлишкового майна  у  разі  його  наявності  в  цілісному майновому комплексі;
  7.  визначення вартості  цілісного  майнового  комплексу  як суми поточної вартості чистих грошових потоків,  реверсії  та  поточної вартості надлишкового майна    Відповідно до вихідних даних для вкладення інвестицій будуть залучені власні грошові кошти, тому чистий грошовий потік по рокам прогнозування буде визначений для власного капіталу.

5.3.1 Визначення прогнозного періоду та суми надходжень грошових потоків.

Відповідно до вихідних даних прогнозний період складає 3 роки з четвертого року доходи та витрати, що отримуються на підприємстві є постійними. Розрахунок чистого прибутку по рокам прогнозування наведений в таб. 5.1

Таб. 5.1 Розрахунок чистого прибутку по роках прогнозування.

Показник

Одиниця виміру

Період прогнозування

2013 рік

2014 рік

2015 рік

Валовий дохід

Грн.

560000

616000

677600

Витрати на виробництво

Грн.

515000

551050

589624

Прибуток до оподаткування

Грн.

45000

64950

87976

Податок на прибуток

Грн.

11250

16238

21994

Чистий прибуток

Грн.

33750

48712

65982

5.3.2 Розрахунок чистого грошового потоку по рокам прогнозування.

 

Чистий грошовий потік для власного капіталу на кожен  рік (квартал,    місяць)   прогнозного   періоду   розраховується   як прогнозована величина чистого прибутку,  збільшена на прогнозовану суму амортизації,  що врахована в складі витрат під час визначення величини чистого прибутку,  зменшена  на  величину  прогнозованого приросту   робочого  капіталу  (збільшена  на  величину  зменшення робочого капіталу)  зменшена  на  суму  прогнозованих  капітальних інвестицій   та  збільшена  на  величину  приросту  довгострокових зобов'язань  (зменшена  на   величину   зменшення   довгострокових зобов'язань) за відповідний період. 

Амортизаційні відрахування, що увійшли до складу витрат по рокам прогнозування  складають 2013р.- 58000 грн., 2014 р.- 55000грн., 2015р. -52000грн. Капитальні інвестициї 2013 року- 10000 грн., зміну робочого капіталу не передбачено, зміна довгострокових зобов’язань не передбачена. Розрахунок чистого грошового потоку по рокам прогнозування наведено в таб. 5.2.

Таб. 5.2 Розрахунок чистого грошового потоку

Показник

Одиниця виміру

Період прогнозування

2011 рік

2012 рік

2013 рік

Чистий прибуток

грн

33750

48712

65982

Амортизація

грн

58000

55000

52000

Робочий капітал

грн

-

-

-

Капітальні інвестиції

грн

10000

-

-

Чистий грошовий потік

грн

81750

103712

117982

Курс долара на дату оцінки

грн / $

8.0

8.0

8.0

Чистий грошовий потік

$

10219

12964

14748

Коефіцієнт дисконтування

1/(1+і)n

0.833333333

0.694444444

0.578703

Поточна вартість грошового потоку 

$

8516

9002

8534

Сума поточної вартості чистого грошового потоку

$

26052

Сума поточної вартості чистих грошових потоків на дату оцінки складає 26052 (двадцять шість тисяч п’ятдесят два) дол. США.

5.3.3 Розрахунок величини вартостi в постпрогнозний перiод

 

Завданням на курсову роботу передбачено, що починаючи з 4-го року доходи підприємства, а також витрати підприємства будуть постійними. Тому вартість реверсії в курсовій роботі  я буду визначати по моделі Гордона  за формулою 7:

М = ( Сі + 1 ) / ( і – g )

Де

M – вартість в постпрогнозний період;

Сі + 1 – чистий грошовий потік 1-го року пост прогнозного періоду;

і – g – ставка капіталізації

  Так як завданням на курсову роботу не передбачені темпи зростання грошового потоку, грошовий потів в постпрогнозний період буде дорівнювати грошовому потоку останнього (3-го) року прогнозування. Ставка капіталізації буде дорівнювати ставці дисконту. Таким чином вартість реверсії в постпрогнозний період буде дорівнювати:

М= 14748/ 0,2 = 73740 $

  Поточна вартість реверсії в постпрогнозний період дорівнює:

73740  * 0,578703 = 42673 $.

Вартість цілісного майнового комплексу визначена дохідним підходом методом дисконтування грошових потоків на дату оцінки 31.12.2012р. складає:

 26052+ 42673 = 68725 $.

