84932

Закріплення вивчених букв. Робота з дитячою книгою. Українська народна казка «Курочка Ряба»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Формувати у дітей поняття про казку як художній твір, розвивати мовлення, уяву, фантазію; закріплювати вміння читати склади, слова, речення з вивченими буквами, вдосконалювати навички звукового аналізу слів; вчити будувати звукові моделі; збагачувати мовленнєвий словник дітей...

Украинкский

2015-03-23

161 KB

0 чел.

         

Відкритий  урок,  проведений  в  1  класі з

українською  мовою  навчання,  на тему:

«Закріплення вивчених букв. Робота з дитячою книжкою.

Українська народна казка «Курочка Ряба».

Вчитель  Василяка Любов Григорівна

 

Побєдненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Тема.  Закріплення вивчених букв. Робота з дитячою книгою.

           Українська народна казка «Курочка Ряба».

Мета.  Формувати у дітей поняття про казку як художній твір,

            розвивати мовлення, уяву, фантазію; закріплювати         

            вміння читати склади, слова, речення з вивченими   

            буквами, вдосконалювати навички звукового аналізу

            слів; вчити будувати звукові моделі; збагачувати

            мовленнєвий словник дітей, виховувати почуття

            доброти, уваги до ближнього.

Обладнання.  Роздатковий матеріал з малюнків, малюнки

                       писанок,  малюнок на розпізнавання предметів,

                       картки для індивідуального читання, малюнок

                       хмаринки, макети будинків, малюнки до казки,

                       індивідуальні дошки.    


І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Хвилинка психологічного настрою.

Станьмо в коло, щоб зібратись,

З настроєм урок почати.

Ось дзвенить шкільний дзвінок –

Починається урок.

-  На що схоже коло, яке ми з вами утворили? (На сонечко, яєчко)

-  Скажемо одне одному теплі слова, щоб вони зігріли нас так само ласкаво та     ніжно, як промінці сонця.

 

Попрацюєм на уроці

Дуже вправно й вміло,

І бажаємо в роботі

Гарного уміння.       (Діти сідають)

2. Відгадування загадки.

Маленьке, кругленьке,

На сонечко схоже.

Таке воно гоже!

Жовточок жовтенький,

І дуже маленьке. (Яєчко)

3. Робота в парах.

- У вас на партах – малюнки яєчка. Візьміть олівці і зробіть його добрим та веселим.  (Діти малюють, а потім вивішують роботи на дошку до того обличчя, яке дійсно є добрим та веселим.)

4. Робота з чистомовкою.

- А зараз ми потренуємося правильно і чітко вимовляти звуки.

Ко-ко-ко – гляне сонечко…(в вікно).

Ка-ка-ка – бігла курочка…(ряба).

Ки-ки-ки – ти яєчко  нам… (знеси).

Кі-кі-кі – дуже дякуєм…( тобі).

5. Бесіда.

-  А які страви з яєчка можна зготувати? (Яєчню, варене яйце…)

6. Розповідь «Шанування яйця в українців».

      Яйце – символ весняного відродження. А яке народне свято ми з вами святкуємо навесні і при цьому вшановуємо яйце?  (Свято Великодня)

-  Ось перед вами крашанки. Якщо покласти у воду крашанку та вмитися цією водою, то будеш завжди гарним та румяним. А ось перед вами писанка. Вона захищає людину від зла і приносить до оселі добробут.

-  Діти, а як ви розумієте слово «добробут»?

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми поговоримо про казочку, в якій розповідається про яєчко та будемо закріплювати вміння читати склади, слова, речення з вивченими буквами.

ІV. Сприймання матеріалу.

1. Встановлення звязку між предметами та виділення їх із групи.

- Розгляньте малюнок. Які букви на ньому написані?  (Один учень біля дошки показує указкою букви, а діти по черзі їх називають.)

- Назвіть букви, що позначають голосні(приголосні) звуки.

2. Гра «Мовна хмаринка».

- Вчора йшов дощ, кватирка в класі була відчинена і гляньте,  до нас залетіла «мовна хмаринка». А які дивні краплини дощу вона принесла! Давайте їх прочитаємо та відпустимо хмаринку на небо.

