84858

Позначення м’якості приголосних перед О знаком м’якшення (Ь). Перенос слів із Ь

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Виробляти в учнів навички літературної вимови і правильного написання слів із м’якими приголосними звуками, які пом’якшує знак м’якшення; вчити позначати м’якість приголосних перед o та переносити слова зі знаком м’якшення; розвивати усне й писемне мовлення учнів...

Украинкский

2015-03-22

68.5 KB

0 чел.

Урок української мови в 2 класі з теми

“Позначення м'якості приголосних

перед О знаком м’якшення (Ь).

Перенос слів із Ь”.

Вчитель Продан М.Г.

м. Кам´янець-Подільський 2009 р.

Тема. Позначення м'якості приголосних перед О знаком м’якшення (Ь). Перенос слів із Ь.                                                                           

Мета. Виробляти в учнів навички літературної вимови і правильного написання слів із м'якими приголосними звуками, які пом’якшує знак м’якшення; вчити позначати м'якість приголосних перед [o] та переносити слова зі знаком м’якшення; розвивати усне й писемне мовлення учнів; поглиблювати знання учнів про текст, речення, виховувати любов до рідного краю.

Обладнання. Картки із зашифрованими словами, картки для групової роботи, картки для парної роботи, ілюстрації, запис пісні “Дівчина Весна”.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

  1.  Організація класу до уроку.

Всі почули ми дзвінок

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Тож і ми часу не гаймо

Наш урок розпочинаймо.

  •  Чого ви очікуєте від уроку?
    •  Що подаруєте уроку?

           ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  1.  Гра “Роз'єднай слова”.

- Тема нашого уроку записана на дошці, щоб прочитати її потрібно правильно роз'єднати слова.

Позначенням'якостіприголоснихм'якимзнаком(ь)перед“о”.

Переносслівзізнакомм′якшення.

- Сьогодні ми систематизуємо та узагальнимо ваші знання про тверді та м'які приголосні звуки. Повторимо, що ми вчили на попередніх уроках.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

  1.  Послухайте казку.

Старий Клен усю зиму спав. Крізь сон чув завивання хуртовини й тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Старий Клен, ніби до нього доторкнулося щось тепле й лагідне. Прокинувся. А то до нього прилинув теплий Весняний Вітер і щось зашепотів на вухо.

- Як ви думаєте, що він міг сказати? (Розтанув сніг, прилітають з теплих країв птахи, оживають дерева, зацвітають перші весняні квіти).   

- Так, годі спати – зашепотів Вітер. Клен зітхнув, розправив плечі і на його гілочках зазеленіли бруньки.

  •  Як ви думаєте чому це відбулося? (Тому, що прийшла весна).
  •  У нас в класі з приходом весни теж з'явився клен, на якому зазеленіли бруньки. Якщо ви правильно будете давати відповіді на запитання, то бруньки перетворяться на зелені листочки. Отже починаємо.
  •  Тільки що я вам прочитала казку. Яке мовлення я використала? (Усне).
  •  Чому? (Тому, що до усного мовлення відноситься читання і говоріння).
  •  А яке ще буває мовлення? (Писемне).
  •  Коли ми його використовуємо? ( Коли записуємо в зошит).
  •  Ми можемо сказати, що ця казка це текст? (Так).
  •  Чому? (Тому, що текст це група речень, які зв’язані між собою за змістом і до яких можна дібрати заголовок).
  •  Які бувають тексти? (Текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування).
  •  До якого типу належить цей текст? (Текст-розповідь).
  •  Чому? (Тому, що тут розповідається про Клен).
  •  Знайдіть у тексті слова, в яких звуків менше, ніж букв (крізь, ось, нього, бруньки).
  •  Чому?
  •  Які ще букви вказують на м'якість попереднього приголосного?
  •  Наведіть приклади.
  1.  Прочитайте останнє речення. Яке це речення? (Розповідне, неокличне, поширене).Виділіть в цьому реченні підмет, присудок, другорядні члени речення, визначить частини мови.

А зараз відкрийте зошити і як завжди ми почнемо роботу з хвилинки каліграфії.

  1.  Хвилинка каліграфії.

В мене є картки на яких зашифровані назви місяців цієї чудової пори року. Розшифруйте їх і запишіть у зошит.

Ключ: березень, квітень, травень.

  •  Скільки в цих словах букв? А звуків?
  •  Чому? (Тому, що м'який знак це буква, а не звук).
  •  Який м'який знак пишеться в цих словах? (“Закритий”).
  •  А коли пишеться “відкритий” м'який знак? (В середині слова).
  •  Наведіть приклади слів в яких пишеться відкритий м'який знак. (сьогодні, скринька, льотчик).