 Або по курсу долара США 8,0 грн. за 1$

68725*8,0=549800 грн.

     Таким чином, вартість підприємства визначена дохідним підходом для власного капіталу, методом дисконтування грошових потоків, станом на 31.12.2012р. складає без урахування ПДВ 549800( п’ятсот сорок дев’ять тисяч вісімсот) грн.

5.3.4 Узгодження результатів оцінки

При визначенні вартості оцінки були використані: метод накопичення активів майнового підходу та метод дисконтування грошових потоків дохідного підходу. Порівняльний підхід в даній курсовій не застосовувався в зв`язку з відсутністю  у вихідних даних інформації.

Орієнтир вартості отриманий в рамках майнового підходу склав – 553000 грн., а в рамках дохідного підходу – 549800 грн.

В зв`язку з тим, що вартість цілісного майнового комплексу отримані двома методичними підходами відрізняється між собою незначно, кожному методичному підходу доцільно присвоїти  питому вагу 0.5.

Використовуючи ці питомі ваги, ринкова вартість цілісного майнового комплексу автомобілебудівельного заводу на 31.12.2012 року складає:

553000 * 0,5 + 549800*0,5= 551400 грн.

551400 (п’ятсот п’ятдесят одна тисяча чотириста )гривень без урахування ПДВ

або 551400/8=68925 (шістдесят вісім тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) дол. США по курсу долара 8 гривень за 1 долар США.

Таким чином, ринкова вартість об’єкта оцінки на дату оцінки складає 551400 (п’ятсот п’ятдесят одна тисяча чотириста )гривень без урахування ПДВ.

Висновок

Оцінка і оціночна діяльність в цілому є важливим інструментом ринкової економіки і отримує все більш широке поширення в житті нашого суспільства. І це цілком об'єктивно, враховуючи, що з одного боку, оцінка активів, обов’язків, ризиків, збитку і т. д. - це механізми, без допомоги яких не може обходитися ринок і суспільство. Без достовірної оцінки, і це ще раз переконливо показала остання фінансова криза, не може бути довіри, а значить і належних масштабів кредитування, розвиненого ринку цінних паперів, страхування і багато чого іншого, на що повинні спиратися економічні і соціальні реформи. Практика свідчить, що участь в угоді незалежного оцінювача по максимуму забезпечує баланс інтересів усіх сторін і, таким чином, знижує взаємні ризики. Незалежна оцінка дозволяє виявляти шляхи оптимальної реструктуризації бізнесу, зниження оподатковування. Саме тому, підприємства, керуючись принципом забезпечення прозорості бізнесу, мають використовувати незалежну оцінку для підвищення свого кредитного рейтингу та інвестиційної привабливості.

Об’єктом дослiдження курсової роботи є оцiнка цiлiсного майнового комплексу автомобiлебудiвельного заводу.

 Предметом дослiдження є: проблемнi питання оцiнки пiдприємства як цiлiсного майнового комплексу.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

  1.  проведення аналiзу iнвестицiйної привабливостi пiдприємства
  2.  окреслення теоретичних аспектiв дослiдження пiдриємства як цiлiсного майнового комплексу
  3.  дослiдити методичнi пiдходи до оцiнки вартостi пiдприємства як  цiлiсного майнового комплексу
  4.  провести практичну роботу з оцiнки цiлiсного майнового комплексу.

ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (ЗАТ «ЗАЗ»)- єдине в Україні підприємство, що володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. Потужності головного заводу ЗАТ "ЗАЗ" дозволяють здійснювати як дрібновузлове і повномасштабне, так і крупновузлове виробництво автомобілів, і розраховано на випуск до 150 000 авто в рік. Обсяги виробництва невпинно зростають. На підприємстві створено і постійно удосконалюється якісно нове сучасне високотехнологічне виробництво. Крім головного заводу у Запоріжжі, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, які спеціалізуються на окремих видах робіт. Продукція підприємства включає двигуни для легкових автомобілів об’ємом від 1,1 до 1,3 літрів, а також чотирьох та п’ятиступінчасті коробки передач. Середньорічна продуктивність заводу — 130 000 силових агрегатів. На виробничих потужностях заводу складаються автомобілі Mercedes-Benz, Chrysler, Jeep, моделі Chevrolet, вантажні автомобілі ТАТА, Dong Feng та автобуси ЗАЗ. Середньорічні обсяги виробництва заводу становлять 40 000 автомобілів. Завод "Іскра" відомий як виробник різноманітних компонентів для автосервісу, у тому числі баків для паливно-мастильних матеріалів, багажників, тяглово-причепних пристроїв для машин, чохлів, тентів, спецодягу тощо. Середні обсяги виробництва сягають 30 000 номенклатурних одиниць на рік. Це спільне українсько-канадське підприємство, створене у 1988 р. виробничим об’єднанням "АвтоЗАЗ" і канадським промисловим гігантом "Magna International Inc". Це спеціалізоване підприємство, що розташоване на території ЗАЗ, створене для проектування та виготовлення великих і надвеликих прес-форм для виробництва деталей із пластмас для автомобільної та інших галузей промисловості. Пріоритетами ЗАТ «ЗАЗ» є постійне прагнення удосконалювати власну продукцію, робота над впровадженням нових ідей і розширення модельного ряду автомобілів. Високий рівень технічного забезпечення виробництва став основою для плідної співпраці ЗАТ «ЗАЗ» з лідерами світового автомобілебудування: Adam Opel, Daimler AG, GM DAT, TATA, ВАЗ, Chery, KIA. Виробництво орієнтоване в основному на споживачів автомобілів класу С (найбільш швидкорослого  сегменту ринку). ЗАТ «ЗАЗ» входить до групи компаній «УкрАВТО» Українська Автомобільна корпорація – лідер автомобільного ринку України, найбільший виробник і дистриб´ютор автомобілів, постачальник високоякісних послуг автосервісу.  

ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» (ЗАТ «ЗАЗ») упевнено дивиться в майбутнє, адже процвітання цього підприємства - це вагомий внесок у розвиток вітчизняного автомобілебудування, це якість, що відповідає світовим стандартам, це постійне вдосконалення, і, головне, зміцнення економіки України.  

Згiдно пункту 3 Національного  стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» для проведення оцiнки цiлiсного майнового комплексу застосовують такi основнi методичнi пiдходи:

  1.  майновий;
  2.  дохiдний;
  3.  порiвняльний

Майновий пiдхiд застосовується для визначення ринкової вартостi цiлiсного майнового комплексу. Основним методом майнового пiдходу є метод накопичення активiв, який полягає у визначеннi чистої вартостi активiв цiлiсного майнового комплексу, яка визначається як рiзниця мiж вартiстю активiв i вартiстю його зобов’язань на дату оцiнки.

Дохiдний пiдхiд при визначеннi вартостi оцiнки цiлiсного майнового комплексу грунтується на переведеннi очiкуваних доходiв (чистих грошових потокiв) у вартiсть цiлiсного майнового комплексу. Основним методом дохiдного пiдходу є метод дисконтування грошових потокiв.

Порiвняльний пiдхiд грунтується на врахуваннi принципiв замiщення, попиту та пропонування. Основними методами порiвняльного пiдходу для оцiнки ЦМК є метод ринку капiталу та метод ринкових угод. Цей пiдхiд передбачає аналiз цiн продажу та пропонування подiбного майна. Перелiк подiбних цiлiсних майнових комплексiв формується з урахуванням таких критерiй: належнiсть ЦМК певнiй галузi, його розмiр, продуктивнiсть ЦМК, ринки збуту продукцiї, структура активiв та iнвестованого капiталу, мiсцезнаходження та iншi важливi критерiї.

В данiй курсовiй роботi я визначила вартiсть цiлiсного майнового комплексу автомобiлебудiвельного заводу. На пiдставi вихiдних даних, вартість об’єкта оцінки я визначала двома методичними пiдходами: майновим пiдходом, методом накопичення активiв та дохiдним пiдходом, методом дисконтування грошових потокiв. Порiвняльний пiдхiд у цiй курсовiй роботi я не використовувала, так як вихiдних даних про об’єкти аналоги не дано.

В ходi виконання курсової роботи я навчилася визначати вартiсть цiлiсного майнового комплексу двома методичними пiдходами: майновим пiдходом, методом накопичення активiв та дохiдним пiдходом, методом дисконтування грошових потокiв. Також навчилася проводити узгодження результатiв отриманих при визначеннi вартостi цiлiсного майнового комплексу двома методичними пiдходами.

Перелік використаної літератури

Нормативна

  1.  Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійний оціночної діяльності в Україні» від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ.
  2.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження методики оцінки майна » від 10 грудня 2003року №1891.
  3.  Національний стандарт №1 «Загальні засади  оцінки майна і майнових прав » Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440.
  4.  Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна » , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442.
  5.  Національний стандарт №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року №1665.
  6.  Оцінка майна та майнових прав в Україні. Монографія. Під редакцією Лебідь Н.П. – К.: «Велес», 2002. -  687с.

