8527

Вступ. Зміст, завдання, структура курсу новітня історія України в 10 класі

Конспект урока

История и СИД

Вступ. Зміст, завдання, структура курсу новітня історія України в 10 класі. Мета: Визначити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року пояснити якою була територія і населення України на початку ХХ століття ознайомити учнів ...

Украинкский

2013-02-14

49 KB

12 чел.

Вступ. Зміст, завдання, структура курсу новітня історія України в 10 класі.

Мета: Визначити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року; пояснити якою була територія і населення України на початку ХХ століття; ознайомити учнів зі структурою і методичним апаратом підручника як передумовою їхньої подальшої успішної роботи на уроках і вдома; сприяти виникненню в учнів зацікавленості до навчального предмета.

Тип уроку: Вступний.

Обладнання: стінна карта «Українські землі на початку ХХ ст.», атлас, ілюстративний дидактичний матеріал.

1. Завдання і структура курсу.

2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.

3. Україна в Першій світовій війні та під час революції.

У складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХІХ ст.? Як це позначилося на їхньому розвитку?

1. Завдання і структура курсу

Що вам відомо про події перших двох десятиріч ХХст.? Якими є ваші очікування від нового курсу історії нашої Батьківщини?

Курс історії України у 10-му класі складає хронологічно послідовну систему відомостей з історії ХХ ст., що є органічною частиною шкільної історичної освіти. Він охоплює історію 1900-1938 рр., які були багато в чому переломними для всього людства і нашої країни. Метою курсу, за визначенням державної програми, є не тільки знайомство з подіями і процесами, що розгорталися, не тільки розуміння історії та культури нашої країни в контексті світового історичного процесу, що розвивається в часі та просторі, а й подальше усвідомлення вами власної приналежності до України та її народу, розвиток громадянськості, відповідальності за збереження традицій та майбутній розквіт Батьківщини.

Курс має допомогти вам:

— усвідомити і розвинути в собі цінності, притаманні духовності нашого народу;

— зрозуміти сутність і навчитися цінувати полікультурність і багатоманітність українського суспільства;

2. Початок століття: доба бурхливих перетворень

На початку ХХ ст. український народ не мав своєї держави. Його землі було переділено між Російською імперією та Австро-Угорською монархією. Економічні, політичні, соціокультурні процеси в кожному з регіонів значною мірою визначалися особливостями держави, до складу якої вони входили. Межа століть була характерною для українських земель завершенням промислової революції та переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії, якісних змінах у структурі господарства (насамперед промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці широкомасштабні, кардинальні зміни відбувалися у надзвичайно складних умовах, адже обидві держави, як і більшість країн світу, в 1900-1903 рр. пережили економічну кризу, 1904-1908 рр. позначалися депресією, і лише в 1910- 1914 рр. — економічним піднесенням.

Рух до індустріального суспільства супроводжували суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя.

Якщо характерною рисою економічного життя провідних європейських країн на початку століття стало завершення модернізації суспільства, то Російська імперія та Австро-Угорська монархія ще були на стадії початку реформ. Це надавало модернізації в цих країнах прискореного наздоганяючого характеру та обумовлювало певні диспропорції в економічному та суспільному розвитку: відставання аграрної сфери від індустріальної, різке розшарування населення, соціальне напруження тощо.

Основні риси модернізації.

Індустріальне суспільство — це суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних їй соціальних і політичних структур. Характеризується розвитком поділу праці, масовим виробництвом товарів, машинізацією і автоматизацією виробництва, розвитком засобів масової комунікації, сфери послуг, високої мобільності та урбанізації.

Модернізація — зміни відповідно до сучасних умов, осучаснення, оновлення чогось. В історії означає процес переходу від традиційного, аграрного суспільства до сучасного, індустріального.

Економіка Впровадження новітніх технологій, технічний поділ праці, розвиток ринку товарів, грошей та праці

Соціальна сфера Формування нового типу людини - підприємливої, активної. Зростання соціальної мобільності суспільства. [Перехід від великої патріархальної родини до малої сім'ї

Політика Виникнення централізованих держав, централізація, уніфікація суспільного життя, бюрократизація управління, залучення мас до політичного процесу, встановлення демократії та демократичних інститутів

Духовна сфера Утвердження нової світської системи цінностей, набуття освітою масового характеру. Зростання побутового, культурного, правового рівня населення

Психологічна сфера Нові засоби комунікації, збільшення кількості інформації. Пробудження національної свідомості

Попри швидкі темпи промислового розвитку, українські землі, як і держави, до складу яких вони входили, залишалися порівняно відсталими у техніко-економічному аспекті. Хоча розвиток промисловості в українських землях на початку XX ст. був прискореним, та, якщо виходити з можливостей, які відкривав тогочасний рівень науки, техніки, культури, слід визнати, що в українській економіці не відбулося достатніх якісних змін. Індустріалізацію не було завершено, її перервала Перша світова війна.

