84932

Закріплення вивчених букв. Робота з дитячою книгою. Українська народна казка «Курочка Ряба»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Формувати у дітей поняття про казку як художній твір, розвивати мовлення, уяву, фантазію; закріплювати вміння читати склади, слова, речення з вивченими буквами, вдосконалювати навички звукового аналізу слів; вчити будувати звукові моделі; збагачувати мовленнєвий словник дітей...

Украинкский

2015-03-23

161 KB

1 чел.

         

Відкритий  урок,  проведений  в  1  класі з

українською  мовою  навчання,  на тему:

«Закріплення вивчених букв. Робота з дитячою книжкою.

Українська народна казка «Курочка Ряба».

Вчитель  Василяка Любов Григорівна

 

Побєдненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Тема.  Закріплення вивчених букв. Робота з дитячою книгою.

           Українська народна казка «Курочка Ряба».

Мета.  Формувати у дітей поняття про казку як художній твір,

            розвивати мовлення, уяву, фантазію; закріплювати         

            вміння читати склади, слова, речення з вивченими   

            буквами, вдосконалювати навички звукового аналізу

            слів; вчити будувати звукові моделі; збагачувати

            мовленнєвий словник дітей, виховувати почуття

            доброти, уваги до ближнього.

Обладнання.  Роздатковий матеріал з малюнків, малюнки

                       писанок,  малюнок на розпізнавання предметів,

                       картки для індивідуального читання, малюнок

                       хмаринки, макети будинків, малюнки до казки,

                       індивідуальні дошки.    


І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Хвилинка психологічного настрою.

Станьмо в коло, щоб зібратись,

З настроєм урок почати.

Ось дзвенить шкільний дзвінок –

Починається урок.

-  На що схоже коло, яке ми з вами утворили? (На сонечко, яєчко)

-  Скажемо одне одному теплі слова, щоб вони зігріли нас так само ласкаво та     ніжно, як промінці сонця.

 

Попрацюєм на уроці

Дуже вправно й вміло,

І бажаємо в роботі

Гарного уміння.       (Діти сідають)

2. Відгадування загадки.

Маленьке, кругленьке,

На сонечко схоже.

Таке воно гоже!

Жовточок жовтенький,

І дуже маленьке. (Яєчко)

3. Робота в парах.

- У вас на партах – малюнки яєчка. Візьміть олівці і зробіть його добрим та веселим.  (Діти малюють, а потім вивішують роботи на дошку до того обличчя, яке дійсно є добрим та веселим.)

4. Робота з чистомовкою.

- А зараз ми потренуємося правильно і чітко вимовляти звуки.

Ко-ко-ко – гляне сонечко…(в вікно).

Ка-ка-ка – бігла курочка…(ряба).

Ки-ки-ки – ти яєчко  нам… (знеси).

Кі-кі-кі – дуже дякуєм…( тобі).

5. Бесіда.

-  А які страви з яєчка можна зготувати? (Яєчню, варене яйце…)

6. Розповідь «Шанування яйця в українців».

      Яйце – символ весняного відродження. А яке народне свято ми з вами святкуємо навесні і при цьому вшановуємо яйце?  (Свято Великодня)

-  Ось перед вами крашанки. Якщо покласти у воду крашанку та вмитися цією водою, то будеш завжди гарним та румяним. А ось перед вами писанка. Вона захищає людину від зла і приносить до оселі добробут.

-  Діти, а як ви розумієте слово «добробут»?

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні ми поговоримо про казочку, в якій розповідається про яєчко та будемо закріплювати вміння читати склади, слова, речення з вивченими буквами.

ІV. Сприймання матеріалу.

1. Встановлення звязку між предметами та виділення їх із групи.

- Розгляньте малюнок. Які букви на ньому написані?  (Один учень біля дошки показує указкою букви, а діти по черзі їх називають.)

- Назвіть букви, що позначають голосні(приголосні) звуки.

2. Гра «Мовна хмаринка».

- Вчора йшов дощ, кватирка в класі була відчинена і гляньте,  до нас залетіла «мовна хмаринка». А які дивні краплини дощу вона принесла! Давайте їх прочитаємо та відпустимо хмаринку на небо.

(Ланцюжком, дівчата, а

потім хлопці)

                                           ам

                                          на    ми                             ла    но

                                               во         ну       ну     ма    ни     лі       мо 

                                                лі              мі        ін        ум         ва       ів

3. Гра  «Хто в будиночку живе?»

