8527

Вступ. Зміст, завдання, структура курсу новітня історія України в 10 класі

Конспект урока

История и СИД

Вступ. Зміст, завдання, структура курсу новітня історія України в 10 класі. Мета: Визначити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року пояснити якою була територія і населення України на початку ХХ століття ознайомити учнів ...

Украинкский

2013-02-14

49 KB

13 чел.

Вступ. Зміст, завдання, структура курсу новітня історія України в 10 класі.

Мета: Визначити, який період історії України вивчатиметься цього навчального року; пояснити якою була територія і населення України на початку ХХ століття; ознайомити учнів зі структурою і методичним апаратом підручника як передумовою їхньої подальшої успішної роботи на уроках і вдома; сприяти виникненню в учнів зацікавленості до навчального предмета.

Тип уроку: Вступний.

Обладнання: стінна карта «Українські землі на початку ХХ ст.», атлас, ілюстративний дидактичний матеріал.

1. Завдання і структура курсу.

2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.

3. Україна в Першій світовій війні та під час революції.

У складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХІХ ст.? Як це позначилося на їхньому розвитку?

1. Завдання і структура курсу

Що вам відомо про події перших двох десятиріч ХХст.? Якими є ваші очікування від нового курсу історії нашої Батьківщини?

Курс історії України у 10-му класі складає хронологічно послідовну систему відомостей з історії ХХ ст., що є органічною частиною шкільної історичної освіти. Він охоплює історію 1900-1938 рр., які були багато в чому переломними для всього людства і нашої країни. Метою курсу, за визначенням державної програми, є не тільки знайомство з подіями і процесами, що розгорталися, не тільки розуміння історії та культури нашої країни в контексті світового історичного процесу, що розвивається в часі та просторі, а й подальше усвідомлення вами власної приналежності до України та її народу, розвиток громадянськості, відповідальності за збереження традицій та майбутній розквіт Батьківщини.

Курс має допомогти вам:

— усвідомити і розвинути в собі цінності, притаманні духовності нашого народу;

— зрозуміти сутність і навчитися цінувати полікультурність і багатоманітність українського суспільства;

2. Початок століття: доба бурхливих перетворень

На початку ХХ ст. український народ не мав своєї держави. Його землі було переділено між Російською імперією та Австро-Угорською монархією. Економічні, політичні, соціокультурні процеси в кожному з регіонів значною мірою визначалися особливостями держави, до складу якої вони входили. Межа століть була характерною для українських земель завершенням промислової революції та переходом до індустріалізації, суть якої полягала в розбудові великої машинної індустрії, якісних змінах у структурі господарства (насамперед промисловість мала переважати над сільським господарством, а важка промисловість над легкою). Ці широкомасштабні, кардинальні зміни відбувалися у надзвичайно складних умовах, адже обидві держави, як і більшість країн світу, в 1900-1903 рр. пережили економічну кризу, 1904-1908 рр. позначалися депресією, і лише в 1910- 1914 рр. — економічним піднесенням.

Рух до індустріального суспільства супроводжували суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя.

Якщо характерною рисою економічного життя провідних європейських країн на початку століття стало завершення модернізації суспільства, то Російська імперія та Австро-Угорська монархія ще були на стадії початку реформ. Це надавало модернізації в цих країнах прискореного наздоганяючого характеру та обумовлювало певні диспропорції в економічному та суспільному розвитку: відставання аграрної сфери від індустріальної, різке розшарування населення, соціальне напруження тощо.

Основні риси модернізації.

Індустріальне суспільство — це суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних їй соціальних і політичних структур. Характеризується розвитком поділу праці, масовим виробництвом товарів, машинізацією і автоматизацією виробництва, розвитком засобів масової комунікації, сфери послуг, високої мобільності та урбанізації.

Модернізація — зміни відповідно до сучасних умов, осучаснення, оновлення чогось. В історії означає процес переходу від традиційного, аграрного суспільства до сучасного, індустріального.

Економіка Впровадження новітніх технологій, технічний поділ праці, розвиток ринку товарів, грошей та праці

Соціальна сфера Формування нового типу людини - підприємливої, активної. Зростання соціальної мобільності суспільства. [Перехід від великої патріархальної родини до малої сім'ї

Політика Виникнення централізованих держав, централізація, уніфікація суспільного життя, бюрократизація управління, залучення мас до політичного процесу, встановлення демократії та демократичних інститутів

Духовна сфера Утвердження нової світської системи цінностей, набуття освітою масового характеру. Зростання побутового, культурного, правового рівня населення

Психологічна сфера Нові засоби комунікації, збільшення кількості інформації. Пробудження національної свідомості

Попри швидкі темпи промислового розвитку, українські землі, як і держави, до складу яких вони входили, залишалися порівняно відсталими у техніко-економічному аспекті. Хоча розвиток промисловості в українських землях на початку XX ст. був прискореним, та, якщо виходити з можливостей, які відкривав тогочасний рівень науки, техніки, культури, слід визнати, що в українській економіці не відбулося достатніх якісних змін. Індустріалізацію не було завершено, її перервала Перша світова війна.

