84858

Позначення м’якості приголосних перед О знаком м’якшення (Ь). Перенос слів із Ь

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Виробляти в учнів навички літературної вимови і правильного написання слів із м’якими приголосними звуками, які пом’якшує знак м’якшення; вчити позначати м’якість приголосних перед o та переносити слова зі знаком м’якшення; розвивати усне й писемне мовлення учнів...

Украинкский

2015-03-22

68.5 KB

0 чел.

Урок української мови в 2 класі з теми

“Позначення м'якості приголосних

перед О знаком м’якшення (Ь).

Перенос слів із Ь”.

Вчитель Продан М.Г.

м. Кам´янець-Подільський 2009 р.

Тема. Позначення м'якості приголосних перед О знаком м’якшення (Ь). Перенос слів із Ь.                                                                           

Мета. Виробляти в учнів навички літературної вимови і правильного написання слів із м'якими приголосними звуками, які пом’якшує знак м’якшення; вчити позначати м'якість приголосних перед [o] та переносити слова зі знаком м’якшення; розвивати усне й писемне мовлення учнів; поглиблювати знання учнів про текст, речення, виховувати любов до рідного краю.

Обладнання. Картки із зашифрованими словами, картки для групової роботи, картки для парної роботи, ілюстрації, запис пісні “Дівчина Весна”.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

  1.  Організація класу до уроку.

Всі почули ми дзвінок

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Тож і ми часу не гаймо

Наш урок розпочинаймо.

  •  Чого ви очікуєте від уроку?
    •  Що подаруєте уроку?

           ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  1.  Гра “Роз'єднай слова”.

- Тема нашого уроку записана на дошці, щоб прочитати її потрібно правильно роз'єднати слова.

Позначенням'якостіприголоснихм'якимзнаком(ь)перед“о”.

Переносслівзізнакомм′якшення.

- Сьогодні ми систематизуємо та узагальнимо ваші знання про тверді та м'які приголосні звуки. Повторимо, що ми вчили на попередніх уроках.

ІІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

  1.  Послухайте казку.

Старий Клен усю зиму спав. Крізь сон чув завивання хуртовини й тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув Старий Клен, ніби до нього доторкнулося щось тепле й лагідне. Прокинувся. А то до нього прилинув теплий Весняний Вітер і щось зашепотів на вухо.

- Як ви думаєте, що він міг сказати? (Розтанув сніг, прилітають з теплих країв птахи, оживають дерева, зацвітають перші весняні квіти).   

- Так, годі спати – зашепотів Вітер. Клен зітхнув, розправив плечі і на його гілочках зазеленіли бруньки.

  •  Як ви думаєте чому це відбулося? (Тому, що прийшла весна).
  •  У нас в класі з приходом весни теж з'явився клен, на якому зазеленіли бруньки. Якщо ви правильно будете давати відповіді на запитання, то бруньки перетворяться на зелені листочки. Отже починаємо.
  •  Тільки що я вам прочитала казку. Яке мовлення я використала? (Усне).
  •  Чому? (Тому, що до усного мовлення відноситься читання і говоріння).
  •  А яке ще буває мовлення? (Писемне).
  •  Коли ми його використовуємо? ( Коли записуємо в зошит).
  •  Ми можемо сказати, що ця казка це текст? (Так).
  •  Чому? (Тому, що текст це група речень, які зв’язані між собою за змістом і до яких можна дібрати заголовок).
  •  Які бувають тексти? (Текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування).
  •  До якого типу належить цей текст? (Текст-розповідь).
  •  Чому? (Тому, що тут розповідається про Клен).
  •  Знайдіть у тексті слова, в яких звуків менше, ніж букв (крізь, ось, нього, бруньки).
  •  Чому?
  •  Які ще букви вказують на м'якість попереднього приголосного?
  •  Наведіть приклади.
  1.  Прочитайте останнє речення. Яке це речення? (Розповідне, неокличне, поширене).Виділіть в цьому реченні підмет, присудок, другорядні члени речення, визначить частини мови.

А зараз відкрийте зошити і як завжди ми почнемо роботу з хвилинки каліграфії.

  1.  Хвилинка каліграфії.

В мене є картки на яких зашифровані назви місяців цієї чудової пори року. Розшифруйте їх і запишіть у зошит.