Порівняйте економічний розвиток Наддніпрянщини й західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

Модернізаційний процес у Наддніпрянщині та західноукраїнських землях розпочався майже одночасно, однак його перебіг на цих територіях мав свої особливості та динаміку.

На початку ХХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії з великими промисловими центрами: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький та Нікопольський залізорудний і марганцевий басейни, Південно-Західний цукровий район. Економіка дедалі більше інтегрувалася в загальноросійську, розширювалися зв'язки з іншими регіонами країни. Проте їхній економічний розвиток був суперечливим, адже їхня частка становила 70% видобутку сировини і лише 15% готової продукції Російської імперії. А оскільки вартість готової продукції значно перевищувала ціни на сировину, то економіка Росії отримувала від цього значну економічну вигоду. До того ж більшість населення проживала в селі, тому продукція сільського господарства переважала над промисловими товарами. Це впливало і на соціальний розвиток суспільства.

ЗУ. Західноукраїнські землі в економічному аспекті належали до найбідніших у Європі. Найбільш розвиненими галузями промисловості були: нафтова, деревопереробна, горілчана, видобуток бурого вугілля, кам'яної солі, гірського воску, розвивалися метало-оброблення та машинобудування. Продовжували розвиватися традиційні галузі промисловості: текстильна, шкіряна, тютюнова, паперова, скляна, керамічна, а також виробництво фарб, мила, соди, де переважали дрібні підприємства ремісничого типу. Найпоширенішою галуззю залишалося ґуральництво. Одначе застосування передової техніки і в цих галузях відбувалося вкрай повільно. Так само набагато повільніше відбувались і зміни у соціальній сфері.

Розвиненіша в промисловому аспекті Наддіпрянщина, як і більшість індустріальних районів світу, в 1900-1903 рр. опинилася в економічній кризі, яка проявилась у скороченні виробництва, зменшенні робочих місць, зниженні платні, збільшенні робочого дня, зростанні безробіття тощо. Економічне піднесення знов відбулося лише у 1910-1914 рр. Тоді значно збільшилися видобуток вугілля, виробництво чавуну і сталі. На той час Наддніпрянська Україна виробляла майже 70% продукції важкої промисловості та 80-85% цукру всієї Росії.

У сільському господарстві українських земель зберігалося поміщицьке землеволодіння. Водночас в умовах розвитку капіталізму постійно відбувався процес соціального розкладу селянства: одні багатіли, інші бідніли. З 1906 р., з аграрною реформою у підросійській частині України, швидко зміцнювалась селянська приватна власність на землю і розвивались ринкові відносини. У Наддніпрянщині заможні селяни становили близько чверті сільського населення, у західноукраїнських землях 2/5 з усіх селянських господарств вважалися заможними. Водночас майже половина селянських господарств у всій Україні вважалися бідняцькими: їхні земельні ділянки не перевищували 3 десятин* на західноукраїнських землях і 5 десятин у підросійській частині.

Визначте головні явища та процеси політичного життя і визвольного руху в українських землях у 1900-1914 рр.

На початку ХХ ст. зростає політизація українського суспільства, виникають численні політичні партії та громадські організації й рухи, висуваючи різноманітні цілі: від культурно-національної та політичної автономії до незалежності України.

Для більшості партій та організацій гаслом була боротьба за демократичні свободи, деякі намагались поєднати національно-демократичні погляди з ідеями марксизму Розстріл мирної демонстрації у Петербурзі на початку 1905 р. започаткував буржуазно-демократичну революцію, що охопила Російську імперію. Наддніпрянська Україна відразу долучилася до цих подій. Проте, поряд із загальноросійськими гаслами: ліквідація самодержавства, поміщицького землеволодіння, викупних платежів, встановлення демократичних свобод, восьмигодинного робочого дня, — українське населення намагалось розв'язати національне питання. Його вимогами були: скасування будь-яких національних привілеїв і встановлення рівноправності всіх народів, вільного розвитку української мови й культури. Ці вимоги були значною мірою реалізовані під час революції. Активно працювали над проектами надання Україні автономії українські депутати створеного під час революції представницького органу — Державної Думи Росії.