КОТИК ЙШОВ – ХВОСТОМ МАХНУВ

ТА Й РОЗСИПАВ БУКВИ ВСІ.

ТИ Ж ХУТЕНЬКО ЇХ ЗБЕРИ.

І ЯК ПРАВИЛЬНО РОЗСТАВИШ –

СЛОВА ШВИДКО ПРОЧИТАЄШ.

          Лі                       Ні                        на                  ван                 на

       ____                  _____                   ____             _____            _____

        на                        на                        Но                  І                    Ін

      

- Чому всі ці слова пишуться з великої букви?

4. Індивідуальна робота. Читання слів на картках.

- Кожного дня ми отримуємо пошту – листи з завданнями. Який сьогодні буде лист? Це листівки із словами. Завдання для кожного різне.  (Діти читають 1 хв

мовчки, а потім – вголос.)

V. Фізична хвилинка.

Ведмежата в лісі жили, головою все вертіли.

Ось так, ось так – головою все вертіли.

Ведмежата мед шукали, разом дерево хитали.

Ось так, ось так – разом дерево хитали.

Потім вони танцювали, вище лапи піднімали.

Ось так, ось так – вище лапи піднімали.

VI. Знайомство з казкою «Курочка Ряба».

- Подивіться на малюнок і скажіть – кого ви на ньому бачите?

- А зараз ми про них прочитаємо казочку.

- Можливо хтось здогадався як називається казка? (Курочка Ряба)

1. Робота над назвою казки.

- Чому курочку звати Ряба?

- Як ще можна назвати курочку? (Квочка, Кудкудашка)

2. Робота з початком казки. Будова твору.

- Подивіться на малюнок (дід і баба). Як ви почнете казку? (Був собі дід та баба… Жили собі дід та баба…)

3. Слухання казки за книжкою.

4. Розвиток мовлення та аналіз прочитаного. Сумне та веселе в казці.

- Коли вам було сумно? А коли весело?

5. Розширення та доповнення змісту казки за малюнками та питаннями.

(Фрази читає вчитель і вивішує малюнки до речень з казки)

Жили-були дід та баба.

  •  А як вони жили?
  •  Чи працьовиті вони були?
  •  Кого вони мали в господарстві?

Була в них курочка Ряба.

  •  Де жила курочка?
  •  Що вона любила їсти?
  •  Як її доглядали дідусь і бабуся?
  •  Що курочка зробила?

Знесла курочка яєчко, не просте, а золоте.

  •  Хто першим розбивав яйце?

Дід бив-бив – не розбив,

  •  Хто другим розбивав яйце?

Баба била-била – не розбила.

  •  Хто ж розбив яєчко?
  •  Як вона його розбила?

Бігла мишка, хвостиком зачепила яйце та й розбила.

  •  Чому там бігала мишка?
  •  Що їй там було потрібно?
  •  Чи хотіла мишка зробити зле дідусеві та бабусі?
  •  Як повели себе дід і баба, коли побачили розбите яйце?

Дід плаче, баба плаче, а курочка кудахче:

  •  Як би ви втішили бабусю і дідуся?
  •  Як курочка у казці заспокоїла їх?

- Не плач, діду, не плач, баба. Знесу вам яєчко інше, не золоте, а просте.

VII. Фізична хвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

«Раз» - піднялись, потягнулись,

«Два» - зігнулись, розігнулись.

«Три» - в долоні три плески,

Головою три кивки.

На «чотири» - руки шире.

«Пять» - руками помахать.

«Шість» - за парту тихо сісти.

VIII. Переказ казки за малюнками.

ІХ. Звуко-буквений аналіз слів.

-Скажіть – хто в казці плакав?

- Ми з вами зробимо звуко-буквений аналіз цих слів – дід і  баба.

Х. Гра «День і ніч».

(Встановлення послідовності дій у казці)                                                                                                                                                                      

Додаткове завдання – Читання казки учнем, який добре читає. (Плакат)

ХІ. Підсумок уроку.

  •  Хто з героїв казки вам сподобався?
  •  Які ще казочки ви хотіли б почути?