Ключ: березень, квітень, травень.

  •  Скільки в цих словах букв? А звуків?
  •  Чому? (Тому, що м'який знак це буква, а не звук).
  •  Який м'який знак пишеться в цих словах? (“Закритий”).
  •  А коли пишеться “відкритий” м'який знак? (В середині слова).
  •  Наведіть приклади слів в яких пишеться відкритий м'який знак. (сьогодні, скринька, льотчик).

Яку роль виконує м'який знак? (Позначає на письмі м'якість попереднього приголосного звука).

                 4. Незвичайний диктант.

- Ви знаєте, що зима не одразу віддає своє володіння погодою весні. Ось і цього разу вона зачарувала весняні слова. Розчаруйте їх і запишіть у зошит.

ьнетівк, ьнед, ясьтєачіртсуз, ьтищилб, ьтищірт, ьнедв, ьтитопюлх,

ясьтєялпарт.

-   Чому самі ці слова були зачаровані?

  •  Яку роль виконує м'який знак?
  •  Що потрібно пам’ятати про м'який знак?

- Зима дуже хитра, вона зачарувала ці слова не тільки тому, що в них є м'який знак, а і тому, що ці слова є в прислів’ях про весну, які ви зараз будете складати.

  1.  Групова робота.

Якщо ви правильно складете зі слів речення, у вас вийдуть прислів’я про весну. Поміркуйте, чому так говорять.

1 група.

У березні день з ніччю зустрічається. (21 березня – день весняного рівнодення, це коли тривалість дня дорівнює тривалості ночі).

2 група.

Трапляється в березні год, що в нім сім погод. (Березень – місяць напівзимовий, напіввесняний. Кажуть, що в нього крутий характер, він і усміхнеться, і заплаче).

3 група.

Уночі блищить, тріщить, а вдень хлюпотить. (Вночі мороз, а вдень відлига).

4 група.

Квітень усіх напоїть. (Розтала вода пробуджує коріння рослин, починається рух соків до бруньок, які вже готові розгорнути свої чисто-зелені листочки).

5 група.

Прилетів лелека – приніс весну здалека. (У квітня є ще одна назва – лелечник. За повір'ям, долаючи далекі відстані, цей птах – лелека – приносить на своїх крилах весну).

6 група.

Травнева роса коням краща за вівса. (Цілющою в травні вважалась і роса. Батьки нагадували дітям, що треба ходити босоніж, дівчата теж не цуралися роси – вмивали нею лице, щоб воно було красним та рум'яним. Виганяючи із стайні коней, господарі уважно стежили, чи качаються вони у росі. Якщо тварина цього не робила, значить, мала хворобу, або старилася).

  1.  Фізкультхвилинка.

Весну з давніх-давен порівнювали з юною дівчиною і складали про це чудові пісні.

(Звучить фонограма пісні “Дівчина Весна”, під яку діти виконують танцювальні рухи).

  1.  Опрацювання навчального матеріалу.

  1.  Робота з підручником, вправа 229.
  •  Прочитайте прислів’я.
  •   Як ви їх розумієте?
  •  Прочитайте виділені слова. Назвіть в них кількість букв і звуків.
  •  Як позначається м'якість приголосного перед О.
    1.  Опрацювання правила.
      1.  Перенос слів зі знаком м’якшення та буквосполученням ЬО.

(Польовий, зіронька, лялька, художнього, кольоровий, пальчик).

  •  Що потрібно пам’ятати при переносі слів з м'яким знаком?

  1.  Узагальнення та систематизація набутих знань.
    1.  Хвилинка релаксації.

Заплющить очі. Уявіть погожий літній день. Приємно дме вітерець. Небо синє-синє. Ви стоїте на полі серед чудових квітів. Це цвіте льон. Торкніться його руками. Відчуваєте, як лоскочуть ваші рученята тендітні квіточки? Розплющить очі. (Демонстрація рослини льону).

                                  2. Вибірковий диктант-пісня.

  •  Є така рослина льон. У неї квіточки сині-сині, як лагідні очі мами. Послухайте уривок з пісні, випишіть слова з м'яким приголосним перед звуком “о”.

А льон цвіте синьо-синьо,

А мати жде до дому сина.

