85042

Пожары в жилых и общественных зданиях, их причины и последствия

Конспект урока

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Дать учащимся представление о значении огня в жизнедеятельности человека о причинах возникновения пожаров и их возможных последствиях для безопасности человека. Изучаемые вопросы Значение огня в жизнедеятельности человека. Используя материалы курса истории обсудить с учащимися значение огня в жизнедеятельности человека на разных этапах развития общества. Благодаря использованию огня человек становился все меньше зависимым от природных условий существования.

Русский

2015-03-23

31.81 KB

0 чел.

Урок   1. Пожары в жилых и общественных зданиях, их причины и последствия

Цель урока. Дать учащимся представление о значении огня в жизнедеятельности человека, о причинах возникновения пожаров и их возможных последствиях для безопасности человека. Сформировать у учащихся убеждение в необходимости знать правила пожарной безопасности и соблюдать их в повседневной жизни.

Изучаемые вопросы

  1.  Значение огня в жизнедеятельности человека.
  2.  Пожары в жилом секторе и их последствия.
  3.  Основные причины возникновения пожаров в жилом секторе.

Изложение учебного материала

1. Используя материалы курса истории, обсудить с учащимися значение огня в жизнедеятельности человека на разных этапах развития общества.

Овладение огнем дало человеку возможность обеспечивать свои возрастающие потребности. Огонь помог ему расселиться по Земле. Благодаря использованию огня человек становился все меньше зависимым от природных условий существования.

Сегодня невозможно представить жизнь человека без использования огня. Он нужен всюду: в домах, в школах, на заводах и фабриках, в сельском хозяйстве. Все блага цивилизации стали возможными благодаря освоению и умелому применению могучей силы огня.

2. Прежде чем рассмотреть особенности пожаров в жилом секторе, дать определение пожару, поговорить о том, что пожары возникают, когда огонь выходит из-под контроля человека и процесс горения становится неуправляемым, неподвластным человеку.

Особенность пожаров в жилом секторе, а также в общественных местах (в местах массового скопления людей) — в их наибольшей опасности. Замкнутость горящих помещений и связанная с этим чрезмерная скученность людей, возможная паника, вертикальное распространение огня, ядовитые вещества, выделяющиеся при горении синтетических материалов, — все это приводит к наиболее трагическим последствиям.

3. Наиболее распространенные причины пожаров в быту

  1.  Неосторожное обращение с огнем.
  2.  Неправильная эксплуатация печного отопления.
  3.  Шалости детей.

В заключение урока необходимо отметить, что полностью избежать возникновения пожаров в быту невозможно, но уменьшить вероятность возгораний за счет снижения отрицательного влияния человеческого фактора необходимо. Для этого каждый человек должен знать общие правила поведения в области пожарной безопасности и соблюдать их в повседневной жизни.

Контрольные вопросы

  1.  В чем значение огня в жизни человека?
  2.  Где наиболее часто возникают пожары? Объясните почему.
  3.  Перечислите основные причины возникновения пожаров в повседневной жизни.
  4.  Приведите примеры возникновения пожара из-за неосторожного обращения с огнем.
  5.  Какие неисправности электропроводки могут привести к пожару?

Домашнее задание

  1.  Изучите § 1.1 учебника.
  2.  Приведите известные вам примеры возникновения пожара по причине человеческого фактора, случившиеся за последние годы в районе вашего проживания.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33056. Питання про пізнаванність обєктивного світу 15.19 KB
  Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.
33057. Практика пізнання 13.32 KB
  Практика це матеріальна чуттєвопредметна цілепокладаюча діяльність людини що має своїм змістом засвоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів і становить загальну основу рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Структура практикимістить у собі такі моменти якпотреба мета мотив доцільна діяльність у вигляді її окремих актів предмет до якого спрямована діяльність засоби за допомогою яких досягається мета і нарешті результатдіяльності. ♦ Основним і вихідним видом суспільної практики є насамперед...
33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .
33063. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії 59.26 KB
  Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...
33064. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 57.41 KB
  Давньокитайська філософія порівняно з давньоіндійською виглядає стрункішою, деталізованішою (аж до нумерології та побудови вичерпних систем комбінаторики подвійних символічних елементів світобудови) та більше зануреною у глибину суперечливого, парадоксального мислення.