Проте влітку 1907 р. революція зазнала поразки. Розпочалися політичні репресії. Численні партії, які діяли в Україні в період революції 1905-1907 рр., після її поразки занепали або опинились у підпіллі. Були заборонені «Просвіти», український друк, українська мова як мова навчання, вживання слів «Україна», «український народ», а 1914 р. — навіть святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Нове піднесення визвольного руху було зупинено війною.

Автономія (від грец. оюто — саміиоцо — закон) — право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією. Культурно-національна автономія — надання етнічній спільноті, що становить меншість у державі, певної самостійності в питаннях організації освіти, інформаційних форм культурного життя (право створення національних шкіл, бібліотек, театрів тощо), реалізується через такі організаційні форми, як національні культурні центри, громадські ради, асоціації, земляцтва.

Домашнє завдання: Опрацювати вступ та перший параграф підручника.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81059. Понятие системы международных отношений: структура системы, элементы, связи между элементами 40.47 KB
  система международных отношений это совокупность составляющих ее элементов между которыми существуют устойчивые связи зависимости отношения . Главными объектами международных отношений являются прежде всего суверенные национальные государства. Различные комбинации участников МО варианты их коммуникации позволяют формировать различные типы международных систем МС.
81060. Типы международных систем. Функционирование и трансформация международных систем 39.5 KB
  выделяют исторические типы: вестфальская система МО 1648 г. идея баланса сил венская система 1814 г. идея единого управляющего центра идея Европейского концерта версальсковашингтонская система после 1 мировой войны и по ее результатам переход к биполярной системе и увеличение акторов ЯлтинскоПостдамсткая посде 2 мировой войны биполярная система легла в основу биполярного мира: противостояние ВостокЗапад С распадом СССР историческая типология заканчивается. Современная система большинством исследователей называется...
81061. Субъекты и акторы международных отношений. Цели, средства, стратегии в международных отношениях 38.16 KB
  Участники: Мировое сообщество активные участники национально-государственные объединения Остальное сообщество негосударственные наднациональные организации общественные организации и личное участие.= организации создается государствами или другими участниками международных отношений и подразделяются на несколько типов: межправительственные создаются государствами ЕС неправительственные организации формируются независимыми от государств группами для решения задач с которыми государство не справляется самостоятельно; с...
81062. Взаимоотношение и анализ понятий внутренняя политика, внешняя политика, мировая политика. Закономерности международных отношений 36.74 KB
  В МО включается внутренняя и внешняя политика. Внутренняя политика испытывает двоякое давление системы международных отношений и внутренних тенденций социальноэкономического развития а также зависит от этапа исторического развития и задач государства на данном этапе. Мировая политика процесс и результат выработки принятия и реализации решений затрагивающих жизнь мирового сообщества.
81063. Методы и техники исследований международных отношений (методы исследования ситуации, сравнительный, экспликация, эксперимент, прогностические методы, построение сценариев, системный метод и модели анализа) 44.94 KB
  Методы анализа ситуации Анализ ситуации предполагает использование суммы методов и процедур междисциплинарного характера применяемых для накопления и первичной систематизации эмпирического материала данных. Главный недостаток данного метода сбора данных большая роль субъективных факторов связанных с активностью субъекта его идеологическими предпочтениями несовершенством...
81066. Разработка и оценка эффективности реабилитационных мероприятий при различных формах детского церебрального паралича 5.32 MB
  В современных условиях отмечается увеличение частоты рождения детей с врожденными физическими аномалиями, дефектами интеллекта, тяжелыми инвалидизирующими заболеваниями. По мнению экспертов Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) в среднем 10% всего населения земного шара...
81067. МОДЕЛЬ СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ ЛИЧНОСТИ БЕЗРАБОТНЫХ 866 KB
  Целью данного научно-методического исследования является изучение содержания и разработка путей социально-психологической коррекции личности безработных. Объектом исследования является динамика изменения содержания личности безработных в процессе проводимой с ними коррекционно-развивающей работы.