(Ланцюжком, дівчата, а

потім хлопці)

                                           ам

                                          на    ми                             ла    но

                                               во         ну       ну     ма    ни     лі       мо 

                                                лі              мі        ін        ум         ва       ів

3. Гра  «Хто в будиночку живе?»

КОТИК ЙШОВ – ХВОСТОМ МАХНУВ

ТА Й РОЗСИПАВ БУКВИ ВСІ.

ТИ Ж ХУТЕНЬКО ЇХ ЗБЕРИ.

І ЯК ПРАВИЛЬНО РОЗСТАВИШ –

СЛОВА ШВИДКО ПРОЧИТАЄШ.

          Лі                       Ні                        на                  ван                 на

       ____                  _____                   ____             _____            _____

        на                        на                        Но                  І                    Ін

      

- Чому всі ці слова пишуться з великої букви?

4. Індивідуальна робота. Читання слів на картках.

- Кожного дня ми отримуємо пошту – листи з завданнями. Який сьогодні буде лист? Це листівки із словами. Завдання для кожного різне.  (Діти читають 1 хв

мовчки, а потім – вголос.)

V. Фізична хвилинка.

Ведмежата в лісі жили, головою все вертіли.

Ось так, ось так – головою все вертіли.

Ведмежата мед шукали, разом дерево хитали.

Ось так, ось так – разом дерево хитали.

Потім вони танцювали, вище лапи піднімали.

Ось так, ось так – вище лапи піднімали.

VI. Знайомство з казкою «Курочка Ряба».

- Подивіться на малюнок і скажіть – кого ви на ньому бачите?

- А зараз ми про них прочитаємо казочку.

- Можливо хтось здогадався як називається казка? (Курочка Ряба)

1. Робота над назвою казки.

- Чому курочку звати Ряба?

- Як ще можна назвати курочку? (Квочка, Кудкудашка)

2. Робота з початком казки. Будова твору.

- Подивіться на малюнок (дід і баба). Як ви почнете казку? (Був собі дід та баба… Жили собі дід та баба…)

3. Слухання казки за книжкою.

4. Розвиток мовлення та аналіз прочитаного. Сумне та веселе в казці.

- Коли вам було сумно? А коли весело?

5. Розширення та доповнення змісту казки за малюнками та питаннями.

(Фрази читає вчитель і вивішує малюнки до речень з казки)

Жили-були дід та баба.

  •  А як вони жили?
  •  Чи працьовиті вони були?
  •  Кого вони мали в господарстві?

Була в них курочка Ряба.

  •  Де жила курочка?
  •  Що вона любила їсти?
  •  Як її доглядали дідусь і бабуся?
  •  Що курочка зробила?

Знесла курочка яєчко, не просте, а золоте.

  •  Хто першим розбивав яйце?

Дід бив-бив – не розбив,

  •  Хто другим розбивав яйце?

Баба била-била – не розбила.

  •  Хто ж розбив яєчко?
  •  Як вона його розбила?

Бігла мишка, хвостиком зачепила яйце та й розбила.

  •  Чому там бігала мишка?
  •  Що їй там було потрібно?
  •  Чи хотіла мишка зробити зле дідусеві та бабусі?
  •  Як повели себе дід і баба, коли побачили розбите яйце?

Дід плаче, баба плаче, а курочка кудахче:

  •  Як би ви втішили бабусю і дідуся?
  •  Як курочка у казці заспокоїла їх?

- Не плач, діду, не плач, баба. Знесу вам яєчко інше, не золоте, а просте.

VII. Фізична хвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

«Раз» - піднялись, потягнулись,

«Два» - зігнулись, розігнулись.

«Три» - в долоні три плески,

Головою три кивки.

На «чотири» - руки шире.

«Пять» - руками помахать.

«Шість» - за парту тихо сісти.

VIII. Переказ казки за малюнками.

ІХ. Звуко-буквений аналіз слів.

-Скажіть – хто в казці плакав?

- Ми з вами зробимо звуко-буквений аналіз цих слів – дід і  баба.

Х. Гра «День і ніч».

(Встановлення послідовності дій у казці)                                                                                                                                                                      

Додаткове завдання – Читання казки учнем, який добре читає. (Плакат)

ХІ. Підсумок уроку.