А льон цвіте синьо-синьо,

А мати жде – чекає сина.

Зробіть звуко-буквений аналіз слів синьо, льон. Чому в цих словах звуків менше ніж букв?

                              3. Робота в парах. Вправа-конкурс “Чарівні кола”. Учитель роздає учням аркуші паперу на яких накреслено коло. Виграє той, хто першим прочитає всі слова.

VІ.    Підсумок уроку.

  •  Що нового взнали на уроці?
  •  Чи збулись ваші очікування?
  •  Якою літерою позначається м'якість приголосного перед звуком “о”?
  •  Повторіть правила переносу.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити правила, с 96.

- 5 -


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78979. Понятие рациональности, научной рациональности. Виды и типы научной рациональности 48 KB
  Понятие рациональности научной рациональности. Виды и типы научной рациональности. В самой идее рациональности можно увидеть символ современной научно-технической цивилизации со всеми ее особенностями и противоречиями. Ее началом является некоторый тип активно-преобразовательного отношения человека к миру с которым и связывается как правило сама идея рациональности.
78980. Пространство и время в современной и классической картине мира 35 KB
  Пространство и время в современной и классической картине мира. Пространство есть форма координации сосуществующих объектов состояний материи. Пространство и время это всеобщие формы существования координации объектов. Пространство и время в классической картине мира.
78981. Философское значение синергетики 41 KB
  В своей классической работе Синергетика он отмечал что во многих дисциплинах от астрофизики до социологии мы часто наблюдаем как кооперация отдельных частей системы приводит к макроскопическим структурам или функциям. Синергетика в ее нынешнем состоянии фокусирует внимание на таких ситуациях в которых структуры или функции систем переживают драматические изменения на уровне макромасштабов. По мнению ученого существуют одни и те же принципы самоорганизации различных по своей природе систем от электронов до людей а значит речь должна...
78982. Этос науки и императивы, регулирующие поведение ученого 32.5 KB
  Понятие Императив и Этос науки Императив лат. Этос науки набор внутренних социальных норм которых придерживаются ученые в научной деятельности и которые обеспечивают функционирование социального института науки. Нормы этоса науки Попытка кодификации социальных норм науки была предпринята Р.
78983. Научная специальность и основные этапы ее становления 40.5 KB
  С этой характеристикой тесно связана потребность в такого рода вознаграждении которое служило бы достаточным стимулом для профессионалов будучи в то же время подконтрольно не столько посторонним сколько самой профессии. Внутренний мотив это познавательная потребность информация заключенная в объекте на который направлено внимание человека. Познавательная потребность характеризуется следующими основными критериями: интенсивное стремление субъекта к знанию и к познавательной деятельности на основании чего избирается его...
78985. Сциентизм и антисциентизм, их философские основания и историческая эволюция. Сциентизм и технократизм в их соотношении 16.8 KB
  В Новой Атлантиде Бэкон подробно рассказывает о том как наука практически может улучшать жизнь людей. Здесь наука расценивается как наивысшая культурная ценность наивысший вид духовной деятельности; техника играет главную и решающую роль в развитии общества. Три главных положения сциентизма: Наука может разрешить основные моральные и этические проблемы общества заменяя философию и метафизику.
78986. Взаимодействие наук, его модели, механизмы и типология. Проблема редукционизма, её философско-методологический смысл. Современная интеграция и дифференциация научного знания 18.1 KB
  В процессе развития науки происходит все более тесное взаимодействие естественных социальных и технических наук. Различные науки и научные дисциплины развиваются не независимо а в связи друг с другом взаимодействуя по разным направлениям. Использование данной наукой знаний полученных другими науками.
78987. Синергетика как современная общенаучная парадигма, её основные положения, роль и функции в междисциплинарном взаимодействии наук 78.5 KB
  Неустойчивость означает несохранение близости состояний системы в процессе ее эволюции. Открытость означает признание обмена системы веществом энергией информацией с окружающей средой и следовательно признание системы как состоящей из элементов связанных структурой так и включенности в качестве подсистемы элемента в иное целое. Подчинение означает что функционирование и развитие системы определяются процессами в ее подсистеме сверхсистеме при возникновении иерархии масштабов времени. Это принцип самоупрощения системы т.