Порівняйте економічний розвиток Наддніпрянщини й західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

Модернізаційний процес у Наддніпрянщині та західноукраїнських землях розпочався майже одночасно, однак його перебіг на цих територіях мав свої особливості та динаміку.

На початку ХХ ст. Наддніпрянська Україна перетворилася на основний вугільно-металургійний регіон Російської імперії з великими промисловими центрами: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький та Нікопольський залізорудний і марганцевий басейни, Південно-Західний цукровий район. Економіка дедалі більше інтегрувалася в загальноросійську, розширювалися зв'язки з іншими регіонами країни. Проте їхній економічний розвиток був суперечливим, адже їхня частка становила 70% видобутку сировини і лише 15% готової продукції Російської імперії. А оскільки вартість готової продукції значно перевищувала ціни на сировину, то економіка Росії отримувала від цього значну економічну вигоду. До того ж більшість населення проживала в селі, тому продукція сільського господарства переважала над промисловими товарами. Це впливало і на соціальний розвиток суспільства.

ЗУ. Західноукраїнські землі в економічному аспекті належали до найбідніших у Європі. Найбільш розвиненими галузями промисловості були: нафтова, деревопереробна, горілчана, видобуток бурого вугілля, кам'яної солі, гірського воску, розвивалися метало-оброблення та машинобудування. Продовжували розвиватися традиційні галузі промисловості: текстильна, шкіряна, тютюнова, паперова, скляна, керамічна, а також виробництво фарб, мила, соди, де переважали дрібні підприємства ремісничого типу. Найпоширенішою галуззю залишалося ґуральництво. Одначе застосування передової техніки і в цих галузях відбувалося вкрай повільно. Так само набагато повільніше відбувались і зміни у соціальній сфері.

Розвиненіша в промисловому аспекті Наддіпрянщина, як і більшість індустріальних районів світу, в 1900-1903 рр. опинилася в економічній кризі, яка проявилась у скороченні виробництва, зменшенні робочих місць, зниженні платні, збільшенні робочого дня, зростанні безробіття тощо. Економічне піднесення знов відбулося лише у 1910-1914 рр. Тоді значно збільшилися видобуток вугілля, виробництво чавуну і сталі. На той час Наддніпрянська Україна виробляла майже 70% продукції важкої промисловості та 80-85% цукру всієї Росії.

У сільському господарстві українських земель зберігалося поміщицьке землеволодіння. Водночас в умовах розвитку капіталізму постійно відбувався процес соціального розкладу селянства: одні багатіли, інші бідніли. З 1906 р., з аграрною реформою у підросійській частині України, швидко зміцнювалась селянська приватна власність на землю і розвивались ринкові відносини. У Наддніпрянщині заможні селяни становили близько чверті сільського населення, у західноукраїнських землях 2/5 з усіх селянських господарств вважалися заможними. Водночас майже половина селянських господарств у всій Україні вважалися бідняцькими: їхні земельні ділянки не перевищували 3 десятин* на західноукраїнських землях і 5 десятин у підросійській частині.

Визначте головні явища та процеси політичного життя і визвольного руху в українських землях у 1900-1914 рр.

На початку ХХ ст. зростає політизація українського суспільства, виникають численні політичні партії та громадські організації й рухи, висуваючи різноманітні цілі: від культурно-національної та політичної автономії до незалежності України.

Для більшості партій та організацій гаслом була боротьба за демократичні свободи, деякі намагались поєднати національно-демократичні погляди з ідеями марксизму Розстріл мирної демонстрації у Петербурзі на початку 1905 р. започаткував буржуазно-демократичну революцію, що охопила Російську імперію. Наддніпрянська Україна відразу долучилася до цих подій. Проте, поряд із загальноросійськими гаслами: ліквідація самодержавства, поміщицького землеволодіння, викупних платежів, встановлення демократичних свобод, восьмигодинного робочого дня, — українське населення намагалось розв'язати національне питання. Його вимогами були: скасування будь-яких національних привілеїв і встановлення рівноправності всіх народів, вільного розвитку української мови й культури. Ці вимоги були значною мірою реалізовані під час революції. Активно працювали над проектами надання Україні автономії українські депутати створеного під час революції представницького органу — Державної Думи Росії.

Проте влітку 1907 р. революція зазнала поразки. Розпочалися політичні репресії. Численні партії, які діяли в Україні в період революції 1905-1907 рр., після її поразки занепали або опинились у підпіллі. Були заборонені «Просвіти», український друк, українська мова як мова навчання, вживання слів «Україна», «український народ», а 1914 р. — навіть святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Нове піднесення визвольного руху було зупинено війною.