  •  Хто з героїв казки вам сподобався?
  •  Які ще казочки ви хотіли б почути?


  

мама     Ніно                      вам        Іван

ану        вона                      нива       нова  

нові       вів                        вони       Інна

вивів     нам                       Іван        нова

мамі        мала                    мамо        він

лимон     Ліна                     мали     малина

млин        лила                   ловили     Ліна

лимон     мамо                   мав          мила

мило        лови                  налила      Іван

Ніла        лила                   нива         вовна

воли      мова                   малі           Лола

нині       лин                    Інна            нам

Ніла і Ліна – малі.             Іван на ниві.

- Інна, лови!

                                      


Н          О           У                 И

      і       А             М         Л  

                       В         


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78852. Философские основания науки 27 KB
  Философские основания науки Предисловие: Философское основание науки представляет особой один из элементов философии науки направление в философии изучающее научную деятельность ее особенности и характеристики; ее цель устанавливать правильность научных суждений и теорий и объяснять место и роль науки в современной культуре наряду с теоретическим и эмпирическим знанием. Философские основания науки. Философские основания науки. Функции функция философского обоснования: Любая новая идея для того чтобы стать либо частью картины мира...
78853. Структура эмпирического знания. Проблема факта 28.5 KB
  Проблема факта Эмпирические факты образуют базис на который опираются научные теории. Факты фиксируются в языке науки в высказываниях типа: более половины опрошенных в городе недовольны экологией городской среды и т. Вернадский: эмпирические факты хлеб науки. Проблема факта: Эмпирические факты содержат не только информацию об изучаемых явлениях но и как правило включают ошибки наблюдателя и т.
78854. Структура теоретического знания 29 KB
  Теоретический уровень научного познания как и эмпирический имеет ряд подуровней среди которых можно выделить следующие по степени общности: а аксиомы теоретические законы; б частные теоретические законы описывающие структуру свойства и поведение идеализированных объектов; в частные единичные высказывания утверждающие нечто о конкретных во времени и пространстве состояниях свойствах и отношениях некоторых идеализированных объектов 2 вида научных законов: 1Универсальные и частные законы. Универсальными принято называть законы...
78855. Функции научной теории 14.81 KB
  Функции научной теории. Объяснение и предсказание окружающих нас вещей и явлений представляет собой важнейшую функцию науки в целом и научной теории в частности. Основные функций теории можно отнести следующие. Методологическая функция на базе теории формулируются многообразные методы способы и приемы исследовательской деятельности.
78856. Методы научного познания и их классификация 41.5 KB
  Методы научного познания и их классификация Метод систематизированная совокупность шагов действий кые необходимо предпринять чтобы решить определенную задачу или достичь определенной цели. Методы эмпирического познания Методы теоретического познания. Моделирование от лат образец мира метод при ком исследуемый объект оригинал замещается другим модель специально созданным для его изучения. Рефлексия основной метод метатеоретического познания в науке познание обращенное ученым на самого себя.
78857. Ценности и их роль в познании 35.5 KB
  Ценности и их роль в познании Философское учение о ценстях и их природе называется аксиологией. Эпоха Возрождения выдвигает на первый план ценсти гуманизма. В Новое время развитие науки и новых общественных отношений во многом определяют и основной подход к рассмотрению предметов и явлений как ценстей. Кант впервые употребляет понятие ценсти в специальном узком смысле.
78858. Проблема истины в познании 14.2 KB
  Проблема истины в познании. Важнейшая проблема в познании это проблема истины. Такое понимание истины было продолжено и материалистами Нового времени.в Софисты считали что объективной истины нет: Человек мера всех вещей.
78859. Интернализм и экстернализм в понимании механизмов научной деятельности 14.04 KB
  Анализируя многообразие течений философии науки можно выделить две различные стратегии: 1 интернализм; 2 экстернализм Экстерналистские взгляды впервые возникли еще в период становления классической науки и признают решающим движущим фактором развития науки внешние для нее обстоятельства социальные экономические и т. По мнению экстерналистов не только возникновение науки но и дальнейшее ее развитие всецело определяется потребностями общества. Тем не менее все эксерналисты сходятся в том что решающее влияние на развитие науки оказывает...