85212

Социально-экономическое развитие белорусских земель в период ВКЛ

Доклад

История и СИД

Категории крестьян в зависимости от повинности: тяглые панщина осадники чинш огородники бывшие слуги слуги занимали привилегированное положение и выполняли разные специальные работы. По степени зависимости крестьяне делились на похожих имели право уйти от феодала и непохожих челядь невольная домашние рабы которые не имели земельных наделов. Юридически закрепощение крестьян в 5 документах: 1447г Привилей Казимира феодалы получают право на суд над крестьянами 1529г. – Статут ВКЛ вводится 10тилетний срок поиска...

Русский

2015-03-23

32.38 KB

5 чел.

Социально-экономическое развитие белорусских земель в период ВКЛ.

Белорусский регион в составе ВКЛ имел высокий уровень развития. Причины: освоенные с/х-угодья, развитые города, пересечения торговых путей, устойчивые связи с западноевропейскими странами, избежание опустошения земли монголо-татарами и крестоносцами. Экономика ВКЛ оставалась феодальной и носила аграрный характер. Основным занятием было земледелие, связанное с животноводством. Главным собственником земли считался великий князь. Категории крестьян (в зависимости от повинности): тяглые (панщина), осадники (чинш), огородники (бывшие слуги), слуги (занимали привилегированное положение и выполняли разные специальные работы). По степени зависимости крестьяне делились на «похожих» (имели право уйти от феодала) и «непохожих», челядь невольная (домашние рабы, которые не имели земельных наделов).

Юридически закрепощение крестьян в 5 документах:

1447г - Привилей Казимира - феодалы получают право на суд над крестьянами

1529г. – Статут ВКЛ - вводится 10-тилетний срок поиска беглых крестьян

1557г. – Устава на волоки (Сигизмунд Август) - крестьяне закреплялись за определенным земельным наделом, волока: 19,5 десятины, или в современном исчислении 21,3 га

1566г. – Второй Статут – подтверждён 10-тилетний срок поиска беглых крестьян

1588г. – Третий Статут – 20-тилетний срок поиска беглых крестьян. Крестьяне потеряли право перехода от одного феодала к другому.

Важную роль в подъёме с/х сыграла аграрная реформа 1557г. (реформа Сигизмунда II Августа или волочная помера). Причины: -рост государственных расходов ВКЛ, недостаток средств в казне; -рост потребностей двора; - увеличение спроса на с/х продукцию. 1 апреля 1557г. – подписана «Устава на волоки». Сущность реформы – изменение системы налогообложения. Цель реформы – увеличение доходов государства путём изменения и совершенствования поземельных отношений. Земли делились на волоки. Лучшие волоки отводились под великокняжеские фольварки, остальные раздавались крестьянам в подворное пользование. Соотношение фольварочной и крестьянской земли было 1:7. (Пользователи 7 крестьянских волок обрабатывали одну фольварочную.) Кроме барщины крестьяне платили продуктовую и денежную ренту(чинш). Крестьяне недовольны реформой, т. к. ограничивалась их свобода и возрастали повинности. Результаты реформы: - рост доходов казны и феодалов;

- закрепощение крестьян; - развитие товарно-денежных отношений; - оформление сословий шляхты, мещан, крестьян, духовенства с их правами и обязанностями; - разрушение на западе и в центре общины и введение подворного землепользования в этих регионах; - поземельное налогообложение; - увеличение производительности с/х-ого труда и введение трёхполья. Получили дальнейшее развитие ремесло и торговля, росли города и местечки.

С 16 в. города становятся торговыми и административными центрами. Основные занятия горожан – ремесло и торговля. Городское ремесло в 15-16 вв. приобретает черты торгового производства. Этому содействовало складывание цеховой организации городских ремесленников. Развитие торговли способствовало развитию товарно-денежных отношений. Наиболее распространённые денежные монеты – пражские гроши, положившие начало национальной денежной системы ВКЛ. По мере превращения городов в торгово-ремесленные центры усиливается стремление горожан к получению привилегий и прав. Первым магдебурское право получило Вильно 1387г., затем Брест 1390 г. Магдебурское право обеспечивало городам самоуправление, судебный иммунитет, налоговые льготы, право владения землёй, льготы ремесленной и торговой деятельности, освобождало от воинской повинности. Выборный орган самоуправления – магистрат.