  

мама     Ніно                      вам        Іван

ану        вона                      нива       нова  

нові       вів                        вони       Інна

вивів     нам                       Іван        нова

мамі        мала                    мамо        він

лимон     Ліна                     мали     малина

млин        лила                   ловили     Ліна

лимон     мамо                   мав          мила

мило        лови                  налила      Іван

Ніла        лила                   нива         вовна

воли      мова                   малі           Лола

нині       лин                    Інна            нам

Ніла і Ліна – малі.             Іван на ниві.

- Інна, лови!

                                      


Н          О           У                 И

      і       А             М         Л  

                       В         


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33856. Системный анализ общества и исторического процесса 14.58 KB
  Философия была бы неполной и односторонней если бы она абстрагировалась от человека а значит и от общества ограничивая свои интересы исследованием ненаселенной людьми природы. Все это превращает системное философскосоциологическое осмысление общества и исторического процесса в абсолютно необходимую и притом органически составную часть философии. Сегодня ясно что без природы как базиса у общества нет будущего.
33857. ПРЕДМЕТ ФИЛОСОФИИ. Функции философии 14.86 KB
  ПРЕДМЕТ ФИЛОСОФИИ Философия от греч. Философия это наука о всеобщем она свободная и универсальная область человеческого знания постоянный поиск нового. Философия как система делится: на теорию познания; метафизику онтологию философскую антропологию космологию теологию философию существования; логику математику логистику; этику; философию права; эстетику и философию искусства; натурфилософию; философию истории и культуры; социальную и экономическую философию; религиозную философию; психологию. Философия включает в себя: учение...
33858. Соотношение философии с религией, искусством и наукой 14.64 KB
  Является ли философия наукой Первое. Философияв ней также есть систематичность доказательность проверяемость. Поскольку в философии ей уделяют первостепенное внимание то философия наука философиялюбовь к мудрости истине.
33859. СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ФИЛОСОФИИ 15.76 KB
  В дальнейшем происходит выделение из предфилософии и специализированного знания науки. Первые философы появились в VII VI веках до нашей эры значит история философии насчитывает более 2500 лет. Вопервых мир философии не следует рассматривать как хаотическую совокупность непространственных и вневременных случайно возникающих взглядов и идей.
33860. ФИЛОСОФИЯ ДРЕВНЕГО ВОСТОКА 15.05 KB
  В Индии процесс зарождения Ф. возникает в Индии как критика брахманизма. систематически излагалась в сутрах Веды первые священные книги древней Индии результатом дальнейшей разработки канонов учения стали Брахманы I тыс. обобщающее в себе все три уровня атман Буддизм зародился в Индии в VIV вв.
33861. ФИЛОСОФИЯ ДРЕВНЕЙ ИНДИИ 19.33 KB
  Это очень древняя форма философии в Индии. Буддизм возник на северовостоке Индии в областях добрахманистской культуры. Буддизм быстро распространился по всей Индии и достиг максимального расцвета в конце I тысячелетия до н.
33862. ФИЛОСОФИЯ ДРЕВНЕГО КИТАЯ 15.43 KB
  В ходе борьбы этих двух тенденций все шире распространялись наивноматериалистические идеи о пяти первоначалах вещей металле дереве воде огне земле; о противоположных началах инь и янь о естественном пути дао. В развитии философии Древнего Китая важное значение имел Даосизм. Даосизм философское учение основоположником которого по традиции считают Лаоцзы жившего в конце VII начале VI в до н. Главная категория философского даосизма дао путь понимается как всеобщий закон природы как первопричина всего сущего как источник...
33863. Космоцентризм 14.08 KB
  И Пифагор и Фалес и Гераклит и Анаксагор делают значительный шаг от мифологии к философии поскольку они пытаются объяснить мир из единого начала воды воздуха числа огня и т. Вместе с тем это принципиально важный этап становления философии как сферы рационального постижения исходных оснований Космоса стремления проникнуть через видимое в невидимое начало различения явления и сущности бытия и небытия. Начало европейской философии у истоков которой стояли греки революция в интеллектуальномировоззренческой культуре оказавшая...
33864. условное название группы древнегреческих философов действовавших как до так ипосле жизни Сократа в период . 14.21 KB
  Объединяет их то что все досократики еще не ставили вопрос оцели и назначении отдельного человека об отношении мышления и бытия обимманентной диалектике мышления и т. В своих работахпочти все досократики уделяли большое внимание природе космосу. Помимо вопроса о первоосновепочти все досократики обращались к проблеме объяснения природных явленийдвижения а некоторые и проблеме познания.