Автономія (від грец. оюто — саміиоцо — закон) — право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією. Культурно-національна автономія — надання етнічній спільноті, що становить меншість у державі, певної самостійності в питаннях організації освіти, інформаційних форм культурного життя (право створення національних шкіл, бібліотек, театрів тощо), реалізується через такі організаційні форми, як національні культурні центри, громадські ради, асоціації, земляцтва.

Домашнє завдання: Опрацювати вступ та перший параграф підручника.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74860. Фольклорная гипербола как поэтический приём 81.63 KB
  В зависимости от специфики жанра гипербола преувеличивая что-либо выполняет разные функции. жанры календарного обрядового фольклора величальные корильные песни заклинательные песни гипербола тоже выполняет магическую функцию. В подобной функции гипербола выступает и в жатвенных песнях где заклинается богатый урожай: В поле копами копнами На гумне стогами.
74861. Тема солдатчины и военной службы в фольклоре 99.82 KB
  Точка зрения раскрытия темы: Раскрытие темы со стороны родственников людей не связанных напрямую с военной службой причитания сказки новеллистические баллады Раскрытие темы со стороны солдат причитания солдатские песни исторические песни анекдоты пословицы поговорки сказки новеллистические Предмет изображения произведений данного тематического круга: Тяготы военной службы причитания солдатские песни пословицы поговорки баллады Бытовые ситуации отдельные сцены солдатской жизни анекдоты пословицы и...
74862. Исследование Проппа «Исторические корни волшебной сказки» 66.32 KB
  Волшебная сказка древнее феодализма создавалась на основе докапиталистических форм и социальной жизни нужно сравнивать с исторической действительностью прошлого важно определить при каком социальном строе создавались отдельные мотивы и вся сказка. Сказка как явление надстроечного характера Часто предпосылки выступают продуктом эпохи. Сказка не соответствует той форме производства при которой она существует. Сказка и социальные институты прошлого.
74863. ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИЧЕСКОГО ИЗУЧЕНИЯ ФОЛЬКЛОРА В РАБОТАХ ПРОППА РУССКИЙ ГЕРОИЧЕСКИЙ ЭПОС И РЫБАКОВА ДРЕВНЯЯ РУСЬ. СКАЗАНИЯ. БЫЛИНЫ. ЛЕТОПИСИ 49.27 KB
  Проппа Русский героический эпос первая и остающаяся до сих пор единственной монография посвящённая русским былинам. Автором рассмотрены все многообразные сюжеты так что возможно использовать книгу в качестве справочника по эпосу. Народ вкладывает в эпос свои стремления содержание песен настраивает его на высокий моральный уровень.
74864. Частушки (происхождение, темы, поэтика) 61.23 KB
  Частушка является самым распространенным жанром песенной поэзии. Частушка очень ярко и быстро откликалась на самые разнообразные темы современности. Частушка представляет собой одновременно и памятник далекого прошлого и громкий голос современности. Одна и та же частушка может существовать десятилетиями подвергаясь мелким крупным изменениям.
74865. Роды и виды детского фольклора 57.99 KB
  Пестушка как явление игрового фольклора. Практическая функция. Потешка (“Ладушки”, “Сорока” и др.) и ее развитые игровые и словесные формы. Прибаутки как явление словесного творчества. Их структурные формы как маленьких сказочек в стихах. Особый вид прибауток-перевертыши. Нарочитое смещение в прибаутках реальных связей и отношений как педагогическое свойство и средство комического.
74866. Исторические песни о событиях 16-17 веков 111.49 KB
  Исторические песни как эпический жанр очень близки к былинам но все же отличны от былин по содержанию форме. Термин исторические песни является не народным он введен исследователями фольклора. Чаще всего люди не занимающиеся фольклористикой не выделяют исторические песни как особый жанр называют наравне с былинами старинастаринка.
74867. Духовные стихи и песни (темы, образы, сюжеты, стиль) 109.26 KB
  Основа Духовных стихов книжные повести церковного происхождения источник Священное Писание. Функции Духовных стихов Назидательная Дидактическая Форма исполнения: песенная этим отличается от легенды. Духовные стихи в отношении формы и стиля делятся на Лирические Эпические более древние Общим для лирических эпических и лироэпических стихов является их несомненная зависимость от книжных источников...
74868. Предания. Бывальщины. Былички. Народная демонология 129.68 KB
  Определение жанра как устного повествования о событиях выпадающих из хода повседневной жизни: стихийные бедствия социальные аномалии в том числе войны экстремальные жизненные ситуации в быту на работе на промысле в дороге. Проблема обособления бывальщины как фольклорного жанра в ряду бытовых рассказов. Связь бывальщины с другими жанрами сказками и др. Тематический спектр жанра: рассказы о встречах взаимоотношениях с домовым банником водяным лешим русалкой чертом покойником; о колдунах проклятых; о кладах; о гаданиях и...