Яку роль виконує м'який знак? (Позначає на письмі м'якість попереднього приголосного звука).

                 4. Незвичайний диктант.

- Ви знаєте, що зима не одразу віддає своє володіння погодою весні. Ось і цього разу вона зачарувала весняні слова. Розчаруйте їх і запишіть у зошит.

ьнетівк, ьнед, ясьтєачіртсуз, ьтищилб, ьтищірт, ьнедв, ьтитопюлх,

ясьтєялпарт.

-   Чому самі ці слова були зачаровані?

  •  Яку роль виконує м'який знак?
  •  Що потрібно пам’ятати про м'який знак?

- Зима дуже хитра, вона зачарувала ці слова не тільки тому, що в них є м'який знак, а і тому, що ці слова є в прислів’ях про весну, які ви зараз будете складати.

  1.  Групова робота.

Якщо ви правильно складете зі слів речення, у вас вийдуть прислів’я про весну. Поміркуйте, чому так говорять.

1 група.

У березні день з ніччю зустрічається. (21 березня – день весняного рівнодення, це коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі).

2 група.

Трапляється в березні год, що в нім сім погод. (Березень – місяць напівзимовий, напіввесняний. Кажуть, що в нього крутий характер, він і усміхнеться, і заплаче).

3 група.

Уночі блищить, тріщить, а вдень хлюпотить. (Вночі мороз, а вдень відлига).

4 група.

Квітень усіх напоїть. (Розтала вода пробуджує коріння рослин, починається рух соків до бруньок, які вже готові розгорнути свої чисто-зелені листочки).

5 група.

Прилетів лелека – приніс весну здалека. (У квітня є ще одна назва – лелечник. За повір'ям, долаючи далекі відстані, цей птах – лелека – приносить на своїх крилах весну).

6 група.

Травнева роса коням краща за вівса. (Цілющою в травні вважалась і роса. Батьки нагадували дітям, що треба ходити босоніж, дівчата теж не цуралися роси – вмивали нею лице, щоб воно було красним та рум'яним. Виганяючи із стайні коней, господарі уважно стежили, чи качаються вони у росі. Якщо тварина цього не робила, значить, мала хворобу, або старилася).

  1.  Фізкультхвилинка.

Весну з давніх-давен порівнювали з юною дівчиною і складали про це чудові пісні.

(Звучить фонограма пісні “Дівчина Весна”, під яку діти виконують танцювальні рухи).

  1.  Опрацювання навчального матеріалу.

  1.  Робота з підручником, вправа 229.
  •  Прочитайте прислів’я.
  •   Як ви їх розумієте?
  •  Прочитайте виділені слова. Назвіть в них кількість букв і звуків.
  •  Як позначається м'якість приголосного перед О.
    1.  Опрацювання правила.
      1.  Перенос слів зі знаком м’якшення та буквосполученням ЬО.

(Польовий, зіронька, лялька, художнього, кольоровий, пальчик).

  •  Що потрібно пам’ятати при переносі слів з м'яким знаком?

  1.  Узагальнення та систематизація набутих знань.
    1.  Хвилинка релаксації.

Заплющить очі. Уявіть погожий літній день. Приємно дме вітерець. Небо синє-синє. Ви стоїте на полі серед чудових квітів. Це цвіте льон. Торкніться його руками. Відчуваєте, як лоскочуть ваші рученята тендітні квіточки? Розплющить очі. (Демонстрація рослини льону).

                                  2. Вибірковий диктант-пісня.

  •  Є така рослина льон. У неї квіточки сині-сині, як лагідні очі мами. Послухайте уривок з пісні, випишіть слова з м'яким приголосним перед звуком “о”.

А льон цвіте синьо-синьо,

А мати жде до дому сина.

А льон цвіте синьо-синьо,

А мати жде – чекає сина.

Зробіть звуко-буквений аналіз слів синьо, льон. Чому в цих словах звуків менше ніж букв?

                              3. Робота в парах. Вправа-конкурс “Чарівні кола”. Учитель роздає учням аркуші паперу на яких накреслено коло. Виграє той, хто першим прочитає всі слова.

VІ.    Підсумок уроку.

  •  Що нового взнали на уроці?
  •  Чи збулись ваші очікування?
  •  Якою літерою позначається м'якість приголосного перед звуком “о”?
  •  Повторіть правила переносу.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити правила, с 96.