Т. О. экономическое развитие белорусских земель в 15 -16 вв. было интенсивным. Рост ремесла, торговли и городов стал одним из важнейших факторов экономического развития.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21103. Давньогрецька культура на теренах України 15.24 KB
  Північне Причорномор’я входило до сфери колонізації руху греків яких привертали сюди родючі землі велика кількість риби в гирлах річок можливість вести широку торгівлю з племенами північних причорноморських степів – скіфами синдами меотами та ін. Античні міста Північного Причорномор’я жили самостійним життям зберігаючи проте торгові та культурні зв’язки зі своїми метрополіями. Велику роль в їх економічному житті відігравала торгівля з містами Греції та Малої Азії а також з племенами причорноморських степів. В містах Північного...
21104. Язичницька культура давніх слов’ян 22.85 KB
  Язичницька культура давніх слов’ян. Релігійні вірування давніх слов’ян давно привертають пильну увагу дослідників. Однак жодну з сучасних реконструкцій світу давньослов’янських вірувань не можна вважати остаточно доведеною. А подруге кожне слов’янське плем’я імовірно визнавало своїх богів культ яких не поширювався на значні території.
21105. Фольклор, музика, побут за часів Київської Русі 18.83 KB
  Фольклор музика побут за часів Київської Русі. Культура часів Київської Русі не була явищем однорідним уніфікованим для всіх регіонів держави яка обіймала великі території від Чорного до Білого морів населені цілком різними племенами. Вельми показовою ілюстрацією розбіжностей у релігійних уявленнях населення різних регіонів Київської Русі може служити поховальний обряд який суттєво відрізнявся навіть у найближчих сусідів що складали етнічне ядро держави у полян та древлян. Протягом тисячолітньої історії християнства на Русі церква...
21106. Освіта за часів Київської Русі 16.49 KB
  Освіта за часів Київської Русі. Перші школи на Русі з’явилися за часів великого князя Володимира Святославовича початок XI ст. Основою руської літературнописемної мови як вважають вчені стала говірка мешканців княжої столиці що перепліталася з говірками прибульців з інших земель Русі – дружинників ремісників купців. Що до давньоруської живої мови то фахівці вважають що на території Русі існували кілька надплемінних територіальних діалектів.
21107. Література Київської Русі 20.63 KB
  Література Київської Русі. Великого значення і значного розвитку в культурі Київської Русі набуває література. У багатьох давньоруських творах дослідники знаходять риси пізніше характерні тільки для української живої мови при цьому самі ці твори часто неодноразово переписувалися в інших землях Київської Русі. Ним зумовлюється зміст більшості пам'яток літератури Київської Русі.
21108. Літописи доби Київської Русі 20.54 KB
  Літописи доби Київської Русі. До оригінальних пам'яток давньоруської літератури та історіографії відносяться літописи. У цілому давньоруські літописи становлять собою надзвичайно цінне історичне джерело з якого можемо дізнатися про деякі подробиці подій і процесів більше ніде не висвітлених. Однак у тексти літописних зведень часто вносилися зумовлені політичною кон'юнктурою зміни так що при зміні політичного курсу чи ситуації літописи повністю переписувалися інколи поспішно а подекуди можливо і грунтовно.
21109. Архітектура за часів Київської Русі 28.45 KB
  Тому одразу ж після хрещення Русі з’являються й перші церкви: Василівська побудована з дерева за зразком храму в Корсуні і Десятинна або Богородицька – перша кам’яна церква у Києві. Подальші реставрації та ремонті роботи не врятували цього храму який порівняно скоро перетворився на купу будівельного брухту. Красу храму створювала гармонія його форми в цілому яка мала символізувати гармонію світобудови створеної з хаосу Божим Словом. Головним структурним елементом храму був його центральний купол що розташовувався на восьмикутному або...
21110. Образотворче мистецтво доби Київської Русі 25.17 KB
  Образотворче мистецтво доби Київської Русі. Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Майстерність ювелірів що набула розквіту в добу Київської Русі зростала від важких і примітивних браслетів масивних перснів гривнів та намист із міді або сплетених зі срібного дроту до тонких ажурних прикрас оздоблених довершеною насічкою що передавала не лише прості візерунки а й складні сюжетні малюнки як наприклад знахідки з Чорної могили Чернігів X ст. Від часів зміцнення держави збільшується на Русі...
21111. Усна народна творчість, доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.) 19.05 KB
  Значні світоглядні зрушення відбуваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Натомість в обрядовій творчості з’являються насамперед у жнивних та обжинкових піснях соціальні мотиви та настрої які мають антифеодальне забарвлення.