Додаткова

7. http://uateka/com.uk/article/industry/985

8. http://centr-K/ com.ua/ ua/web/services/valuation.html

Додаток №1

Варіант №2

Вихідні дані до курсової роботи з дисципліни «Методи і моделі оцінювання» спеціальності  5.03050802 «Оціночна діяльність»

Дата оцінки цілісного майнового комплексу 31 грудня 2012р.

Курс гривні до долару США на дату оцінки складає 8 грн. за 1 долар США.

Об'єктом оцінки є цілісний майновий комплекс автомобілебудівельного заводу

До складу цілісного майнового комплексу входять:

- будівлі та споруди, ринкова вартість яких складає                    - 350000 грн.;

- рухоме майно, ринкова вартість яких складає                       - 120000 грн.;

- незавершене будівництво                                                            - 60000 грн.;

- запаси                                                                                           - 35000 грн.;

- готова продукція                                  - 30000 грн.;

- дебіторська заборгованість                         - 25000 грн.;

- грошові кошти                           - 18000 грн.;

- довгострокові зобов'язання                                                          -  40000 грн.

- поточні зобов'язання                         - 45000 грн.

Валовий дохід на перший прогнозний період планується в сумі 560000 грн. без урахування ПДВ. Протягом 2-х наступних років валовий дохід буде зростати на 10% до попереднього року. З четвертого року валовий дохід цілісного майнового комплексу буде постійний.

Витрати на виробництво на перший прогнозний період плануються в сумі 515000 грн. Протягом 2-х наступних років витрати зростатимуть на 7% до попереднього року. З четвертого року витрати будуть постійними.

Капітальні інвестицій в перший рік прогнозування складають 10000 грн. Для вкладення інвестицій будуть вкладені власні кошти.

Ставка дисконту та капіталізації складає 20%.

Амортизаційні відрахування складають:

- в перший прогнозний рік    - 58000 грн.;

- в другий прогнозний рік     - 55000 грн.;

- в третій прогнозний рік      - 52000 грн.

Підприємство сплачує податок на прибуток - 25%.

Додаток №2

Запорізький автомобілебудівельний завод ЗАТ «ЗАЗ»