- 5 -


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36187. Стропильные конструкции крыши, висячие и наслонные стропила 199.92 KB
  Основными несущими элементами крыши являются: мауэрлат стропила и обрешетка. Стропила: Висячие стропила. Висячие стропила опираются только на две крайние опоры например лишь на стены здания без промежуточных опор.
36188. Устройство современных кровель, вентилируемых и невентилируемых, инверсионных кровель 350 KB
  защитный слой выполняемый из мелкого гравия или просеянного шлака втопленного в окрасочный слой битума. Совмещенные крыши: а б невентилируемая; в вентилируемая; 1 защитный слой; 2 рулонный ковер; 3 стяжка; 4 термоизоляция; 5 пароизоляция; 6 вентилируемый канал; 7 несущая конструкция; 8 отделочный слой. Пароизоляционный слой в виде одного или двух слоев рубероида или пергамина на мастике предусматривают для защиты теплоизоляции от увлажнения водяными парами проникающими со стороны внутренних помещений. Поверх...
36189. Естественное освещение помещений 36 KB
  По действующим сейчас правилам все помещения предназначенные для длительного пребывания людей должны иметь естественное освещение. Клеффнера увеличение размеров окон свыше 1 10 1 8 площади пола помещения не дает соответствующего повышения средней освещенности горизонтальной поверхности в помещении. Равномерность освещения при северной ориентации помещений достигается при высоко поднятых окнах с перемычками небольшой высоты при светлых стенах и потолках большой площади окон небольшой глубине помещения а также применением занавесей....
36190. Входные узлы, тамбур, двери. Материалы и основные конструкции 19.19 KB
  Двери как створ различаются по материалу изготовления. Это железные деревянные стеклянные пластиковые алюминиевые двери и др. дция двери: Двери делятся на: внутренние или межкомнатные разделяющие комнаты и входные в квартиры для санитарнотехнических узлов наружные входные в здания тамбурные и специальные например запасные выходы звукоизоляционные двери.
36191. Огнестойкость строительных конструкций и классификация степени сгораемости материалов 43.5 KB
  Продолжительность в часах сопротивления строительной конструкции воздействию высокой температуры при пожаре до исчерпания ею несущей и ограждающей способности принято называть пределом огнестойкости. Предел огнестойкости конструкции определяется опытным или расчетным путем.Он измеряется в см и представляет собой размер повреждения конструкции в контрольной зоне в течение 15 мин. В соответствии со СНиП 11280 Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений по сгораемости строительные конструкции делятся на: несгораемые...
36192. Виды систем канализации. Устройство наружных и внутренних канализационных систем 20.42 KB
  Канализация представляет собой комплекс инженерных сооружений и мероприятий предназначенных для следующих целей: приема сточных вод в местах образования и транспортирования их к очистным сооружениям; очистки и обеззараживания сточных вод; утилизации полезных веществ содержащихся в сточных водах и в их осадке; выпуска очищенных вод в водоем. Системы канализации: Под системой канализации принято понимать совместное или разделительное отведение сточных вод. Общесплавными называют системы канализации при которых все сточные воды ...
36193. Двухтрубная система отопления с естественной циркуляцией и нижней разводкой 217.5 KB
  Удаление воздуха осуществляется либо через воздушные краны краны Маевского установленные на радиаторах отопления верхнего этажа либо через воздушную трубу соединяющую подающие стояки с расширительным баком. Преимущества нижней разводки отопления перед верхней разводкой: Меньшие потери теплоты так как магистральные трубопроводы не прокладываются на чердаке. При строительстве можно запускать систему отопления при недостроенных верхних этажах.
36194. Системы вентиляции 73.54 KB
  Результатом плохой вентиляции в помещении может стать: несвежий воздух неприятные запахи из кухни и туалетных комнат повышенная влажность конденсация влаги ощущение недостатка свежего воздуха. Существует два основных типа вентиляции: естественная вентиляция и принудительная вентиляция. Для создания усиления естественной вентиляции в стенах зданий прокладывают специальные вытяжные вентиляционные каналы ведущие в кухню в ванную и туалет.
36195. Сфера деятельности дизайнера пространственной среды и вопросы которые он должен решать в проектировании различных объектов 28 KB
  Суть дизайнерской деятельности: с одной стороны это комплекс знаний и навыков преобразованные в метод проектирования который в дальнейшем используется для создания дизайнпроекта; с другой это мировоззрение проектировщика его взгляд на объект проектирования и окружающий мир а также умение обобщать синтезировать вычленять существенные взаимосвязи и закономерности Дизайн и архитектура вместе образуют основу предметнопространственного окружения второй природы которую создает вокруг себя человек. Архитектура формирует ее стабильный...