 Запорізький автомобілебудівельний завод (ЗАТ «ЗАЗ») – вітчизняне підприємство, виробник легкових автомобілів, а також фургонів і автобусів. Раніше носив назву Запорізький ордена Жовтневоï Революціï і ордена Трудового Червоного Прапора автомобільний завод « Комунар». Основне виробництво знаходиться в Комунарському районі міста Запоріжжя. Входить до групи компаній «УкрАвто». В якості ключових виробничих підрозділів виступають госпрозрахункове підприємство Ιллічівський завод автомобільних агрегатів (ГРП «ИЗАА») и Мелітопольський моторний завод (МеМЗ). Завод був заснований в 1963 році. Сьогодні йому належить близько половини сукупного випуску автомобілів в краïні. Підприємство володіє повним циклом виробництва легкових автомобілів, що включає штампування, зварювання, фарбування, обладнання кузова і складання автомобіля. На базі запорізького заводу випускається широка гама легкових автомобілів класів В, С, D, Е, S, М – від вітчизняних «Тавріï» і «Сенса» до іменитих, «Опеля», «Шевроле» и «Мерседеса». Так, у березні 2003-го корпорація «УкрАвто», що контролює це автопідприємство, и ЗАТ «ЗАЗ» підписали договір про співпрацю з компанією «Adam Opel AG» В рамках проекту ЗАЗ почав складання автомобілів марки «Опель» моделей « Векстра», «Астра», «Корса» з ввезених в Украïну машинокомплектів. ЗАТ «ЗАЗ» також займається збутом автомобілів, запчастин та комплектуючих на внутрішньому і зовнішньому ринках; організовує будівництво і реконструкцію центрів технічного обслуговування легкових авто; розробляє нову автомобільну техніку і технологічне оснащення для ïï виробництва; проводить випробування транспортних засобів, запасних частин на відповідність технічним вимогам і нормам. Потужності розташованого в Запоріжжі головного заводу ЗАТ «ЗАЗ» розраховані на випуск понад 150 тисяч авто на рік.Крім головного заводу на м. Запоріжжі, до складу ЗАЗ входять госпрозрахункові підприємства, що спеціалізуються на окремих видах робіт. "Автозаз-мотор" (м. Мелітополь). Продукція підприємства включає двигуни для легкових авто  обсягом від 1,1 до 1,3 літрів. Середньорічна продуктивність заводу - 130 000 силових агрегатів. "Іллічівський завод автоагрегатів" (м. Іллічівськ Одеської області). На виробничих потужностях заводу збираються автомобілі Mercedes-benz, Chrysler, Jeep, моделі Chevrolet, вантажні автомобілі ПАПИ, Dong Feng і сучасні автобуси ЗАСI-VAN. Середньорічні обсяги виробництва заводу становлять 40 000 автомобілів. "Іскра" (м. Пологи). Завод «Іскра» відомий як виробник різних компонентів для автосервісу, зокрема баків для паливно-мастильних матеріалів, багажників, тяго-прицепних пристроїв для машин, чохлів, тентів, спецодягу, тощо. Середні обсяги виробництва досягають 30 000 номенклатурних одиниць. "Таврія-Магна " (м. Запоріжжі). Це спільне українсько-канадське підприємство, створене 1988 р. виробничим об'єднанням "Автозазавтобаз” і канадським промисловим гігантом "Magna International" Inc". Це спеціалізовано підприємство, яке розміщено біля ЗАЗ, створене для проектування виготовлення великих і надвеликих прес-форм для деталей з пластмас для автомобільної й інших сфер промисловості.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68455. Теория и практика сестринского дела. Общение с пациентом и его окружением в процессе профессиональной деятельности 1.26 MB
  О сестринском деле говорят, что это самая юная наука и самое древнее искусство. Сестринское дело считалось женской профессией, и самой из всех сестринских специальностей, и самой древней являлась акушерская (в Древней Греции, по определению Гиппократа, акушерки могли быть только рожавшие женщины...
68456. Информационные технологии в производстве текстильных изделий 52.5 KB
  В настоящее время любому специалисту, связанному с проектированием и производством текстильных изделий, приходится иметь дело с огромным объемом данных. С появлением компьютеров задача обработки и хранения данных существенно упростилась. Любые данные, хранимые на компьютере, подразделяются на текстовые и числовые.
68457. Организация оперативного ввода изображений в авиационные геоинформационные комплексы реального времени 1.17 MB
  Одной из основных проблем создания ИГК РВ является проблема оперативного ввода больших массивов видеоинформации в реальном масштабе времени, налагаемых на картографический фон. Эта видеоинформация может быть «набросана» от руки и представляет собой изображение...
68458. История политических учений 95 KB
  Отвергая демократию как форму государства Платон настаивает на необходимости использования ее основных принципов в его модели совершенного государства. Подчинения государства закону регулирования общественной жизни людей писанными нормами права и т.
68459. Становление и развитие политической мысли в России 76.5 KB
  История возникновения политической мысли в России совпадает с этапами становления и развития русской государственности. Она развивалась следуя собственным идеалам обычаям и традициям во взаимосвязи с русской философией закономерностями и тенденциями отечественной политической истории.
68460. ФОРМАТИРОВАНИЕ ДАННЫХ В ЯЧЕЙКАХ 1.36 MB
  Ячейка – это минимальный адресуемый элемент рабочего листа. Ячейка определяется адресом. Кроме этого можно задавать диапазон ячеек. Диапазоном называется группа ячеек. Чтобы задать адрес диапазона нужно указать адреса верхней левой и нижней правой ячейки, разделив их двоеточием.
68461. РАБОТА С ФОРМУЛАМИ И ФУНКЦИЯМИ 72 KB
  Формулы в таблице и технология их использования Формула в электронной таблице это выражение по которому вычисляется значение в ячейке. Формула всегда начинается с символа равно =. Формула состоит из операндов и символов операций В качестве операндов используются: Числа.
68462. Разработка рекомендаций по обеспечению защиты информации в отделе записей актов гражданского состояния (ЗАГС) по Центральному району 435 KB
  Информационная безопасность организации - целенаправленная деятельность её органов и должностных лиц с использованием разрешённых сил и средств по достижению состояния защищённости информационной среды организации, обеспечивающее её нормальное функционирование и динамичное развитие.
68463. Работа с текстом в Excel 64.5 KB
  Excel предоставляет очень много функций для работы с текстом позволяющие преобразовывать исходные текстовые данные и производить разнообразные действия. Все функции для обработки текста можно просмотреть в диалоговом окне Мастер функций кнопочка fx в категории Текстовые.